Ключ. слова: Dendrodochium toxicum, конидии, веррукарин А
Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*725.311.7

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано умови якісного аналізу зопіклону, продуктів його лужного та кислотного гідролізу методом ВЕРХ. Встановлено, що лужний гідроліз зопіклону відбувається кількісно. Розроблено методики кількісного визначення зопіклону та продукту його лужного гідролізу - 2-аміно-5-хлорпіридину методом ВЕРХ.

Предложены условия качественного анализа зопиклона, продуктов его щелочного и кислотного гидролиза методом ВЭЖХ. Установлено, что щелочной гидролиз зопиклона протекает количественно. Разработаны методики количественного определения зопиклона и продукта его щелочного гидролиза - 2-амино-5-хлорпиридина методом ВЭЖХ.

The conditions of the qualitative analysis of zopiclone, products of its alkaline and acid hydrolysis by HPLC method have been offered. It has been proven that the alkaline hydrolysis of zopiclone flows in number. The methods of the quantitative determination of zopiclone and the product of its alkaline hydrolysis - 2-amino-5-chloropyridine by HPLC method have been developed.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено предмет, завдання та теоретичні засади аналітичної хімії. Увагу приділено швидкості хімічних реакцій, рівновазі в розчинах електролітів і гетерогенних системах, комплексним сполукам, якісному аналізу катіонів і аніонів, кількісному хімічному аналізу. Розглянуто такі інструментальні методи дослідження, як фотометричний аналіз, УФ-спектрографія, рефрактометрія, хроматографія.

Освещены предмет, задачи, теоретические основы аналитической химии. Уделено внимание скорости химических реакций, равновесию в растворах электролитов и гетерогенных системах, комплексным соединениям, качественному анализу катионов и анионов, количественному химическому анализу. Рассмотрены такие инструментальные методы исследования, как фотометрический анализ, УФ-спектрография, рефрактометрия, хроматография.

Ключ. слова: Aspergillus parvulus, антибіотична дія, фітотоксична активність, тест-організми, хроматографія
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.571*444*801

Рубрики:

Hyphomycetales Гіфоміцети

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены основные принципы эксклюзионной хроматографии и особенности калибровки для определения молекулярно-массового распределения с помощью метода эксклюзионной хроматографии.

За допомогою хроматографічного методу досліджено молекулярно-масовий розподіл пептидів у водно-сольових екстрактах кріоконсервованих фрагментів ксеноорганів, який залежить від органу та віку тварини. Одержані результати можна використовувати під час встановлення механізмів біологічної дії пептидних екстрактів та у процесі розробки препаратів на їх основі.

Запропоновано інструментальний комплекс розпізнавання і планування органолептичного образу ароматизатора. Такий комплекс є поєднанням двох складових частин: технічного комплексу інструментального аналізу та пакета прикладних програм (ППП) "Ароматизатор". Інструментальний комплекс містить прилади інструментального аналізу, канали зв'язку з ЕВМ. За ППП "Ароматизатор" здійснюються розпізнавання компонентів дослідної сполуки в просторі характерних речовин та оптимізація їх комбінацій. Інструментальний комплекс опрацьований в технології натуральних ароматизаторів.

Ключ. слова: фруктозобісфосфатаза (ФБФ), фермент, синтез глюкози, мікоплазми, флоема рослин
Індекс рубрикатора НБУВ: П478.29 + Е422.22*725.111.4

Рубрики:

Окремі види, типи вірусних хвороб

Мікоплазми

Шифр НБУВ: Ж69184/Біол.н. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлен обзор литературы по анализу пикомольных количеств белковых веществ с применением метода высокоэффективной жидкостной хроматографии. Приведены основные принципы разделения белков по размерам, зарядам и обратнофазовый метод с постепенной денатурацией, а также сравнительная таблица погрешностей для спектрофотометрической детекции белков при 180 и 205 нм. Показано, что наиболее адекватной и воспроизводимой является детекция белков по поглощению пептидной связи при 205 нм. Приведены наиболее воспроизводимые схемы и колонки для разделения белковых лекарственных препаратов, а также хроматограммы разделения смеси пептидных гормонов и инсулинов. Показано, что использование последовательности колонок для обратнофазовой хроматографии является наиболее приемлемым по чувствительности и наиболее современным методом для качественного и количественного анализа, а также для анализа примесей, что следует использовать при разработке АНД на белковые лекарственные средства.

Розроблено методику газохроматографічного аналізу реакційної суміші одержання 2-карбоетокси-2,5-діетил-3,4-дигідро-2Н-пірану, згідно з якою відносна похибка газохроматографічних визначень не перевищує 7 - 8 %.

Розроблено оригінальну ВЕРХ (високоефективна рідинна хроматографія) методику кількісного визначення амброксолу гідрохлориду, кетотифену гідрофумарату та теоброміну на октадецилсилільних сорбентах за умови їх спільної присутності у препараті. Стандартизовано умови хроматографічного розділення амброксолу гідрохлориду, кетотифену гідрофумарату та теоброміну у зразках препарату. Встановлено вимоги щодо придатності хроматографічної системи. Підтверджено придатність фармакопейної методики кількісного визначення гліциризинової кислоти для контролю вмісту екстракту кореня солодки у препараті.

Досліджено вплив природи металу, будови ліганду та параметрів хроматографічної колонки на хроматографічні характеристики диметил-, діетил-, дибутил-, діізопропіл-, діізобутилдитіокарбаматів Zn(II), Cd(II), Cu(II), Ni(II), Pd(II), Co(II), Hg(II). Встановлено, що процеси адсорбції хелатів поверхнею діатомітового носія та нерухомої фази визначають симетрію піків, відтворюваність часів утримання, величини межі виявлення, а також ефективність колонки щодо розглянутих діалкілдитіокарбаматів. Визначено, що для діізобутил- і діетилдитіокарбаматів Ni, Pd, Co, Cu вплив адсорбції на хроматографічні характеристики є мінімальним. Оптимізовано параметри набивної та капілярної колонок, а також умови проведення хроматографічного експерименту. Розроблено методики екстракційно-газохроматографічного визначення Ni, Pd, Cu, Co та Zn у вигляді діетил- іа діізобутилдитіокарбаматів у промислових (сплавах) і природних (біологічних матеріалах, водах) об'єктах.

Досліджено специфіку стаціонарної фази в міцелярній рідинній хромаграфії (МРХ)і гібридних міцелярних елюентів. Показано, що в МРХ характер модифікації поверхні станціонарної фази С18 компонентами міцелярного елюенту та властивості поверхні змінюються за температури вище точки фазового переходу прищепленого шару октадецильних радикалів. Охарактеризовано механізми модифікації та полярність модифікованої поверхні стаціонарної фази. Показано, що хлорпохідні оцтової кислоти більш ефективно модифікують властивості міцелярних елюентів, ніж аліфатичні спирти та кислоти з близькими характеристиками гідрофобності. Розроблено, досліджено, оптимізовано й апробовано методику розділення та кількісного визначення 14-ти консервантів і споріднених речовин у продуктах харчування за методом МРХ за умов мінімальної пробопідготовки.

Наведено результати дослідження впливу різних фізико-хімічних факторів на утримування діетил- і піролідиндитіокарбамінатів кадмію, кобальту, купруму, меркурію, ніколу, плюмбуму, цинку й арсену за умов мікроколонкової оберненофазової високоефективної рідинної хроматографії (ОФ ВЕРХ). Проаналізовано вплив складу рухомої фази на хроматографічну поведінку даних комплексів та запропоновано ефективні прийоми підвищення селективності розділення діетилдитіокарбамінатів. Проведено оптимізацію умов хроматографічного розділення та спектрофотометричного детектування діетилдитіокарбамінатів Cd, Co, Cu, Hg, Ni, Pb та Zn. Розглянуто умови хроматографічного визначення As(III) у вигляді діетилдитіокарбамінату. З урахуванням специфіки пробопідготовки вод різного типу розроблено уніфіковану методику визначення мікрооелементів методом ОФ ВЕРФ у питних і природних водах. Висвітлено методику одночасного визначення Cd, Co, Cu, Hg, Ni, Pb та Zn в озолених пробах харчових продуктів та майонезах торгової марки "Торчин-продукт".

Розроблено методи аналізу біотехнологічних рекомбінантних білкових ліків Лаферобіон і Ронколейкін. Визначено оптимальні умови хроматографування лікарських форм зазначених білків. Показано, що зворотньофазова високоефективна рідинна хроматографія (ВЕРХ) з використанням градієнта ацетонітрила на колонках класу Нуклеосил-18 є оптимальним методом кількісного та якісного аналізу лікарських форм. Відзначено, що цей метод можна застосовувати для пептидного картування триптичних гідролізатів Лаферобіон і Ронколейкін з метою підтвердження їх автентичності. Розроблено новий метод ферментативної регенерації колонок для ВЕРХ, який дозволяє від 10-ти до 100-та разів підвишити терміни використання колонок для ВЕРХ. Експериментально опрацьовано методики аналізу з використанням різних умов розділення для уніфікації інструментальних методів ВЕРХ, пульс-гель-електрофорезу, імуноферментного аналізу з метою їх включення до аналітичної нормативної документації.

Визначено, що методами клінічної гематології, препаративної й аналітичної біохімії (афінна хроматографія, гель-фільтрація, спектрофотометрія, лектин-блот аналіз, електрофорез), гістохімії та лектиногістохімії у сукупності з протоковою цитофлуориметрією досліджено профіль молекулярно-масового розподілення поверхневих глікокон'югатів, електрофоретична рухливість формених елементів крові, біохімічні характеристики сульфатованих, сіальованих, фукозильних, манозильних, галактозильних гліканів, та таких, що містять N-ацетил-D-глюкозамін у контролі, у хворих з фоновою й онкопатологією. Розглянуто основні закономірності трансформації гліканової складової у разі канцерогенезу. Біометричними методами визначено характер і ступінь взаємозв'язків між якісними змінами основних характеристик гліканів плазматичних мембран формених елементів крові у разі розвитку онкотрансформацій в органах голови та шиї.

Розглянуто питання щодо теоретичних основ тонкошарової хроматографії (ТШХ): види та класифікацію її методів, хроматографічні параметри та кількісні характеристики розділення, сорбенти, особливості рухомої та нерухомої фаз, які використовуються для розділення речовин різної полярності, техніку нанесення розчинів на пластинку. Розглянуто різні варіанти детектування й особливості загальних і селективних реагентів-проявників, сучасні фізико-хімічні методи детектування. Наведено приклади використання ТШХ у аналізі лікарських субстанцій і готових засобів, продуктів харчування та у криміналістичних випробуваннях.

Викладено основні відомості про вимірювання, надано їх класифікацію та методів вимірювання параметрів навколишнього природного середовища. Розглянуто інструментальні методи та засоби аналізу параметрів навколишнього середовища (спектрометрія, фотометрія, хроматографія), хімічні та біологічні методи аналізу параметрів об'єктів довкілля (гравіметричний і титриметричний аналіз). Описано методи аналізу токсичних забруднювачів (оптичної спектроскопії та люмінесценції, газової хроматографії, хромато-мас-спектроскопії, інверсійної вольтамперометрії тощо). Надано відомості про вимірювання енергетичних параметрів об'єктів навколишнього середовища, обробку результатів вимірювання. Наведено загальні принципи моделювання екологічного стану довкілля, розглянуто питання його прогнозування. Висвітлено основи екологічного картографування. Увагу приділено паспортизації стану об'єктів довкілля за результатами моніторингу.

Мета роботи - створення та оцінювання прийнятності удосконаленої методики вилучення IgЕ людини високого ступеня чистоти, придатного для застосування у високочутливих імуноаналітичних методах. Для досягнення поставленої мети по-перше, проведено узагальнення фізико-хімічних та біологічних властивостей імуноглобулінів різних класів і, по-друге, виконано аналіз основних методологічних прийомів, що застосовуються для вилучення й очистки IgЕ людини (іонообмінна хроматографія на ДЕАЕ-целюлозі, гель-фільтрація на сефадексі G-200 та сефакрилі S-300, різні варіанти імуноафінної хроматографії). Обгрунтування схеми вилучення й очистки IgЕ людини проведено з урахуванням як результатів власних досліджень, так і даних інших авторів. Удосконалена методика грунтується на використанні комбінації таких методологічних прийомів: послідовне вилучення із сироватки IgG людини (за допомогою афінної хроматографії на протеїні G), IgA й IgM людини (за допомогою імуноафінної хроматографії на основі сорбентів із анти-IgA та анти-IgM моноклональними антитілами), вилучення IgE людини двохетапною гель-фільтрацію на супердексі 200. Контроль якості одержаного імуноглобуліну проведено в імунодифузії за Оухтерлоні та електрофорезі в ПААГ за редукуючих умов. Використання запропонованої схеми надає можливість одержувати IgE людини високого ступеня чистоти. Вихід IgE людини після всіх етапів очистки становив близько 42 % від початкової кількості імуноглобуліну Е в сироватці.