Україна має свою прадавню дохристиянську міфологію у вигляді анімістичної віри (з латинської аnimus — душа, живе). Оскільки міфологічний світогляд був антропоморфним, то було неминучим формування анімістичної картини буття, тобто одухотворення всього сущого. Людина вірила, що все кругом неї живе: почуває, розуміє, має свої бажання, бореться за своє існування, як усяка жива істота, а тому до природи первісна людина ставилась, як до істоти живої. Культ природи стояв в основі первісного релігійного світогляду, а релігія була одухотворенням усього довкілля. По цьому людина стала все своє довкілля уособлювати, очоловічувати, віра ставала антропоморфічною (з грецької antropos — людина). Оці три елементи: анімітизм — оживлення, анімізм — одухотворення й антропоморфізм — очоловічення становлять основу давнішого вірування… бо все: сонце, зорі, місяць, вогонь, вода, рослини, звірини, каміння, дерева, вітер, зілля й т.ін. — усе це живе, має свою душу. У праці митрополита Іларіона (Огієнка) він розглядає давні українські традиційні вірування, з якими християнські священники часто стикалися. І хоч розглядає це все через призму свого релігійного світогляду, але любов до свого народу заставляє його з приязню і цікавістю вивчати віру предків.

Першим у даній тематичній групі був роман «Завоювання Плассана», незвичність і несподіваність якого змусила тогочасну критику обійти його майже цілковитою мовчанкою. Справді, дивний твір, у якому не відчувається й крихти бажання «розважити» обивателя, суворий і жорстокий, що може схвилювати лише тих, хто здатний відчути його глибоку людську й суспільну правду. У мирній сім’ї провінціального комерсанта Франсуа Муре оселяється як квартирант бідний і скромний на вигляд, абат Фожа з матір’ю. Та через деякий час підступний святенник підкоряє собі не тільки доведену ним до цілковитого зруйнування сім’ю Муре, а й усе місто. Читача наших днів вражають, мабуть, як трохи штучні, надто мелодраматичні ті сторінки «Завоювання Плассана», де описуються відразливі сцени приступів релігійної істерії у Марти Муре, а особливо епізоди втечі її чоловіка з божевільні, разючі описи пожежі й кінцевої катастрофи. Та, за задумом письменника, все це мало певне творче обгрунтування.

Роман антиутопія Джорджа Орвелла "1984" є одною з найвизначніших книг 20-го століття. Це книга про наше ймовірне майбутнє, яке ми вже пережили у минулому. Даний переклад є першим повним перекладом цього твору українською мовою. Щодо мого перекладу, то я не професійний перекладач, навіть не шкільний філолог. Дану книгу я сприймаю як філософський трактат, тому переклади деяких назв та слів-термінів може відрізнятися від загальновживаного. Якщо у когось буде бажання поспілкуватися зі мною з приводу даного перекладу, або ж посприяти друкованому виданню даного перекладу чи підтримати подальше видання перекладів творів Джорджа Орвелла українською.

Старовинні міські герби є незвичайними літописцями історії Ці безпристрасні свідки багатьох історичних перипетій належать до тих історичних пам'яток, в яких графічно, за допомогою особливої знакової системи відображено реальні явища та події, що мали місце в певному регіоні, зафіксовано все визначальне, що відбувалося довкола і стосувалося землі, на якій стояло те чи інше місто. З гербових емблем довідуємося про географію й природні багатства краю, головні господарські заняття і культуру населення, його боротьбу проти поневолювачів упродовж століть, звитягу і стійкість наших предків, про економічне становище та адміністративний статус міста. Саме через це бажання ознайомитись із старовинними міськими гербами є своєрідним проявом любові до минулого свого міста, краю, Батьківщини, яка свідчить про невмирущість культури народу.

«Анти-Эдип» — первая книга из дилогии авторов «Капитализм и шизофрения» — ключевая работа не только для самого Ж. Делёза, последнего великого философа, но и для всей философии второй половины XX — начала нынешнего века. Это последнее философское сочинение, которое можно поставить в один ряд с «Метафизикой» Аристотеля, «Государством» Платона, «Суммой теологии» Ф. Аквинского, «Рассуждениями о методе» Р. Декарта, «Критикой чистого разума» И. Канта, «Феноменологией духа» Г. В. Ф. Гегеля, «Так говорил Заратустра» Ф. Ницше, «Бытием и временем» М. Хайдеггера.

Національний ідеал становить у педагогіці основу виховання. Освіта нині виражає найактуальнішу проблему - підвищення ефективності виховного процесу, який безпосередньо пов'язаний не тільки із самовираженням, але й із способом самопрезентації конкретної особистості, яка має можливість реалізувати себе за власним бажанням на національний ідеал.

У колективній монографії, присвяченій 10-річчю незалежності України, репрезентовано статті відомих сучасних українських політиків. Подано різні погляди авторів на сучасні події. Розглянуто стратегії національного розвитку і шляхи розбудови самостійної соборної Української держави у сучасному світі, що потребує духовного оновлення, нагромадження інтелектуального потенціалу, осмислення українським народом своєї історичної місії у третьому тисячолітті. Автори належать до різних політичних течій, але всіх їх об’єднує одне — любов до українського народу і бажання поліпшити його життя. Для широкого кола читачів — політиків, науковців, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.

У книзі Томаса Лорена Фрідмена "Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти ґлобалізацію" відбувається спроба інтерпретувати сучасні процеси ґлобалізації та позбутися пов'язаних з ними упереджень. Ключовою ідеєю твору є боротьба двох протиріч: прагнення до процвітання та розвитку, яке символічно зображене у вигляді Лексуса, та бажання зберегти власну ідентичність і традиції, що символізується оливковим деревом.

На початку цiєї книги хотiлося б пiдкреслити, що вiд першої i до останньої сторiнки вона була написана не професорами, не аспiрантами, а звичайними студентами- юристами, членами юридичної клiнiки при Київському нацiональному унiверситетi iменi Тараса Шевченка. І на- писана вона, в першу чергу, для таких же студентiв, яким ми хотiли допомогти, намагаючись, принаймнi частково, заповнити той вакуум лiтератури про юридичнi клiнiки, що й досi iснує в Українi. Спiлкуючись з нашими колегами з усiх куточкiв держави, ми неодноразово мали можливiсть пе- ресвiдчитись у тому, що i у студентiв, i у викладачiв ук- раїнських вузiв дуже часто виникає бажання створити юридичну клiнiку у себе на факультетi. Проте такi пори- вання практично завжди залишаються нездiйсненними. Головною причиною тому є елементарний брак посiб- никiв, якi могли б у простiй i невимушенiй формi роз- повiсти про те, що треба робити, коли хочеш органiзувати дiяльнiсть юри- дичної клiнiки. Створення юридичної клiнiки забезпечує можливiсть практичного застосування студентами своїх знань та сприяє вирiшенню питання загально- державного значення – допомоги найбiльш соцiально незахищеним верст- вам населення. Практика свiдчить, що протягом року одна правильно ор- ганiзована юридична клiнiка здатна надавати повноцiнну правову допомогу кiльком сотням клiєнтiв. Дуже часто юридичнi клiнiки, що безкоштовно нада- ють юридичнi послуги, є останньою надiєю людей, якi за браком коштiв не можуть отримати квалiфiкованої допомоги. Отже, юридична клiнiка може стати корисною як для клiєнтiв, так i для студентiв. Саме це ми спробували роз’яснити в даному посiбнику. Сподiваємося, що вiн допоможе студентам юридичних факультетiв, якi мають бажання вiдкрити свою власну юридичну клiнiку. На його сторiнках ви знайде- те iнформацiю, яка стосується всiх аспектiв її створення та дiяльностi.

„Енциклопедія для юних джентельменів розрахована на хлопчиків молодших класів. Мета цієї книги – викликати у дитини бажання досягнути досконалості. Книга дає практичні поради як покращити свою поведінку та стосунки з оточуючими.

Кожному громадянинові України дозволено провадити підприємницьку діяльність, якої не забороняє закон. Цього права, що його гарантує Конституція України, не можна ані скасувати, ані звузити. Для того щоб реалізувати конституційне право на підприємницьку діяльність, не досить мати тільки бажання та потрібні ресурси. Ви не можете стати підприємцем відразу після того, як вирішили це зробити. Щоб започаткувати підприємницьку діяльність, належить пройти довгий і складний шлях, а саме: виконати низку процедур і отримати пакет документів дозвільного характеру, без яких Вашу підприємницьку діяльність вважатимуть протизаконною. Одним з найбільше поширених документів, що засвідчує право провадити підприємницьку діяльність певного виду є патент. Про такий документ дозвільного характеру ми й розповімо Вам у цьому посібнику.

Головним завданням створення цього проекту є перш за все те, щоб не померла ідея Кривенка і моя, яка втілилася в нашій книжці «Енциклопедія нашого українознавства». Тобто спроба створити портрет сучасної України, портрет не обмежений ніякими політичними, релігійними чи навіть суспільними рамками. Так як кожен з нас її бачить. Книжку ми створили з Кривенком так як ми її бачили, а тепер я би хотів щоб в Інтернеті кожен бажаючий українець, при умові якщо він має доступ до Інтернету, до комп’ютера і має бажання щось написати про цю країну, про життя яке його оточує, щоб він теж міг написати. І таким чином створити великий автопортрет сучасного українця.

Эта книга - практическое руководство по исполнению ваших желаний. Шаг за шагом постигая тайны собственной психики и окружающего мира под руководством опытного учителя, ученого и психотерапевта, автора этой книги, вы получите неописуемое удовольствие и от самого акта познания, и от того, что самые заветные ваши желания начнут сбываться. Для широкого круга читателей.

"Бенкет" Платона належить до найвищих осягнень філософської думки і шедеврів світової літератури. Як кожний великий твір Платонів Бенкет не втрачає своєї актуальности і по-новому промовляє до кожного нового покоління. Його змістом є натхненний і захопливий своїм артистизмом та імпровізаційністю пошук відповіді на одвічне питання філософії про смисл людського життя. Для Платона він збувається в Еросі, у пристрасному бажанні, що має божественне походження і є нашим пориванням до Бога. У сучасному світі цей твір набуває особливого звучання. Надто, якщо погодитися з К'єркегором, який вбачає причину занепаду сучасної людини у бракові пристрасти. Бенкет пробуджує закладену в людській природі пристрасть, виводить на стежку, де кожен може знайти для себе щось найважливіше. І тоді вже не зможе бути байдужим. «Бенкетом» Платона Видавництво Українського Католицького Університету відкриває антологію текстів класичної античности, грецько-візантійської церковної традиції та латинського середньовіччя, які мали найбільший вплив на становлення і розвиток християнської цивілізації — її віри, філософії і культури. Серію IN VIA замислено не як колекцію бібліотечних скарбів, а як дорогу до джерел духовних інтуїцій сучасної культури.

Один з перших романів ще зовсім юного автора, в якому він з дивною для його віку сентиментальністю описує жорстокі забавки тінейджерів. Головний герой, що приїхав на канікули у маленьке західноукраїнське містечко, відверто розповідає історію стосунків, котрі привели до вбивства. Комплекси, страхи, сексуальні бажання, приховане і явне суперництво, музичні уподобання і стереотипи місцевої «моди» — усі мотиви, актуальні для світу підлітків, Дереш розгортає через аморальність, до якої ставиться без надмірної критики. Деякі з героїв «другого плану» у цьому романі стали повноцінними персонажами роману «Культ», а певні сюжетні «ходи» набули там цікавого розвитку.

Почну з того, що це не роман. Та навіть і не збірка новел. Це не оповідання і не поезія. Це — текст. У «Процесі» Славоміра Мрожека був такий собі письменник-дивак, який писав прозу, однак його твори були закороткі для роману й задовгі для оповідання. Проза поетична, із сатиричною жил кою. Воно? Я не знаю. У будь-якому випадку, я назвав цей текст «Цього ви не знайдете в Яндексі». Перед тим, як писати передмову, я дав ще глевку текстову масу своєму колєзі, щоб той прочитав і висловив свою думку. «Він незавершений, він нагадує кілька початків декількох романів, у яких немає розв’язки, а є ли ше зачин. Це текст суто для своїх», — сказав мій колєга... Я над цим не замислювався, але, можливо, це якраз те, що мені потрібно? Спочатку в мене з’явився задум зробити цей текст як збірку новелок про людей, які, в принципі, не мали війти в історію, про долі цих людей, сплетіння доль. Ці новелки мали переплітатися, а остання мала бути підсумком усього тексту. Але, тільки-но я розпочав роботу, у мене виникло інше бажання — зробити брудний текст, такий собі напівлітературний вінегрет, ва ріаційний текст, експромт. Такий би я написав у метро або на парах. Він примітивний, він нерозумний, у ньому я щиро не побоявся здатися смішним. Це мій текст, текст мого життя. Це спроба літературного опису моєї сім’ї, моїх колєг, друзів, знайомих, історій із дитинства, це власні роздуми, погляди, висновки, які, в принципі, кожен може зробити для себе сам. Усі персонажі невигадані (вигадані лише імена), вони дійс но живуть і жили, усі події справді відбувалися. Не обійшлось, звичайно, без художніх прикрас, але ж без них цей текст був би лише стенографічним відтворенням подій.