Кн. 1 : Рівненська область. - 2003. - 352 с.

До першої книги увійшли факти, спогади очевидців, зібрані у Рівненській області. За словами автора, його мета — “не дати ляпаса полякам”, а встановити історичну справедливість і вшанувати тисячі безневинних жертв, серед яких переважно жінки, діти, літні люди.

Серія 1 : 1. Олена Пчілка. 2. Старицька-Черняхівська. - 64 с.

Ольга Петрівна Косач (Олена Пчілка) (29 липня 1849 - 4 жовтня 1930) Ольга Косач Ольга Петрівна Косач, у дівоцтві Драгоманова, народилася у червні 1849 року на Полтавщині, місті Гадяч. Вона була донькою Петра Драгоманова, але з роками, ставши відомою письменницею взяла псевдонім Олена Пчілка. Українка за походженням і щира патріотка в душі вона пишалася своїм походженням і привчала дітей шанувати рідну землю, народ і звичаї. Утім, процес "українізації" в родині Олени Пчілки, мати відомої Української поетеси Лесі Українки, відбувався не так уже й просто. Хоча б з огляду на те, що чоловік і батько їхніх шести дітей і в сім'ї і на службі спілкувався російською мовою, щоправда, чисто літературною, а не містечковим суржиком. однак українська мова, українська ідея були йому не чужі. Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна (17.08.1868, м. Київ, — 1941) — письменниця, перекладачка, громадська діячка. Дочка письменника М. Старицького. Навчалася в київській приватній гімназії В. Ващенко-Захарченко. У 1888—1893 рр. брала участь у роботі літературного гуртка «Плеяда». З 1908 р. — член ТУП. З 1912 р. разом із сестрою Марією керувала роботою літературно-мистецького клубу «Родина» в Києві. З 1914 р. співробітничала в Київському комітеті для допомоги українцям-біженцям; працювала сестрою милосердя у військовому шпиталі. З квітня 1917 р. — член Української Центральної Ради. З травня 1917 р. — член президії товариства «Український національний театр». З 1919 р. — заступниця голови Національної ради українських жінок (м. Кам’янець-Подільський). З 1920 р. працювала в установах ВУАН. У 1930 р. заарештована у справі «Спілки визволення України» і тимчасово ув’язнена в м. Харкові; того ж року засуджена до умовного 5-річного строку позбавлення волі й вислана до м. Сталіно (нині Донецьк), де займалася перекладацькою діяльністю. У 1936 р. повернулася до Києва. В липні 1941 р. вдруге заарештована НКВС і вислана до Харкова, звідки вивезена під конвоєм до м. Акмолинська (Казахстан); померла в дорозі. У 1989 р. реабілітована посмертно.

Главное открытие феминистской мысли во второй половине XX века на магистральном пути познания человека западноевропейской философией состояло в том, что у человека есть пол. Эта банальная истина была вытеснена с главной дороги западной философской антропологии, и феминизм, начав осмысливать свои философские основания, указал с детским простодушием, что король - голый, что "человек" как главный герой всех антропологических теорий, понимаемый вне своего корневого качества, каким является пол, есть лишь одна из разновидностей "голой" абстракции. Иными словами, феминизм взялся доказать, что пол не сводится только к первичным и вторичным половым признакам, он пронизывает все сферы социальной и культурной жизни человека. Рассмотрению этого доказательства и посвящена настоящая книга. Она адресована философам, культурологам, социологам, психологам, студентам и преподавателям курсов по современной западной философии, тендерной теории, истории и теории культуры, а также всем интересующимся философскими проблемами пола.

The "new soviet person" the Bolsheviks were committed to creating was to be a creature willing and eager to subordinate his or her own interests to those of society. Both men and women would play a full role in the construction of socialism, but the model of the "new women" had an additional feature--she also had to reproduce the population. This book explores the ways in which the "new woman," in her various incarnations, was presented to female citizens of the 1920s to the end of the Stalin era in the pages of popular women's magazines, Rabotnitsa (The Woman Worker) and Krest'yanka (The Peasant Woman).

Many people have contributed to this book, so many, in fact, that I cannot hope to name them all. Numerous colleagues left material in my mailbox pertaining to the project, and the book is much richer for it. Even when I elected not to include something, the enthusiasm and interest reassured me about the worth of the project. People really are fascinated by car culture and gender.

The idea for this edited collection arose out of a series of interdisciplinary workshops entitled ‘Gender and Migration in 21st Century Europe’ hosted jointly by the Migration Unit and the Feminist Legal Research Unit at the University of Liverpool between October 2006 and April 2007. The same title is adopted for this collection which draws on the presentations and discussions that took place during the workshops coupled with additional invited contributions from notable scholars in the field. In referring to ‘gender’ the aim is to explore how social, economic, legal, political and cultural processes implied by migration govern and reinforce relations between the sexes – not just between men and women, but between female and male children, and between girls and women. Our interpretation of ‘migration’ is also broad to encompass a range of geographical, economic and personal trajectories into and within Europe as well as the emergence and effectiveness of new regulatory mechanisms to address issues of ‘forced’ migration (notably trafficking), cross-national family breakdown and employment migration in an expanding European Union.

З давніх-давен в Україні будь-які зібрання дорослих і дітей супроводжувались ігровою діяльністю, найбільш поширеними різновидами якої були біг, скачки, стрільба з лука, кулачні бої, метання списа, а жінки та дівчата водили хороводи. Участь у грі дозволяла людині відійти від проблем повсякдення, запобігала виникненню сумнівів й недовіри до своїх сил. Педагоги всіх часів відзначали, що рухлива гра добродійно впливає на формування дитячої душі, розвиток фізичних сил і духовних здібностей.

Дане видання є нарисом про життя в Україні. Перша частина присвячена українській природі, її клімату, описується його помірність, сприятливість для життя. Наступна частина наводить невелику історичну довідку, щодо сутичок в які потрапляла Україна, формування Запорізької Січі та козацького образу життя. Далі описується побут українців — їх одяг, сімейний устрій, їх праця. Особлива увага приділяється образу української жінки та українській пісні, приводиться зміст однієї з дум. Книга містить одну ілюстрацію — малюнок, що зображує “малоросів” у своєму національному одязі.

Written as an introductory textbook for the study of world politics and the analysis of gender, this work is suitable for courses in International Relations, international political economy, women's studies, gender studies, and Feminist studies. The 14 authors who have collaborated on this publication are a diverse group of diplomats, scholars, and political activists from the United States, Canada, and many other nations. This text is designed to parallel traditional IR introductory texts that examine the field and describe how it ought to be studied and why. The contributors consider gender analysis as an alternative perspective for understanding world politics. For instructors, this anthology offers both a complement to and a critique of traditional approaches to the study of world politics.

У підручнику відображено сучасні досягнення вітчизняної та світової гінекологічної науки. Розглянуто основні засади етіології, ; патогенезу, клініки, діагностики, лікування і профілактики захво- рювань та функціональних порушень статевої системи жінки. Подано основи організації гінекологічної допомоги в Україні. Для лікарів-інтернів вищих медичних навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

В книзі висвітлюються найважливіші події, пов’язані з історією, українського козацтва від часу його виникнення на межі XV-XVI ст. до ліквідації урядом Російської імперії в кінці XVIII — на початку XIX ст. Особливу увагу приділено найбільш яскравим постатям Війська Запорозького, їх політичній і державній діяльності. Значне місце на сторінках праці відведено міжнародним відносинам українського гетьманату, козацькій ментальності, побуту, бойовому мистецтву, атрибутиці тощо. Певною мірою показана роль жінки в "лицарському" середовищі. Своє яскраве відображення знайшло ставлення до козаків представників різних народів, і володарів іноземних держав, їх сприйняття за межами Батьківщини. Книга розрахована на широке коло читачів.

Surrealist Women displays the range and significance of women's contributions to surrealism. Penelope Rosemont, affiliated with the Paris Surrealist Group in the 1960s and now a Chicago poet and painter, has assembled nearly three hundred texts by ninety-six women from twenty-eight countries. She opens the book with a succinct summary of surrealism's basic aims and principles, followed by a discussion of the place of gender in the origins of the movement.The texts are organised into historical periods ranging from the 1920s to the present, with introductions describing trends in the movement for each period; and each surrealist's work is prefaced by a brief biographical statement.

Монографія присвячена поселенням російських старовірів, що існували на території Стародубського та Чернігівського полків Геть манщини у XVIII ст. Використовуючи сучасні історико демографічні методи, автор аналізує соціальні процеси, які переживала ця етно релігійна група, перебуваючи у чужорідному етнічному середовищі. Спираючись на історико статистичні джерела дослідник розглядає статево віковий склад та природний рух населення, інститут шлюбу і сім'ї, статево рольову систему й становище жінки у старообрядницькій родині, антропонімічні особливості старовірів, вплив міграційних процесів на формування структури населення та соціальні процеси. Робиться спроба порівняння старообрядницького соціуму з українсь ким населенням регіону. Для спеціалістів в галузі історії старообрядництва та історичної демографії, викладачів та студентів, а також всіх, хто цікавиться проб лемами конфесійної і соціальної історії.

Знелюднена українська історія не могла дати відповідей на чимало питань. Сучасна історична наука повернулась обличчям до особи в історії і вже багато епізодів української історії потрактовані інакше з огляду на людський чинник. Не виключення й історія України XVII–XVIII ст., в проблематиці якої активно здійснюється персоніфікація колись сухих історичних подій. Пропонований біографічний довідник 8628 представників неурядової старшини має заповнити чималу лакуну в українській історії вказаного періоду. Серед завдань, які ставили перед собою автори довідника, були встановлення прізвища, імені, по батькові, датування народження, смерті, початку і основних віх службової кар’єри, каденції знаходження на посаді чи у відповідному чині, участь у різноманітних акціях, як-от комісії, керівництво чи участь у командах, походах, битвах, штурмах, дані про матеріальний стан: кількість підсусідків, підданих, наявність маєтків, млинів, селітряних заводів, винокурень, генеалогічні дані, пов’язані з родоводами козацьких старшин, шлюбність, вік чоловіка і жінки, що шлюбляться, тривалість шлюбу, повторний і наступні шлюби, склад сім’ї.

Наведено різноманітні види оздоблень одягу (канти, мережки, вишивки, волани, складки-защіпи, банти, бейки) і технологія їх виготовлення. Дано рекомендації з підбору оздоблення в колірному поєднанні з виробом, а також поради, як знайти саме ті деталі оздоблення, які підкреслювали б індивідуальні особливості жінки відповідно з її віком, комплекцією і призначенням одягу. Книга розрахована на широке коло читачів. Може бути використана як посібник учнями професійно-технічних училищ.

In September 1995, I joined representatives from 189 countries for the United Nations’ Fourth World Conference on Women in Beijing. That event still stands out as one of the great honors and highlights of my life. That 1995 historic gathering brought together people of all backgrounds and beliefs to voice our support for women’s rights and put women’s issues at the forefront of the global agenda. Together, we outlined a Plan of Action to improve the condition of women and girls worldwide. In the years since Beijing, advocates, activists and governments around the world have used that plan to advance opportunity and progress for women. The good news is that we have accomplished a great deal. More girls are enrolled in school, more women hold political office, and more laws exist to protect vulnerable populations. Unfortunately, we have a long way yet to go. Sometimes by custom, sometimes by law, millions of women worldwide are still denied their rights. They are excluded from public life in their societies, subjected to violence or barred from getting an education, taking a job or driving a car. This is morally wrong. It offends our basic sense of justice and fairness. But it is unacceptable for another reason too — because it keeps countries from making real progress in creating jobs, sparking economic growth and giving all their people an opportunity to create a better future. No country can advance when half its population is left behind. But when women are empowered to exercise their human rights and afforded equal opportunities, amazing things happen. The benefits don’t stop with an individual woman. They spread to entire communities and countries. Simply helping girls stay in school longer, for example, has a powerful effect. Birth rates drop. So does the number of young children who die. HIV infections, domestic violence and female cutting all decline. And, in nations divided by violent conflict, the chances for lasting peace go up when women are part of the solution. Women play important roles as peacekeepers, as they did in Northern Ireland and Liberia. In short, women around the world sustain families, build communities and knit the social fabric together. At the State Department, we believe elevating the status of women and girls in their societies is not only the right thing to do, it is also the smart thing to do. Women and girls are often a community’s greatest untapped resource, which makes investing in them a powerful and effective way to promote international development and our diplomatic agenda. (Hillary Rodham Clinton)

Дія роману відомого сучасного італійського письменника, за яким знято однойменний фільм з Софі Лорен у головній ролі, розгортається в Італії в 1942—1943 рр., коли країна являла собою арену бойових дій' В центрі твору — історія крамарки з Рима, кмітливої, чесної жінки, яка була змушена разом з донькою тікати з міста й переховуватися по гірських селах. Оповідання присвячені проблемам повоєнного італійського суспільства.