Вип. 1. - 1960. - 316 с.

Перший випуск історичного нарису «Нове українське письменство» вийшов з друку 1924 року в Києві, як публікація видавництва «Слово». М. Зеров присвятив його добі Котляревського-Квітки. Другий випуск, як заповів автор у своїй передмові, мав охопити добу романтизму та початки реалізму. В третьому випуску М. Зеров планував зайнятися дальшим розвитком реалізму та модерними течіями, і виклад мав закінчитися «на самім порозі сучасности». Але випуски другий і третій не появились. Проте свій намір дати повний огляд нової української літератури М. Зеров здійснив пізніше. Цей огляд являє собою курс його лекцій, читаних у Київськім Інституті Народньої Освіти в другій половині 20-тих років.

"Liberty", "Modern Style", "Jugendstil", "Secessione" sono solo alcuni dei molti nomi che prende, in Europa, un movimento che tra la fine dell'Ottocento e i primi decenni del Novecento trasforma e "modernizza" il gusto estetico corrente. Un movimento che si irradia da Francia e Belgio e che per questo prende il nome di "Art Nouveau". Uno stile floreale e lineare, di forte impronta decorativa, pervade non solo e non tanto le arti figurative quanto la vita quotidiana del tempo: dalla grafica all'arredamento, dalla gioielleria alla ceramica, dall'architettura all'industriai design. Tra i nomi più noti tra quelli accostabili al movimento troviamo Klimt, Van de Velde, Munch, Morta, Tiffany, Galle, Hoffmann e Guimard, l'artefice delle celeberrime entrate del mètro parigino. Il libro affronta tutti gli aspetti del popolare fenomeno artistico.

Т. 1 : Апостоли. Дівчинка з ведмедиком. Аліна й Костомаров. Доктор Серафікус. - 259 с.

This is a comprehensive study of a group of avant-garde Soviet writers active in Leningrad in the 1920s and 1930s who styled themselves OBERIU, 'The Association for Real Art'. Graham Roberts re-examines commonly held assumptions about OBERIU, its identity as a group, its aesthetics and its place within the Russian and European literary traditions. He focuses on the prose and drama of group members Daniil Kharms, Aleksandr Vvedensky, and Konstantin Vaginov; he also considers work by Nikolay Zabolotsky and Igor Bakhterev, as well as the group's most important 'fellow-traveller', Nikolay Oleinikov. He places OBERIU in the context of the aesthetic theories of the Russian formalists and the Bakhtin circle. Roberts concludes by showing how the self-conscious literature of OBERIU - its metafiction - occupies an important transitional space between modernism and postmodernism.

Эта книга - рассказ о творчестве Кафки, оставившем неизгладимый след в нашей эпохе. Существует множество воспоминаний о Кафке: "интерпретации" с избытком следуют одна за другой. Но до сих пор недоставало общей биографии писателя. Вот она! Лучше чем Клод Давид, издатель и автор комментариев полного собрания сочинений Кафки, ее никто бы не сумел написать.

В книге `От Кафки к Кафке` Морис Бланшо (р. 1970) позволяет критике быть тем, что она есть, то есть перенимать у литературы все ее слабости и упования, избегая при этом губительной склонности становиться толкованием. Мерилом достоверности этого усилия оказывается вводимый им в свое повествование голос Кафки. Исходя из его звучания Бланшо строит свое собственное говорение таким образом, чтобы оно повторяло и схватывало все `изгибы` этого голоса. В результате, сливаясь с течением самой литературы, текст Бланшо как бы и вправду теряет рефлексивную дистанцию, присущую толкованию, и, следуя всем изгибам самого творчества Кафки, кажется наиболее достоверным из того, что может быть сказано о нем.

To travel from premodernism through modernism and into post-modernism might take several centuries and even millennia. American legal thought, remarkably so, has made the voyage in just over two hundred years. My purpose is to tell the story of this mercurial journey.

Марселя Пруста, автора цикла романов "В поисках утраченного времени", по праву называют создателем "самой великой французской книги XX века". Много лет посвятив изучению жизни и творчества Пруста, Андре Моруа написал, пожалуй, самую исчерпывающую биографию знаменитого затворника. Благодаря приведенным в книге Моруа письмам и дневникам Пруста, где последний со всей откровенностью повествует не только о своих творческих прозрениях, но и о гнетущих его пороках, перед читателем возникает полнокровный образ гениального писателя во всем своем величии и земном несовершенстве. На русском языке публикуется впервые.

В монографии обосновывается концепция модернизма, постмодернизма и постпостмодернизма как неклассической эстетики XX в., принципиально отличающейся от антично-винкельмановской, гегелевско-кантовской западноевропейской эстетики. Систематизируются признаки нон-классики в теории и художественной практике модернизма. Неканоничность постмодернистской эстетики выявляется исходя из ее системного анализа как феномена культуры. Исследуются теоретические основы эстетики постмодернизма — постфрейдизм, постструктурализм, теория деконструкции. Рассматриваются ее ключевые методологические проблемы — художественный шизоанализ, симулякр, интертекстуальность, иронизм. Раскрывается специфика постмодернизма в искусстве и постнеклассической науке, его соотношение с алгоритмической и экологической эстетикой, массовой культурой. Разрабатывается авторская концепция постмодернизма в России, отличающая его от американской и западноевропейской моделей. Выдвигается гипотеза о перспективах постпостмодернистской эволюции, анализируются ее инновации — технообразы, виртуальная реальность, транссентиментализм. Выявляется специфика постпостмодернизма, заключающаяся в утверждении ряда новых художественно-эстетических канонов (интерактивность), стремлении создать принципиально новую художественную среду (виртуальный мир). Для преподавателей философии, культурологии, эстетики, а также для студентов и аспирантов, специализирующихся в области гуманитарных наук. Представляет интерес для специалистов — философов, искусствоведов, филологов и широкого круга интеллектуалов.

Оригинальность текстов Вальтера Беньямина о Франце Кафке не в последнюю очередь кроется во времени их написания. К моменту создания Беньямином его эссе, Кафка - еще малоизученный автор, стремительно набирающий известность; буквально несколько лет тому назад были опубликованы три его романа и один сборник рассказов. Никакой вульгаты, т. е. совокупности ортодоксальных текстов об этом авторе, еще не существует.

До книжки увійшли найвідоміша з праць Соломії Павличко “Дискурс модернізму в українській літературі”, присвячена дискусійним і досі ще не розв’язаним питанням з історії вітчизняного письменства, а також уперше зібрані її есе й дослідження з проблем української та світової літератури. Для широкого кола читачів.

Багатий ілюстраційний матеріал видання та аналітичне дослідження творів виявляють загальноєвропейські тенденції і національні особливості розвитку української графіки означеної доби. Видання, в якому вперше за часи сучасного українського мистецтвознавства подано історію української графіки без ідеологічних застережень і політичних кордонів, власне як художній феномен, що реалізував себе й здобув визнання у різних країнах, у широкому просторі нових художніх стилів й напрямів.

Творчість Віктора Петрова-Домонтовича, одного з найцікавіших і найзагадковіших українських письменників XX століття, котрого не раз називали Сфінксом і Мефістофелем нашої літератури, розглянуто в широкому контексті становлення й розвитку модернізму, зокрема інтелектуальної прози. Авторка вводить розмаїтий біографічний матеріал, послуговується психоаналітичними методологіями.

Микола Зеров (1890-1937) - найвизначніший класик української критики і літературознавства. До книги увійшли дві етапні його праці: «Українське письменство XIX ст. » і «Від Куліша до Винниченка: Нариси з новітнього українського письменства», а також статті: «Франко-поет», «Літературна по зиція М. Старицького» та «Коцюбинський і Чехов». Ці студії належать до найкращих у вітчизняній науці за багатством спостережень, точністю аналізу і всебічністю фахового висвітлення тем. Написані доступно і цікаво, вони є зразковим навчальним посібником для різних категорій гуманітаріїв. Видання рекомендується передусім учням старших класів шкіл і гімназій, гуманітарних ліцеїв, коледжів, студентам-філологам, літературознавцям і критикам, загалом широкому колові шанувальників і дослідників української культури.