Досліджено традиційне рибальство Східної Галичини в другій половині XIX ст. - 1930-х рр. Встановлено вплив законодавчого, економічного й екологічного чинників на розвиток даної галузі народного господарства. Розглянуто рибальство крізь призму етносоціальної структури суспільства. Здійснено спробу класифікації знарядь і способів риболовлі, подано характеристику особливостей їх застосування. Проаналізовано систему народних знань та уявлень про іхтіофауну. Досліджено рибну символіку й її смислове значення в культурі населення Східної Галичини. Розкрито синтез язичницької та християнської складових рибальських прикмет і забобонів.

Наведено концептуальний аналіз предметно-просторового середовища сучасних підприємств громадського харчування у Львові, Києві та Одесі. Вони славляться найбільшим розмаїттям надзвичайних тематичних і багатофункціональних закладів. Розроблено класифікацію смислових і художніх рішень інтер'єрів для відвідувачів цих закладів. Їх різновиди окреслені за такими ознаками: стилістичний напрямок, сюжетно-тематичний напрямок, жанровий зміст і предметно-чуттєвий зміст, гастрономічна спеціалізація, імітація чи відтворення певного історичного типу закладів харчування. Встановлено, що на концепцію підприємства громадського харчування та його тематичну спрямованість також часто впливає історичне минуле будівлі: тип закладу, його основні функції та стилістичне рішення. Сформульовано основні підходи до проектування архітектури сучасних інтер'єрів закладів харчування в контексті їх художньо-образного вирішення: концептуалізм, еклектика, екологічність, традиціоналізм, функціоналізм, символізм, інноваційність та експерименталізм. Визначено додатковий спектр послуг і спеціальних функцій, які доповнюють концептуальний дизайн тематичних установ. Це реабілітаційна, культурно-освітня функція (наявність музеїв, книжкових магазинів, бібліотек, лекцій і тематичних зустрічей, майстер-класів, музичних концертів, художніх виставок), розваги (риболовля, кіно, дискотека, караоке, стендап-вистави, театральні вистави, театральні вистави) акції, що передбачають різноманітні ігри), наявність ремонту велосипедів, дитячої кімнати, тематичного магазину або можливість провести час із тваринами. Визначено основні тенденції зростання актуальності та ідентифікації закладів харчування, що сприяють зростанню їх популярності, привабливості та відвідуваності. Це: гастрономічна спеціалізація; акцент на художньо-образне рішення; універсальність і доступність додаткових послуг; інтерактивність.

Мета дослідження - комплексне вивчення рибальської галузі господарства Ольвії в контексті дослідження давньогрецького рибальства загалом. Проаналізовано рибні ресурси Нижнього Побужжя, а також технології та експортний потенціал місцевого рибальства. Методологія - аналіз інформації низки історичних і природничих дисциплін (археологія, археоіхтіологія, іхтіологія, палеогеографія, етнографія) з метою одержання інтегрованої картини структури рибальського промислу Ольвії. Вперше в історіографії рибальство античних держав північного узбережжя Чорного моря розглянуто не ізольовано, а в контексті давньогрецького рибальства загалом. Виявлено специфіку ольвійського рибальства як складової відповідного промислу Давньої Греції. Порівняльний аналіз ольвійського рибальства та рибальства полісів басейну Егейського моря дозволяє зробити висновки про значні відмінності між ними. Це було викликано якісною різницею у структурі вилову, яка, своєю чергою, стала наслідком неподібності природних умов Нижнього Побужжя з його великими річками, лиманами та опрісненою морською акваторією з одного боку й басейну Егейського моря з його фауною солоних вод - з іншого. Відмінності змушували ольвійських рибалок модернізувати принесені з метрополії рибальські технології, адаптуючи їх до місцевих умов. Загалом у водах Нижнього Побужжя виловлювали риб цінніших порід, ніж на Середземномор'ї. Тут інтенсивно добували, зокрема, осетрових і сомів. Це створювало значний експортний потенціал місцевого рибальства. Проаналізовано технології риболовлі (використання сіток, гачкових снастей, ударних знарядь) та способи переробки рибальської продукції. Вказано на специфіку переробки осетрових (засолка, копчення). Ці види не надавалися для виготовлення гаруму, через що в Ольвії не зустрічаються рибозасолювані ванни. На вивіз, окрім м'яса риб, могли йти також клей та ікра. Експортний потенціал ольвійського рибальства був доволі значним.