Розглянуто гістоморфологію спинномозкових вузлів порівняльно-анатомічного ряду хребетних тварин (короп, ставкова жаба, прудка ящірка, домашня курка, кріль європейський, собака свійська, свиня домашня, бик свійський). Встановлено, що в процесі філогенезу здійснюється певна структурна та морфофункціональна перебудова спинномозкових вузлів. Зазначено, що адаптація до різноманітних умов існування сформувалася на підставі змін щільності та розмірів нейроцитів, їх поліморфізму за ступенем хроматофілії, цитохімічних особливостей за вмістом і концентрацією нуклеїнових кислот і загальних білків у ядрі та цитоплазмі нейронів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З використанням сучасних об'єктивних методів електроміографічних і біомеханічних досліджень за певних станів фізіологічної активності тварин вивчено механізми функціонування скелетних м'язів тварин різних видів та встановлено, що скелетні м'язи виявляють свою активність не за умов скорочення, а під час розтягнення. На підставі великої кількості порівняльно-анатомічних даних за різних рівнів структурної організації м'язово-скелетних елементів розроблено нову концепцію причин і механізмів становлення м'язово-скелетної системи та з'ясовано закономірності її розвитку у онто- та філогенезі. За цього суть концепції полягає у тому, що формування м'язово-скелетних елементів, їх ріст, трансформація, диференціація та функціонування відбуваються за умов ранніх стадій зародкового періоду до старості, під постійним впливом сил гравітації та біомеханічних факторів на розтягнення, а не скорочення. Базуючись на засадах біомеханічної концепції, уперше зроблено спробу показати провідне значення соматичних м'язів у механізмах виникнення та подальшого становлення антигравітаційних пристосувань не тільки м'язової тканини, але й всієї м'язово-скелетної системи в цілому. З використанням розробленої біомеханічної, функціонально-трансформістської концепції здійснено ревізію основних понять та поглядів щодо процесів інтеграції, диференціації, трансформації, редукції, фізіологічного тонусу: критеріїв гомологізації.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження розвитку вторинного кісткового піднебіння (ВКП) ссавців (в онтогенезі та філогенезі) та носової порожнини. Встановлено терміни, джерела та особливості розвитку даних структур протягом усіх стадій ембріогенезу (на прикладі кота свійського та рудої вечірниці). Розглянуто ВКП ссавців як поліфункціональну структуру, яка, крім розмежування трофічного та респіраторного шляхів, виконує також механічну та об'єднувальну фукнції (підвищує механічні властивості щелепного апарату та зберігає зв'язки між ротовою та носовою порожнинами). На підставі одержаних матеріалів доведено значну мінливість структури ВКП ссавців. Встановлено, що в будові ВКП різних представників класу Mammalia загалом беруть участь майже всі компоненти, що входять до складу вторинного кісткового піднебіння теріоморфних плазунів. Зроблено припущення, що ВКП ссавців успадковано від теріоморфних рептилій. Виявлено та описано нові варіанти в конструкції ВКП ссавців.

  Скачати повний текст

Монографічно досліджено піздньокрейдові короткопетельні теребратуліди (Brachiopoda) Украіни зм надродини Cancellothyridoidae. Встановлено паралельний розвиток в мезозої двох гілок скульптурованих короткопетельних теребратулід - Cancellethyridoidae та родини Cnismatocentridae (Terebratuloidea), до останнього включено підродину Inopinatarculina з родом Prochlidonophora. Відновлено морфогенез і розроблено варіант схеми філогенезу надродини. Прослідковано історичний розвиток морських пізньокрейдових басейнів на України та сусідніх тереторіях. На підставі стратиграфічного аналізу вивчених видів у розрізі верхньокрейдових відкладів запропоновано виділити шари з фауною канцеллотиридоідей, які простежуються на території Донбасу, а деякі фіксуються на теренах України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан розвитку вітчизняної соціальної педагогіки, її взаємозв'язки з педагогікою, соціологією, культурологією, обгрунтовано необхідність розробки культурологічних теоретико-методологічних засад соціальної галузі педагогіки, формування культурологічної парадигми. Розроблено модель культурологічного підходу для дослідження розвитку соціальної педагогіки у соціокультурному контексті. Досліджено взаємовплив культури та соціального виховання протягом філогенезу. З'ясовано умови, причини виникнення соціально-педагогічної ідеї в Античності та соціальної педагогіки за індустріальної доби. Виявлено предметно-сутнісні засади соціальної педагогіки та її провідний принцип у контексті культурологічної парадигми. З'ясовано й обгрунтовано перспективи вдосконалення соціальної галузі педагогіки на підставі аналізу тенденцій становлення інформаційного суспільства. Проаналізовано динаміку провідних суб'єктів, об'єктів, цілей, напрямів, змісту, методів, засобів соціального виховання, зміни його структури на різних етапах розвитку. Розкрито особливості історії вітчизняної соціальної педагогіки, охарактеризовано її сучасний стан, виявлено перспективи вдосконалення теорії соціальної педагогіки та практики соціального виховання в Україні.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано історико-теоретичні передумови розвитку виховання як соціокультурного феномену. Виявлено закономірності соціальної детермінованості функцій виховання за певних конкретно-історичних умов (на прикладі Риму). Розглянуто наскрізну динаміку розвитку римського виховання у філогенезі: мета, об'єкти, суб'єкти, методи, форми, засоби; виявлено специфіку структури системи виховання Стародавнього Риму, визначено її компоненти. Виявлено соціокультурні детермінанти формування системи античного виховання Стародавнього Риму, її компоненти та механізми реалізації. Розроблено узагальнену модель виховання як соціокультурного явища, що дозволяє розкрити закономірності його розвитку та поглибити його розуміння як наукової категорії. Зроблено педагогічне прогнозування тенденцій розвитку виховання з урахуванням сучасного стану соціального і науково-технічного стану України. Уточнено специфіку функціонування закономірностей соціальної детермінованості функцій виховання щодо визначених конкретно-історичних умов, а також трактування виховання як соціокультурного явища з позицій наукової категорії.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретичні та методологічні підходи до дослідження феномену інтелекту особистості. Розроблено структурно-функціональну модель організації інтелекту особистості в якій виділено соціокультурний, метакогнітивний та когнітивно-афективний рівні. Розкрито специфіку структурних компонентів інтелекту на рівні змісту, функції та емпіричних характеристик. Через виділення творчо-продуктивних, прагматично-адаптивних, науково-прогностичних концептів розглянуто та емпірично вивчено динамічну смислову систему суб'єкта діяльності як єдність інтелекту та афекту, що визначає траєкторію його пізнавальної активності. Показано, що процес концептуалізації виражає динамічність структурно-функціональної організації інтелекту в філогенезі й онтогенезі.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен самосвідомості в контексті освітнього процесу. З огляду на фундаментальні проблеми даного процесу та конкретно-історичні протиріччя його змісту, а також формування здатності судження людини як умови її саморефлексії та самоздійснення, визначено категоріальні та культурно-практичні виміри філософсько-освітніх форм самосвідомості. На підставі критичного зіставлення та взаємопроникнення філософсько-освітніх, історико-філософських, психологічних і педагогічних аспектів розвитку самосвідомості з'ясовано принципові критерії можливості розвивальної освіти. Розкрито основні закономірності становлення історичних форм самосвідомості через діалектику її філогенезу у феноменологічному просторі та в логіці форм суспільної свідомості як ідеальних форм самосвідомості людства. На підставі компаративного аналізу освітніх теорій і практик у сучасному філософському дискурсі і в контексті філософської педагогіки видатних філософів XX ст. доведено необхідність застосування філософсько-освітніх вимірів самосвідомості у розвивальному навчанні у сучасній системі освіти.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення процесів формування та розвитку флори в техногенних екотопах Європи, а саме: південного сходу України. Установлено, що подібність цих флор значною мірою визначається участю у їх формуванні великої кількості оліготрофних видів. Виявлено особливості та шляхи формування флор у техногенно трансформованому середовищі. Визначено закономірності їх розвитку залежно від найважливіших зональних, едафічних, антропогенних чинників та в часі. З'ясовано, що напрямок, швидкість розвитку та структура флори зазначених екотопів південного сходу України визначаються ступенем антропогенної трансформації середовища, за умов якого формується рослинний покрив. Розподіл видів вздовж градієнтів кислотності, наявність у грунтах органічних речовин, кальцію, магнію та калію залежить від їх екологічної амплітуди, що сформувалась протягом тривалого філогенезу. Показано, що поширення адвентивних видів у різних техногенних екотопах південного сходу України визначається їх толерантністю до рівня техногенного впливу та екологічною ємністю екотопу. Завдяки дослідженню особливостей поширення видів роду Oenothera L. з'ясовано основні філогенетичні процеси диференційованого формування неофлор у різних техногенних екотопах Європи. Базуючись на емпірико-статистичних підходах, створено модель розвитку флори у техногенних екотопах дослідженого регіону, з використанням якої показано, що дивергенція флор техногенних екотопів на тлі зональної флори відбувається найбільш активно за межових фізичного та хімічного градієнтів антропогенних чинників, тобто умов антропогенного екотопу.

  Скачати повний текст

Встановлено зміни форми серця в постнатальному онтогенезі у різних видів тварин різних класів. Визначено особливості будови та формування внутрішнього рельєфу серця, а також співвідношення тканинних компонентів в стінці шлуночка у різних видів тварин. Доведено, що для більшості досліджених тварин з різних класів характерна еліпсоподібна форма серця. Виявлено крайні типи форми серця - конусоподібна та куляста. У більшості видів тварин визначено філогенетичну стабільність серцевого індексу. Показано, що філогенетичною особливістю внутрішнього рельєфу серця риб, амфібій і рептилій є відсутність сосочкових м'язів, їх функцію виконують м'язові перетинки, а сосочкові м'язи з'являються у тварин із чотирикамерним серцем. Проведено кореляційний аналіз зв'язків між параметрами серця та розмірами тіла різних видів тварин. Виявлено зміни у співвідношенні тканинних компонентів стінки шлуночка тварин різних видів, які вказують на залежність кількості м'язових тканин не тільки від виду тварин і кількості камер серця, а й особливостей способу їх життя.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі ВНЗ. Зроблено історико-педагогічне узагальнення взаємозв'язку соціального виховання жінки та виконання материнського призначення у філогенезі. Досліджено стан вивченості проблем соціалізації, соціального виховання жіночої молоді, формування культури материнства в сучасних наукових дослідженнях, розкрито сутність поняття "культура материнства". Розроблено схему соціально-педагогічного середовища ВНЗ, визначено специфіку процесу формування культури материнства жіночої молоді у ньому. Теоретично обгрунтовано, впроваджено та визначено ефективність програми формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі ВНЗ.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено з'ясуванню біологічних та екологічних особливостей рослин роду Pyraсаntha M.Roem., які походять з різних флористичних областей та інтродуковані в умови Правобережного Лісостепу України. Проаналізовано історію вивчення систематичного положення та філогенезу, природній та культигенний ареали, історію інтродукції в Україні та світі.У Національному дендропарку «Софіївка» НАН України створено колекцію із 4 видів P. coccinea M.Roem, P. crenatoserrata (Hance) Rehder.,P. crenulata (Roxb. ex D.Don) M.Roem., P. koidzumii (Hayata) Rehder і 9 сортів: Р. х 'Orange Charmer', Р. х 'Soleil d'Or', P. х 'Red Column', P. x 'Lomecia elegancitsime',P. rogersiana 'Golden Chаrmer', P. fortuneana 'Orange Glow', P. coccinea 'Lalandii', P. coccinea 'Kasan', Р. х 'Red Cushion'.З'ясовано особливості сезонного ритму росту та розвитку, їх залежність від погодно-кліматичних умов. Встановлено тривалість періодів органічного та вимушеного спокою. З'ясовано, що рослини роду Pyracantha мають високий ступінь посухостійкості та в умовах інтродукції є факультативними геліофітами. Низькі негативні температури і весь комплекс зовнішніх умов (мінімальні зимові температури, наявність ранніх осінніх і пізніх весняних заморозків, перепади температур у зимовий період, відлиги), які впливають на рослину під час зимівлі є основними лімітуючими чинниками для даних інтродуцентів. Встановлено, що генеративного віку рослини досягають на 5-6 рік вегетації. Здійснено порівняльне дослідження внутрішньовидової мінливості рослин роду Pyracantha, а саме, морфологічні параметри вегетативних та генеративних органів. Розроблено наукові основи насінного та вегетативного розмноження. Підведено підсумки інтродукції та надано оцінку успішності акліматизації рослин роду Pyracantha в умовах Правобережного Лісостепу України.Оцінено декоративні якості рослин P. coccinea, P. crenulata, P. crenatoserrata, Р. х 'Orange Charmer', Р. х 'Soleil d'Or', Р. х 'Red Cushion'. Подано приклади композиційних рішень і рекомендацій з практичного використання рослин роду Pyracantha в композиційних елементах озеленення.^UThe thesis is devoted to studying biological and ecological features, introduction and practical use of three species of Pyracantha M.Roem. genus, originating from different floral regions and introduced into the conditions of the Right-Bank forest- steppe of Ukraine.According to the APG IV (2016) taxonomic classification system for flowering plants, the Pyracantha genus belongs to the subfamily Amygdaloideae Arn., the Rosaceae Juss. family and the Rosales Bercht. & J. Presl. order. There are 11 species according to the Plant list.The areas of natural and cultural distribution of species of the Pyracantha genus are revealed. As the first representative in Ukraine, P. coccinea M. Roem. had been introduced into the culture in 1629 in the Western part of the Southern coast of Crimea.A collection of four species and nine cultivars of Pyracantha has been created in the National Dendrological Park “Sofiyivka” of the National Academy of Sciences of Ukraine. They are the following: P. coccinea, P. crenatoserrata (Hance) Rehder.,P. crenulata (Roxb. ex D. Don) M.Roem., P. koidzumii (Hayata) Rehder; P. H 'Orange Charmer', P. × 'Red Column', P. × 'Soleil d'Or', P. × 'Red Cushion', P. x 'Lomecia elegancitsime' P. rogersiana 'Golden Charmer', P. fortuneana 'Orange Glow',P. coccinea 'Lalandii' and P. coccinea 'Kasan'.The features of the seasonal rhythm of the Pyracantha genus plants development, which are consistent with the rhythm of the weather and climatic conditions of the Right-bank Forest-Steppe of Ukraine, have been defined. The beginning of vegetation is the end of March's third ten-day period and lasts 195-215 days. The end of the linear growth of shoots is at the end of October's second ten-day period. The period of leaf growth is 48-54 days, and the period of leaf life is 12-18 months. The generative period of Pyracantha occurs at the age of 5-6. Flowering lasts from 9 to 16 days, and mass ripening of fruits is from the second ten-day period of August. The average date of emergence of plants of the genus from deep dormancy and entry into forced dormancy is the third ten-day period of December, with 41±2 days for P. coccinea, 32±3 days forP. crenatoserrata, and 34±5 days for P. crenulata.Based on the analysis of ecological features in the Right-bank forest-steppe of Ukraine, the Pyracantha genus plants are mesophytes, mesatrophs, and facultative heliophytes. The limiting factor is the relatively low winter and frost resistance.P. x 'Orange Charmer', P. coccinea, P. crenulata, P. crenatoserrata, P. x 'Red Cushion' and P. x 'Soleil d'Or' were the most winter-tolerant during the observation period.The most diverse features of the pyracantha's vegetative and generative organs are the length of the leaf blade (P. сoccinea – 27,04%; P. crenatoserrata – 28,56%, andP. crenulata – 29,88%). The variation coefficients of a petal width are the following:P. сoccinea – 25,14%; P. сrenatoserratа – 25,18%. P. сrenulata – 25,94%. The lowest coefficient of variation was recorded for the leaf blade width in P. сoccinea – 8,95%;P. сrenatoserratа – 9,24%. P. сrenulata – 6,28%. The seed weight of P. сoccinea was 4,24%; P. сrenatoserratа – 4,03%, and P. сrenulata – 4,36%.Recommendations for seed and vegetative propagation have been developed. The best results were obtained when sowing freshly harvested seeds in the first ten-day period of October. Mass seed shoots appeared in the second ten-day period of April. The average rate of stratified seeds germination for two years is 77 ± 2,9%, in P. coccinea, 75 ± 5,8% in P. crenatoserrata, 77,5 ± 9,2% in P. crenulata, and 76,5 ± 5,3% in P. koidzumii. The best indicators of cuttings' rooting were obtained in fine moisture conditions when planting semi-woody cuttings in a peat substrate KST (2:1:1). It gave 100% rooting and green cuttings using heteroauxin 100 mg / l -90% rooting.The decorative value of the Pyracantha genus plants is high and ranges from 4,4– 5,0 points. The decorative effect of the plant is preserved throughout the year and is promising in decorative gardening. It can be used in creating compositions in the form of tapeworms, groups for rocky slides when creating one-species garden and hedges.The introduction success is analyzed, and the prospects for using the studied species in culture in the conditions of the Right-bank forest-steppe of Ukraine are defined. It was found that the introduced plants of the Pyracantha genus are characterized by good aclimatization of P. coccinea (90), P. crenatoserrata (80), and P. crenulata (80). P. coccinea (83), P. crenatoserrata (76), and P. crenulata (81) are promising species for growing in culture according to the assessment of their introduction success.

Дисертація присвячена дослідженню метафори, метафоризації у культурному та творчому процесах. Робота є однією з перших спроб в українській філософії у цілісному філософсько-антропологічному аналізі осмислити проблеми метафоризації, семіозису, вироблення абстрактних понять та художніх образів, метафора розглядається як складний багатовимірний феномен мови, мистецтва та соціокультурного буття людини.Актуальність та вибір теми дослідження зумовлені збільшенням практичного та наукового інтересу до феномену метафори не як до стилістичного засобу мови, а як антропологічної реалії, що знаходить вияв у мові та мистецтві. У період змін у соціальній та духовній структурі суспільства, його глобалізації та технологізації, метафора набуває усе більшого значення як феномен, що присутній у мисленні, свідомості та підсвідомості людини, але, тим не менш, відсутній у базових принципах роботи штучного інтелекту зі «штучним мисленням», тобто не-антропологічним мисленням. Тому, виходячи з актуальності теми дослідження, дисертантом сформульоване наукове завдання, що полягає у постановці питання у площині культурної і філософської антропології, як у культурі при неминучому впливі метафори формуються нові смисли. Теоретична актуальність роботи обумовлена застосуванням концептів метафори, метафорону, символу, абстрактної та абсолютної метафори, співвідношення моделей семіозису та культурогенезу, культурної еволюції людини. Методологічна актуальність обумовлена застосуванням трансдисциплінарних і міждисциплінарних підходів до феномену метафори, найважливішими з яких є герменевтичний, семіотичний, функціональний, культурно-антропологічний, культурно-психологічний та когнітивний методи. Методологічну основу дослідження складають ряд методів та значущих філософських та філософсько-антропологічних концепцій: логіко-аналітичний метод (аналіз метафори як філософської категорії); метод абстрагування (для визначення ступеня абстрагування у різних типах метафор у мистецтві); семіотичний метод (розглянута метафора як семіотична реалія мови, запропонована нова модель семіозису протягом еволюції культури); герменевтика (проаналізоване функціонування метафор як поетичних тропів та багатогранних художніх образів у мистецьких творах, уточнена герменевтика метафори згідно «циклу життя» метафори, використана герменевтична теорія П. Рікера «живої метафори» як способу діалектичного єднання об'єкта – суб'єкта, реального – уявного у пізнанні), методи культурної антропології (розгляд метафори у річищі еволюціонізму, неоеволюціонізму та функціоналізму), методи філософської антропології (проведений аналіз метафори як універсальної категорії людського життя, а когнітивних процесів як засобів тотальної метафоризації). Загальнотеоретичну основу дослідження складають праці сучасного когнітивізму Дж. Лакоффа та М. Джонсона, праці з семантики Ч. Пірса, А. Шаффа, Ж. Піаже, філософія символу та міфу О. Ф. Лосєва, С. С. Аверінцева, Е. Кассірера та О. М. Фрейденберг, метафорологія Г. Блюменберга, філософсько-психологічні роботи К. Юнга, Е. П. Ільїна, В. Н. Дружиніна, О. М. Леонтьєва, П. В. Симонова, М. Полані, Г. Гарднера.Мета – філософсько-антропологічний аналіз раціональних та ірраціональних сторін метафори у мисленнєвому процесі людини через вираження у мові та мистецтві, а також виявлення механізмів метафоротворення та джерел походження явища метафоричності (метафоризації).Об'єктом дослідження є метафора як передумова та результат творчої діяльності. Предметом дослідження є метафора як когнітивно-емоційний процес та антропологічний стан людської спільноти протягом її філогенезу, способи метафоризації (у мові, мистецтві, культурі).Наукова новизна одержаних результатів розкривається у таких положеннях:Уперше:– метафора, згідно нашої гіпотези, інтерпретується як антропологічно важливий чинник розвитку мислення, як філософський феномен, що займає проміжне становище між конкретним і абстрактним мисленням;– доводиться, що метафора виступає способом розв'язання найбільш складних та проблемних задач, що постають у тому чи іншому культурному середовищі, оскільки творчі рішення під час створення метафор та метафоризації сприяють побудові нових нейронних зв'язків, інноваційним рішенням тих чи інших ситуацій в культурі та загальному покращенню когнітивних процесів;^UThe dissertation is dedicated to research of metaphor, metaphorization in cultural and creative processes. The work is one of the first attempts in Ukrainian philosophy to comprehend problems of metaphorization, semiosis, production of abstract concepts and artistic images in holistic philosophical and anthropological analysis, metaphor is seen as a complex multidimensional phenomenon of language, art and sociocultural existence.The relevance and choice of the research topic are due to increasing practical and scientific interest to the phenomenon of metaphor not as to a stylistic means of language, but as anthropological reality reflected in language and art. In a period of change in the social and spiritual structure of society, its globalization and technologization, metaphor is becoming increasingly important as a phenomenon present in thinking process, consciousness and subconscious but is nevertheless absent in the basic principles of artificial intelligence with «artificial thinking», i. e. non-anthropological thinking. Therefore, based on relevance of the research topic, the dissertation formulates a scientific task, which is to pose a question in the field of cultural and philosophical anthropology: in what way new meanings are formed in culture with an inevitable influence of metaphor.Theoretical relevance of the work is due to the use of concepts of metaphor, metaphoron, symbol, abstract and absolute metaphor, the ratio of models of semiosis and culturogenesis, human cultural evolution. Methodological relevance is due to the application of transdisciplinary and interdisciplinary approaches to the phenomenon of metaphor, the most important of which are hermeneutic, semiotic, functional, cultural-anthropological, cultural-psychological and cognitive methods.Methodological basis of the study is formed from a number of methods and significant philosophical and philosophical-anthropological conceptions: logical-analytical method (analysis of metaphor as a philosophical category); method of abstraction (to determine degree of abstraction in different types of metaphors in art); semiotic method (metaphor is considered as a semiotic reality of language; a new model of semiosis during the evolution of culture is suggested); hermeneutics, the functioning of metaphors as poetic tropes and multifaceted artistic images in works of art is analyzed, the hermeneutics of metaphor according to the «life cycle» of metaphor is specified, P. Ricoeur's hermeneutic theory of «living metaphor» is used as a way of dialectical unity of object – subject, real – imaginary in cognition process), methods of cultural anthropology (consideration of metaphors in the stream of evolutionism, neoevolutionism and functionalism), methods of philosophical anthropology (analysis of metaphor as a universal category of human life, and cognitive processes as a means of total metaphorization). General theoretical basis of the study are the works of modern cognitivism by J. Lakoff and M. Johnson, works on semantics of Ch. Pierce, A. Schaff, J. Piaget, philosophy of symbol and myth A. F. Losev, S. S. Averintsev, E. Cassirer and O. M. Freidenberg, metaphorology of H. Blumenberg, philosophical and psychological works of K. Jung, Ye. P. Ilyin, V. N. Druzhinin, A. N. Leontiev, P. V. Simonov, M. Polany, H. Gardner.The aim of the work is philosophical and anthropological analysis of rational and irrational aspects of metaphor in human thinking process through reflection in language and art, as well as to identify mechanisms of metaphor formation and sources of phenomenon of metaphor (metaphorization process).The object of the research is metaphor as a prerequisite and a result of creative activity.The subject of the research is metaphor as a cognitive-emotional process and anthropological state of human community during its phylogenesis, methods of metaphorization (in language, art, culture).The scientific novelty of the obtained results is revealed in the following points:For the first time:– metaphor, according to our hypothesis, is interpreted as an anthropologically important factor in the development of thinking process, a philosophical phenomenon that occupies an intermediate position between concrete and abstract thinking;

Ґрунти белігеративного ландшафтного комплексу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника представлені унікальними природно-антропогенними та антропогенними утвореннями, зокрема урборендзинами і конструктоземами. Враховуючи унікальність ґрунтів белігеративних комплексів, складність і доступність проведення їх досліджень, які зумовлені відсутністю систематизованих й узагальнених діагностичних ознак, багатовекторність формування морфогенетичних властивостей та значущість антропогенних змін у них, а також проблеми збереження і оптимального використання цих ґрунтів маємо підстави стверджувати, що вони на сьогодні вивчені не достатньо. Власне тому одержані нами результати вивчення особливостей ґенези, розвитку деградаційних процесів та формування морфогенетичних властивостей досліджуваних ґрунтів на різних стадіях їхньої трансформації від природних до природно-антропогенних й антропогенних є надзвичайно актуальними. Відтак основною метою дисертаційної роботи є вивчення ґенези, умов формування та використання й охорони ґрунтів у різних за функціональним призначенням частинах белігеративного ландшафтного комплексу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника шляхом пізнання їхніх морфогенетичних та мікроморфологічних особливостей, а також фізико-хімічних і хімічних властивостей. Наукова новизна отриманих результатів: У дисертації вперше:- досліджено і охарактеризовано особливості ґенези урборендзин та конструктоземів белігеративного ландшафтного комплексу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника;- досліджено макро- і мікроморфологічні особливості формування та будови генетичного профілю урборендзин та конструктоземів;- виявлено особливості фракційно-групового складу гумусу у досліджуваних урборендзинах та конструктоземах;- розроблено і впроваджено новий унікальний спеціалізований геотур про ґрунти белігеративного комплексу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.доповнено і уточнено:- хронологічну періодизацію ґрунтово-географічних досліджень ґрунтів белігеративних ландшафтних комплексів;- теоретичні засади дослідження особливостей ґенези та умов поширення і функціонування азональних типів ґрунтів – урборендзин та конструктоземів у межах белігеративного ландшафтного комплексу через застосування порівняльно-географічного та палеопедологічного підходів.- методологічні положення дослідження особливостей ґенези та морфогенетичних властивостей урборендзин і конструктоземів у природно-антропогенних та антропогенних умовах белігеративного ландшафтного комплексу;Упродовж комплексних ґрунтово-екологічних досліджень закладено 5 ключових ділянок. З них 4 ділянки розміщені у межах белігеративного ландшафтного комплексу на різних оборонних спорудах, які відрізняються функціональним призначенням та періодом утворення і 1 ділянка у межах прилягаючого агроландшафту з подібними чинниками ґрунтоутворення.Діагоностовані нами ґрунти белігеративного ландшафтного комплексу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника представлені антропогенними та природно-антропогенними ґрунтами з різним ступенем трансформації. Антропогенні ґрунти представленні конструктоземами. Природно-антропогенні ґрунти представлені сучасними та похованими урборендзинами. Урборендзини белігеративного ландшафтного комплексу − це азональні біолітогенні полігенетичні ґрунти з ускладненим філогенезом через тривалий антропогенний вплив на них.Ґрунтовий покрив белігеративного ландшафтного комплексу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника строкатий не суцільний. Урборендзини розповсюджені локально і приурочені до штучної тераси верхньої частини «Денної Вежі», фрагментів фундаментів та кам’яних підлог оборонних споруд, а також центральних частин оборонних валів. Конструктоземи поширені у межах всіх типів фортифікаційних споруд, іноді повністю формують захисні споруди, часто приурочені до локальних схилових ділянок, або сформовані як оборонні вали. Загалом ґрунти белігеративного комплексу відзначаються складною ґенезою внаслідок неодноразового тривалого антропогенного впливу (насипання, перемішування) та специфіки функціонування оборонних споруд. Результатами проведеного дослідження є встановлені особливості ґенези, специфічність умов ґрунтоутворення, використання й охорони природно-антропогенних і антропогенних ґрунтів, зокрема урборендзин та конструктоземів у різних за функціональним призначенням частинах белігеративного ландшафтного комплексу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, а також детальне вивчення їхніх макро- та мікроморфологічних, фізико-хімічних і хімічних властивостей.^UThe beligerative landscape complex soils of the Kamyanets-Podilskyi State Historical Reserve Museum are represented by unique naturally anthropogenic and anthropogenic formations, in particular, urborendzyns and construction soils. Taking into account the uniqueness of beligerative complexes soils, complexity and accessibility of its research due to the lack of systematized and generalized diagnostic features, multi-vector nature of the morphogenetic properties formation and significance of its anthropogenic changes, as well as problems of preservation and optimal use of these soils, we have reasons to state that today they are not studied properly. Hence, the results obtained by us on study of the features of genesis, development of degradation processes and morphogenetic properties formation of the investigated soils at various stages of their transformation from natural to naturally anthropogenic or anthropogenic ones are extremely relevant. Therefore, the main goal of this thesis is to study genesis, conditions of formation, use and protection of the soils within various parts of the beligerative landscape complex of the Kamyanets-Podilskyi State Historical Reserve Museum with different functional purposes by learning its morphogenetic, micromorphological, physico-chemical and chemical properties.The scientific novelty of the obtained results in thesis is as follows – for the first time ever:- the genesis features of urborendzyns and construction soils of the beligerative landscape complex of the Kamyanets-Podilskyi State Historical Reserve Museum were investigated and described;- the macro- and micromorphological features of the formation and structure of the genetic profile of urborendzyns and construction solis were investigated;- the peculiarities of the fractional group composition of humus in the investigated urborendzyns and construction soils were revealed;- a new unique specialized geotour on beligerative landscape complex of the Kamyanets-Podilskyi State Historical Reserve Museum was developed and implemented.updated and specified:- chronological arrangement of soil and geographic studies of the beligerative landscape complexes soils- theoretical foundations of genesis peculiarities study and conditions of azonic types of soils (urborendzyns and construction soils) distribution and functioning within the boundaries of the beligerative landscape complex through the use of comparative geographical and paleopedological approaches.- methodological provisions for genesis peculiarities study and morphogenetic properties of urborendzyns and construction soils in naturally anthropogenic and anthropogenic conditions of beligerative landscape complex;According to the classification by G.I. Denisyk, the beligerative landscape complex of the Kamyanets-Podilskyi State Historical Reserve Museum is a long-lasting self-regulating military beligerative landscape complex of the slope type located in the supra canyon part of the Smotrych River valley. The peculiarity of this beligerative complex is that it is situated on a small territory (≈ 4.5 hectares).For complex soil and ecological studies, 5 key sites have been laid out, 4 sites within the boundaries of the beligerative complex on various defensive structures, which differ in their functional purpose and period of formation, and 1 site within the adjacent agro landscape with similar soil-forming factors.The ground cover of beligerative landscape complex of the Kamyanets-Podilskyi State Historical Reserve Museum is variegated and not continuous. Urborendzyns are distributed fragmentarily and adjacent to the artificial terrace of the "Daylight Tower" upper part, fragments of basements and stone floors of defensive structures as well as central sections of defensive ramparts. Construction soils are diffused throughout all types of fortifications. Sometimes they completely form defensive structures. Very often they stay adjacent to local sloping areas or are formed as defensive ramparts. In general, the beligerative complex soils are marked by a branchy genesis as a result of repeated long-term anthropogenic influence (piling up and interfusion). The results of conducted research established the peculiarities of genesis, conditions of soil formation, use and protection of naturally anthropogenic and anthropogenic soils, especially urborendzyns and construction soils, within various parts of the beligerative landscape complex of the Kamyanets-Podilskyi State Historical Reserve Museum with different functional purposes as well as organised meticulous study of its macromorphological, micromorphological, physico-chemical and chemical properties.

Дисертаційна робота присвячена аналізу молекулярної організації,еволюції та використання 5S рДНК та генів СО1-СО2 в якості маркернихділянок в оцінці генетичного різноманіття представників різних груп комах(Insecta). У Вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, зформулюваннімета та завдання дослідження, наведені дані про оприлюднення результатів унаукових працях та апробацію дисертації на наукових форумах.Охарактеризовані наукова новизна та практична цінність отриманихрезультатів. Завершується вступ інформацією про структуру та обсягдисертації. Перший розділ являє собою стислий огляд літератури, у якійвисвітлюються існуючі проблеми та невирішені питання в систематиці комах.Також, у розділі охарактеризовано широко розповсюджені маркерніпослідовності, які застосовуються в сучасних молекулярно-генетичнихдослідженнях для оцінки біорізноманіття (ДНК-баркодингу) не лише комах, ай загалом еукаріот. Одним із найінформативніших ДНК-маркерів для комах насьогоднішній день вважаються поліморфні локуси мітохондріальної ДНК,однак використання лише ділянок мітогеному має свої певні обмеження танедоліки. Зважаючи на це крім послідовностей мтДНК необхідно залучати ймаркерні гени ядерного геному, до яких належать гени рибосомних РНК, асаме 5S рДНК. Проте, для комах потенціал використання 5S рДНК в якостімолекулярного маркеру все ще залишається недостатньо вивченим. З оглядуна це, метою дисертаційного дослідження було проаналізувати мінливістьмітохондріальних генів СО1-СО2 та ядерної 5S рДНК у різних групах комахта оцінити можливості використання цих ділянок геному в якостімолекулярних маркерів для баркодингу та реконструкції філогенетичнихвідносин у досліджуваних таксонах. Для досягнення мети було поставлено наступні завдання:1. Ампліфікувати, клонувати та сиквенувати послідовності генівСО1-СО2 та 5S рДНК представників різних таксономічних груп комах.2. Проаналізувати банк нуклеотидних послідовностей (GenBank) нанаявність просиквенованих ділянок СО1-СО2 та 5S рДНК досліджуваних таблизькоспоріднених видів.3. Дослідити молекулярну організацію обраних для аналізу ділянокгеному та оцінити їх поліморфізм4. За допомогою отриманих даних зробити висновок про можливістьвикористання ділянок CO1-СО2 та 5S рДНК в оцінці генетичного різноманіттякомах.Об’єкт дослідження – генетичний поліморфізм та еволюція геномівеукаріот. Предмет – 5S рибосомна ДНК та гени цитохром оксидази СО1 та СО2.Методи дослідження: у процесі підготовки дисертації було використаносучасні лабораторні методи дослідження, які згадані у другому розділі,зокрема: виділення геномної та плазмідної ДНК, квантифікація ДНК,полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), електрофоретичний аналіз, створеннярекомбінантних конструктів та клонування фрагментів ДНК, сиквенуванняДНК. Також були використані біоінформатичні методи: аналіз сиквенованихпослідовностей ДНК, скринінг геномних баз даних, аналіз повногеномнихархівів, вирівнювання послідовностей ДНК та побудова філогенетичнихдендрограм. Наукову новизну дисертаційного дослідження на основі отриманихрезультатів (третій розділ) розкривають наступні положення:1. Вперше клоновано та сиквеновано гени СО1-СО2 та повторюваніділянки 5S рДНК для різних підвидів медоносної бджоли Apis mellifera,метеликів-шкідників родини Drepanidae та плодових мушок родиниTephritidae.2. Вперше описано хромосомну локалізацію кластерів 5S рДНК умедоносних бджіл, метеликів та плодових мушок, виявлено новий типдиспергованої організації 5S рДНК у геномах метеликів.3. Детально описано та проаналізовано молекулярну організацію,поліморфізм та характер мінливості 5S рДНК у досліджуваних видів.4. Встановлено суттєві відмінності в молекулярній організації ташвидкості еволюції 5S рДНК у різних групах комах.5. Проведено порівняльну оцінку можливостей застосування різнихмолекулярних маркерів, 5S рДНК та гени СО1-СО2 для баркодингу тареконструкції філогенезу комах.Дисертаційну роботу викладено на 158 сторінках машинописноготексту. Робота містить 11 таблиць, 26 рисунків та додаток. Бібліографічний списокскладається з 188 літературних джерел.^UThe dissertation is focused on the analysis of the molecular organization,evolution and use of 5S rDNA and CO1-CO2 genes as marker loci in the evaluationof the genetic diversity of representatives of different groups of insects (Insecta).The Introduction justifies the choice of topic and its relevance, formulates theaim and tasks of the research, provides information on the publication of results inscientific papers and on the approval of the dissertation at scientific forums. Thescientific novelty and practical value of the obtained results are characterized. Theintroduction ends with information about the structure and scope of the dissertation.The first section is a brief review of the literature highlighting existing problems and unresolved issues in insect taxonomy. The section also describes popular marker sequences used in modern molecular genetic studies to assess biodiversity (DNA barcoding) not only of insects but also of eukaryotes in general. Polymorphic loci of mitochondrial DNA are now considered one of the most informative DNA markers for insects. However, the use of only mitogenome regions has its limitations and disadvantages. Considering this, in addition to mtDNA sequences, it is necessary to use marker genes of the nuclear genome, which include ribosomal RNA genes, namely 5S rDNA. However, for insects, the potential of using 5S rDNA as a molecular marker still remains insufficiently studied. In view of this, the aim of the dissertation research was to analyze the variability of mitochondrial CO1-CO2 genes and nuclear 5S rDNA in different groups of insects and to evaluate the possibilities of using these genomic regions as molecular markers for barcoding and reconstruction of phylogenetic relationships in the taxa studied. To achieve the goal, the following tasks were set: 1. To amplify, clone and sequence the CO1-CO2 genes and 5S rDNA of representatives of different taxonomic groups of insects. 2. To search the nucleotide sequences database (GenBank) for the presence of СО1-СО2 and 5S rDNA sequences of the studied and closely related species. 3. To study the molecular organization of the genomic regions selected foranalysis, and to evaluate their polymorphism. 4. Based on the data obtained, draw a conclusion about the possibility of using CO1-СО2 and 5S rDNA regions in the assessment of the genetic diversity of insects. The object of research is genetic polymorphism and evolution of eukaryotic genomes. The subject is 5S ribosomal DNA and genes of cytochrome oxidase СО1 and СО2. Research methods: in the process of preparing the dissertation, modern laboratory research methods were used, which are mentioned in the second chapter, in particular: isolation of genomic and plasmid DNA, DNA quantification, polymerase chain reaction (PCR), electrophoretic analysis, creation of recombinant constructs and cloning of DNA fragments, DNA sequencing. Bioinformaticsmethods were also used: analysis of DNA sequences, screening of genomic databases, analysis of whole genome archives, alignment of DNA sequences and construction of phylogenetic dendrograms. The following statements reveal the scientific novelty of dissertation research based on the results obtained (third section): 1. For the first time, CO1-CO2 genes and 5S rDNA repeated regions were cloned and sequenced for different subspecies of the honey bee Apis mellifera, pest butterflies of the Drepanidae family, and fruit flies of the Tephritidae family. 2. The chromosomal localization of 5S rDNA clusters in honeybees, butterflies and fruit flies was described for the first time, and a new type of dispersed organization of 5S rDNA in butterfly genomes was discovered. 3. The molecular organization, polymorphism, and nature of variability of 5S rDNA in the studied species are described and analyzed in detail. 4. Significant differences in the molecular organization and rate of evolution of 5S rDNA in different groups of insects were revealed. 5. A comparative assessment of the possibilities of using various molecular markers, i.e., 5S rDNA and CO1-CO2 genes for barcoding and insect phylogeny reconstruction was carried out. The thesis is presented on 158 pages of typewritten text. The work contains 11 tables and 26 figures. The references consist of 188 literature sources.