Вопрос о бумаге мало разработан в нашей литературе, а между тем он далеко не безразличен в области вспомогательных исторических наук. В западной библиографии давно уже практикуется способ определения места напечатания инкунамбул, при отсутствии точного указания города, путем сравнения бумажных знаков. Еще важнее знание происхождения бумаги, на которой писан тот или другой памятник, для археографа и палеографа. В вопросах о подложности документа или о времени написания недатированных актов, данные, представляемые изучением бумаги, должны прийти на помощь данным палеографическим...

История развития науки о книге и книжном деле.

Директор Всенародної бібліотеки України (нині – Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського) розповідає про історію створення установи та її завдання, характеризує роботу кожного з 11 відділів, а також книжковий фонд за мовними та іншими показниками та шляхи його формування. С. П. Постернак підкреслює важливість надсилання обов'язкових примірників до книгозбірні. Особливу увагу він приділяє ролі читальної зали. Окремий розділ присвячено Вінницькій філії. У додатку – Статут бібліотеки.

У представленій публікації сформульовані досягнення Всенародної Бібліотеки України за 5 років її існування (від 15 серпня 1918 р. до 1 січня 1924 р.). Розглядається рівень збагачення її книжкового фонду за ці роки та періоди його упорядкування, формування структурних відділів установи, організація видачі книг додому для робітників-киян, створення публічної читальні та поступове поліпшення умов її роботи та інші аспекти бібліотечної справи.

Дана публікація присвячена історії рукописної книги у світі. Матеріал поділений на три розділи: рукописна книга стародавнього світу, рукописна книга середньовіччя та раннього відродження та рукописна книга у південних і східних слов'ян. Розглядаються різні технології виготовлення книг, що існували в різних частинах світу, матеріали, що для цього використовувалися. Видання доповнене ілюстраціями із зображенням давніх книг, процесом їх виробництва.

Дана публікація містить методичні вказівки для орієнтовного перегляду книг бібліотекарем (через неможливість детальніше опрацювати всю наявну кількість книг). Розглядається мета орієнтовного перегляду, яка полягає у необхідності обирати найкращі книги з усієї маси, що представлена на книжковому ринку, розумітися на великому об'ємі літератури, аби мати змогу консультувати читачів, підбирати книги на певну тему тощо.

У даному матеріалі розглядається необхідність класифікації літератури за соціальним призначенням — наприклад, книги для робітників, для селян, для піонерів, для комсомольців тощо. Розповідається про сферу використання цієї класифікації, як у видавництвах, для планування видавничої роботи та організаційного регулювання книжкової продукції, так і для практичного використовування бібліографії, аналізується їх безпосередній зв'язок.

Видатний педагог і бібліотекознавець С. О. Сірополко (1872–1959) відзначає, що наприкінці 20-х років ХХ ст. в Україні кількість самостійних, не відомчих бібліотек становила дуже малий відсоток від загального числа. Коротко характеризуючи головні книгозбірні, автор виокремлює діяльність Всенародної бібліотеки при Академії наук як головної наукової бібліотеки. Не оминає він увагою й дитячі бібліотеки, а також профільні видання. Великого значення Сірополко надавав підготовці бібліотечних кадрів.

Дане видання являє собою збірку основних питань та відповідей, пов'язаних з використанням у бібліотеках предметного каталогу. Вони розглядають саму сутність каталогу, переваги користування ним, його необхідність у бібліотечній справі. Описується специфіка праці з каталогом (особливості його складання), основні правила його використання та інші аспекти введення предметного каталогу в бібліографічну роботу.

Т. 3. - 1929. - 171 с.

Т. 2. - 246 с.

У представленому виданні розглядається необхідність розвитку радянських бібліотек як важливого елементу політвиховання та соцбудівництва. Вивчаються особливості бібліотечної справи (добір книжок для бібліотеки, видача та попередня підготовча робота на абонементі тощо), методи роботи закордонних бібліотек. Визначаються типи бібліотек та особливості організації бібліотечного колективу.

У цій праці В. В. Дорошенко (1879–1963) – видатний бібліограф і книгознавець, фахівець у царині української історії та літератури – коротко згадує етапи створення бібліотеки НТШ у Львові, а також характеризує її діяльність на тлі складної історичної епохи. Відділ рукописів удостоєно особливої уваги автора. Дослідження доповнено цікавим статистичним матеріалом. Наприкінці вчений підкреслює необхідність надсилання двох примірників усіх творів друку до бібліотеки.

Дане видання формулює основні положення роботи радянських бібліотек. В ньому розглядаються такі питання, як організація і планування роботи бібліотек, масова робота і керівництво читанням, техніка бібліотечної роботи тощо. Книга є упорядкованою збіркою матеріалів, потрібних бібліотекарю в повсякденній роботі, т. зв. підсобно-довідковою книгою, яка призначена в основному для сільського бібліотекаря.

Представлена публікація створена задля допомоги бібліотечним працівникам правильно організувати і впровадити роботу з книгою і пресою в читальні, так як цій темі приділяється досить мало уваги у фаховій літературі. У книзі вміщений спеціальний розділ “Устаткування читальні” з описами конструкцій і малюнками, які бібліотеки зможуть використати для обладнання своїх установ.

Представлене видання є збіркою наукових праць, присвячених актуальним питанням роботи бібліотек у справі комуністичного виховання трудящих. Аналізується спектр пропагандистської роботи бібліотек, їх діяльність по обслуговуванню основних читацьких груп. Особливу увагу звернено на основні форми і методи підвищення рівня пропаганди книги, виховної ролі бібліотек. Також значне місце у збірці відведено роботі по створенню системи посібників з рекомендаційної бібліографії.