В монографії досліджується художня та науково-публіцистична спадщина Миколи Костомарова в контексті становлення та розвитку української національної ідеї, української літератури та громадсько-суспільної думки за умов складних політичних подій та міжнаціональних взаємин ХІХ століття.

Як почалася наша народна свідомість. Наша народна свідомість переходить на історичне поле. Ослабленнє нашої народної свідомости по 1848 році. - Москвофільство Народовці. - Українці. Українці - І москвофіли

Настоящая книга — одна из немногих попыток в отечественной и зарубежной ориенталистике осмыслить в целом столь многоплановое явление мусульманской культуры, как исламский мистицизм. В связи с огромным ареалом распространения и многообразием форм бытования исламского мистицизма автором избран своеобразный подход в обзоре этого феномена. Рассматриваются прежде всего духовные истоки суфизма, формы божественного избранничества, традиции обретения и наследования непосредственно пережитого духовного знания, их эволюция от мусульманской общины времен Пророка Мухаммада до организованных форм в виде суфийских братств, а также основные составляющие суфийского пути познания. В заключительной части книги читатель впервые получит возможность ознакомиться с небольшим по объему, но важным по содержанию сочинением известного мусульманского мыслителя Абу Хамида Мухаммада ал-Газали ат-Туси (1058—1111) под названием «Божественное знание» («'Илм-и ладуни»).

Документи збірника висвітлюють найважливіші моменти історичного минулого трьох національних громад міста Львова (української, вірменської та єврейської) протягом XIV -XVIII ст. Для істориків, правознавців, філологів, усіх, хто цікавиться історією Львова.

Документи збірника — привілеї XIV-XVIII ст. — висвітлюють основні моменти в історії міста Львова: надання магдебурзького права, зростання міської території, судові прерогативи, вибори міських органів управління, торігвельну та митну регламентацію тощо. Для істориків, правознавців, філологів, усіх, хто цікавиться історією Львова.

Книга містить статті, розвідки та есе видатного вченого в галузі гуманітарних наук (передовсім української історії, філології й сходознавства) професора Ярослава Дашкевича. У збірнику представлені історіографічні студії автора про 58 знакових постатей минулого України - від доби середньовіччя до наших днів. Дослідження охоплюють як історичних осіб (король Данило Романович, Ґійом Левассер де Боплан, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Вільгельм Габсбурґ, Євген Коновалець, Роман Шухевич та ін.), так і визначних українських та зарубіжних інтелектуалів (Михайло Грушевський, В ’ячеслав Липинський, Михайло Драгоманов, Іван Франко, Андрей Шептицький, Дмитро Донцов, Іван Крип’якевич, Омелян Пріцак, Даніель Бовуа та ін.). Протягом 1949-2006 pp. ці праці автора публікувалися в різних періодичних виданнях, матеріалах конференцій і монографіях в Україні, а також у Вірменії й Польщі українською та, почасти, російською мовами. 14 праць друкуються вперше. Для всіх, хто цікавиться минулим України.

Великая французская революция – одна из ярчайших страниц в истории человечества. Главные ее события происходили в Париже, где народ взял штурмом Бастилию и низвергнул монархию, где с трибуны Конвента провозглашались принципы свободы, равенства и братства, где революционеры истребляли друг друга в кровавой борьбе за власть. В конце XIX века известный французский историк Жорж Ленотр (1857–1935) впервые попытался реконструировать парижские эпизоды революции, кропотливо воссоздавая колорит того времени, включая планировку домов, мебель и одежду парижан. На его страницах оживают Робеспьер и Дантон, королева Мария Антуанетта и безвестные санкюлоты. Книга Ленотра стала во Франции классической и много раз переиздавалась. На русский язык ее впервые перевели в 1895 году известная писательница Надежда Тэффи и ее сестра Елена Лохвицкая. Для настоящего издания этот перевод существенно обновлен и снабжен комментариями.

Детальные, до мельчайших подробностей, описания морских сражений, поисков кладов, правдивые истории жизни самых известных флибустьеров, романтиков и злодеев, жестоких убийц и покровителей угнетенных - все, что вы хотели узнать о пиратстве, собрано в этой книге. Почувствовать вкус эпохи вам помогут рассказы о нравах и обычаях морского братства, подробные карты, изображения кораблей, оружия, одежды, предметов обихода, которыми богато иллюстрирована энциклопедия. Просторы морей и океанов ждут вас! Окунитесь в мир захватывающих приключений!

Книга розповідає про роль західноукраїнських земель у Північній війні, а також перебування Петра Першого в Жовкві і Львові у 1706 р.

Ч. 1. - 1999. - 244 с.

Исследование Я.Ф. Головацкого об истории Ставропигийского института.

Описані промислові і лабораторні методи вивчення пластових нафт і газоконденсатних систем та гідрогазодинамічні дослідження свердловин з метою одержання низки параметрів вуглеводневих систем і продуктивних пластів, необхідних для підрахунку запасів вуглеводнів і техніко-економічного обгрунтування нафто- і конденсатовилучення. Робота орієнтована на фахівців з дослідження пластових систем та підрахунку запасів вуглеводнів.

Автор книжки народився 17 травня 1925 p. y селянській родині Марти і Михайла Мамчурів. Освіту отримав спочатку в початковій школі в рідному селі, а згодом в польській школі у Брюховичах. У 1939 р. поступив у Державну Академічну з українською мовою навчання гімназію, але війна перекреслила усі плани юнака. За часів німецької окупації вчився в гімназії, звідки в 1944 р. в юнацький вишкіл у Мальті, а потім вступив у ряди дивізії “Галичина", де пройшов підстаршинський вишкіл. Там ця подія співпала із закінченням війни. 3 приятелем Юліяном Волянським подалися в Україну, до Львова. Затриманий чекістами, був засуджений на тривале ув’язнення в Медвеж’єгорських та Кенгірських таборах ГУЛАГу. Вийшов на волю 27 жовтня 1954 р. Навчався у вечірньому Будівельному технікумі, який закінчив з відзнакою в 1957 р. Далі навчався у Московському Інженерно-будівельному інституті. На Україну повернувся в 1960 p. i працював у Будівельному тресті Івано-Франківська під різними назвами аж до виходу на пенсію у 1991 р. 3 настанням Незалежності України став членом Товариства Політв’язнів, членом Галицького Братства колишніх вояків 1-ої дивізії Української наці-ональної Армії. До вимріяного Львова переїхав у 1998 р. Бере активну участь у громадянській роботі з відновлення пам’яток історії та культури рідного краю.

ГЕРАСИМЧУК (ГАРАСИМЧУК) Василь Іванович (10.01.1880, с. Ільковичі нині Сокальського р-ну Львів. обл. – 01.09.1944, м. Львів) – дослідник історії української козаччини, археограф. Учень М. С. Грушевського. Член НТШ (1903). 1900–04 – вчився на філософічному фак-ті Львів. ун-ту. 1904–05 – служив у австрійському війську. 1905–06 – працював в Археографічній експедиції НТШ у Кракові, Варшаві, Петербурзі над збиранням документів до історії Руїни 1657–1667. 1906–14 викладав в гімназіях Станіслава, Перемишля, львівській жіночій учительській семінарії, працював над підготовкою документів з історії козаччини (видані не були). Докт. дис. «Іван Виговський і Юрій Хмельницький» (1912). Під час Першої світової війни знаходився при війську. З 1919 на педагогічній роботі: спочатку професор Львів. укр. ун-ту, з 1920 – викладав в гімназії м. Стрия. 1925–30 співпрацює з Історичними установами М. С. Грушевського у ВУАН: з 1925 член Комісії для вивчення історії Західної України, з 1927 – дійсний член Археографічної комісії, з 1928 – дійсний член Науково-дослідної кафедри історії України у Києві. З 1929 – дійсний член Історичної секції ВУАН. 1927–29 працював в археографічній експедиції, повторно збирав і копіював загублені акти до 1651–1665 рр., готував їх до друку. Однак 1931 друк був припинений, збірка документів удруге загубилася. Її невелика частина була видрукувана 1994 р. під назвою «Матеріали до історії козаччини ХVII віку». На початку 1930-х переїхав до Львова, де викладав у гімназіях. 1940–1941 – с. н. с. Львів. відділу Ін-ту історії України АН УРСР, досліджував початки державності на західноукраїнських землях до Х ст., боротьбу українського народу проти експансії Польщі, Криму і Туреччини у 1660–1700 рр. й політичне життя в Західній Україні у 1850–1914 рр. Під час німецької окупації 1941–44 – співробітник укр. видавництва. Рукописи зберігаються у ЦДІА України у м. Львові.