Книга выдающегося философа и филолога А. Ф. Лосева посвящена анализу всей проблемы символа и художественного образа, символа и метафоры, символа и натуралистической копии, символа и мифа. А. Ф. Лосев дает теорию социально-исторической символики, иллюстрируя ее примерами, взятыми из художественной литературы.

Як свідчить листування Сковороди, цей трактат писався ним з перервами протягом кількох років. Харківське намісництво, про відкриття якого згадує Сковорода у супровідному листі, відкрите 29 жовтня 1780 р. Та є різні підстави вважати, що й у той час твір не був закінчений. Зокрема, листи до Я. Правицького дозволяють датувати трактат 1780 — 1788 рр. Зберігся автограф і п'ять списків твору. Вперше надруковано у виданні В. Бонч-Бруєвича 1912 р. Трактат присвячений проблемі алегоричного тлумачення Біблії. її образи й фігури, на думку автора, утворюють особливий символічний світ. З їх допомогою, вважає Сково­рода, можна знайти й пізнати вічне начало у макрокосмі. У цьому й полягає важливе моральне, повчальне значення алегорично витлумачених образів Біблії, наприклад соляного стовпа, в який перетворилася жінка Лота, врятованого царя Содому й Гомори. В образі содомської людини Сковорода критикує моральні вади своїх сучасників, охоплених жадобою збагачення й користолюбством. Автор протиставляє їм образ духовної людини, що досягнула повної свободи й досконалості. У трактаті розкриваються згубні наслідки буквального розуміння Біблії.

Твір славетного античного філософа Платона в українському перекладі зі вступною статею "Основні риси грецької фільософії від перших початків до Плятона".

Брошура щодо завдань в образотворчому мистецтві є стенографічним записом промови В. П. Затонського (1888–1938), який у 30-х роках минулого століття обіймав посаду народного комісара освіти України. У своєму виступі Затонський цілком об'єктивно зауважує, що додержання вимог соціалістичного реалізму не означає жорсткої уніфікації творчих стилів. Він підкреслює, що треба опановувати техніку попередників – майстрів Відродження, імпресіоністів, – однак кожен твір має бути більшовицьким за своїм духом.

  Текст у форматі PDF 189.79 Мб

  Текст у форматі PDF 60.00 Мб

Навіть у найкультурнішій і найдуховнішій організації Київської Спілки письменників тільки вдається атмосфера "гідність нащадків батька Тараса Григоровича ШЕВЧЕНКА". Насправді ж панує лише панегірицтво. А чому таким стає взагалі весь люд, з якої причини, запитує сам у себе Віктор БАРАНОВ, та радить і всім запитати теж самим у себе. /Журнал письменників України "Київ" 3–4, 2014, стор.9–10/. Шановні читачі, – цей твір написаний мною від щирого серця і відкритої простолюдної творчої душі. Читаючи Ви будете в незмірній насолоді. Описую чистою правдою так, як це було. А причина негативності в органах і в організаціях – відсутність правомірного чіткого ідеологічного керувальництва! Правда, де яких недоосвітила, та вважаю достатньо і цього... Гадаю, в нашій країні як і в інших європейських все одно в решті – буде справедливість!

«За дверима» можливо, один з найжорстокіших романів Ельфріде Єлінек, лауреатки Нобелівської премії з літератури за 2004 рік. Хоча твір був написаний ще 1980 року, ті зловісні суспільні проблеми, які в ньому зачіпаються, актуальні й донині. Єлінек спокійно й відсторонено оповідає про підлітків, які бажаючи вийти з тіні старшого покоління, яке вони не розуміють і зневажають, поночі нападають на випадкових перехожих. Попри це, всі вони великі поціновувачі мистецтва, цікавляться новітньою філософією: Сартр дав їм «Нудоту», Камю навчив зовсім протилежному, ніж намагався вчити у своїх творах – він зробив їх «сторонніми», геть позбавленими моральних принципів. У Камю один з героїв убиває араба, «як набридливу муху». Молоді герої Єлінек у своїх екзистенційних пошуках заходять набагато далі…

  Текст у форматі PDF 0.52 Мб

Головний твір видатного українського мислителя, ідеолога українського націоналізму. В творі автор визначає причини занепаду української державницької думки та окреслює шляхи досягнення національного ідеалу.

  Текст у форматі PDF 3.89 Мб

  Текст у форматі PDF 1.70 Мб

"Жовтий князь" - це перший в українській літературі великий прозовий твір присвячений голодомору 1932-1933 року. В основу роману покладено особисті спогади Василя Барки про голодомор в Україні 1932-1933 років. Крім того, протягом двадцяти п’яти років він збирав спогади очевидців, пам’ятав, як голодувала родина його брата. Точних цифр про кількість загиблих у ті часи в Україні досі немає, одні називають 8-9 мільйонів, інші — 10 мільйонів, деякі доводять кількість до 14 мільйонів. Але так чи інакше, це була страшна трагедія для всього українського народу. Трагедію усієї країни письменник змальовує через особисту трагедію родини Катранників, з яких живим залишається тільки молодший син Андрійко. Картини життя сім’ї наповнені вражаючими і страшними подробицями. Але в усіх ситуаціях герої залишаються вірними своїй селянській і людській моралі. Навіть голодний і помираючий Мирон Данилович не виказує місцезнаходження церковної чаші. Андрійко хоче поділитися останнім хлібом із зовсім чужою жінкою. Закінчується твір оптимістично — над землею народжується новий день, що несе надію.

Всесвітньо відомий роман австрійського письменника-експресіоніста Ґустава Майрінка «Ґолем» (1914), перекладений чи не на всі європейські мови, є одним із яскравих зразків містично? прози XX сторіччя. Ще за життя автора твір здобув широку популярність і був двічі екранізований у Франції та Німеччині. Сюжет цієї філософсько-поетичної притчі побудований на леґенді про юдейського рабина, який створив живу істоту під назвою Ґолем із глини та оживив її за допомогою каббалістичного закляття. Вперше українською мовою роман «Ґолем» переклав у 30-х pp. XX ст. Василь Софронів-Левицький, але давно вже назріла потреба нової версії перекладу цього світового шедевру, що і здійснила з високою майстерністю Наталя Іваничук.

Роман відомого автора, який нині живе на історичній батьківщині, в Іспанії, перекладався не з іспанської, а з російської мови. Так склалося, що його автор виховувався в російському дитбудинку часів застою. Але попри весь жах описаного там життя сиріт-калік, твір дивовижно життєствердний. Юнак, який може працювати на клавіатурі лише одним пальцем, доводить своїм читачам, що навіть і в цей час всезагального збайдужіння є люди, не закриті для доброти, співчуття. Він навчає нас любити світ і людей, повертає до вічних цінностей. У доступній широкому колу читачів формі автор розмірковує про добро і милосердя, про красу світу, про сенс людськогго буття.

Підручник повністю відповідає програмі із зарубіжної літератури для профільних 10 класів (академічний рівень, профільний рівень). У ньому розглянуто провідні тенденції розвитку літературного процесу ХІХ ст. (епохи реалізму та раннього модернізму), а також життєвий та творчий шлях і ідейно-художні особливості творів Стендаля, О. де Бальзака, Ч. Діккенса, Ф. Достоєвського, Л. Толстого, М. Некрасова, В. Вітмена, Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо, Е. Золя та О. Уайльда. Наявність обов’язкового та додаткового літературознавчого й культурологічного матеріалу допоможе учням ефективно підготуватися до різноманітних форм поточного та підсумкового моніторингу (у т. ч. ЗНО).

У монографії на основі архівних документів та спогадів учасників повстанського руху досліджуються формування державного типу на Миколаївщині – Висунська і Баштанська республіки. Виділено духовно-ментальні основи республіканського устрою, проаналізовано роль селянської вольниці в боротьбі з денікінщиною та радянською тоталітарною системою, показано як висвітлені «селянські республіки» в художній літературі та мистецтві. Для викладачів, науковців, краєзнавців, студентів, усіх, хто цікавиться історією рідного краю.