Данное исследование известного российского слависта Александра Александровича Кочубинского (1845-1907), профессора новороссийского университета по кафедре славяноведения посвящено теме славянского единства. Но существует и существовало ли оно когда-нибудь вообще? Действительно ли общность происхождения, языка, религиозных и культурных традиций априори обуславливает прочность связей в политике и экономике? Анализируя исторические события, автор приходит к выводу, что в России идея славянского братства всегда находила гораздо больший отклик, чем в других странах. Славянские братья никогда не отказывались от помощи могучего восточного соседа, но сами всегда были куда сдержанее в проявлении братских чувств, о которых вспоминали только в тех случаях, когда сотрудничество с Россией действительно совпадало с их сиюминутными интересами, а в вопросах интеграции почти всегда отдавали приоритет Западной Европе. Отношение же России к славянским партнерам, наоборот, почти никогда не отличалось прагматичностью и носило в большей степени эмоциональную идеологическую окраску. Необходимость поддержки братьев-славян всегда и во всём была частью российской государственной политики. Книга Кочубинского была написана почти 130 лет назад, однако проблемы, поднятые автором, за это время практически не утратили своей актуальности.

У випуску розглянуті основні праці, що висвітлюють історію заснування та діяльність грецької громади в Ніжині другої половини XVII — кінця XIX ст. Проаналізована низка неопублікованих або маловідомих матеріалів вітчизняних та закордонних дослідників. Розглядається питання, збереження архівної спадщини ніжинських греків і вперше запропоновано опис частини справ з архіву грецького братства в Чернігові. Виходячи з сучасного стану проблеми і» наявно! джерельної бази, автор пропонує перспективи теми для подальших досліджень цього одного з найцікавіших феноменів української історії.

Ч. 2. - 2002. - 248 с.

Автор обращается к очень актуальной и остро дискуссионной теме, ставшей предметом парламентских слушаний, специального Определения Архиерейского собора Русской Православной Церкви и нового Федерального закона «О свободе совести и религиозных объединениях». В книге дана типология нетрадиционных религий, причины их распространения в индустриальных странах мира и в современной России. Основное внимание уделяется морфологическому анализу нетрадиционной религиозности, свойственной культу Учителя Иванова, Великому Белому Братству (ЮСМАЛОС), Церкви Последнего Завета (синкретическое христианство Виссариона).

Книга об одной из самых таинственных страниц средневековой истории - о расцвете и гибели духовно-рыцарского Ордена тамплиеров в трагическом для них и для всех участников Крестовых походов XIH столетии. О рыцарях Храма существует обширная научная и популярная литература, но тайна Ордена, прошедшего сложный путь от братства Бедных рыцарей, призванного охранять паломников, идущих к Святым местам, до богатейшей организации, на данный момент времени так и не раскрыта. Известный французский историк Жорж Бордонов пытается отыскать истину , используя в своем научном исследовании оригинальную форму подачи материала.

Кн. 3 : Полум'я "Великої руїни". - 573 с.

«Козацькі вожді України. Історія України в образах її вождів та полководців XV-XIX ст.» — унікальне видання, в якому подаються історико-літературні есе про відомих, маловідомих, або й зовсім невідомих широкому загалу — всього 205 імені — військових діячів України, через долю яких пізнаємо мужню, трагічну і, водночас, славну півтисячолітню історію нашої Вітчизни. Характерною ознакою есе є те, що письменник відходить від традиційних «виразно класових», а отже, упереджених оцінок діянь багатьох українських полководців. Об'єктивно аналізуючи військову та політичну ситуації, в яких їм доводилося діяти, автор нерідко вступає в полеміку з деякими істориками, знімаючи з українських лицарів давнє тавро «зрадників», «відступників», відкидаючи неприпустимий тон зверхності при оцінці ролі в нашій історії окремих її постатей. Автором цих есе є відомий письменник та історик, автор понад п’ятдесяти художніх та історико-публіцистичних книжок, лауреат Міжнародної літературної премії ім. О. Дюма, академік Богдан Сушинський. Майже всі есе публікувалися в періодиці і викликали значний громадський та читацький інтерес, котрий засвідчує, що книга ця має велике пізнавальне значення як для учнів та студентів, так і для вчителів, викладачів вузів, науковців, всіх, хто цікавиться історією України. Цілком природно, що вона є чудовим посібником для патріотичного виховання воїнів Української армії.