У брошурі українського комуніста головну вагу приділено згортанню суверенітету УСРР та плани перетворення її на частину єдиної радянської Росії.

Невелике дослідження української літератури доби Революції 1917-1921 рр.

Автор, один з активних діячів Української революції, аналізує стан Радянської України доби НЕПу та перспективи її розвитку.

У брошурі автор викладає свій погляд на тогочасні актуальні проблеми українського життя, зокрема на повернення інтелігенції до Радянської України та вбивство Симона Петлюри.

У публікації розглядається такий вид радянської політичної просвіти, як “червоні кутки” у сельбудах (місця у сільських культурно-освітніх установах, відведені під потреби агітації) або хати-читальні (осередки діяльності сільських бібліотек, гуртків самодіяльності тощо). Міститься інформація про зміст такого “червоного кутка”, що він собою являє, які функції має виконувати, пояснюється його необхідність. Розповідається, як правильно організувати подібний “куток”.

Т. 3. - 1929. - 171 с.

Федір (Теодор-Ріхард) Людвігович Ернст (28 жовтня (9 листопада за новим стилем) 1891, Київ — 28 жовтня 1942) — український історик, мистецтвознавець, музеєзнавець. Автор найкращого довоєнного путівника по Києву (1930). Завдання книжки — дати змогу гостям, що відвідують Київ з нагоди святкування 10-ти річного ювілею Всеукраїнської Академії Наук, а разом із ними й іншим одвідувачам Києва — ознайомитися з містом, що йому за великої реконструктивної доби належить провід у будівництві української соціалістичної радянської культури.

У представленому виданні розглядається необхідність розвитку радянських бібліотек як важливого елементу політвиховання та соцбудівництва. Вивчаються особливості бібліотечної справи (добір книжок для бібліотеки, видача та попередня підготовча робота на абонементі тощо), методи роботи закордонних бібліотек. Визначаються типи бібліотек та особливості організації бібліотечного колективу.

Кн. 2 : Баранніков О. П. Українські цигани. - 1931. - 60 с.

Ця праця присвячена дослідженню такої української національної меншини, як цигани. Розповідається про їх територіальне походження (висуваються різні теорії), суспільний устрій, ставлення інших країн до цього народу, промисли, якими займаються цигани, описується їхній спосіб життя. Є розповідь маріупольського цигана (двома мовами — циганською та українською), також народні пісні (теж двома мовами). В кінці міститься коротке резюме матеріалу німецькою мовою.

Даний матеріал присвячений 10-річчю від дня заснування театру ім. М. Заньковецької. У вступній частині театрознавець Петро Рулін подає картину тогочасного стану театрального мистецтва в радянській Україні. Видання містить також спогади відомих театральних діячів щодо своєї роботи в театрі: мистецького керівника і співзасновника театру режисера Бориса Романицького, режисера і педагога Івана Чабаненка, прозаїка Івана Ткачука та інших. Останній розділ присвячений історії театру.

Дане видання є працею українського радянського поета, літературного критика та публіциста Якова Григоровича Савченко. Воно присвячене п'ятнадцятиріччю одного з найбільших українських театрів — театру ім. І. Франка. Розглядаються актори та режисери, які працювали у театрі за ці роки та вистави, які виносилися на розсуд публіки. Описуються різні періоди формування та розвитку театру на фоні різноманітних суспільно-політичних подій, досягнень соціалістичного будівництва. Матеріал доповнений знімками акторів, інших театральних діячів та сцен з вистав.

Т. 1 : Подготовка великой пролетарской революции (от начала войны до начала октября 1917 г.). - 1935. - 350 с.

Дане видання формулює основні положення роботи радянських бібліотек. В ньому розглядаються такі питання, як організація і планування роботи бібліотек, масова робота і керівництво читанням, техніка бібліотечної роботи тощо. Книга є упорядкованою збіркою матеріалів, потрібних бібліотекарю в повсякденній роботі, т. зв. підсобно-довідковою книгою, яка призначена в основному для сільського бібліотекаря.

Автор аналізує творчість радянських українських письменників під кутом зору національної ідеї

В рассказе Григория Адамова "Завоевание недр" -- предшественнике романа "Победители недр" -- Никита Мареев двенадцать лет работал над идеей получения дешевой тепловой энергии из подземных глубин. В результате он строит корабль-снаряд, способный преодолеть десять-двенадцать километров вглубь земли для того, чтобы установить на этой глубине термоэлектрические преобразователи, которые подавали бы на поверхность буквально бесплатную электрическую энергию. И в 1948 году проект перешел из фазы экспериментов и постройки в практическую фазу. Вместе со своим товарищем Михаилом Брусковым, Мареев отправился в это необычное путешествие вглубь земной коры. Задание партии и правительства было с честью выполнено -- термоэлементы успешно установлены на десятикилометровой глубине, где температура достигала 350 градусов по Цельсию, и на-гора пошел электрический ток. Но на пути назад, когда до поверхности оставалось менее трех километров, корабль-снаряд получил неустранимую поломку. Перед угрозой смертельной опасности два человека повели себя по-разному: Брусков не выдержал испытания опасности и попытался спасти свою жизнь ценой товарища, а Марееву в принципе ничего больше не оставалось делать, как спасать свою жизнь путем пробивания себе хода на поверхность. И во имя высшей справедливости первый, у которого были лучшие шансы на спасение, погиб, а второй -- чудом, но спасся.

Пісні Ворошиловграда видана в 1939 році, приурочена до Дня оборони Луганська 1919 року. Видання складається з двох частин, пісні і частівки про Ворошиловград і вірші. Пісні радянських авторів П. Безпощадного, М. Упеника, М. Матусовського, Ю. Черкаського, Л. Галкіна, А. Кравцова, В. Автономова. Записано студентами літературного факультету Донецького Педагогічного Інституту в 1938 році. Видання газети «Ворошиловградська правда».

СПОГАДИ ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯ — це в дійсности автобіографія. Над Спогадами Покійний працював довший час, але доривочно. Вже в останні роки звертався Він до них частіше й поширював їх, скорочував, або робив замітки: поширити, скоротити, вставити ... Ці побажання не виконались. Це книга любови до народу й України, яким Автор віддав усе своє життя й свій ґеній. З глибокого пієтизму до великого українського Бояна, ґенія-дириґента, знавця української пісні й старовини, який, в роках 1919-1926 із Республіканською Капелею і потім Українським Національним Хором, у чорні дні історії України відкрив їй двері до найшляхотніших закутин людських істот по всьому культурному світі — в Европі й Південній і Північній Америках. В память незабутніх годин співпраці з Покійним на Вищих Освітніх Курсах та роздумувань над проблемами української культури будучого в роках 1941-1944, коли родилась ідея Осередку, —- Осередок Української Культури й Освіти з радістю передає Його спогади українському громадянству.

Данная книга представляет из себя уникальный исторический источник по жизни СССР Сталинского времени. Автор: Владимир Михайлович Зензинов известный политический деятель России кон. XIX - нач. ХХ вв., член ЦК партии социал-революционеров (эсеров), член ВЦИК, избран депутатом Учредительного собрания, входил в состав Комуча. После ряда эмигрантских скитаний осел в Париже, где устроился на работу в одну из газет фотокорреспондентом. В разгар Советско-финской войны он получает задание вместе с рядом французских журналистов выехать на место боевых действий (разумеется насколько позволит финское командование) дабы французский читатель получил более полную информацию об этой "северной" войне. В один из дней командировки отклонившись от обговоренного маршрута журналисты с сопровождающими натыкаются на поле боя неравномерно покрытое телам солдат Красной Армии, у одного из них оказывается раскрытой полевая сумка, из которой высыпались письма как с фронта, так и на фронт из город и сел СССР. Зензинову удается их собрать, так же в его руки подают партийные документы, доносы и т.п. Ему удается вывезти их в Париж, но публикация становиться возможной только после эмиграции в США. Ценность данного источника в следующем - мы можем взглянуть на жизнь в СССР "без прикрас", и искажений, увидеть особенности жизни рабочего, колхозника, служащего и пр., через оговорки в их письмах, увидеть "сырые данные", а не пропущенные через призму сознания историков, агитаторов, политиков и оформленные в виде многотомных трудов, научных исследований и т.п.