Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Монографія присвячена дослідженню теоретичних і розробленню практичних рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності банківського кредитування інноваційних проектів в агропродовольчому виробництві. З’ясовано та узагальнено сутність, специфіку та умови банківського кредитування інноваційних проектів в агропродовольчому виробництві на основі зіставлення внутрішньої норми доходності проекту та процентної ставки за кредит. Проаналізовано та систематизовано причини низької інноваційної активності підприємств харчової промисловості. Оцінено стан та тенденції розвитку банківського кредитування суб’єктів господарювання в аграрному секторі. Удосконалено методичний інструментарій щодо визначення об’єктивного розміру ставки за кредит, зважаючи на рівень інноваційності та ризикованості проектів. Розроблено дескриптивні моделі участі банку у процесі кредитування інноваційних проектів за різного співвідношення їх рентабельності та процентної ставки, а також за різних умов наявності у позичальника капіталу та об’єкта майнової застави. Обґрунтовано пропозиції щодо вибору пріоритетності та варіанту кредитування банком інноваційних проектів на підставі обчислених показників його ефективності. Для науковців, викладачів, докторантів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів, фахівців агропромислового виробництва та банківської сфери, працівників органів державної влади та усіх, хто цікавиться проблемами банківського кредитування.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Монографію присвячено проблематиці підвищення ефективності господарювання у вугільній промисловості України. Автори зробили спробу розглянути можливість вирішення завдання зміною інституціонального середовища галузі. Обґрунтовано, що співвідношення підприємств державного сектору вугільної промисловості України та їх контрагентів – енергогенеруючих компаній і металургійних корпорацій – доцільно організувати на принципах економічних мереж. Монографія є результатом наукових досліджень, які мають новизну і практичну цінність, пройшли певну апробацію у вигляді наданих до органів державної влади і галузевих міністерств доповідних записок. Для науковців і фахівців вугільної промисловості, викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Досліджено соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів у контексті реального поступу. Висвітлено проблеми створення каскадних форм організації виробничо-господарської взаємодії регіональних соціально-економічних систем. Запропоновано фінансово-економічний механізм управління територіальними природно-господарськими комплексами та рентні засади модернізації водогосподарської сфери України. Проаналізовано роль соціальних ресурсів регіону в умовах децентралізації управління та шляхи подолання асиметрії функціонування підприємницького сектору як складової сталого розвитку вітчизняної економіки. Розроблено механізми державного регулювання реструктуризації промисловості. Сформульовано методологічні основи та напрями реформування адміністративно-територіального устрою України. Викладено правові засади регіоналізації державного управління економікою. Для наукових працівників, фахівців державних органів управління, спеціалістів економічної сфери.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У науковій доповіді представлено базу для конструктивного діалогу всіх зацікавлених сторін задля формування системного бачення розвитку української промисловості та обґрунтування її спроможності стати ключовим елементом стратегії економічного розвитку. Оцінено перспективи розвитку галузевих ринків, які є важливими для здійснення реформ у переробній промисловості, з урахуванням специфічних проблем їх функціонування та обґрунтуванням механізмів та інструментів для розвитку потенціалу ключових ринків. Запропоновано шляхи нарощування технологічної та ресурсної бази для модернізації промисловості, які зумовлені інноваційним розвитком та переходом до цифровізації промислового виробництва, доступом до фінансових ресурсів та ринків капіталу, можливостями розвитку кадрового потенціалу галузі. Обґрунтовано напрями посилення глобальних зв’язків у міжнародній торгівлі промисловими товарами та запропоновано механізми сприяння інтеграції України у глобальний ринок.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Висвітлено нові теоретичні погляди на зміст промислового потенціалу. Дістали подальшого розвитку концептуальні підходи й практичні механізми політики його формування. Запропоновано методологію оцінки технологічної інноваційності промислового виробництва й розглянуто перспективи технологічних перетворень в економіці. Розроблено важелі ефективного управління інноваційною діяльністю на промислових підприємствах та її інфраструктурного забезпечення на основі активізації креативного ресурсу працівників. Показано зв’язок між рівнями інноваційного та організаційного розвитку економіки й обґрунтовано орієнтири та механізми стимулювання прогресивних організаційних перетворень в промисловості. Визначено напрями й важелі підвищення ефективності використання інвестиційних ресурсів для забезпечення структурно-інноваційних трансформацій в галузі.

У науково-аналітичній доповіді акцентовано увагу на необхідності здійснення в державі виваженої промислової політики для модернізації вітчизняної промисловості та її розбудови відповідно до цілей українського суспільства. Запропоновано напрями посилення інституційної спроможності держави в ході імплементації промислової політики, що полягають у забезпеченні інституційної узгодженості, стратегічної співпраці між урядом, бізнесом та іншими групами суспільства, нівелюванні конфліктів та сприянні конкуренції. Діагностовано ситуацію на ключових промислових ринках та виявлено найбільш вразливі сегменти з точки зору критичного спаду виробництва, надмірної імпортозалежності, розриву взаємозв’язку виробництва певних товарів із внутрішнім попитом. Окреслено пріоритетні напрями структурної трансформації розвитку промисловості з урахуванням зростання ролі екологічного чинника та стимулювання екологічної модернізації небезпечних виробництв. Запропоновано низку інструментів – інституціональних, фінансових, екологічного управління – задля реалізації механізмів екологічної реадаптації економічного зростання, пов’язаного із розвитком промисловості. Запропоновано систему заходів з управління розвитком кадрового потенціалу, що в умовах трансформації промисловості має спиратися на механізми економічного саморозвитку, підвищення значущості освіти та управління знаннями, підвищення якості професійної освіти промислового спрямування, формування сучасної інноваційної екосистеми у промисловості. Обґрунтовано напрями посилення глобальних зв’язків у міжнародній торгівлі промисловими товарами та запропоновано механізми сприяння інтеграції України у глобальний ринок, у т.ч. досліджено інструменти технічного сприяння поширенню послуг вітчизняного промислового інжинірингу як в Україні, так і за кордоном.

У роботі показані основні суперечності й обґрунтовані цілі та пріоритети розвитку галузі у площині світових тенденцій, якості вітчизняної промислової політики, фінансово-інвестиційних, інноваційно-технологічних, організаційно-виробничих, кадрових та екологічних проблем промислового виробництва

Національна доповідь підготовлена колективом науковців Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інституту економіки промисловості НАН України, Інституту економіко-правових досліджень НАН України, Інституту соціології НАН України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І.Долішнього», ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» за результатами виконання НДР «Політика інтеграції українського суспільства в контексті викликів і загроз подій на Донбасі», «Вимушені переселенці та приймаючі громади: уроки для ефективної суспільної адаптації й інтеграції», «Правові важелі активізації підприємницької діяльності внутрішньо переміщених осіб». У доповіді досліджено історичні передумови формування соціокультурного феномену та новітні чинники трагедії Донбасу, соціально-економічні втрати України внаслідок подій на Донбасі. Визначено загрози, ризики та можливості розвитку України в економічній і соціо-політичній сфері, а також пріоритети інтеграції українського суспільства. Проаналізовано соціально-економічні, інституційні й соціогуманітарні складові політики інтеграції українського суспільства. Доповідь розрахована на фахівців у галузі соціальної економіки та політики, демографії й людського розвитку, державного управління, студентів та аспірантів економічних і гуманітарних спеціальностей.