Автор коротко розповідає про створення, історію, структуру та діяльність Національної бібліотеки Української держави, пізніше перейменованої на Всенародню бібліотеку Української академії наук

Книга містить дві праці Осипа Назарука, присвячені ідеям та ідеологам українського монархізму

Книга містить дві праці Осипа Назарука, присвячені ідеям та ідеологам українського монархізму

До збірника ввійшли декілька статей українського комуністичного діяча Володимира Затонського, що стосуються політики українізації та критики поглядів М. Хвильового, О. Шумського і КПЗУ на розвиток України.

Дане видання присвячене вивченню побудови орнаментів. Оригінальною думкою праці є те, що існують математичні закони утворення орнаментів. Автор інж. А. М. Ґінзбурґ зазначає, що ідея, яка висловлена в книзі, належить не йому, а його сину (який не встиг закінчити свої дослідження через передчасну смерть). Ґінзбурґ наводить конкретні математичні формули, доводячи свою теорію. В якості додатку видання містить 45 ілюстрованих таблиць.

Т. 1 : присвячений Миколі Лисенкові. - 1930. - 206 с.

Дана монографія належить до серії публікацій про українське малярство видавництва “Рух” і присвячена одному з найвидатніших українських художників-монументалістів Михайлу Бойчуку. Розглядаються його мистецькі пошуки, творче становлення на тлі доби, зв'язок із західними школами і переосмислення набутих за кордоном знань, трансформування їх у власну творчість. Особлива увага приділяється Бойчуку як педагогу. Аналізується його техніка, манера письма, ідея деяких творів. В якості додатку представлені репродукції робіт живописця.

Автор досліджує національно-визвольну боротьбу ірландського народу проти англійських колонізаторів та її завершення здобуттям Ірландією незалежності.

Дана публікація присвячена художнику та педагогу, засновнику Львівської художньої школи, краківському постімпресіоністу Олексі Новаківському. Розглядається його біографія, творче становлення на тлі доби, вплив тогочасного мистецтва на Новаківського, як на живописця. Аналізується його техніка, манера письма, ідея деяких творів. В якості додатку представлені репродукції робіт живописця.

Дана публікація присвячена українському та російському художнику-живописцю, іконописцю та портретисту Володимиру Лукичу Боровиковському. У виданні розглядається його біографія, творче становлення на тлі доби, вплив тогочасного мистецтва на Боровиковського, як на живописця. Аналізується його техніка, манера письма, ідея деяких творів. В якості додатку представлені репродукції робіт митця.

Специфически реакционные взгляды Ницше исключительно популярны в современной фашистской Германии. Философия Ницше популяризуется национал-социалистами как чуть ли не официальная философия «Третьей империи». Настоящая книжка посвящена выяснению причин этого явления, социально-политическому анализу и критике важнейших ницшеанских положений в работах его фашистских реставраторов и последователей, главным образом в Германии.

У цій праці В. В. Дорошенко (1879–1963) – видатний бібліограф і книгознавець, фахівець у царині української історії та літератури – коротко згадує етапи створення бібліотеки НТШ у Львові, а також характеризує її діяльність на тлі складної історичної епохи. Відділ рукописів удостоєно особливої уваги автора. Дослідження доповнено цікавим статистичним матеріалом. Наприкінці вчений підкреслює необхідність надсилання двох примірників усіх творів друку до бібліотеки.

СПОГАДИ ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯ — це в дійсности автобіографія. Над Спогадами Покійний працював довший час, але доривочно. Вже в останні роки звертався Він до них частіше й поширював їх, скорочував, або робив замітки: поширити, скоротити, вставити ... Ці побажання не виконались. Це книга любови до народу й України, яким Автор віддав усе своє життя й свій ґеній. З глибокого пієтизму до великого українського Бояна, ґенія-дириґента, знавця української пісні й старовини, який, в роках 1919-1926 із Республіканською Капелею і потім Українським Національним Хором, у чорні дні історії України відкрив їй двері до найшляхотніших закутин людських істот по всьому культурному світі — в Европі й Південній і Північній Америках. В память незабутніх годин співпраці з Покійним на Вищих Освітніх Курсах та роздумувань над проблемами української культури будучого в роках 1941-1944, коли родилась ідея Осередку, —- Осередок Української Культури й Освіти з радістю передає Його спогади українському громадянству.

Серія 1 : 1. Олена Пчілка. 2. Старицька-Черняхівська. - 64 с.

Ольга Петрівна Косач (Олена Пчілка) (29 липня 1849 - 4 жовтня 1930) Ольга Косач Ольга Петрівна Косач, у дівоцтві Драгоманова, народилася у червні 1849 року на Полтавщині, місті Гадяч. Вона була донькою Петра Драгоманова, але з роками, ставши відомою письменницею взяла псевдонім Олена Пчілка. Українка за походженням і щира патріотка в душі вона пишалася своїм походженням і привчала дітей шанувати рідну землю, народ і звичаї. Утім, процес "українізації" в родині Олени Пчілки, мати відомої Української поетеси Лесі Українки, відбувався не так уже й просто. Хоча б з огляду на те, що чоловік і батько їхніх шести дітей і в сім'ї і на службі спілкувався російською мовою, щоправда, чисто літературною, а не містечковим суржиком. однак українська мова, українська ідея були йому не чужі. Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна (17.08.1868, м. Київ, — 1941) — письменниця, перекладачка, громадська діячка. Дочка письменника М. Старицького. Навчалася в київській приватній гімназії В. Ващенко-Захарченко. У 1888—1893 рр. брала участь у роботі літературного гуртка «Плеяда». З 1908 р. — член ТУП. З 1912 р. разом із сестрою Марією керувала роботою літературно-мистецького клубу «Родина» в Києві. З 1914 р. співробітничала в Київському комітеті для допомоги українцям-біженцям; працювала сестрою милосердя у військовому шпиталі. З квітня 1917 р. — член Української Центральної Ради. З травня 1917 р. — член президії товариства «Український національний театр». З 1919 р. — заступниця голови Національної ради українських жінок (м. Кам’янець-Подільський). З 1920 р. працювала в установах ВУАН. У 1930 р. заарештована у справі «Спілки визволення України» і тимчасово ув’язнена в м. Харкові; того ж року засуджена до умовного 5-річного строку позбавлення волі й вислана до м. Сталіно (нині Донецьк), де займалася перекладацькою діяльністю. У 1936 р. повернулася до Києва. В липні 1941 р. вдруге заарештована НКВС і вислана до Харкова, звідки вивезена під конвоєм до м. Акмолинська (Казахстан); померла в дорозі. У 1989 р. реабілітована посмертно.

Як віра втілюється в церкві, так національна містика в політиці. "Все починається з містики і все кінчиться політикою", все починається "шумними ідеями" і кінчиться щоденною працею. "Справа полягає на тім, щоб у кожній системі містику не з'їла політика, що зродилася з неї". Щоб кожний крок "щоденної праці" був надхненнй великою містичною метою.