Актуальність даного дослідження полягає в популярності важкої музики сьогодні й її впливі на життя сучасних людей. Від 70-х років хеві-метал трансформувався, і сьогодні деякі його піджанри користуються популярністю серед дуже великого числа меломанів. Об'єктом дослідження є важка музика і допоміжні артефакти хеві-металу: тексти пісень, відеокліпи, зображення виконавців, поведінка фанатів. Предметом дослідження є явище комерціалізації музики; варіанти протистояння комерціалізації музики; відображення у музиці тенденцій сучасного суспільства і їх зміна від 70-х років до сьогодення. Метою даної роботи є спроба проаналізувати важку музику від часу її виникнення до сьогодення, виокремити відмінності між хеві-металом 70-х років і хеві-металом сьогодні і з'ясувати, яке місце важка музика займає у культуріндустрії. Завданнями роботи є: визначити ознаки хеві-металу 70-х, 90- х і 2000-х; з'ясувати відносини між хеві-металом і традиційною культурою цих 4 років; зрозуміти трансформацію важкої музики і вплив на цей процес комерціалізації; дати відповідь на запитання, чи є хеві-метал музикою для аутсайдерів, або ж він є одним з продуктів культуріндустрії. Методами роботи є аналіз наявної літератури, досліджень важкої музики, а також аналіз музики, текстів пісень, відеокліпів, фотографій і зображень Матеріалами дослідження є музика відомих хеві-метал виконавців, тексти пісень, відеокліпи на пісні, фотографії музичних гуртів і окремих виконавців. Наукова новизна дипломної роботи полягає у дослідженні теми, яка не досліджувалася вітчизняними науковцями, а також розгляд важкої музики у контексті культуріндустрії.

Безліч артефактів трипільської культури свідчать про найвище піднесення духу архаїчної цивілізації мідного віку. Це піднесення знайшло вияв саме у сакральному світі, створеному трипільцями близько 7 тисячоліть тому. Трипільське суспільство настільки давнє, що від нього залишилися лише сліди поселень, керамічні вироби — статуетки, орнаментований посуд та ін. Орнаментика трипільського посуду зводиться до безперервного відтворення безконечників – спіралі та свастики, що символізують безкінечність сущого. Так у специфічних формах у трипільській культурі простежуються закономірності магічного простору та сакрального світу людських цивілізацій.

Фантастика — удобный способ представить версию, когда для нее не хватает доказательств. Поэтому действие романа братьев Стругацких «Обитаемый остров» происходит в далеком будущем на планете Саракш, жителям которой земляне пытаются помочь двигаться по пути прогресса. Между тем уже сейчас соединение древних легенд и преданий с анализом древних артефактов и современными научными достижениями позволяет набрать достаточно доказательств того, что уже с глубокой древности человечество является вовсе не ведущим, а ведомым участником в процессе взаимодействия цивилизаций разного уровня развития. «Обитаемый остров» — вовсе не чужая и далекая планета будущего, а наша Земля. И данная книга представляет уже не фантастический роман, а лишь анализ реальных фактов и показаний свидетелей.

The following chapters examine each of the main Celtic patterns in turn: knots, spirals, key patterns, animals and beasts, and Celtic lettering. Each chapter opens with a large colour illustration to inspire readers in ways of incorporating the design into their own work. This is followed by a short introduction to the range of patterns that fall into this design category, along with photos of Celtic artefacts. The rest of the chapter consists of 16 design pages, each containing a specially commissioned step-by-step artwork for readers to follow. Beautiful to look at, and exquisitely executed in themselves, each artwork has been carefully constructed so that readers can follow its build up from start to finish with no possibility of error. The chapter on Celtic lettering contains a specially commissioned double-page artwork of the Celtic alphabet for readers to copy, and is followed by instructions on how to embellish each of the letter forms in Celtic styles.

Книга представляет собой издание, посвященное проблемам изучения интеллектуальных традиций, их непрерывности в Античности и в Средние века. На обширном тематическом материале (наука и образование, идеология и культура, идеи и понятия, история артефактов) авторы сборника демонстрируют, как сосуществовали и влияли друг на друга самые разные, порой плохо совместимые традиции, как они трансформировались и видоизменялись. Публикуются (полностью или во фрагментах) комментированные переводы сочинений античных (Аристотель, Макробий) и средневековых авторов (Кассиодор, Беда, Иоанн Скотт, Фома Аквинский, Альдхельм Малм- сберийский и др.). Для историков, историков философии, культурологов, литературоведов.

Т. 1 : Мистецтво первісної доби та стародавнього світу. - 2008. - 710 с.

Созданный более 4000 лет назад Фестский диск до сих пор скрывает множество тайн. Этот уникальный археологический артефакт погибшей минойской цивилизации, обнаруженный на острове Крит в начале XX века, является одной из величайших загадок в истории человечества. За годы, прошедшие со дня его находки, многие исследователи пытались расшифровать нанесенные на нем пиктограммы, однако до настоящего времени ни одна из сотен интерпретаций не получила всеобщего признания. Алан Батлер предлагает собственную научно обоснованную версию дешифровки содержимого Фестского диска. По его мнению, этот памятник древней культуры является бесспорным свидетельством того, что люди Бронзового века обладали продуманной и весьма совершенной системой мер, по сравнению с которой современная метрическая система выглядит просто примитивной. Возможно, он является ключом к тайне утраченных древних технологий, позволявших нашим предкам возводить потрясающие мегалитические сооружения. Не исключено, что Фестский диск — аргумент в пользу того, что истоки всех наших научных знаний восходят к некой давно исчезнувшей цивилизации. Эта книга, как и многие другие работы талантливого английского историка, специализирующегося на изучении древних артефактов, читается как увлекательный детектив, в котором объектом расследования являются минойцы и созданный ими загадочный Фестский диск.

Существует такой исторический анекдот. Как-то яростным ревнителям "истинно русского" языка, настаивающим на том, что заимствованные слова нам славянам совершенно ни к чему, предложили озвучить на том самом "истинно русском" фразу: "Франт идет по бульвару из театра в цирк". И знаете, что у них получилось? "Хорошилище грядет по гульбищу из позорища на ристалище". Как видите, эксперимент не удался. Почему этого не произошло, вы узнаете, прочитав замечательную книгу Найджела П.Брауна "Странности нашего языка. Занимательная лингвистика". Не стоит пугаться того, что это перевод с английского, потому что англичане позаимствовали у древних греков и римлян ровным счетом совершенно то же, что и мы с вами. А значит, большинство из них, совершенно так же, как и мы, не догадываются, что такие привычные слова, как колонна, алфавит, поликлиника, диагноз, карниз, секс, гороскоп, студент, фасон, мелодрама, оракул, климат, парапет, космос, эксцентрика, артефакт, валюта, история, фолиант, бактерия и многие другие, придуманы не нами и даже не ими. Книга предназначена для всех, кто хочет разобраться в сложностях такого родного и любимого нами русского языка, а главное, узнать, какое отношение к тому, что мы говорим, читаем и пишем, имеют древние греки и не менее древние римляне.

Книга Генри Карриштона Болтона - одного из ведущих специалистов по средневековой метафизике и тайным паукам - ярко повествует об истории печально известного богемского императора Рудольфа II, покровителя алхимиков, астрологов и магов, раскрывая факты, обыкновенно замалчиваемые академической наукой. Тайны великого магистерия и зловещие сакральные артефакты, превращение ничего не стоящих металлов в серебро и золото, исцеление всех болезней и вечная жизнь - обо всем этом и многом другом автор рассказывает со знанием дела и неподражаемой иронией, то и дело вкрапляя в текст то стихи Шекспира, то цитаты из давно забытых оккультных трактатов. Мы узнаем о жизни и работе известнейших ученых и магов средневековья: Тихо Браге, Иоганна Кеплера, Михаила Майера, Парацельса и, конечно же, величайшего английского алхимика Джона Ди и его демонического помощника - медиума Эдварда Келли. Алхимики и маги того времени без остатка посвящали свои жизни поискам Философского Камня и неустанно экспериментировали в надежде получить драгоценную тинктуру, совершив благодаря этому множество потрясающих открытий, которые сегодня вспоминают в связи с совсем иными именами, забыв первооткрывателей. Книга будет интересна как широкому кругу читателей, так и специалистам, которые найдут в ней множество интересных фактов и оригинальных гипотез. На русском языке выходит впервые.

. - С. 1-204

У монографії вперше у вітчизняному театрознавстві шляхом формально-логічних умовиводів створено світоглядно-естетичну модель рубежу ХІХ–ХХ ст. з одночасною акцентуацією її окремого — театрального — сегменту. Обрана для дослідження методологія дискурс-аналізу дозволила, по-перше, остаточно відкоригувати мистецтвознавче визначення дискретної та водночас неперервної практики реалізму — на переконання авторки, стильового мейнстріму української духовної культури ХХ ст., по-друге, сформувати український порядок реалістичного дискурсу з урахуванням явищ та артефактів широкого європейського і російського ідейно-мистецького контексту. Дослідження фундоване на емпіричному матеріалі значного обсягу. Це — численні свідоцтва про суспільні та мистецькі події, відгуки критиків на вистави, спогади про творчу діяльність окремих митців та театральних труп, публіцистичний доробок українських драматургів, їхні драматичні опуси тощо. У книзі зокрема проаналізовані індивідуальні творчі манери провідних українських авторів (І. Франка, І. Карпенка-Карого, Б. Г рінченка, Л. Яновської, С. Васильченка, Г. Хоткевича, Л. Старицької-Черняхівської, В. Винниченка, Лесі Українки, С. Черкасенка, В. Пачовського, О. Олеся) і представлені варіативні підходи українських постановників до їхньої драматургічної продукції, відтак, — особливості тогочасного процесу естетичної комунікації в українському сценічному мистецтві. Розрахована на фахівців у галузі театрознавства, історії та теорії культури.