Книга охоплює широке коло історико-географічних, соціально-економічних і культурних питань розвитку Слобідської України - від заселення краю до початку ХХ століття. Для викладачів, науковців, широкого читацького загалу.

У книзі вивчаються різноманітні аспекти впливу повстання Степана Разіна на події в Україні: повстання в Слобідській Україні 1670 р., зв'язки Разіна з козацькою старшиною Правобережжя і Лівобережжя, вплив повстання на політику старшини.

Первый краткий популярный очерк истории полка, в дальнейшем значительно расширенный в двухтомном издании 1915 года, был подготовлен одним из его офицеров и посвящен начальному периоду становления и развития этого военного формирования. Возникновение полка, как и ряда других слободских казачьих полков, относится к периоду правления царя Алексея Михайловича Романова, когда Россия вела активную подготовку к вступлению в войну с Речью Посполитой (1654-1667 гг.). Полк был сформирован из числа присягнувших московскому правительству православных малороссийских и украинских казаков (в России в XVII в. их называли черкасами), которые бежали от притеснений поляков на российскую приграничную территорию. Харьковский слободской черкасский казачий полк возник из Острогожского полка в период основания города Харькова. Во 2-й половине XVII в. слободские казачьи формирования, в том числе и харьковские черкасы, принимали активное участие в Чигиринских, Крымских и Азовских походах. В качестве иррегулярных формирований русской армии слободские казаки участвовали в Великой Северной войне (1700-1721 гг.) и ряде других военных походах и войнах 1-й половины XVIII в. Еще при Петре I они были частично лишены автономного управления и подчинены военной администрации губерний. В 1732 г., после постройки «Украинской Линии» от устья реки Ореви до реки Донца, у находившихся Харьковского и Изюмского полков появилась функция по охране южной границы Российской империи. 26 июля 1765 года Манифестом Екатерины II военная администрация всех слободских полков была ликвидирована, а территории казачьих полков переходили в прямое подчинение губернатору созданной Слободской Губернии. В дальнейшем с 1783 г. полк был назван Харьковским гусарским полком украинской конницы, а в XIX столетии именовался как легкоконный, кирасирский, драгунский и уланский.

У книзі представлені деякі аспекти українського побуту Слобожанщини: народна медицина, їжа, ярмарки, гончарні вироби, народна мораль тощо.

Дана публікація є монографією українського фольклориста, етнографа, літературознавця та громадського діяча Миколи Федоровича Сумцова. Видання присвячене Слобожанщині і є своєрідним підсумком його багаторічної плідної роботи з історико-географічного вивчення Слобідської України. Це дослідження — спроба вченого першим зробити історичний огляд життя слобожан, починаючи з їхнього походження і закінчуючи розвитком культури, обрядами і звичаями.

До книги увійшли як твори українських письменників-слобожан із Білгородської, Курської і Воронезької областей Російської Федерації, так і твори митців слова, які життєвими обставинами були пов’язані з Північною Слобожанщиною. Подаються нариси про письменників Й. Горленка, Г. Сковороду, Л. Боровиковського, М. Костомарова, І. Череватенка, П. Барвінського, О. Коваленка, К. Буревія, Є. Плужника, В. Череватенка, фольклориста-етнографа М. Дикарєва, а також про О. Довженка, А. Малишка та ін. У посібнику представлено життєвий і творчий шлях відомого японського письменника, українця за походженням, вихідця зі Слобожанщини В. Єрошенка; твори російських письменників О. Кольцова, І. Буніна, В. Будакова, у художньому слові яких яскраво виражена українська тематика. Посібник підготовлено для уроків літератури рідного краю, для позакласного і самостійного читання учнів старших класів, а також для курсів українознавства, спеціалізованих класів з викладанням ряду предметів українською мовою, гуртків з вивчення української мови і літератури.