Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У науково-практичному посібнику визначено поняття та сутність накладення арешту, активів, зокрема електронних активів, одержаних злочинним шляхом. Розглянуто нормативні підстави та процесуальний порядок накладення арешту на електронні активи, одержані злочинним шляхом, у кримінальному провадженні. Визначено особливості тактики накладення арешту на електронні активи, одержані злочинним шляхом, у кримінальному провадженні. Здійснено аналіз міжнародного досвіду накладення арешту на електронні активи, одержані злочинним шляхом, у кримінальному провадженні та запропоновано шляхи його впровадження в практичну діяльність вітчизняних органів досудового розслідування.

Призначений для працівників органів досудового розслідування, оперативних працівників, працівників органів прокуратури, а також викладачів, науковців, курсантів, студентів, слухачів та ад’юнктів, аспірантів.

У науково-методичних рекомендаціях з урахуванням міжнародно-правових актів, зокрема, Стамбульської конвенції, та положень національного законодавства висвітлено особливості обрання запобіжного заходу під час розслідування злочинів, пов’язаних з домашнім насильством. Надано практичні рекомендації щодо оцінки ризиків імовірної негативної поведінки особи, яка підозрюється вчиненні злочину, пов’язаного з домашнім насильством. Розкрито особливості обрання запобіжного заходу під час розслідування злочинів, пов’язаних з домашнім насильством. Висвітлено позитивний міжнародний досвід з досліджуваної проблематики.

У виданні сформовано основні кримінальні процесуальні засади проведення допиту неповнолітніх у кримінальному процесі. Проаналізовано норми кримінального процесуального кодексу України, міжнародні стандарти, що стосуються допиту неповнолітніх, а також його криміналістичні особливості. Узагальнено та проаналізовано найкращі міжнародні практики проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, запропоновано типові алгоритми її проведення.

Буде корисним для практикуючих працівників сфери охорони і захисту правопорядку, студентам закладів вищої освіти правничого профілю та іншим особам зацікавленим у відповідному питанні.

Збірник містить бланки процесуальних документів, що складаються дізнавачами Національної поліції України під час досудового розслідування кримінальних проступків. Запропоновані бланки носять рекомендаційний характер і можуть бути використані у практичній діяльності підрозділів дізнання Національної поліції України, під час навчання дізнавачів у закладах вищої освіти, а також перепідготовки та підвищення кваліфікації дізнавачів та осіб уповноважених у визначеному законом порядку на здійснення дізнання.

У методичних рекомендація окреслено основні організаційні, кримінальні процесуальні та кримінально-правові аспекти функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих.

Методичні рекомендації стануть у нагоді практикуючим слідчим і дізнавачам Національної поліції України, детективам і слідчим органів охорони правопорядку, працівникам суду, прокуратури, адвокатам, а також науковцям, викладачам і здобувачам вищої освіти.

Монографію присвячено дослідженню теоретико-правових засад визнання доказів недопустимими в кримінальному провадженні, зважаючи на слідчу практику крізь призму судових рішень. Розглянуто наукові концепції визнання доказів недопустимими у кримінальному процесі та їх розвиток. Акцентовано на суттєвих порушеннях і хибах, допущених органами досудового розслідування під час збирання доказів, а також на визначенні критерію істотності допущених порушень прав і свобод людини при отриманні доказів під час досудового розслідування. Проаналізовано процесуальний порядок визнання доказів недопустимими за кримінальним процесуальним законодавством країн пострадянського простору та окремих європейських держав. Охарактеризовано тенденції застосування практики Європейського суду з прав людини у національній правозастосовній діяльності. Запропоновано й аргументовано необхідність унесення змін і доповнень до кримінального процесуального законодавства щодо вдосконалення процесу доказування у кримінальному провадженні з огляду на вимоги Конституції України, динаміку розвитку законодавства.

Видання виконано з урахуванням останніх змін до законодавства станом на 10 червня 2021 року. Робота буде корисною як науковцям, працівникам правоохоронних органів (слідчих підрозділів Національної поліції України), викладачам, аспірантам, студентам юридичних закладів вищої освіти, так і всім тим, хто цікавиться питаннями допустимості доказів у кримінальному процесі.

У навчальному посібнику наведено кримінально-правову та криміналістичну характеристику, механізм документування та розслідування безконтактних збутів наркотичних засобів через мережу Інтернет, зокрема з використанням телефонних дзвінків і Інтернет-месенджерів та здійснення «закладок». Наведено механізм документування та розслідування збутів наркотичних засобів через мережу Інтернет при здійсненні оплати за наркотичні засоби криптовалютою.

Методичні рекомендації для практичних підрозділів Національної поліції України "Особливості розслідування незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (в т.ч. із використанням телекомунікаційних технологій)".

В інформаційному виданні, укладачами, зібрано й систематизовано: чинні нормативно-правові акти а також витяги з них, що регламентують здійснення досудового розслідування слідчими і дізнавачами Національної поліції України; актуальні інформаційні матеріали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в яких надано рекомендаційні роз’яснення щодо застосування окремих норм кримінального процесуального законодавства, що регулюють проведення досудового розслідування із метою однакового його застосування та уникнення неоднозначного тлумачення, а також релевантну судову практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, правові позиції яких повинні враховуватися слідчими та дізнавачами при застосуванні кримінального процесуального законодавства.