На конференції аналізувались проблеми сучасного розвитку науки в галузі фільтрації, обговорювались напрямки подальших шляхів дослідження цієї галузі. Розглядались особливості розв'язання одного класу нелінійних задач конвективної дифузії та моделювання розмивів біля оголовків півзагат, а також моделювання процесу фільтрації до водоприймальних отворів дрен в середовищах, що деформуються. Були представлені деякі неізотермічні задачі теорії масопереносу в грунтових водах, описано метод сумарних зображень розв'язання одного класу нелінійних обернених крайових задач теорії фільтрації. Висвітлювались особливості математичного моделювання процесів фільтрації і відтиску для неоднорідного середовища, моделювання взаємовпливу фільтрації та механічної суфозії, принципи застосування математичних моделей волого- та теплопереносу при обгрунтуванні технологій підгрунтового зволоження та ін.

Рассматриваются вопросы организации и проведения в областях Украинского Причерноморья (включая Приазовье) мониторинговых работ по выявлению, контролю и оценке водоопасных ситуаций с последующим построением на этой базе геоинформационной мониторинговой системы (ГИМС). Предлагаемые в работе решения рассматриваются с позиции эффективного обеспечения экономико-экологической безопасности в связи с угрозой возникновения природных и техногенных катастроф, которые формируются на территориях с повышенным уровнем грунтовых вод.

Приведены основные сведения о подземных водах, условиях их залегания и движения, физических свойствах и условиях формирования химического состава, освещены основы их динамики. Проанализированы факторы, влияющие на формирование гидрогеологической обстановки угольных месторождений. Изучены гидрогеологические и инженерно-геологические особенности угольных месторождений Донецкого бассейна.

Розглянуто основні категорії підземних вод, які використовуються для водопостачання. Наведено відомості про рух води через шпаруватий матеріал і розрахунок притоку води до трубчатих та шахтних колодязів. Описано конструкції основних споруд для забору підземних вод. Висвітлено основні способи буріння і механізми та зразки обладнання, що використовуються у будівництві свердловин, подано їх характеристики. Проаналізовано геофізичні методи дослідження розрізів свердловин.

Рассмотрены основные категории подземных вод, используемых для водоснабжения. Приведены сведения о движении воды сквозь слоистый материал и расчет притока воды к трубчатым и шахтным колодцам. Описаны конструкции основных сооружений для забора подземных вод. Освещены основные способы бурения и механизмы, а также образцы оборудования, которые используются при строительстве скважин, представлены их характеристики. Проанализированы геофизические методы исследований разрезов скважин.

Проанализирована роль циклического глубинного тепломассопереноса в формировании гидрогеологического нефтегазонакопления в осадочных бассейнах. Приведены результаты исследования формирования химического состава природных вод методами математической статистики. Определены границы содержания макрокомпонентов в подземных водах вероятностно-статистическими методами на примере северного горно-обогатительного комбината г.Кривой Рог. Рассмотрены вопросы гидроакустического картографирования и геоакустического зондирования трасс трубопроводов.

Рассмотрены вопросы математического моделирования и управления качеством подземных вод. Приведена оценка влияния орошения на ионно-солевой состав речных вод. Описаны особенности оптимизации мелиоративно-водохозяйственных систем. Освещены теоретические основы расчёта гидродинамических процессов в искусственных водотоках и методология автоматизированного управления технологическими процессами в крупных каналах мелиоративных систем.

Раскрыта сущность около 800-а терминов и понятий, используемых в гидрогеологии, инженерной и экологической геологии, при разработке месторождений полезных ископаемых, решении других вопросов природопользования и охраны недр. Приведены сведения об истории изучения подземных вод, основных организациях Харькова, занимающихся данными направлениями науки, а также о ведущих специалистах города в указанной области.

Висвітлено предмет і об'єкт гідрології, методи гідрологічних досліджень, роль і значення води у природних процесах і життєдіяльності людини. Розглянуто основні фізичні властивості та хімічний склад природних вод, розподіл води на земній кулі та її кругообіг. Описано гідрологічні процеси, характерні для водних об'єктів суші, зокрема, річок, озер, водосховищ, боліт, льодовиків, підземних вод. Розкрито питання гідрології моря. Увагу приділено характеристиці водних ресурсів України, їх використанню й охороні.

Освещены предмет и объект гидрологии, методы гидрологических исследований, роль и значение воды в природных процессах и жизнедеятельности человека. Рассмотрены основные физические свойства и химический состав природных вод, распределение воды на земном шаре и ее кругооборот. Описаны гидрологические процессы, характерные для водных объектов суши, в частности, рек, озер, водохранилищ, болот, ледников, подземных вод. Раскрыты вопросы гидрологии моря. Уделено внимание характеристике водных ресурсов Украины, их использованию и охране.

Зазначено, що підземні води через значну захищеність горизонтів їх залягання від антропогенного забруднення є найбільш чистими за критеріями оцінки їх якості. Разом з тим, останнім часом збільшилась кількість публікацій, які констатують біологічну контамінацію підземних вод. Аналіз цих даних дозволяє дійти висновку про принципову важливість проведення наступних заходів: повномасштабної оцінки рівнів біологічної контамінації підземних вод на етапі прогнозної оцінки їх використання для промислового розливу; ретельного дотримання зонування округів санітарної охорони родовищ підземних вод, зокрема мінеральних, в процесі їх експлуатації; виконання санітарно-гігієнічних і протиепідемічних вимог під час виробництва бутильованої води.

Отмечено, что подземные воды в силу значительной защищенности горизонтов их залегания от антропогенного загрязнения являются наиболее чистыми по критериям оценки их качества. Вместе с тем, в последнее время увеличилось количество публикаций, констатирующее биологическую контаминацию подземных вод. Анализ этих данных позволяет прийти к выводу о принципиальной важности проведения следующих мероприятий: полномасштабной оценки уровней биологической контаминации подземных вод на этапе прогнозной оценки их использования для промышленного разлива; тщательного соблюдения зонирования округов санитарной охраны месторождений подземных вод, в том числе минеральных, в процессе их эксплуатации; выполнения санитарно-гигиенических и противоэпидемических требований при производстве бутилированной воды.

Висвітлено основні положення типології річок згідно вимог Водної Рамкової Директиви 2000/60/ЄС. Запропоновано методику гідроморфологічних досліджень і оцінки морфологічних і гідрологічних якісних показників річок. Наведено вимоги до організації гідрохімічних досліджень і відбору проб води за експедиційних умов.

Освещены основные положения типологии рек в соответствии с требованиями Водной Рамковой Директивы 2000/60/ЕС. Предложена методика гидроморфологических исследований и оценки морфологических и гидрологических качественных показателей рек. Приведены требования к организации гидрохимических исследований и отбора проб воды в экспедиционных условиях.

Розглянуто умови знаходження та види підземних вод у надрах, основи гідрогеохімії, формування водних розчинів і їх рух у літосфері, гідрогеологічні умови міграції, акумуляції, консервації та руйнування покладів нафти і природних горючих газів, використання гідрогеологічних даних під час проведення нафтогазопошукових робіт, проєтування і контролю за розробкою родовищ. Розглянуто питання охорони підземних вод і довкілля у нафтогазовидобувних районах.

Рассмотрены условия нахождения и виды подземных вод в недрах, основы гидрогеохимии, формирование водных растворов и их движение в литосфере, гидрогеологические условия миграции, аккумуляции, консервации и разрушения производства нефти и естественных горючих газов, использование гидрогеологических данных при нафтогазопоисковых работах, проектирование и контроль за разрабатыванием залежей. Акцентировано внимание на теме охраны подземных вод и окружающей среды в нефтегазодобывающих районах.

Розглянуто види запасів (ресурсів) підземних вод, особливості їх формування та методи оцінки. Увагу приділено методиці підрахунку та класифікації експлуатаційних запасів підземних вод за типових гідрогеологічних умов і за специфічних умов їх відбору та використання. Розкрито методичні підходи до прогнозування зміни якості води на водозабірних ділянках і впливу відбору підземних вод на навколишнє середовище.

Рассмотрены виды запасов (ресурсов) подземных вод, особенности их формирования и методы оценки. Уделено внимание методике подсчета и классификации эксплуатационных запасов подземных вод в типичных гидрогеологических условиях и в специфических условиях их отбора и использования. Раскрыты методические подходы к прогнозированию изменения качества воды на водозаборных участках и влияния отбора подземных вод на окружающую среду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д46/47

Рубрики:

Гідрогеологія

Шифр НБУВ: Ж23889 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещена история освоения и изучения недр Донбасса. Охарактеризована минерально-сырьевая база Луганского региона. Раскрыты проблемы выбора наиболее перспективных объектов для добычи метана угольных месторождений Донбасса. Рассмотрены принципы геолого-экономической оценки сырьевой базы каменных углей Украины как основа для разработки программ развития угольной промышленности. Изучены региональные изменения геомеханических и гидрогеологических условий на полях закрытых шахт. Проанализированы структурно-тектонические и минералого-геохимические особенности Галутинского золоторудного месторождения в восточной части Днепрово-Донецкого авлакогена. Предложен классификационный подход к изучению экологических последствий подземной добычи угля. Освещены перспективы использования остатков костных рыб в страти- и палеографии палеогена Донбасса.

Висвітлено основи гідрогеології й інженерної геології. Розглянуто розподіл води на Землі та загальний кругообіг її у природі, будову підземної гідросфери. Розкрито основи гідрохімії, розглянуто види руху води та формування підземних вод. Наведено геотермічну характеристику підземних вод. Розглянуто водонапірні системи та їх зональності, основні положення гідрогеологічного районування. Описано підземні води у тріщинуватих і закарстованих породах. Розглянуто мінеральні лікувальні, промислові та термальні підземні води. Приділено увагу гідрогеологічним дослідженням, охороні підземних вод. Проаналізовано інженерно-геологічну класифікацію й основні характеристики фізичних властивостей грунтів. Розглянуто механічний вплив підземних вод на гірські породи. Досліджено процеси розмивання та розчинення гірських порід підземними водами, явища просідання в лесових породах, зміщення гірських мас на схилах. Наведено методи інженерно-геологічних досліджень.

Висвітлено основи загальної гідрогеології, історію становлення та розвитку гідрогеологічної науки. Наведено відомості про загальний колообіг води в природі, будову підземної літогідросфери, фізичні властивості та хімічний склад (ХС) підземних вод (ПВ), їх походження і формування гідросфери, динаміку безнапірних і напірних ПВ у надрах та формування їх ХС. Увагу приділено мінеральним, лікувальним, термальним водам, які використовують у промисловості як джерело цінних хімічних речовин, а також питанням охорони ПВ від забруднення.

Освещены основы общей гидрогеологии, история становления и развития гидрогеологической науки. Даны сведения об общем кругообращении воды в природе, структуре подземной литогидросферы, физических свойствах и химическом составе (ХС) подземных вод (ПВ), их происхождении и формировании гидросферы, динамике безнапорных и напорных ПВ в недрах и формировании их ХС. Внимание уделено минеральным, лечебным, термальным водам, используемых в промышленности как источник ценных химических веществ, а также вопросам охраны ПВ от загрязнения.

Рассмотрены общие закономерности гидрологических процессов на Земле, показаны роль и значение природных вод в геологической оболочке (атмосфере, литосфере, биосфере). Показана практическая важность изучения гидрологических процессов, режима водных объектов и рационального использования их ресурсов в народном хозяйстве.

Розглянуто науково-методичні та практичні аспекти використання ресурсів питних підземних вод для госоподарсько-питного водопостачання населення України. Викладено особливості стану поверхневих водних ресурсів України, охарактеризовано стан підземних водних ресурсів, визначено основні проблеми водокористування та водозабезпечення міст, промислово-міських агломерацій, сільських населених пунктів, рекреаційних територій. Наведено принципи гідрогеологічного районування підземних гідроекосистем України, розглянуто існуючі схеми районування, методологію геолого-економічного оцінювання родовищ питних підземних вод і принципи класифікації її запасів. Висвітлено питання впливу якості питних підземних вод на зоров'я населення, визначено основні чинники оцінювання захищеності й уразливості підземних вод. Розкрито екологічні та технологічні аспекти сучасних технологій водопідготовки. Розглянуто стратегії техногенно керованої зміни водного балансу гідроекосистем України. На прикладі Львівської області проаналізовано основні засади використання підземних вод і водопостачання. Розроблено проект стратегії геологічного вивчення та використання ресурсів питних підземних вод для водопостачання.

Класифіковано підземні води, визначено їх види і походження. Досліджено фізичні і водні властивості гірських порід. Охарактеризовано властивості і склад підземних вод, визначено їх основні типи. Вивчено основні типи гідрогеологічних районів. Класифіковано експлуатаційні запаси підземних вод за детальністю геологічного вивчення й достовірністю. Вивчено родовища мінеральних вод. Запропоновано заходи з охорони навколишнього середовища під час розробки родовищ корисних копалин.

Зазначено, що через скорочення фінансування вимушена часткова консервація режимних спостережень прискорила вирішення назрілих проблемних питань, пов'язаних з реконструкцією станції через зрослі господарські та природоохоронні вимоги, а також недосконалість традиційних методів та експериментів. За цих умов слід зосередити зусилля на освоєнні й обгрунтуванні нових методичних положень і технічних засобів з подальшою їх реалізацією за більш сприятливих умов фінансування.