Визначено біологічне значення фізичного поняття "дезінтеграція" та запропоновано переглянути принцип "цілісності" матеріального субстрату життя, який є основою класичних уявлень про властивості усього живого. Крім того, у біологію введено нове поняття "регенеза", котре означає повернення інтегрованого субелемента структури живої системи внаслідок її дезінтеграції до більш ранньої стадії онто- або філогенезу. На підставі вищезазначених нововведень розроблено загальну теоретичну модель таких явищ як канцерогенез, соматичний ембріогенез та інші, яка на перший погляд не суперечить експериментальним даним, біологічним законам та існуючим теоріям.

Наведено основні відомості про будову тіла людини. Розглянуто з точки зору онто- і філогенезу в порівняльному і функціональному плані апарат руху та опори, внутрішні органи, залози внутрішньої секреції, серцево-судинну та нервову системи, органи чуття. Розширено відомості про анатомію зубів, щелеп, м'язів, кровопостачання, іннервацію голови.

Викладено основні закономірності будови тіла свійських тварин за системами органів: скелета, з'єднання кісток, м'язів, системи органів шкірного покриву, апаратів травлення, дихання, органів сечовиділення і розмноження, серцево-судинної та нервової систем, органів чуття. Розглянуто будову органів з погляду онто- та філогенезу в порівняльному аспекті. Висвітлено загальні принципи будови нервової системи. Наведено особливості будови тіла свійської птиці.

Експериментально підтверджено гіпотезу про існування ритмічної організації пам'яті, яка більш латералізована у правій півкулі мозку людини. Відзначено, що її асиметрія закладається в ранньому філогенезі. Мовна діяльність відбувається за принципом образ - ритм - слово і пов'язана з ієрархічними семантичними структурами. Ритмічну природу мовної діяльності можна простежити аналізуючи сприйняття тексту (особливо поезії) та слухові галюцинації.

Розвивається філософська концепція системно-енергетичного бачення творчості у її людському вимірі. Розглянуто сутність і зміст категорії "творчий потенціал", яка репрезентує механізм здійснення активно-перетворюючого відношення людини до самої себе і до оточуючого світу. Творчий потенціал постає як цілісний феномен, системна єдність діяльно-есенціального, віртуального і трансцендентивного рівнів. Проаналізоване співвідношення вказаного поняття і таких соціально-філософських категорій, як "творчість", "пізнання", "діяльність", "культура", "духовність", "менталітет". Розкриті деякі закономірності творчої еволюції людини у ході здійснення індивідуального життєвого шляху і історичного розвитку людства (у онтогенезі і філогенезі). Вказані процеси розглядаються на фоні найсуттєвіших культурно-цивілізаційних змін кінця ХХ століття і трансформаційних зрушень у сучасному українському суспільстві. Визначені головні напрями реалізації потенційних творчих сил людини.

Розкрито співвідношення та взаємодію вегетативних і генеративних органів озимої пшениці у філогенезі та онтогенезі. На базі експрес-методу визначено зимостійкість сортів озимої пшениці. Наведено оригінальний спосіб оцінки селекційного матеріалу озимої пшениці на зимостійкість. Висвітлено становлення та застосування в господарствах Полтавщини беззатратної технології догляду за озимою пшеницею.

Проаналізовано співвідношення та взаємодію вегетативних і генеративних органів озимої пшениці у філогенезі й онтогенезі. Досліджено вплив екологічних факторів на формування органів вегетативного росту та плодоношення даної культури. Основну увагу приділено природним стресорам в онтогенезі зимуючих рослин: тепловим, фототермічним, водним, а також біотичним.

Продовжено полеміку з афідологами світу у зв'язку з суттєвим розходженням у розумінні еволюції, філогенезу та системи попелиць родини Lachnidae. Використано нові публікації, проаналізовано літературні дані щодо каріотипів майже 60 видів попелиць цієї родини, які багато в чому підтверджують вже висловлені думки, а також висвітлено деякі нові аспекти обговореної проблеми.

Розраховано генетичні дистанції 18 фінно-угорських та інших популяцій Європи, Азії та Америки за 28 алелями 12 локусів білків, ферментів і груп крові. Отримано матрицю генетичних дистанцій і дендрограму, побудовані методом попарної кластеризації, що свідчить про спорідненість фінно-угорських популяцій не тільки з європеоїдними, але і з декількома монголоїдними популяціями. Ці дані створюють нові підходи до проблеми філогенезу фінно-угорських популяцій.

Висвітлено питання порівняльної психології, зокрема, виникнення психічного відображення, розвитку психіки у філогенезі й онтогенезі, предісторії зародження людської свідомості. Розглянуто проблеми співвідношення біологічних і соціальних детермінант у поведінці людей і тварин. Розкрито зміст понять індивідуальної та генетичної пам'яті, мислення людини та розумової діяльності тварин, демонстраційного моделювання, перцептивної психології.

Освещены вопросы сравнительной психологии, в частности, возникновения психического отображения, развития психики в филогенезисе и онтогенезисе, предистории зарождения человеческого сознания. Рассмотрены проблемы соотношения биологических и социальных детерминант в поведении людей и животных. Раскрыто содержание понятий индивидуальной и генетической памяти, мышления человека и умственной деятельности животных, демонстрационного моделирования, перцептивной психологии.

На підставі новітніх даних синергетики, теорії гіперциклів, геології, біології, вікової психології та філософії висвітлено теорію відкритих систем. Переосмислено ідею буддийської філософської системи мадх'ямаки у контексті еволюційної діалектики. Проаналізовано проблему фундаментальних констант, визначено типи моделей еволюції та самопідтримки. Розглянуто питання походження Всесвіту, речовини та соціумів, а також вторинних самогравітуючих тіл, філогенезу, ніогенезу, анагенезу, мегаспільності, функціональних хаосів. Розкрито зміст понять енергетики онтогенезу, а також онтогенезу зірок, планети Земля, особистості та соціуму. Наведено загальні перспективи еволюції.

На основании новейших данных синергетики, теории гиперциклов, геологии, биологии, возрастной психологии и философии освещена теория открытых систем. Переосмыслена идея буддийской философской системы мадхьямаки в контексте эволюционной диалектики. Проанализирована проблема фундаментальных констант, определены типы моделей эволюции и самоподдержки. Рассмотрены вопросы происхождения Вселенной, вещества и социумов, а также вторичных самогравитирующих тел, филогенеза, ниогенеза, анагенеза, мегасовместимости, функциональных хаосов. Раскрыто содержание понятий энергетики антогенеза, а также антогенеза звезд, планеты Земля, личности и социума. Приведены общие перспективы эволюции.

Наведено порівняльний аналіз основних систем органів тіла хребетних від риб до ссавців, розглянуто шляхи та закономірності їх еволюційних перебудов на різних етапах філогенезу. Висвітлено порівняльну анатомію як наукову й освітню дисципліну. Наведено теорію зародкових листів. Розкрито функціональне значення зовнішніх покривів тіла хордових, зокрема, ланцетника, риб, земноводних або амфібій, рептилій, птахів, ссавців. Розглянуто скелет як опорно-рухову систему, описано його види (зовнішній, внутрішній, соматичний, вісцеральний). Охарактеризовано м'язову систему, наведено класифікацію та гомологізацію м'язів.

Приведен сравнительный анализ основных систем органов тела позвоночных от рыб до млекопитающих, рассмотрены пути и закономерности их эволюционных перестроек на разных этапах филогенеза. Освещена сравнительная анатомия как научная и образовательная дисциплина. Приведена теория зародышевых листьев. Раскрыто функциональное значение внешних покровов тела хордовых, в частности, ланцетника, рыб, земноводных или амфибий, рептилий, птиц, млекопитающих. Рассмотрен скелет как опорно-двигательная система, описаны его виды (внешний, внутренний, соматический, висцеральный). Охарактеризована мышечная система, приведена классификация и гомологизация мышц.

Розкрито закономірності будови та еволюційного розвитку основних систем хордових шляхом порівняння їх у тварин різних систематичних груп. Висвітлено методи порівняльної анатомії, ембріологічний метод і питання про співвідношення між філогенезом та онтогенезом, метод зіставлення систем органів, а також порівняння та гомології органів. Наведено порівняльну характеристику будови та функцій шкіри в амніот та анамній. Описано будову внутрішнього скелета, м'язової та нервової систем, органів чуття (сенсорних систем), органів дихання, кровоносної системи, органів травлення, сечостатевої та ендокринної систем.

Раскрыты закономерности структуры эволюционного развития основных систем хордовых путем сравнения их у животных различных систематических групп. Освещены методы сравнительной анатомии, эмбриологический метод и вопросы о соотношениях между филогенезом и онтогенезом, метод сопоставления систем органов, а также сравнения и гомологии органов. Приведена сравнительная характеристика структуры и функций кожи в амниот и анамний. Описана структура внутреннего скелета, мышечной и нервной систем, органов чувств (сенсорных систем), органов дыхания, кровеносной системы, органов пищеварения, мочеполовой и эндокринной систем.

Розглянуто особливості розвитку рухової функції людини у філогенезі та онтогенезі, наведено методи її формування та вдосконалення. Розкрито закономірності організації систем рухів на підставі аналізу поглядів різних авторів.

Узагальнено дані спеціальної науково-методичної літератури, де висвітлено особливості формування хребтового стовпа у процесі філогенезу.

Розглянуто структурні особливості тіла людини, будови органів і систем, показано причинно-наслідкові зв'язки у будові тіла як єдиного цілого, нерозривно пов'язаного з навколишнім середовищем. Висвітлено функціональні та топографічні особливості, онто- і філогенез, можливі аномалії розвитку.

Рассмотрены структурные особенности тела человека, строения органов и систем, показаны причинно-следственные связи в строении тела как единого целого, неразрывно связанного с внешней средой. Освещены функциональные и топографические особенности, онто- и филогенез, возможные аномалии развития.

Висвітлено взаємозв'язки між екологією та географічними назвами. Описано одинадцять груп топонімів екологічного змісту. Проаналізовано етапи розвитку природничих наук з еволюцією уявлень про природу в історичному та індивідуальному розвитку людства, а також з еволюцією мислення у філогенезі та онтогенезі.

Освещена взаимосвязь между экологией и географическими названиями. Описано одиннадцать групп топонимов экологического состояния. Проанализированы этапы развития прироводческих наук с эволюцией представлений о природе в историческом и индивидуальном развитии человечества и эволюцией мышления в филогенезе и онтогенезе.

Розглянуто основні категорії, методи, принципи, закономірності психології у зв'язку з потребами навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі. Охарактеризовано психіку як форму відображення. Розглянуто особливості її розвитку у філогенезі, а також пізнавальні психічні процеси: увагу, відчуття та сприймання, пам'ять, мислення, уяву. Описано індивідуально-психологічні властивості особистості: темперамент, характер, здібності.

Рассмотрены основные категории, методы, принципы и закономерности психологии в связи с потребностями учебно-воспитального процесса в общеобразовательной школе. Охарактеризована психика как форма отображения. Рассмотрены особенности ее развития в филогенезе, а также познавательные психические процессы: внимание, ощущения и восприятие, память, мышление, представление. Описаны индивидуально-психологические свойства личности: темперамент, характер, способности.

Висвітлено історію виникнення рослин ліщини, а також інтродукції її видів. На підставі літературного аналізу, а також узагальнення палеоботанічних даних висвітлено особливості філогенезу роду ліщини. Розглянуто біологічні та екологічні властивості її видів у природі та культурі, зокрема, життеві форми, морфологічні особливості, ріст і розвиток, цвітіння та плодоношення, посухо-, морозо-, зимо-, газо та димостійкість. На підставі узагальнення досвіду введення видів ліщини в культуру наведено ефективні методи розмноження та подальшого збагачення асортименту видів і форм шляхом інтродукції та селекційного добору.

Освещена история возникновения растений орешника, а также интродукции его видов. На основе литературного анализа, а также обобщения палеоботанических данных освещены особенности филогенеза рода орешника. Рассмотрены биологические и экологические свойства его видов в природе и культуре, в частности, жизненные формы, морфологические особенности, рост и развитие, цветение и плодоношение, сухо-, морозо-, зимо-, газо- и дымостойкость. На основе обобщения опыта введения видов орешника в культуру приведены эффективные методы размножения и дальнейшего расширения ассортимента видов и форм путем интродукции и селекционного подбора.

Викладено теоретико-методологічні та практичні питання взаємовпливу моторики і психіки на основі аналізу філогенезу тварин і людини, нормального і патологічного онтогенезу людини. Показано залежність можливостей моторики від активності психіки живих істот, а також те, що обов'язковою умовою функціонування і розвитку активності є свобода - основний детермінуючий фактор розвитку психомоторики у філо- та онтогенезі.

Изложены теоретико-методологические и практические вопросы взаимовлияния моторики и психики на основании анализа филогенеза животных и человека, нормального и патологического онтогенеза человека. Показана зависимость моторных возможностей от активности психики живых существ, а также то, что обязательным условием функционирования и развития активности является свобода - основной детерминирующий фактор развития психомоторики в фило- и онтогенезе.