Сталінізм як явище історії, позначене страхіттями репресій, депортацій та масовим знищенням людей, вивчений ще недостатньо. Лише після відкриття архівів бачення радянської історії почало поступово змінюватись. Тридцятилітній період комуністичної деспотії, який збігається з роками врядування Сталіна, мав ознаки модерної автократії, яка насильство над власним населенням розгорнула до апокаліптичних масштабів. Книжка берлінського історика розповідає про сталінізм як систему організованого державного терору проти населення, систему, що постала в насильстві і репресіях, систему, в якій масовий терор завершився разом з її кінцем - смертю Сталіна.

Крапоткин Пётр Алексеевич (1842-1921) - князь, русский революционер, один из теоретиков анархизма, социолог, географ и геолог. В книге автор уделил внимание состоянию русских тюрьм и ссылке в Сибирь.

Вип. 36. - 2008. - 440 с.

Видання розраховане на науковий та викладацький загал, студентів, всіх, хто цікавиться історією України.

В книге рассказывается о 12 репрессированных этнографах, внесших значительный вклад в отечественную науку. Из небытия возвращены незаслуженно забытые имена, заполнены лакуны в биографиях тех, кто прошел сквозь горнило репрессий. Прослежены как глубинные процессы саморазвития, так и трагические катаклизмы в истории советской науки, прежде всего этнографии, а также ориенталистики и кавказоведения.

Hа пiдставi бaгатьox дoкументiв i свiдчень автop встановлює, що Голодомор 1932 - 1933 рр. в українському селі являв собою результат замаскованої під хлібозаготівлі каральні акції, з вилученням у селян всього наявного у них продовольства. В книзі доведено, що Сталін застосовував цю терористичну акцію в ситуації гострої кризи і голоду в багатьх регіонах СРСР, які були наслідком здійснення Кремлем прискореної "революції згори". Книга допомагає усвідомити, що терор голодом у поєднанні з репресіями проти безпартійної української інтелегенції та членів КП(б)У мали на меті попередити соціальний і політичний вибух в найбільшій національній республіці.

Кн. 1. - 432 с.

Впервые в исторической науке книга предлагает особый взгляд на историю сталинских репрессий — «взгляд снизу», с точки зрения их конкретных исполнителей на местах. Сеть низовых структур НКВД по всей стране оказалась ключевым звеном, позволившим «вытянуть» контрольные цифры арестов и расстрелов, одобренные на самой вершине власти. Маленькие Лубянки в неприметных городках и поселках получили невиданную власть и полномочия, определяли пульс общественной жизни в 1937—1938 гг. Одна из них — отдел НКВД Кунцевского района, ныне ставшего престижным Юго-Западом российской столицы, — и является предметом настоящего исследования. Именно здесь абсурдность государственного террора достигала своего абсолюта, торжествовали анкетный принцип и произвол слепого случая. Очная ставка исполнителей «массовых операций» и их жертв, предлагаемая читателю на примере одного района, в котором репрессии достигли особого размаха, ставит острые и неожиданные вопросы: насколько информированы были окрестные жители о происходившем в стенах райотдела НКВД; как чувствовали себя деревенские детективы, превратившиеся в вершителей человеческих судеб; в какой степени происходившее было результатом давления сверху и в какой — местного «ударничества»? Книга написана на основе анализа архивно-следственных дел, переданных в Государственный архив Российской Федерации. На сегодняшний день это единственный сохранившийся источник, способный достоверно рассказать о «терроре районного масштаба» 1937—1938 гг.

Сборник документов следственных органов белого правительства и советских карательных органов о красном терроре во время Гражданской войны в Прикамье, на Урале, в Сибири, в Забайкалье и на Дальнем Востоке. Большинство документов публикуется впервые. С вводной статьей составителя.

Енциклопедичний довідник "Рух опору в Україні: 1960-1990" присвячений подіям, які почали розгортатися в Україні на початку 1960-х рр. і завершилися здобуттям незалежності 1991 р. Видання охоплює проблематику національних і людських прав. У ньому окреслено феномен шістдесятництва, вітчизняного самвидаву, зародження дисидентського (правозахисного) руху. Довідник містить не лише біографічні дані окремих діячів та інформацію про їхні твори, неформальну пресу і правозахисні різномовні видання, а й детальну бібліографію творчості учасників руху опору, політв'язнів і репресованих, спогадів і статей, відгуків іноземної преси. Тут подано інформацію про діяльність підпільних груп в Україні, а також організацій і комітетів на захист українських політв'язнів у західних країнах. Окрему увагу приділено репресіям радянської влади. Низка статей стосується діяльності української діаспори, а також тих різнонаціональних діячів, які виступали на захист представників українського правозахисного руху, співпрацювали з ними й передавали український самвидав на Захід. Видання є спільною працею колективу авторів, які були причетні до правозахисного руху в Україні та займалися його вивченням, досліджуючи архівні матеріали, які зберігаються в Музеї-архіві і документаційному центрі українського самвидаву при видавництві "Смолоскип" у Києві.

Hа пiдставi бaгатьox дoкументiв i свiдчень автop встановлює, щo Голодомор 1932-1933 pp. в укpаїнськoмy селi являв сoбoю результат замaскoванoї пiд хлiбoзaгoтiвлi кapaльнoї aкцiї з вилyчення у селян всього нaявнoгo y них пpoдовольства. B книзi дoведенo, щo Стaлiн зaстосовував цю терористичну акцію в ситуації гострої кризи і голоду в багатьох регіонах СРСР, які були наслідком здійснюваної Кремлем прискореної "революції згори". Kнигa дoпoмагaє yсвiдoмити, щo терор голодом у поєднанні з репресіями проти безпартійної української інтелігенції та членів КП(б)У мали на меті попередити соціальний і політичний вибух в найбільшій національній республіці. Це дослідження призначене для української громадськості, яка зацікавлена у міжнародному визнанні Закону України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", прийнято Верховною Радою 28 листопада 2006 р.

Мета факсимільного перевидання - дати читачеві змогу усвідомити точку відліку у зародженні української театрознавчої науки, найкращі представники якої у 30-х роках ХХ ст. були піддані репресіям. Нелегкої долі зазнавали навіть книги. Л. Дмитрова видала свою книгу в 1929 р. з присвятою Л. Курбасу, але видання одразу вилучили з бібліотек і наукового обігу. Можна поглянути на книгу критичним оком, але на сьогодні це єдиний посібник, написаний українською мовою, який певною мірою може допомогти у викладанні та вивченні зарубіжного театру.

У монографії відомого українського історика-емігранта, вихованця і викладача Київського університету Олександра Оглоблина (1899–1992) простежено поступ національної історичної думки за 1917–1956 роки як в Україні, так і поза її межами. Автор був безпосереднім свідком тих подій. Його праця – це своєрідні спогади про ті роки. В ній показані основні історичні школи в галузі історії України 1920-х рр. (М. Грушевського, Д. Багалія, М. Слабченка, М. Василенка, М. Яворського), проаналізовано процес їх нищення. В роботі згадані сотні імен репресованих вчених, дається стисла характеристика багатьом історичним процесам. Монографія була видана всього один раз у 1957 р. англійською мовою і тепер є бібліографічною рідкістю. Вона розрахована насамперед на науковців, викладачів і студентів, а також буде цікава всім, кому не байдужа історія України.

Т. 1. - 920 с.

Документальная повесть человека, прошедшего фашистский "Заксенхаузен" и советскую Колыму. Описывая события, автор совершенно не ставит задачи смакования жестокости, чем нередко страдают произведения подобного жанра. При этом книга читается достаточно легко и увлекательно, даёт много пищи для размышлений, хотя вовсе не является развлекательным чтением.