This book offers a group of essays published in memory of David Thomasma, one of the leading humanists in the field of bioethics during the twentieth century. The authors represent many different countries and disciplines throughout the globe. The volume deals with the pressing issue of how to ground a universal bioethics in the context of the conflicted world of combative cultures and perspectives.

Competition between firms is usually the most effective way of delivering economic efficiency and what consumers want. However, there is a balance to be struck. Firms must not be over-regulated and so hampered in their development of innovative products and new strategies to compete for customers. Nor must they be completely free to satisfy a natural preference for monopoly, which would give them higher profits and a quieter life. The economic role of competition policy (control of anticompetitive agreements, mergers and abusive practices) is to maintain this balance, and an effective policy requires a nuanced understanding of the economics of industrial organization. Cases in European Competition Policy demonstrates how economics is used (and sometimes abused) in competition cases in practical competition policy across Europe. Each chapter summarizes a real case investigated by the European Commission or a national authority, and provides a critique of key aspects of the economic analysis.

Focusing on competition as an economic phenomenon, this book comparatively and comprehensively examines private arrangements in the liner and the bulk sector, the liberalization of sabotage and port services, indirect competition-distorting factors and the latest developments on international regulation of carriage of goods by sea.

Данный словарь содержит расшифровку более 16 тысяч аббревиатур и различного рода сокращений, которые относятся к областям телекоммуникаций, спутниковой связи, морской связи, радиолокации и военной связи, авионики, электроники, компьютерной техники, сети Интернет, радио и телевизионного вещания, волоконно-оптической связи, информационных технологий, дистанционного зондирования, сотовой связи, специлизированной мобильной связи, радиолюбительской связи и др. Особое внимание обращено на сокращения, используемые в документации ITU (International Telecommunications Union - Международный союз электросвязи), IMO (International Maritime Organization - Международная морская организация), IMSO (International Maritime Satellite Organization - Международная организация морской спутниковой связи) и APSCC (Asia-Pacific Satellite Communications Council - Cовет по спутниковой связи Азиатско-Тихоокеанского региона). Словарь также содержит аббревиатуры и сокращения, часто используемые в журналах по телекоммуникациям, в контрактах и финансовых документах.

Provides a detailed examination of computer science and technology, including a chronology of significant events in computing, a listing of achievements in the field, and brief descriptions and contact information for important organizations in the computer field. Major corporations and organizations in the computer field are covered, as well as many new biographies.

The European Court of Human Rights has interpreted this provision broadly to include a right to personal autonomy, identity and integrity. The book examines these concepts by interconnecting case law from the Court with the philosophical debates, including those in feminism, in four parts: personal freedom and human rights law; privacy and personal autonomy; personal identity; and bodily and moral integrity. The author notes, through her analysis of the Court's case law, that different versions of freedom are evident in the jurisprudence, including one which may restrict human freedom rather than enhance it through human rights law. This book will be invaluable to scholars of the Court, human rights and issues of the self.

  Текст у форматі PDF 4.77 Мб

  Текст у форматі PDF 1.67 Мб

Studies in Legal Logic is a collection of nine interrelated papers about the logic, epistemology and ontology of law. All of the papers were written after the publication of the author’s Reasoning with Rules and supplement the issues addressed therein. Some of the papers are new; others have been revised substantially after the publication of their original versions. The emphasis is on analysis, not on logical technicalities. Studies in Legal Logic contains chapters about the nature of norms, the role of coherence in the law, the nature of defeasibility, the role of dialectics in law and artificial intelligence, the statics and dynamics of the law, and the consistency of rules. Moreover, it contains a new, simplified and yet more powerful version of Reason-based Logic and extensive examples of how it can be used for the analysis of legal reasoning. The examples deal with legal theory construction, case-based reasoning, and judicial proof.

Austin Lovegrove examines the sentencing of offenders appearing on multiple offences and how judges, having fixed a prison sentence for each offence, determine an overall sentence for each offender. Analysing judges' verbal protocols for sentencing problems and sentences for fictitious cases, he is able to offer, first, a model of judicial sentencing in the form of a decision strategy comprising working rules deduced from the given responses of judges as they attempted to apply sentencing law, and, second, a numerical guideline in the form of an algebraic model quantifying the application of the working rules. On the basis of this empirical data, Dr Lovegrove furthers understanding of the nature and place of intuition in sentencing and of how the cumulation of sentence can be integrated into a system of proportionality related to the seriousness of single offences.

У монографії аналізується стан дослідження історико-культурної спадщини України, актуальні питання охорони і збереження пам’яток. Основна увага приділена аналізу досвіду і проблемам підготовки «Зводу пам’яток історії та культури України» — одному із найбільш масштабних проектів у галузі культури, направлений на вивчення і осмислення історичного минулого, охорону, збереження і популяризацію культурного надбання, формування колективної пам’яті народу. Висвітлюється досвід підготовки Зводу в пострадянських країнах, організаційні питання, наукові засади створення 28-томного енциклопедичного видання, присвяченого історико-культурній спадщині України. Розглядається підготовка «Зводу пам’яток історії та культури України» в регіонах. Видання розраховане на всіх, хто цікавиться і вболіває за долю історико-культурної спадщини України.

Основна частина пропонованої книжки, крім Вступу і Життєпису, містить шість розділів, у яких висвітлені різні аспекти діяльности Івана Пулюя. У Вступі подано сконденсований творчий портрет Івана Пулюя як високо-талановитої людини у своїй багатогранності. Найбільше уваги приділено фізичним дослідженням (розд. 2), які стосуються трьох напрямів: молекулярної фізики, катодного проміння та Х-променів. Останню галузь Пулюєвої наукової праці проаналізовано найґрунтовніше і викладено в контексті відповідного етапу розвитку фізики кінця XIX – початку XX ст. Третій розділ присвячено електротехнічній діяльності науковця, а четвертий – його науково-популярним працям. У подальших трьох розділах описано громадсько-політичну, перекладацьку та публіцистичну активність Івана Пулюя. Останній (восьмий) розділ подає відомості про те, як поширювалося знання про нього, як пам'ять про нашого великого земляка поступово ставала надбанням свідомости щораз ширших кіл української (а частково і міжнародної наукової) громадськости. У додатках вміщено основні дати життя і діяльности, бібліографію праць I. Пулюя, список доступних нам публікацій про нього, а також передрук першої публікації молодого Пулюя Споминка о Тернополі.

  Текст у форматі PDF 0.90 Мб

Благонадійні в 1940-х чи 1950-х роках підручники, романи, опери, картини нібито безнадійно застаріли, а грізні викривальні постанови ЦК КПРС «у галузі культури» припали пилом. Та все-таки події, що їх аналізує канадський історик з Університету Вікторії Сергій Єкельчик, сьогодення стосуються безпосередньо. Утверджені за тих часів концепції дружби народів СРСР та українсько-російського братерства чинні у політичному дискурсі дотепер. Ба більше, зужиті ідеологеми тяжіють і над найзатятішими опонентами всього «совєтського» в сучасній Україні: ті також вірять в об’єктивне існування нації як органічної спільноти й так само уявляють історію як природний лінійний розвиток нації на шляху до здобуття державности (тільки справжньої, а не у формі «Української РСР»). Концепція «возз’єднання» України з Росією 1654 року вже великою мірою скомпрометована, але й далі живе поняття «возз’єднання» всіх українських етнічних земель у складі Української РСР протягом 1939–1945 років, – а саме сталінські ідеологи вперше описали ці події такою мовою. Цю книжку, що її вперше надрукувало видавництво Торонтського університету у 2004 році, присвячено репрезентаціям минулого в українській науці та культурі сталінського часу. Автор підважує стереотипні уявлення про сталінізм як всеохопну й дієву диктатуру й на основі численних архівних джерел аналізує обмеженість і часту неефективність державного контролю над культурою, важливу роль української інтеліґенції у виробленні радянської моделі історичної пам’яті та можливість «прочитати» ідеологічно витримані твори в українському патріотичному дусі. Було би спрощенням думати, доводить Сергій Єкельчик, що тогочасні російсько-українські стосунки – однобічний диктат «старшого брата». Вони насправді становили складну систему контролю, компромісів і конвенцій, до якої активно залучалися тогочасні українські інтелектуали. Попри твердження цілої пострадянської української історіографії, сталінський варіянт української культури не був результатом придушення «природних» національних почуттів місцевої інтеліґенції. Республіканська бюрократія та інтеліґенція, які інтерпретували туманні, проте потужні сиґнали з Кремля, були, як запевняє дослідник, головними гравцями у формуванні сталінської історичної уяви, а шістдесятники підхопили відновлення національного наративу не тому, що були вродженими націоналістами, а тому, що виросли в сталінській імперії пам’яті, а ця імперія не змогла виробити ненаціональної версії минулого.

Імунологія розвивається як комплексно медико-біологічна наука. Ряд її напрямків отримав прикладну спрямованість і сформувався в самостійні дисципліни. Одним з таких напрямків є імунологія репродукції. Розшифровка молекулярних імунних механізмів, залучених в забезпечення тривалого співіснування імунологічно чужорідних матері і зародку, досі є предметом дослідження широкого кола науковців у всьому світі. Зростаюча зацікавленість фахівців в галузі біології, медицини та біотехнології в дослідженні імунних аспектів репродуктивної функції, спонукали формуванню наукового напрямку, який останнім часом набув статусу самостійної дисципліни – імунології репродукції. Не всі знають, що таке імунологія репродукції і чим вона займається.