Книга известного специалиста-фортификатора В. В. Яковлева «История крепостей» посвящена мало освещенному аспекту военного искусства — развитию оборонительного зодчества с древних времен до начала XX века, а также исследованию средств осады и обороны сухопутных крепостей в этот период.

Книга присвячена одній з малодосліджених сторінок історії Перших визвольних змагань 1917—1920 рр. — зародженю та ровзитку української військової авіації. На підгрунті архівних джерел автор ретельно дослідив стан національних військово-повітряних сил за часів Центральної Ради, Української Держави гетьмана П. Скоропадського, Армій УНР та УГА. Видання супроводжують числені кольорові реконструкції українських вояків та літаків. Видання розраховане на всіх, хто цікавиться історією України.

Публікацію одинадцяти коротких документів, пов’язаних з постаттю Богдана Хмельницького, що зберігаються у рукописних збірках Варшави, Кракова і Курніка, можна вважати своєрідним доповненням до збірника “Документи Богдана Хмельницького” (1961). Ці джерела охоплюють період від 1648 до 1657 рр. та стосуються відносин козацької України з урядами Польщі, Великого князівства Литовського, Кримського ханства та Оттоманської Порти, а також відображають внутрішню політику Війська Запорозького, зокрема щодо втихомирення козацьких виступів межі 1648-1649 рр.

Ч. 1. - 272 с.

Книжка в основному присвячена доленосним для приазовців колонізаційним вереміям у контексті міжнародних відносин і міжнаціональних контактів вікопомного відтинку нового часу. Досліджено агресивний потяг зовнішньої політики російської держави, невідчепно втілюваний за чорноморським напрямком. Акцентовано яскраві епізоди масового переселення сполоханих християн Тавриди на землю нагло знівеченого царатом Війська Запорозького, після чого поспіхом покинуту ситуативними мігрантами "Татарську область" (невдовзі, 1783 р., безпардонно скасований інтервентами Кримський ханат) анексувала Катерина II. Висвітлено питомі реалії, пов'язані з такими неординарними фігурами як Шагін-Гі-рей II, митрополит Ігнатій, Петро Румянцев-Задунайський, Олександр Без-бородько, Григорій Потьомкін, Олександр Суворов, Феоктист Хартахай та іншими видатними персонажами. Звернуто увагу на феноменальні риси Південно-Східної України. Розглянуто документи, дотичні провокативно заохочених царатом перипетій 1778 р. у Криму, а також по тому – в Азовській губернії. Репрезентовано раритетні матеріали доскіпливого краєзнавця Гаврили Калері, де вагомо атестовано непересічний Маріупольський повіт у відомчій пресі майже 170 літ тому.

Автор книжки – генерал-поручник армії УНР Олександр Удовиченко – стояв біля витоків українського війська та пройшов з ним увесь бойовий шлях аж до відступу з України в листопаді 1920 року. Начальник штабу Гайдамацького коша Слобідської України, що уславився взяттям Арсеналу, командир Третьої Стрілецької Залізної дивізії, яка перемогла більшовиків під час Вапнярської операції – генерал Удовиченко стисло та водночас повно виклав історію подій, учасником яких був сам.

Київська Козаччина 1855 — масові сел. виступи в Київській губернії за відновлення козацтва як сусп. стану і військ. формування. Приводом до них стало опублікування під час Кримської війни 1853—1856 маніфесту імп. Миколи I, що передбачав створення рухомого держ. ополчення. По Київщині, де ще свіжими були згадки про запороз. козацтво, почали поширюватися чутки, нібито тих, хто запишеться в ополчення («у козаки»), буде звільнено від кріпосної залежності (див. Кріпацтво) і вони одержать поміщицькі землі та майно. Бажаючі покозачитися примушували священиків та ін. письменних людей складати списки «вільних козаків», а записавшись у ці списки, відмовлялися відробляти панщину і виконувати розпорядження місц. адміністрації, створювали власні органи самоврядування («сільські громади») і вибирали собі ватажків (відомі імена окремих з них: Василь Бзенко, Іван та Микола Бернадські, Яків Романовський, Михайло Гайденко, Корній Захарченко). Почавшись у лют. 1855 у Васильківському повіті, рух за покозачення в берез.—квіт. охопив понад 500 сіл і містечок у 8 із 12 повітах Київ. губернії (Таращанському, Васильківському, Київському, Звенигородському, Черкаському, Уманському, Сквирському, Канівському). На придушення «козаччини» уряд кинув регулярні війська і поліцію. У кількох селах і містечках сталися криваві сутички, найзапекліше протистояли військам і поліції покозачені селяни у Биковій Греблі (Васильківський пов.; нині село Білоцерківського р-ну), Березні (Сквирський пов.; нині село Володарського р-ну; обидва Київ. обл.), Корсуні (нині м. Корсунь-Шевченківський) і Таганчі (Канівський пов.; нині село Канівського р-ну Черкас. обл.). Однак сили були нерівними. Селяни змушені були скоритися.

Настоящая книга рассказывает о жизненном и боевом пути замечательного человека, талантливого военачальника Митрофана Ивановича Неделина. Автор книги — советский военачальник, Герой Социалистического Труда, генерал армии В.Ф.Толубко — хорошо знал фронтовую и послевоенную деятельность М.И.Неделина, непосредственно работал вместе с ним, выполняя сложные и ответственные задачи по созданию и развитию Ракетных войск стратегического назначения

Посібник призначений для підготовки курсантів, студентів до проведення занять з тактики (тактичної підготовки) під час стажування у військах і проведення навчального збору, а також як навчально-методичне керівництво для випускників ВІКНУ. Посібник також може бути рекомендований викладачам і командирам механізованих підрозділів для надання їм допомоги в організації тактико-стройових і тактичних занять. У посібнику розглядаються не тільки теоретичні питання з тактичної підготовки із солдатом, механізованим відділенням і взводом, а й конкретні приклади та варіанти проведення занять, викладені основні тактичні прийоми і способи дій, які застосовуються під час бою, що надає посібнику додаткової практичної значимості. Рекомендації, які викладені в посібнику, варто застосовувати творчо, залежно від конкретних умов, вишукуючи нові прийоми та способи підвищення методичної майстерності при навчанні солдата, механізованого відділення й взводу з тактичної підготовки.

Т. 1 : 1668 –1691. - 2002. - 479 с.

XVII сторіччя. Кінець Хмельниччини. Україна зазнала чи не найтяжчих часів: тривала боротьба за вплив на неї між Річчю Посполитою і Московським царством, панував розбрат, запеклі суперечки серед козацької верхівки Війська Запорозького. Україна фактично розпалася на дві частини – Правобережну і Лівобережну. Остаточний розкол країни закріпила Чорна рада, яка відбулася у червні 1663 року в Ніжині і знаменувала початок занепаду Гетьманщини, держави, створеної Богданом Хмельницьким.

Походи турецької армії та її союзників на Правобережжя і до Чигирина, а також битви, які відбулися в межах тієї операції османського війська, дістали назву Чигиринських походів 1677–1678 років. У цій книжці нами, на основі історичних джерел та робіт українських і закордонних вчених, зроблена спроба висвітлити Чигиринські походи, що, злившись із сірою стрічкою української Руїни, протягом тривалого часу залишалися поза увагою української історичної науки й освітлювалися головним чином російськими вченими. Ці походи, безперечно, заслуговують на те, щоб згадка про них жила в народній пам’яті.

Ч. 1. - 80 с.

Книга є першим дослідженням історичних витоків і еволюції маловідомого складника українських збройних сил "козацької доби" - найманого (охотницького) війська. Використавши широкий спектр історичних джерел та літератури, автор розглядає становлення й розвиток українського найманства в широкому контексті європейської історії XVII—XVIII ст., його вплив на політичну та військову історію Лівобережної Гетьманщини. В центрі книги - основні організаційні засади охотниньких полків (структури, комплектування, забезпечення та озброєння), участь найманців у воєнних конфліктах гетьманату кінця XVII - початку XVIII ст., їхнє повсякденне життя. Видання розраховано иавчених-істориків, викладачів, студентів, а також усіх шаігувальників вітчизняної військової історії.

Книга присвячена одній з маловідомих для сучасного читача подій вітчизняної воєнної історії — перемозі під Конотопом в 1659 році об’єднаного козацько-татарського війська над московським. Автор у популярній формі виклав сучасні наукові уявлення про перебіг українсько-московської війни та самої битви, уточнив відомості щодо складу та чисельності сторін. Книга багато ілюстрована, супроводжується кольоровими реконструкціями військових строїв того часу. Видання розраховане на всіх, хто цікавиться історією України.

У виданні відтворено тексти оригіналу староукраїнською мовою та відомих на сьогодні списків «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького», укладених 1710 р. під Бендерами між обраним на гетьманську булаву Пилипом Орликом, з одного боку, та генеральною старшиною і козацтвом – з іншого; наведено їх переклади переклади українською, англійською, німецькою, польською, російською та французькою мовами. Публікація цієї визначної пам’ятки вітчизняної політико-правової думки раннього нового часу супроводжується археографічною передмовою, лінгвістичним аналізом, науковим коментарем, а також факсимільним відтворенням спеціального дослідження видатного історика та правознавця академіка Миколи Василенка (1929), у якому міститься ґрунтовний історико-юридичний аналіз джерела. Розраховано на науковців, викладачів, студентську та учнівську аудиторію, громадський загал.

Пропонований уніформологічний словник відображає оригінальну термінологію, пов’язану з костюмом українського війська доби Гетьманщини, що функціонувала в українських говорах на території Української козацької держави від середини XVII до кінця XVIII ст. і зафіксована у місцевих пам’ятках української літературної мови того часу. Лексичний матеріал Словника згрупований у межах чотирьох тематичних розділів: «Одяг»; «Зброя та військове спорядження»; «Кінський убір»; «Матеріали для виготовлення одягу і спорядження». У статтях Словника подано розгорнуту семантичну характеристику термінологічних одиниць шляхом описового пояснення, в багатьох випадках – з елементами енциклопедичності, та коротку етимологічну довідку. Розрахований на істориків, мовознавців, фахівців суміжних галузей науки і всіх, хто цікавиться історією українського військового костюма та історією української мови.

Науково-популярна книга присвячена історії Війська Запорозького періоду XVI — середини XVII ст. Автор змальовує історичні обставини, що зумовлювали та супроводжували воєнні походи українських козаків на суші й на морі, показує в цьому контексті дипломатичні стосунки Війська Запорозького з сусідніми країнами: Росією та Польщею, Швецією та Туреччиною. Особливе місце відводиться дипломатичній діяльності Б. Хмельницького. Для широкого кола читачів.

У книзі розглянуто найважливіші віхи біографії молодого Петра Конашевича-Сагайдачного. На основі джерельних свідчень визначено час народження майбутнього гетьмана Війська Запорозького, висвітлено питання його соціального походження, освіти та виховання. З’ясовано час приходу юнака на Запорожжя та окреслено специфіку козацької військової тактики і стратегії, на основі яких формувалося його полководське мистецтво. Дано відповідь нате, чи мав П.Сагайдачний сина, проаналізовано вірогідність передачі ним рукописного Євангелія у дар одній із чигиринських церков, а також інші історіографічні версії, пов’язані з його особою. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією.