Безліч артефактів трипільської культури свідчать про найвище піднесення духу архаїчної цивілізації мідного віку. Це піднесення знайшло вияв саме у сакральному світі, створеному трипільцями близько 7 тисячоліть тому. Трипільське суспільство настільки давнє, що від нього залишилися лише сліди поселень, керамічні вироби — статуетки, орнаментований посуд та ін. Орнаментика трипільського посуду зводиться до безперервного відтворення безконечників – спіралі та свастики, що символізують безкінечність сущого. Так у специфічних формах у трипільській культурі простежуються закономірності магічного простору та сакрального світу людських цивілізацій.

Про філософські аспекти буття хліборобів Трипільської цивілізації, яка життєдіяла від сер. 6 до поч. 3 тис. до н. е. на землях від Дунаю до Дніпра, про духовно-господарський та космогонічний феномен пращурів, про розвиток життя на засадах закономірностей Світоладу, про спільність образотворчої мови історичних культур і народної культури України йдеться у праці відомого етнографа й археолога.

Авторами проанализирована и обобщена археологическая информация о погребальных комплексах эпохи позднего Триполья по источникам до 1985 г. Книга для ученых соответствующего профиля и студентов исторических факультетов вузов.