Пропонований увазі читачів випуск із серії «Моє місто» – збірка документальних свідчень і відозв про створення стрілецької дивізії «Галичина» й вербунок до неї 1943 р., газетна інформація і спогад про цю подію у нашому місті, а також публікація досі не опублікованих історичних світлин зі свята дивізійників 1943 р. у Станиславові, 65-річчя якого відзначаємо 11 липня 2008 р. Для розуміння того, як поводилася більшість станиславівців під час останньої світової війни, слід відмовитися від орієнтації на усталені міфи. А для того, щоб зрозуміти причини поведінки тогочасного обивателя, варто зазирнути до історії трохи глибше. Для цього й публікуємо нині історичні факти про маніфестацію майбутніх українських дивізійників в окремо взятому місті – своєрідний бунт, а не мовчазну згоду на подальшу окупацію нашої землі новими господарями, режим яких уже корчився в конвульсіях історії. Адже майбутні дивізійники щиро вірили у кращу долю власного народу, хоча більшість з них знала, що йде на криваву борню і вірну смерть. Видання проілюстроване унікальними за своїм інформаційним насиченням світлинами періоду німецько-нацистської окупації.

Михайль Семенко (1892—1937) — один з найжвавіших і найзагадковіших учасників літературного процесу початку XX століття. До видання увійшли поетичні, прозові й драматичні твори письменника, написані протягом 1910-х — початку 1930-х років, а також його маніфестографія, що уможливлює зіставлення програмових положень футуризму і його творчої реалізації. Водночас книга містить матеріали, присвячені постаті культуртрегера у контексті футуризму — як одного з найбільш реалізованих напрямів українського авангарду. Може бути використана як посібник у школах і вищих навчальних закладах.

Київська Козаччина 1855 — масові сел. виступи в Київській губернії за відновлення козацтва як сусп. стану і військ. формування. Приводом до них стало опублікування під час Кримської війни 1853—1856 маніфесту імп. Миколи I, що передбачав створення рухомого держ. ополчення. По Київщині, де ще свіжими були згадки про запороз. козацтво, почали поширюватися чутки, нібито тих, хто запишеться в ополчення («у козаки»), буде звільнено від кріпосної залежності (див. Кріпацтво) і вони одержать поміщицькі землі та майно. Бажаючі покозачитися примушували священиків та ін. письменних людей складати списки «вільних козаків», а записавшись у ці списки, відмовлялися відробляти панщину і виконувати розпорядження місц. адміністрації, створювали власні органи самоврядування («сільські громади») і вибирали собі ватажків (відомі імена окремих з них: Василь Бзенко, Іван та Микола Бернадські, Яків Романовський, Михайло Гайденко, Корній Захарченко). Почавшись у лют. 1855 у Васильківському повіті, рух за покозачення в берез.—квіт. охопив понад 500 сіл і містечок у 8 із 12 повітах Київ. губернії (Таращанському, Васильківському, Київському, Звенигородському, Черкаському, Уманському, Сквирському, Канівському). На придушення «козаччини» уряд кинув регулярні війська і поліцію. У кількох селах і містечках сталися криваві сутички, найзапекліше протистояли військам і поліції покозачені селяни у Биковій Греблі (Васильківський пов.; нині село Білоцерківського р-ну), Березні (Сквирський пов.; нині село Володарського р-ну; обидва Київ. обл.), Корсуні (нині м. Корсунь-Шевченківський) і Таганчі (Канівський пов.; нині село Канівського р-ну Черкас. обл.). Однак сили були нерівними. Селяни змушені були скоритися.

Сторонній (фр. L'Étranger; інший варіант перекладу: «Чужий») — повість французького письменника Альбера Камю. Твір написаний в 1942 році. Є своєрідним творчим маніфестом, що втілив в собі суть пошуку абсолютної свободи. Свободи від вузьких моральних норм тогочасної буржуазної культури. Повість написана в своєрідному стилі — короткі фрази які написані у минулому часі. Повість надзвичайно сильно вплинула на більшість французьких і європейських авторів другої половини XX століття. Відомою є перша фраза книги — «Моя мати померла сьогодні. А може і вчора, не знаю точно».

У монографії вперше в історії вітчизняної суспільної думки здійснено аналіз метафізичної сутності економічного знання. Автори показують, що зміст економічного не вичерпується тимчасовими формами, оскільки за явищами та їх зовнішніми маніфестаціями завжди містяться численні смисли. Розкриття співвідношення економічної теорії, філософії економіки, філософії, етичної економії, філософії господарства дало змогу виокремити предмет і метод метафізики економіки. Досліджено "дух" і "душу" економіки, її феноменологічний статус, раціональний, ірраціональний, трансцендентний рівні осягнення економічного буття. Показано нові горизонти й перспективи розвитку вітчизняної науки в дослідженні трансформацій свідомості людини та її світогляду в епоху тотальної економічної раціоналізації соціокультурної реальності. Книга розрахована на викладачів, науковців, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів, усіх, кого цікавлять проблеми філософського і економічного осмислення буття людини.