Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Ю3(4УКР)6-62 + Ю3(4РОС)6-62

Рубрики:

Людина і буття

Історія філософії

Шифр НБУВ: ДС40594 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Ю3(4УКР)6-62 + Ю3(4РОС)6-62

Рубрики:

Людина і буття

Історія філософії

Шифр НБУВ: ДС40594 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Ю3(4УКР)6-62 + Ю3(4РОС)6-62

Рубрики:

Людина і буття

Історія філософії

Шифр НБУВ: ДС40594 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Ю3(4УКР)6-62 + Ю3(4РОС)6-62

Рубрики:

Людина і буття

Історія філософії

Шифр НБУВ: ДС40594 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21

Рубрики:

Людина і буття

Шифр НБУВ: ДС50484 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначається, що керівною засадою дослідження та теоретичного узагальнення людини стали у П.Ліницького ідеї гуманізму, ставлення до філософії як до вкраплення людських спрямувань, досягнення більшої повноти буття, духовної свободи. Наголошується, що творча спадщина Ліницького спрямована на філософські пошуки та осмислення проблеми людини, з'ясування її морально-духовних основ, де сутність людини, її місце в світі, сенс людського буття пов'язуються з духовністю вільної духовної особистості.

Дається систематичний виклад теорії біосфери та місця у ній людини. Розглянуто історію екології як науки, теорію і методологію пізнання еволюції живого, загальні уявлення походження та сутність біосфери, викладено основні теоретико-методологічні парадигми її пізнання. Аналізуються методолого-теоретичні засади вивчення природи біосфери, простежуються її сутнісні характеристики, розкривається сучасне бачення відмінних ознак життя людини як природної істоти. З'ясовуються механізми функціонування системи "людина-біосфера", розкриваються екологічні обставини та наслідки процесу антропогенезу, особливості диференціації людства на раси, адаптивні типи та культурні спільноти. У цьому зв'язку обгрунтована концепція та простежено механізм перетворення людиною біосфери у власну екологічну нішу. Доводиться, що життєвість людства залежить від його здатності осягнути закони розвитку і функціонування біосфери, жити згідно з ними.

Досліджуються різноманітні аспекти розвитку культурологічної, філософської та соціологічної думки сучасності. Висвітлюються актуальні проблеми формування інваронментальної соціології, метасоціологічного дискурсу, гендерних вимірів сучасного буття. Розглядаються політичні аспекти екологічної проблематики України, освіта та виховання в системі екологічних знань та ін.

Дисертація присвячена розгляду проблеми значущості дослідження феноменів практичної свідомості (на прикладі стереотипів людської діяльності) для розв'язання глобальних екологічних проблем. Робота являє собою теоретичне дослідження стереотипу, який розглядається як прагматично орієнтований феномен практичної свідомості. Аналізуються питання щодо його природи і сутності, внутрішнього змісту, динаміки формування та функціонування на рівні як індивідуальної, так і суспільної свідомості у їх взаємозв'язку з екологічними реаліями сьогодення.

В ходе когнитивного анализа взаимосвязи человека и универсума раскрыты атрибутивные свойства человека как продукта становления первой природы, агента второй природы и основания третьей природы. Показано, что последовательная смена форм природы является механизмом самодвижения универсума. В качестве специфической шкалы для определения места человека в процессе саморазвертывания универсума используется ось эволюционного процесса. Генеральная функция человека во Вселенной определена как реновация универсума, то есть перевод универсума из фазы материализации в фазу дематериализации. Данный переход постигается путем изучения ноумена человека. Жизнь и смерть человека рассмотрены как переход его с одного уровня самодвижения универсума на другой.

Дисертація присвячена проблемі розвитку індивіда в соціокультурному контексті. Розглянуто поняття "соціальне буття культури" та "культура життя особистості" з використанням базових положень діалектичної методології та синергетичного підходу. Визначено, що особистісний сенс соціального буття культури зумовлений іманентним зв'язком культури і сутності людини. Запропоновано розуміння індивідуальної культури на підгрунті поняття "культура життя людини". Розглянуто основні проблеми формування суб'єктивності в системі вищої освіти. Оскільки культура органічно зв'язана з індивідуальним існуванням, доводиться, що соціальне буття культури набуває екзистенціального характеру.

На основе когнитивного анализа взаимосвязи человека и универсума раскрыты атрибутивные свойства человека как продукта становления трех аспектов природы. Показано, что последовательная смена формы природы есть механизм самодвижения универсума. В качестве специфической шкалы для определения места человека в процессе саморазвертывания универсума использована ось эволюционного процесса. Определена генеральная функция индивида во Вселенной как реневация универсума, перевод его из фазы материализации в фазу дематериализации путем изучения ноумена человека. Рассмотрена жизнь и смерть человека как переход с одного уровня самодвижения универсума на другой.

Досліджено імпресію як специфічний інтервал свідомості та самобутнього феномену культури. Обгрунтовано, що враження є особливим онтологічним ареалом, який розгортається за власними принципами та має свої просторово-часові виміри та інтенсивність. Охарактеризовано знакові та виразні можливості імпресіональної події. Встановлено засади комунікативного, формотворчого та презентативного потенціалу враження. Доведено, що сучасна соціокультурна ситуація, яка характеризується як ситуація глобального відчуження та "віддалення буття", може бути переборена за допомогою використання особливостей імпресіонального співвідношення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Е0*110.1

Рубрики:

Людина і буття

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто генезу соціально-філософського осмислення життя. Досліджено генетичну обумовленість та субординацію як закономірності розвитку форм життя. Осмислено соціальні детермінанти оптимізації життєдіяльності. Проаналізовано чинники загрози існуванню життя на Землі та перспективи регулятивних функцій життєдіяльності за умов загострення глобальних проблем людської цивілізації. Виявлено основні соціальні детермінанти оптимізації життєдіяльності, об'єднані у три групи.

Наведено результати наукового пошуку у визначенні природи й змісту потенціалу індивідуального буття людини. Висвітлено основні типи методологій та їх можливості у пізнанні потенціальних ознак індивідуального буття людини. Охарактеризовано онтологію як домінантний тип методологічних побудов у сучасній психології та філософії. Розглянуто онтологію потенціальності індивідуального буття людини. Проаналізовано культурно-історичні форми та філософські визначення потенціальності людського буття. Описано психологічну теорію потенціальності, розкрито емпіричні ознаки творчого та буттєвого потенціалу особистості, а також перспективи застосування онтологічно орієнтованої теорії потенціальності.

Представлены результаты научного поиска в определении природы и содержания потенциала индивидуального бытия человека. Освещены основные типы методологий, их возможности в познании потенциальных признаков индивидуального бытия человека. Охарактеризована онтология как доминантный тип методологических построений в современной психологии и философии. Рассмотрена онтология потенциальности индивидуального бытия человека. Проанализированы культурно-исторические формы и философские определения потенциальности человеческого бытия. Описана психологическая теория потенциальности, раскрыты эмпирические признаки творческого и бытийного потенциала, а также перспективы внедрения онтологически ориентированной теории потенциальности.

Досліджено характеристики жіночого начала на підставі культурноантропологічного підходу, в якому сутність людини та її культуру розглянуто у взаємозв'язку. Надано порівняльну характеристику існуючих методів вивчення жіночого начала. Здійснено спробу "жіночої проекції" німецької філософської антропології. Розглянуто схожість властивостей жіночого начала та ігрового принципу. Обгрунтовано можливість аналогій між жіночим і діонісійським началами, чоловічим та аполонівськими началами. Проаналізовано уявлення щодо жіночого начала жінок-філософів. Розглянуто жіночу літературну та філософську творчість і встановлено їх особливості. Проведено порівняння проявів жіночого та чоловічого начал у культурі XX ст. з архаїчними символами жіночого та чоловічого, виявлено їх схожість. Відзначено наявність у сучасній культурі жіночого та чоловічого шляхів особистісного становлення.

Досліджено формування філософсько-антропологічної доктрини у суфізмі, у провідній містичній течії ісламу та її вплив на культурні феномени ісламської традиції. Представлено перспективу осягнення людського буття в контексті символічного світовідношення. Проаналізовано основні положення суфійської антропології та їх зв'язок з усталеними інститутами ісламської культурної традиції на прикладі культури Ірану. Обгрунтовано тезу про амбівалентність людського буття, що поєднує символічність і креативність.

Розглянуто філософсько-антропологічне питання про сутність людини у координатах постмодерну. Розкрито конститутивну функцію людського самозаперечення. Проаналізовано антропологію часу як методологічну проблему. Висвітлено проблему антропології граничного буття, статус моральнісної аргументації у класичних та сучасних філософсько-антропологічних уявленнях. Описано методологічні засади метафізичної та постметафізичної доби європейської гуманістики.

Рассмотрены философско-антропологические вопросы о сущности человека в координатах постмодерна. Раскрыта конститутивная функция человеческого самоотрицания. Проанализирована антропология времени как методологическая проблема. Освещена проблема антропологии предельного бытия, статус моральностной аргументации в классических и современных философско-антропологических представлениях. Описаны методологические основы метафизической и постметафизической эпохи европейской гуманистики.

Досліджено метафізичні аспекти в українській дохристиянській міфології через аналіз її складників - замовлянь, обрядових пісень, загадок, казок. Розглянуто генезу формування в міфологічній свідомості архаїчної моделі світобудови, її зв'язку з найважливішими потребами та формами людської життєдіяльності, уявлень про місце й призначення людини в світі. Показано, як крізь призму світоглядної опозиції "людина - бог" осмислювався в текстах українських замовлянь і обрядових пісень ідеал суспільних відносин, духовного життя, сім'ї. Показано, як аналіз українських казок під кутом зору виявлення в них метафізичних аспектів світоглядних установок дозволяє розкрити ряд екзистенціалів та нових способів осмислення людиною буття, виявити шляхи пошуку людиною досягнення станів прориву до трансцендентного. Досліджено мислительні парадигми, в основі яких лежить відношення "людина - трансцендентне" та які пронизують основну кількість казок і визначають їх спрямованість та функції. Виявлено та проаналізовано ті міфологічні тексти, де відображено досягнення людиною духовно-психологічних станів, культивування яких уможливлює акти філософування, породження морального знання. Досліджено проблеми формування просторово-часових координат та передумови створення логічних форм осмислення екзистенційних ситуацій в системі давньоукраїнської міфології.