В навчальному посібнику висвітлено формування суспільної свідомості та культури селянського населення України і Росії, починаючи з зародження у цьому середовищі раціонального мислення. Вивчено структуротворні чинники, структуру, сутність та енергію руху селянської культури, а також співвідношення її виробничо-утилітарної та святково-естетичної сфер. Розглянуто структуру особистості патріархального селянина. Охарактеризовано народні релігійно-ідеологічні рухи. Показано значення творчості Т. Г. Шевченка у формуванні української та російської культур.

Князь Александр Иларионович Васильчиков (26 октября [7 ноября] 1818 года, Санкт-Петербург — 2 [14] октября 1881 года, имение Трубетчино Лебедянского уезда Тамбовской губернии) — действительный статский советник (1857), известный русский общественный деятель и писатель.

Представлены статьи преподавателей и аспирантов. Предназначен для специалистов по аграрной, военной, социальной истории России, истории повседневности, этническому и этноконфессиональному развитию Российского социума в XVIII – XX вв.

З давніх-давен більша частина території сучасної України була вкрита лісами. Навіть на широких степових просторах Південної України, у долинах річок росли великі діброви. Тож дерево було найпоширенішим матеріалом, з якого предки сучасних українців не лише зводили різноманітні будівлі, а й виготовляли все необхідне для життя: меблі, посуд, хатнє начиння, господарський реманент, виробниче устаткування, транспортні засоби. У них було особливе, шанобливе ставлення до дерева як до матеріалу живого й одухотвореного, прихильного до людини. Аж до кінця 18 ст. всі в Україні – від простого селянина до ясновельможного гетьмана – були щиро переконані, що жити слід тільки у дерев’яному будинку чи палаці, бо кам’яні та цегляні будівлі є вкрай шкідливими для здоров’я. В історико-культурологічному плані це переконання зіграло злий жарт з українським народом. Мурованих палат, замків, храмів будували мало, а дерев’яні, яких було безліч, усі загинули – тож історична та культурна спадщина України виявилася штучно збідненою. Проте, якою вражаючою була наша дерев’яна архітектура, ми можемо лише здогадуватися на підставі результатів археологічних досліджень, захоплених описів мандрівників-іноземців та тих окремих дерев’яних пам’яток, які ще вціліли.

  Текст у форматі PDF 1.44 Мб

Одним з найвідоміших творів Івана Нечуя-Левицького є повість «Микола Джеря», у якій письменник передав мрії, думки і сподівання кріпаків. Заслуга Нечуя-Левицького полягає в тому, що він показав основний конфлікт того часу - протистояння між кріпаками і панами. Повість відзначається яскравістю характерів, письменник ніби пензлем зображує розгорнуті мальовничі краєвиди. У творі відтворено широкі простори різних частин Російської імперії, різних людей, різні форми виробництва. Письменник побачив ті нові форми визиску, яких ще не помічали його попередники. Реалізм його набув нових якостей. Нечуй-Левицький був новатором у вирішенні теми бунтарства. Ніхто ні в українській, ні в російській літературі не відобразив так послідовно і яскраво бунтаря-селянина, який не лише піднявся проти поміщика-кріпосника, а й протестував проти антинародних законів, що принесла з собою так звана «воля».

Вернуть доброе имя исконной русской деревне, очистить представления о ней от всего наносного, ложного, хулительного, искажающего ее родное лицо — задача для многих людей. Автор книги — историк и этнограф — вкладывает свою лепту в общее дело: на основе документальных свидетельств XVIII, XIX, а отчасти и XX веков рассказывает о богатстве знаний и интересов крестьян, их духовном и социальном опыте, высокой культуре. В улучшенном иллюстрированном издании содержится много примеров живой действительности: яркие биографии, образы крестьян-мастеров, выразительная народная речь, забытые обряды и традиции. Книга адресуется массовому читателю.

В монографии рассмотрены различные стороны крестьянской повседневности конца XIX – начала XX в. на основе архивных материалов. Дан анализ состояния сельских традиций в период модернизации страны. В книге исследованы проблемы хозяйственной деятельности, общинного уклада, правовых воззрений, духовных традиций и семейного быта русского крестьянства. Предназначена для научных работников, студентов, широкого круга читателей, интересующихся вопросами отечественной истории.