Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.04:ю + Ю3(4Нім)6-663.9

Рубрики:

Література та філософія

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто одну з найпопулярніших тем філософії ХХ ст. - герменевтику - теорію розуміння й тлумачення текстів і феноменів культури. Окреслено історію герменевтики, коло її проблем на тлі принципового розмежування методологій гуманітарних і природничих наук. Проаналізовано процес поширення проблеми істини на розуміння гуманітарних наук, розширення естетичного виміру в царину трансцендентного, формування поняття "мова" в історії західної думки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4НІМ)6-663.11

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4НІМ)6-663.11 + Ю212.21

Рубрики:

Історія філософії

Мислення і буття. Свідомість і навколишній світ

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено теоретичні проблеми герменевтики Гадамера. Розглянуто питання поетики й теорії мистецтва, філософії і поезії, філософії та літератури, античності Гельдерліна, морального світу Гете, трагедії культури Прометея, інтерпретації буття Райнером Марією Рільке.

Освещены теоретические проблемы герменевтики Гадамера. Рассмотрены вопросы поэтики и теории искусства, философии и поэзии, философии и литературы, античности Гельдерлина, морального мира Гете, трагедии культуры Прометея, интерпретации бытия Райнером Марией Рильке.

Рассмотрены принципиально новые для постнеклассической философии конструкции мышления, названные Ж.Делезом топологическими, применительно к феноменологическим системам Э.Гуссерля и М.Хайдеггера. Приведены данные относительно фактического обоснования мышления в концепции П.Рикера, а также смысла пространства встречи бытия и мышления.

Висвітлено погляди відомого німецькогоо філософа М.Гайдеггера на взаємозв'язок мови та буття, поезії та філософії, мови та мовлення. Розглянуто мову як звукове вираження внутрішніх порухів душі, образно-поняттєвого відображення людської діяльності. Зазначено, що лише мова дає людині змогу бути людиною.

Освещены взгляды известного немецкого философа М.Гайдеггера на взаимосвязь языка и бытия, поэзии и философии, языка и речи. Язык рассмотрен как звуковое выражение внутренних движений души, образно-понятийное отражение человеческой деятельности. Отмечено, что только язык дает возможность человеку быть человеком.

Висвітлено хронологію життя видатного філософа ХХ ст. М.Гайдеггера, методологічні засади його філософування. Розглянуто питання метафізики, філософської антропології.

Освещены хронология жизни видного философа ХХ ст. М.Гайдеггера, методологические основы его философствования. Рассмотрены вопросы метафизики, философской антропологии.

Раскрыты философские и лингвистические аспекты анализа "идеостиля" немецкого ученого М. Хайдеггера. Проанализированы основные этапы становления философско-аналитической теории ученого. Раскрыты принципиальные отличия хайдеггеровских категорий, понятий от других существующих способов обозначения и раскрытия сущности проблемы человека, его языка и речи. Указано, что герменевтический анализ особенностей "идеостиля" исследователя позволяет определить фундаментальные проблемы философии языка М. Хайдеггера, обладает эвристическим потенциалом в сфере аналитической философии в общем и социальной философии в частности.

Розкрито ідейні витоки екзистенціалізму, питання свободи, відповідальності, поведінки людини в критичних ситуаціях, етичні й антропологічні проблеми. Показано, що технізація суспільства руйнує структуру людського буття. Подано критичний аналіз окремих творів Ж.-П. Сартра, А. Камю, К. Ясперса, наведено фрагменти їх художніх і філософських творів.

Раскрыты идейные истоки экзистенциализма, вопросы свободы, ответственности, поведения человека в критических ситуациях, этические и антропологические проблемы. Показано, что технизация общества разрушает структуру человеческого бытия. Дан критический анализ отдельных произведений Ж.-П. Сартра, А. Камю, К. Ясперса, приведены фрагменты их художественных и философских произведений.

Визначено основні характеристики еволюції поняття "екзистенція" у фундаментальній онтології М. Гайдеггера та особливості інтерпретації мислителем автентичності людського існування. На підставі історико-філософського аналізу ключових положень про справжнє існування людини, висунутих у філософії М. Гайдеггера, відтворено цілісну картину формування поглядів філософа щодо проблеми визначення автентичності екзистенції. Встановлено, що М. Гайдеггер один із перших відкинув метафізично-сутнісне розуміння людини, піддавши гострій критиці усю сучасну йому гуманістично-філософську традицію розуміння істинності людського буття. Натомість мислитель звертається до проблеми існування людини в онтологічно-історичному вимірі, протиставляючи безликій людині - людину як самість, в якій і проявляється автентична екзистенція.

Досліджено поняття автентичності існування в "негативному" та "позитивному" екзистенціалізмі. На підставі історико-філософського та компаративного аналізу концепцій С. Кіргегора, К. Ясперса, М. Гайдегера, Г. Марселя, Ж.-П. Сартра, Н. Аббаньяно, О.Ф. Больнова висвітлено еволюцію поняття "екзистенція". Досліджено процес імплантації класично-екзистенціалістичних ідей у сучасну філософію та екзистенціально-гуманістичну психологію. Феномен екзистенції у класичному екзистенціалізмі розглянуто як специфічну смислову матрицю структури людського буття й особливий тип духовного самоздійснення людини, взаємопов'язаний з її здатністю діяти за умов зростання різноманіття сучасного швидкоплинного світу, реалізовувати власні творчі потенції, проявляти креативні здібності для знаходження адекватного вирішення проблем сьогодення.

Досліджено екзистенційно-феноменологічний (М.Гайдеггер) та герменевтичний (Г.-Г.Гадамер) досвід інтерпретації античної метафізики, представленої іменами Анаксимандра, Геракліта, Парменіда, Протагора, Платона та Арістотеля. Виявлено формальні протиріччя, пов'язані з фундаментальним і радикальним характером досліджуваної методології, а також із системним способом доведення основних тез М.Гайдеггера та Г.-Г.Гадамера, що передбачають вихід за межі екзистенційного досвіду та звернення до онтологічних вимірів культури. З урахуванням позасцієнтистського статусу будь-якого екзистенційного аналізу розкрито сутність і винятковий евристичний потенціал даної аналітики, до вимог якої належать визначення спрямованості інтерпретації, методологічна самоідентифікація та усвідомлення міри відповідальності екзистенційного акту, яким є досвід філософування та історико-філософського дослідження.

Проаналізовано "онтологічну диференцію" М.Гайдеггера як апофатико-теологічний мотив мислення та з'ясовано, що сучасні спроби "подолання" метафізичного протистояння "першого сущого" наявному є або власним етапом метафізики (у завданні "демаркації" позитивізму), або прихованим наслідуванням гайдеггерівського онтологічного зразка (у понятті "розрізняння" постмодернізму). Виявлено, що в історії філософії мотивуючим актуалізацію і подальший характер інтерпретації феномену мови є саме спосіб розрізнення буття та сущого: він обгрунтовує прирівнювання мови до засобу у метафізиці та подійне ототожнення мови й буття у М.Гайдеггера. Виявлено суперечливу єдність основних (часово-місцевих) концептів філософування М.Гайдеггера "ось" (Da) і "подія" (Ereigis) та спростовано відоме протиставлення двох його варіантів, "раннього" і "пізнього". Через зіставлення чинності у понятті "четвериці" (Geviert) М.Гайдеггера та у візуальному аналізі сущого Арістотеля з'ясовано радикальний поворот Гайдеггера у розумінні причиновості. Доведено, що поширена у філософіях "лінгвістичного повороту" тематизація мови, яка відбувається поза опитуванням місця та часу, є не онтологічною, а декларованою спекулятивно. Здійснено інтегруючий аналіз стосовно вчення М.Гайдеггера про мову шляхом осмислення зв'язку мови відповідно до суб'єкта, людини як animal rationale, буття, часу, речей, місця, внаслідок чого виведено низку онтологічних положень про підстави тотожності мови та буття, специфіку вказівного визначення сущого словом, необхідність перетворення мотивуючої мислення "онтологічної диференції" М.Гайдеггера

Здійснено соціально-філософське дослідження концепції осьового часу К.Ясперса у контексті сучасності. Проаналізовано засади цієї концепції як лейтмотиву філософської системи К.Ясперса. Аргументовано, що концепція осьового часу має евристичний і методологічний потенціал. Визначено, що можливими проявами "нового" осьового часу історичного розвитку суспільства є глобалізаційні тенденції людства, утвердження постмодерну як однієї з теорій розвитку сучасного суспільства, формування основ постмодерністської свідомості.

Розглянуто соціальність філософії мови німецького філософа М.Гайдеууера, яка грунтується на принципах соціальної філософії розуміння. Узагальнено ключові методологічні настанови філософа щодо визначення шляхів осягнення мови філософії. Показано наочність філософської мови М.Гайдеууера, соціальний зміст його специфічної термінології, визначено особливості та способи вираження філософської мовної концепції вченого. Проаналізовано ситуацію, яка склалася навколо української філософської мови, визначено тенденції її подальшого розвитку. Висвітлено герменевтичну філософію М.Гайдеууера, еволюцію герменевтичної тріади, представлену В.Дільтеєм, М.Гайдеууером, Г.-Г.Гадамером. Зазначено, що постійна апеляція до соціального буття, соціальний аспект екзистенціалізму, використання повсякденної мови як філософської, кодування філософської мови соціальними змістами - усе це складові внутрішньої соціальності філософії мови М.Гайдеууера.

Досліджено особливості трансформації класичної концепції суб'єкта у філософській герменевтиці М. Гайдегера та Г.-Г. Гадамера. Проаналізовано головні відмінності класичної концепції суб'єкта в античній, середньовічній та новочасній філософії. Установлено зв'язок цієї концепції з поняттями субстанції, свідомості та рефлексії. З'ясовано значення терміна "герменевтика" у філософських концепціях М. Гайдегера та Г.-Г. Гадамера, установлено його зв'язок з феноменологією та онтологією. Доведено, що у герменевтичній концепції М. Гайдегера у ролі суб'єкта є екзистенціал "турбота", а у філософській герменевтиці Г.-Г. Гадамера - дієво-історична свідомість. Обгрунтовано, що подолання класичної концепції суб'єкта у філософській герменевтиці зумовлене переходом функції пізнання до мови.

Розкрито розуміння граничної ситуації екзистенції вчинку в контексті філософування мислителів екзистанційного мислення, охарактеризовано особливості розуміння ними екзистенції вчинку, обгрунтовано специфіку категорії "екзистенція" та генезу основних складових поняття у філософському дискурсі, здійснено порівняння німецької та італійської традицій філософствування. Досліджено категорії "екзистенція" та "ситуація" у позитивному екзистенціалізмі Н.Аббаньяно, проаналізовано аксіологічні аспекти вибору в граничних ситуаціях. Особливу увагу приділено аналізу феномену граничної ситуації, його категоріальної структури, розробленої К.Ясперсом. Доведено, що екзистенція є результатом граничного зусилля людини, коли їй відкривається її неповторна присутність у бутті; в буденному житті людина не завжди усвідомлює себе як екзистенцію, для цього необхідно, щоб вона стала "людиною на межі".

Раскрыты сущность учения немецкого философа-экзистенциалиста К. Ясперса (1883 - 1969), содержание основных идей и принципов, сформулированные философом в беседах с учениками. Внимание уделено взаимоотношениям К. Ясперса к проблемам онтологии, гносеологии и "человеческой ситуации". Освещены проблемы духовных направлений европейцев в эпоху всеобщей индустриализации, перспективы избавления человечества от тоталитаризма, утверждения свободы, условия нового гуманизма.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4НІМ)6-663.9 + Ч484(4)

Рубрики:

Історія філософії

Організація вищої освіти

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ