Викладено основні положення комплексної екологічної оцінки якості поверхневих вод і рівнів антропогенного навантаження на річкові та озерні екосистеми, визначено оптимальні характеристики геобіоценозів поверхні водозбору. Розглянуто методи і засоби управління станом генералізованих водних екосистем для обгрунтування умов відтворення іхтіофауни та забезпечення екологічних витрат води в порушеній меліоративним і гідротехнічним будівництвом річковій мережі. Запропоновані методики дають можливість визначати кількісний та якісний стан генералізованих річкових та озерних екосистем, оцінювати рівень антропотехногенного навантаження і вмзначати заходи щодо компенсаційного водоохоронного будівництва.

Встановлено якісні показники питної води джерел на спільному південно-східному схилі водоподілу р.Дніпро в районі Києва за вмістом основних біогенних катіонів, аніонів, інтегральних фізико-хімічних показників, зроблено висновки про рівень її забруднення та придатність до споживання. Визначено хімічний склад води двох бюветів Оболонського району Києва. Показано, що вода не повністю відповідає вимогам до якісної питної води з урахуванням органолептичних показників і фізіологічної повноцінності мінерального складу.

Установлены качественные показатели питьевой воды источников на общем южно-восточном склоне водораздела р.Днепр по содержанию основных биогенных катионов, анионов, интегральных физико-химических показателей, сделаны выводы об уровне загрязнения воды и оценена ее пригодность к употреблению. Определен химический состав воды двух бюветов Оболонского района Киева. Показано, что вода не полностью соответствует требованиям к качественной питьевой воде с учетом органолептических показателей физиологической полноценности минерального состава.

Розроблено методику кількісного вилучення і визначення важких металів (міді, цинку, свинцю і кадмію) у природних і мінеральних водах атомно-абсорбційним методом з попереднім флотаційним концентруванням. Досліджено вплив рН вихідного розчину, вихідної концентрації металоіонів і поверхнево-активної речовини, часу концентрування на ступінь вилучення важких металів. Описана методика виявлення дозволяє проводити визначення важких металів на рівні ПДК.

Разработана методика количественного извлечения и определения тяжелых металлов (меди, цинка, свинца и кадмия) в природных и минеральных водах атомно-абсорбционным методом в сочетании с предварительным флотационным концентрированием. Исследовано влияние рН исходного раствора, исходной концентрации металлоионов и поверхностно-активного вещества, времени концентрирования на степень извлечения тяжелых металлов. Описанная методика обнаружения позволяет проводить определение тяжелых металлов на уровне ПДК.

Method of quantitative extraction and determination of heavy metals (copper, zinc, lead, cadmium) in natural and mineral waters by atomic-adsorption method in combination with preliminary flotation concentration has been developed. The influence of initial solution pH, initial concentration of metal-ions and surface-active substance, concentration time on the extraction degree of heavy metals has been investigated. The above detection method allows to determine heavy metals at the MLC level.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.101.06-1с

Рубрики:

Властивості та якості води

Шифр НБУВ: Ж29143 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предложен для определения солености питьевой воды двухкатушечный индуктивный балансный сенсор, а для воды заземленных водоемов - трехкатушечный. Установлено, что в первом случае полезный сигнал выводится на стрелочный индикатор, во втором - на монитор персонального компьютера. Приведены электрическая схема приборов и графики зависимости полезного сигнала от концентрации в воде поваренной соли.

For definition salinity of drinking water is used two-bobbin inductive balanced sensor and water ground of reservoirs - three-bobbin. In the first case the useful signal is deduced on the pointer indicator, and in the second case on the monitor of thepersonal computer. To be resulted the electrical circuit of devices and diagrams of dependences of a useful signal from concentration in water of the cooking salt.

На підставі проведених досліджень оцінено якість води в основних водозаборах Дніпропетровська, а саме Аульському, Кайдацькому та Ломівському. Встановлено, що за період 1999 - 2001 рр. за середніми значеннями індексу забруднення компонентами сольового складу, еколого-санітарного індексу та індексу специфічних показників токсичної та радіаційної дії відзначено тенденцію до покращання якості води на досліджуваних водозаборах. Зазначено, що максимальне значення трофо-сапробіологічних та специфічних показників токсичної дії вказує на можливе погіршення якості води на цих водозаборах.

На основании проведенных исследований оценено качество воды в основных водозаборах г. Днепропетровска, а именно Аульском, Кайдакском и Ломовском. Установлено, что за период с 1999 по 2001 гг. по средним значениям индекса загрязнения компонентами солевого состава, эколого-санитарного индекса и индекса специфических показателей токсичного и радиационного действия отмечена тенденция к улучшению качества воды на исследованных водозаборах. Однако максимальное значение трофо-сапробиологических и специфических показателей токсического действия указывает на возможное ухудшение качества воды на этих водозаборах.

The investigations carried out allow to estimate a surface water quality in the region of the main water intakes of Dniepropetrovsk, namely: in Aul, Kaydaky and Lomov ones. It has been established, that for the period of 1999-2001 in accordance with the average values of the pollution index by salt composition components, ecology-sanitary index and the index of specific parameters of toxic and radiation effect the improving tendency of water quality was noted. However, the maximum value of the specific indexes of the toxic action indicated the possible deterioration of water quality at these water-intake stations.

Висвітлено динаміку забруднення природних вод сполуками нітрогену. Викладено біотехнологічний підхід до вирішення проблеми очистки стічних вод молокопереробної промисловості. Проаналізовано способи регенерації алюмінійвмісних шламів у процесі водопідготовки. Розкрито вплив природи та будови іонів на структуру води, вмісту міцелотвірних поверхнево-активних речовин на енергію переміщення молекул води, аніонів мінеральних кислот на результати визначення загального іону у водах. Розглянуто питання концентрування важких металів з природних вод методом міцелярної екстракції, сорбційного концентрування мікрокількостей заліза, цинку та нікелю. Наведено спектрофотометричне визначення фенолів питної води з використанням реакції каталітичного розкладу пероксиду водню, технологічні характеристики поліакрилових аніонів, оцінку якості артезіанських та бутильованих питних вод методами біотестування.

Освещена динамика загрязнения природны вод соединениями нитрогена. Изложен биотехнологический подход к решению проблемы очистки сточных вод молокоперерабатывающей промышленности. Проанализированы способы регенерации алюминийсодержащих шламов водоподготовки. Изучены влияние природы и структуры ионов на структуру воды, содержания мицелообразующих поверхностно-активных веществ на энергию перемещения молекул воды, анионов минеральных кислот на результаты определения общего иона в водах. Рассмотрены вопросы концентрирования тяжелых металлов из природных вод методом мицелярной экстракции, сорбционного концентрирования микроколичеств железа, цинка и никеля. Приведены спектрофотометрическое определение фенолов питьевой воды с использованием реакции каталитического распада пероксида водорода, технологические характеристики полиакриловых анионов, оценка качества артезианских и бутылированных питьевых вод методами биотестирования.

Подано результати досліджень застосування запропонованої технології індуктивного моделювання об'єктів проточних вольтамперометричних вимірювань мікродомішок важких металів у воді. У порівнянні з результатами застосування традиційного методу зменшуються довірчий інтервал випадкової похибки моделювання та похибка вимірювання, покращуються метрологічні та технічні характеристики проточних вимірювальних систем.

Розглянуто санітарні норми та правила охорони поверхневих і підземних вод від забруднення. Розкрито суть понять "нормування" і "стандартизація". Подано чинні в Україні нормативні документи, перелічено їх категорії та види. Здійснено порівняння параметрів якості води в Україні та за її межами.

Рассмотрены санитарные нормы и правила охраны поверхностных и подземных вод от загрязнения. Раскрыта суть понятий "нормирование" и "стандартизация". Даны действующие в Украине нормативные документы, перечислены их категории и виды. Осуществлено сравнение параметров качества воды в Украине и за ее пределами.

Проаналізовано сучасний стан і якість функціонування систем водопостачання та водовідведення України. Запропоновано перелік заходів з удосконалення водозабезпечення населення та промисловості України питною водою високої якості та захисту природних ресурсів від забруднення комунальними і промисловими стічними водами.

Наведено хіміко-бактеріологічний аналіз природної та стічної води, кормів, молока і молочних продуктів, м'яса, риби, яєць, меду та інших харчових продуктів (ХП), а також грунту, добрив, повітря приміщень. Описано механізм стандартизації та контролю якісних показників продукції, викладено загальну схему досліджень доброякісності ХП. Розглянуто питання технології одержання, переробки, транспортування та зберігання продуктів тваринництва, запропоновано методику господарської оцінки кормів.

Приведен химико-бактериологический анализ природной и проточной воды, кормов, молока и молочных продуктов, мяса, рыбы, яиц, меда и других пищевых продуктов (ПП), а также почвы, удобрений, воздуха помещений. Описан механизм стандартизации и контроля качественных показателей продукции, изложена общая схема исследований доброкачественности ПП. Рассмотрены вопросы технологии получения, переработки, транспортировки и хранения продуктов животноводства, предложена методика хозяйственной оценки кормов.

На підставі дослідження загальних показників води обласної СЕС визначено якість питної води в м.Чернівці, джерелами одержання якої є поверхневі (річки Дністер і Прут) і грунтові води. Виявлено, що хімічний склад питної води, одержаної з різних джерел, істотно не відрізняється. Встановлено, що у процесі транспортування питної води водогоном відбувається погіршення її мікробіального складу.

Зазначено, що підземні води через значну захищеність горизонтів їх залягання від антропогенного забруднення є найбільш чистими за критеріями оцінки їх якості. Разом з тим, останнім часом збільшилась кількість публікацій, які констатують біологічну контамінацію підземних вод. Аналіз цих даних дозволяє дійти висновку про принципову важливість проведення наступних заходів: повномасштабної оцінки рівнів біологічної контамінації підземних вод на етапі прогнозної оцінки їх використання для промислового розливу; ретельного дотримання зонування округів санітарної охорони родовищ підземних вод, зокрема мінеральних, в процесі їх експлуатації; виконання санітарно-гігієнічних і протиепідемічних вимог під час виробництва бутильованої води.

Отмечено, что подземные воды в силу значительной защищенности горизонтов их залегания от антропогенного загрязнения являются наиболее чистыми по критериям оценки их качества. Вместе с тем, в последнее время увеличилось количество публикаций, констатирующее биологическую контаминацию подземных вод. Анализ этих данных позволяет прийти к выводу о принципиальной важности проведения следующих мероприятий: полномасштабной оценки уровней биологической контаминации подземных вод на этапе прогнозной оценки их использования для промышленного разлива; тщательного соблюдения зонирования округов санитарной охраны месторождений подземных вод, в том числе минеральных, в процессе их эксплуатации; выполнения санитарно-гигиенических и противоэпидемических требований при производстве бутилированной воды.

Основну увагу приділено розробці інструментальних аналітичних засобів на основі біосенсорики. Детально розглянуто біосенсори для визначення загальної токсичності, генотоксичності та окремих токсичних речовин (сурфактантів, фенольних сполук, формальдегіду, ціанідів та летючих карбогідратів).

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.101.06

Рубрики:

Властивості та якості води

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено тенденцію погіршення якості води р. Дніпро за останнє десятиріччя. Вивчено склад зоо- та фітоценозу планктону, можливість біологічної очистки річкової води. Біотехнологію попередньої очистки води джерел централізованого питного водопостачання рекомендовано застосовувати перед традиційними фізико-хімічними методами водопідготовки з метою одержання питної води високої якості.

Запропоновано метод визначення загального органічного вуглецю в воді рідинофазним окисненням органічних домішок за статичних умов, конверсії продуктів окиснення в метан і подальшим визначенням на газовому хроматографі. Вивчено вплив основних факторів на ступінь окиснення та встановлено параметри цього процесу. Проаналізовано вміст загального органічного вуглецю та встановлено діапазон змінювання показника в різних типах вод.

За допомогою методу капілярної газової хроматографії з використанням атомно-емісійного та мас-спектрометричного детекторів визначено склад і розподілення основних класів обмежено-летких органічних сполук техногенного походження у джерелах води Уфи.

Показано, що поліморфізм клінічних проявів зумовлений індивідуальними особливостями людини, ступенем і часом дії антропогенних чинників. Це дозволяє рекомендувати обслідування слизової оболонки порожнини рота під час ранньої діагностики захворювань, а також як інтегральний показник або тест-об'єкт для людей, які піддаються сумарному впливу шкідливих речовин, що містяться в питній воді та гідромінеральних ресурсах. Розроблено класифікацію оцінки ступеня впливу хімічних чинників на організм людини відповідно до реакції слизової оболонки порожнини рота, яка відповідає основному принципу доза - час - ефект.

Досліджено екологічну ємність поверхневих вод дніпровських водосховищ і притоків р. Дніпро з урахуванням гранично-припустимої концентрації для води рибогосподарчих водоймищ та екологічних нормативів якості поверхневих вод. Зроблено висновки про необхідність наукового обгрунтування та законодавчого закріплення значень фонових концентрацій розчинених форм металів у воді як екологічних норм.