“Грамматика малороссийского наречия, или грамматическое описание существеннейших отличий, отдаливших малорусское наречие от чистого российского языка», автором якої був Олексій Павлович Павловський, протягом тривалого часу була єдиним посібником у цій галузі і відіграла значну роль як у розвитку української літературної мови, так і у розвитку україністики. Про граматику О. Павловського існує значна література, проте й досі лишається незіпсованим ряд питань, що стосуються цієї важливої праці з українського мовознавства та особи її автора, зокрема: хто був О. Павловський, де він учився, який мав фах, де працював, коли і на підставі яких матеріалів була написана його граматика, чому ця праця була видана аж через 13 років після того, як у 1805 р. автор подав ЇЇ на розгляд Академії Російської, чому її не видала Академія (як відомому 1818 р. книга була-надрукована у приватній друкарні) і т. ін.

Відомості про офіційні особи (губернатори, чиновники тощо), про всі державні й громадські установи, організації та товариства, що діяли на Поділлі, про стан населення, промисловості, ремесла, сільського господарства, транспорту і зв’язку, торгівлі, культури, освіти, медицини та інших галузей в розрізі губернії та повітів.

Погляди Кершенштейнера на “громадянське виховання“ були тісно пов’язані з його теорією “трудової школи“. У кінці XIX – поч. XX ст. економіка Німеччини швидко розвивалась, а це вимагало підготовки технічно грамотних працівників. Тому Кершенштейнер виступав за систему освіти і виховання, яка б забезпечувала підготовку не тільки покірних громадян своєї держави, але й добросовісних та ініціативних у галузі своєї професійної діяльності працівників.

Книга «Будова села» – не тільки дослідження у галузі будівництва й архітектури, це глибока історична розвідка. Особливий наголос зроблено на протипожежному типі будівель. Видання ілюстровано цікавими малюнками.

Ч. 1 : Праці Першої конференції наукових бібліотек УСРР. - 1926. - 176 с.

Серія словників із усіх галузей техніки, дає можливість широким колам ознайомитись із українською технічною термінологією.

Дана публікація присвячена сорокаріччю від дня заснування київського трамваю. Саме столичний трамвай заслуговує окремої уваги, адже за часом заснування він є першим в СРСР і другим в Європі. Його сорокарічна історія є історією формування цієї транспортної галузі загалом. Основним джерелом інформації для цієї праці стала “справа” про викуп Київської Міської Залізниці, видана Міською Думою у 1914, адже інші матеріали, що містилися в архівах КМЗ були знищені під час громадянської війни.

Т. 2 : Художня проза. Літературознавство і критика. - 1972. - 719 с.

Головна редакція Української Радянської Енциклопедії пропонує читачеві друге доповнене видання Політичного словника. Перше видання було здійснено у 1971 році після XXIV з''їзду КПРС. Минулий п''ятирічний період увійшов в історію як час великих звершень радянського народу на шляху комуністичного будівництва, значних позитивних зрушень у міжнародному житті Друге видання Політичного словника підготовлено після XXV з''їзду КПРС. На сторінках книги показано практичне втілення в життя накреслень Комуністичної партії в галузі внутрішньої і зовнішньої політики в період між з''їздами, висвітлено нові досягнення у створенні матеріально-технічної бази комунізму, зростанні матеріального і культурного рівня трудящих СРСР за роки дев''ятої п''ятирічки, успіхи у здійсненні Програми миру. Відповідно до документів XXV з''їзду КПРи подано матеріали про перспективи соціально-економічного розвитку нашої країни в десятій п''ятирічці, в справі дальшої боротьби за мир і міжнародне співробітництво.

Огляд знайомить бібліотечну громадськість зі станом, тенденціями і перспективами розвитку науково-дослідної роботи з актуальних питань бібліотекознавства, теорії бібліографії та історії книги в Українській РСР і сприяє координації цієї роботи. В огляд включені головні проблеми, які відображені в зведеному плані дослідження, при проведенні якого аналізувалися опубліковані і неопубліковані монографії, збірники статей, дисертації, матеріали наукових конференцій та інші наукові праці.

У колективній монографії висвітлюються основні напрями розвитку мовознавства за 1967-1977 рр. Особлива увага приділяється досягненням українських мовознавців у таких галузях: радянська соціолінгвістична теорія, лексикологія і лексикографія, теорія граматики, дослідження з російського мовознавства, історико-етимологічні студії і видання пам'яток, діалектологія і ономастика, дослідження з слов'янського, романського, германського і загального мовознавства, формалізація мов і їх експериментальне значення.

У монографії розглядаються процеси розвитку сучасних літературних мов світу, характерні ознаки мови нації - її функціональна різноманітність, тенденції збагачення словникового складу, інтернаціоналізація лексичних засобів, зокрема в галузі нової термінології, - що не однаково проявляються в старописемних і молодописемних мовах. Аналізуються процеси розвитку мов у СРСР і США, а також у країнах, що розвиваються, африканського, південноамериканського і азіатського континентів. Для мовознавців - дослідників, викладачів і студентів, суспільствознавців, вчителів, лекторів і пропагандистів.

У потоці українського літературного життя кінця 50—60-х років XIX ст. яскраво виділяється творча індивідуальність Анатолія Свидницького. Жвава, енергійна натура, людина всебічно обдарована від природи, Свидницький тягнувся до живого діла, прагнув конкретними справами реалізовувати програму діячів революційної демократії в галузі народної освіти, в піднесенні ролі художнього слова як активного знаряддя виховання мас. Типовий для свого часу письменник-різночинець, Свидницький намагався порушувати злободенні соціальні питання в творах різних жанрів — піснях, фольклорно-етнографічних нарисах, оповіданнях, йому належить пальма першості і в створенні українського реалістичного роману з виразним соціальним спрямуванням. На жаль, тяжкі умови, в яких доводилося працювати діячам демократичної культури, постійні переслідування з боку царських властей, цензурні утиски, побутова невлаштованість, підірване замолоду здоров’я не дали можливості розквітнути яскравому талантові Свидницького, передчасно обірвали саме життя письменника. За життя не побачив світу його найкращий твір — роман «Люборацькі». Мав рацію І. Франко, коли з глибоким смутком писав, що автор цього роману належав до тих талановитих, але нещасливих людей, котрі, сковані ланцюгами соціальної неволі, не змогли прикласти «до діла те знання, яке вони в житті здобули, ані ту щиру любов, котрою душа їх горіла в найкращих хвилях життя» Однак історія поставила все на свої місця. Твори Свидницького, наснажені щирим вболіванням за долю простої людини, пройняті гострим осудом і кріпосницької, і буржуазної дійсності, позначені неповторними прикметами самобутнього таланту їх автора, витримали іспит часу. Великий Жовтень, поклавши початок новій ері в історії людства, наблизив явища прогресивного мистецтва до найширших мас трудівників. Сьогодні поряд з багатьма визначними явищами світової літератури в активі радянського читача перебуває і роман Свидницького «Люборацькі» як одна з яскравих художніх пам’яток середини XIX ст.

До збірника включено статті та фрагменти з творів і лекцій видатного мислителя-вченого, який зробив великий внесок у розвиток багатьох галузей гуманітарних знань — мовознавства, фольклористики, літературознавства, естетики та психології творчості, а його ідеї справили значний вплив на розвиток вітчизняної естетичної думки і мистецтвознавства. Розраховано на широкі кола читачів, які цікавляться питаннями теорії мистецтва, естетики, психології творчості, фольклористики та філології.

  Текст у форматі PDF 7.65 Мб

Автор цих рядків може ствердити на основі свого довголітнього викладацького досвіду ув канаді в галузі порівняльної історії політичних (державних) установ, що твір Професора Падоха можна корисно порівняти з кращими працями західньоевропейських та півнісноамериканських авторів. Цей твір також переконливо показує, що правовоіннституційна спадщина україниської історії - цікава і не гірша від спадщини інших країн: Польщі або Росії, Німеччини, Франції або Англії. Вівн повинен стати спонукою до нових досліджень і публікацій подібного роду на Україні.