Розглянуто питання про природу і роль психологічного коріння релігійної свідомості, визначено їх місце у системі інших чинників. Зокрема, визначено недоцільним момент абсолютизації соціальних причин та ігнорування псхологічної природи людини. Підкреслено великі досягнення у з'ясуванні причин виникнення релігії, які здійснили гуманітарні науки XX ст. - психологія, антропологія, психоаналіз, танатологія, що робить можливим висновок: релігія існуватиме завжди внаслідок наявності вічного спонукального її мотиву - іманентної психологічної потреби людей у вірі.

Досліджуються інноваційні технології виховання студентів, вплив естетики та образотворчого мистецтва на розвиток особистості, шляхи та засоби реалізації завдань екологічної освіти школярів у Великій Британії. Висвітлюється методика викладання іноземних та рідної мови, деякі допоміжні засоби формування соціокультурної компетенції школярів, а також деякі аспекти проблеми гуманності психоаналізу. Розглядається стан надання допомоги дітям, які страждають на аутизм, підкреслюється важлива роль фізичного виховання в реабілітації дітей з важкими формами порушення мовлення в загальному логопедичному навчально-виховному процесі, характеризуються деякі аспекти прилучення до гуманістичних цінностей в сучасних умовах та ін.

Розглянуто основну концепцію та принципи психоаналізу читача в американському літературознавстві, які розроблено школою психологічного вивчення мистецтва Баффало. У центрі уваги - підсвідомість читача, яку проаналізовано в термінах "персонального стилю або міфу" чи "теми ідентичності". Це є своєрідним ключем розуміння літературного твору.

Систематизовано європейську традицію теорії інтерпретацій. Наведено поняття герменевтики, описано перші системи інтерпретації (кабалістику, античну і християнську герменевтику). Розглянуто наукову інтерпретацію герменевтики, феноменологію, філософську герменевтику, психоаналіз, фемінізм, екзистенціалізм. Висвітлюються проблеми семіотики та структуралізму, постмодернізму (постструктуралізму), герменевтики як літературної естетики, показано синтетичний характер сучасної української прози, а також стиль і час у зарубіжній прозі ХХ ст.

Розглядаються найновітніші течії сьогоднішньої світової науки, приділяється головна увага крахові усталених істин та виникненню нових обріїв у філософії, математиці, фізиці, біології, науках про людину, лінгвістиці, етиці, естетиці, політології та теології. Публікуються уривки з праць учених, які справили найбільший вплив у тих галузях сучасної думки, що тут розглядаються. Висвітлюється діяльність мислителя Ніцше, який реально започаткував новітню та постновітню думку. Аналізуються два головні напрямки, що характеризують період 1930-1960 рр.: неопозитивізм Віденського гуртка і феноменологія. Розповідається про екзистенціальні течії (Сартр, Бовуар та ін.), а також про Мерло-Понті, мислителя, що цікавився проблемами буття. Проаналізовано кілька успіхів, досягнутих у математиці та природничих науках у першій половині XX сторіччя (теореми Геделя, квантова теорія тощо). Розглядаються науки про людину першої половини XX сторіччя (психоаналіз, психосоціологія, соціологія тощо). Значну увагу приділено марксизму та Франкфуртській школі, яка утворилася на околицях марксизму. Описується стан сучасної думки, фундаментальні ідеї нашого часу, нові концептуальні інструментарії. Характеризується розвиток лінгвістики (Якобсон, Єльмслев та ін.), естетики (Адорно, М.Анрі, Делез, Жіль Кепель), історії (Ле Гоф та ін.), аналітична філософія (Остин, Квайн та ін.).

Висвітлено питання формування і розвитку особистості, зміст і особливості психіки людини, її природа, можливості її розвитку та становлення. Особливу увагу приділено сучасним психологічним теоріям особистості - фрейдизму, психоаналізу, гуманістичним теоріям особистості, теорії особистості Г.Тама, біхевіоризму, когнітивним теоріям особи, трансперсональній психології.

Визначено роль традиційних літературних образів Едіпа, Юди, Прометея, Фауста та інших у процесі формування глибинної психології. На прикладі фундаментальних праць З.Фрейда, А.Адлера та К.Г.Юнга досліджено два принципово різні підходи до проблеми психологічного тлумачення літературних образів: алегоричного і символічного. Стисло подано основні положення психоаналізу, індивідуальної та аналітичної психології. Детально розглянуто співвідношення понять "архетип" та "образ".

Вивчається методологія рефлексивності в історії психології ХХ ст.: конфлікт сучасної культури; філософія культури і трансцендентальний ідеалізм. Розглядаються природничі спрямування у психології і принципи інтеріоризації та екстеріоризації. Показано натуральне й соціальне у психіці людини: конфлікт між свідомим і несвідомим у психоаналітичному тлумаченні; новітні форми та ідеї психоаналізу; психоаналіз і західна філософія ХХ ст. та ін. Розкривається людська психіка в її суб'єктивній самодостатності. Вивчається канонічна психологія - перехід від ХХ до ХХI ст. у психологічному мисленні; система канонічної психології; історико-психологічні дослідження ХХ ст. тощо.

Розглянуто питання історії світової та української філософії, логіки, естетики, етики в сучасних соціокультурних трансформаціях, філософської антропології та практичної філософії. Проаналізовано співвідношення внутрішнього та зовнішнього досвіду у філософії Д.Локка, а також співідношення громадянського суспільства та держави у філософії права Гегеля. Висвітлено особливості східної та західної світоглядних парадигм у психоаналізі Е.Фромма. Визначено гуманістичні тенденції щодо проблеми щастя в етико-антропологічних ученнях українських філософів доби Відродження. Розкрито вплив числової містики античності на християнську духовність в Україні. Розглянуто проблеми взаємозв'язку логіки та філософії у концепціях представників німецької класичної філософії, онтології мистецтва в сучасних естетичних дослідженнях, описано специфіку сприйняття кольору та звуку в мистецтві. Проаналізовано національні особливості ділової етики в сучасних інтернаціоналізаційних процесах, суспільні зміни та наслідки глобалізації, вплив мікросоціального середовища на становлення та особливості поведінки людини. Висвітлено проблеми філософії культури та культурології, релігієзнавства, політології.

Рассмотрены вопросы истории мировой и украинской философии, логики, эстетики, этики в современных социокультурных трансформациях, философской антропологии и практической философии. Проанализированы соотношения внутреннего и внешнего опыта в философии Д.Локка, а также соотношения гражданского общества и государства в философии права Гегеля. Освещены особенности восточной и западной мировоззренческих парадигм в психоанализе Э.Фромма. Определены гуманистические тенденции относительно проблемы счастья в этико-антропологических учениях украинских философов эпохи Возрождения. Изучено влияние числовой мистики античности на христианскую духовность в Украине. Рассмотрены проблемы взаимосвязи логики и философии в концепциях представителей немецкой классической философии, онтологии искусства в современных эстетических исследованиях, раскрыта специфика восприятия цвета и звука в искусстве. Проанализированы национальные особенности деловой этики в современных интернационализационных процессах, общественные изменения и последствия глобализации, влияние микросоциальной среды на становление и особенности поведения человека. Освещены проблемы философии культуры и культурологии, религиоведения, политологии.

Розкрито сутність близько 2 500 термінів, понять, термінологічних сполучень, що стосуються питань психоаналізу та інших напрямків психології. Запропоновано методики, які дозволяють досліджувати характеристики людської особистості.

Раскрыта сущность около 2 500 терминов, понятий, терминологических сочетаний, которые касаются вопросов психоанализа и других направлений психологии. Предложены методики для исследования характеристик человеческой личности.

Вперше здійснено жанровий літературознавчий аналіз урбаністично-психологічного роману В.Підмогильного "Місто". Проведено дослідження образу міста у просторово-часових параметрах та як психологічної та морально-етичної категорії. Розглянуто характерні особливості використання засобів психологічного зображення у створенні образної системи твору. Вперше використано статтю В.Підмогильного "Іван Левицький-Нечуй (спроба психоаналізу творчості)", написану на засадах фрейдизму. Простежено витоки урбаністично-психологічного роману у зарубіжній та українській літературі, зокрема виділено його деякі характерні жанрові ознаки у творах П.Мирного "Повія", І.Нечуя-Левицького "Хмари".

Впервые осуществлен жанровый литературоведческий анализ урбанистично-психологического романа В.Подмогильного "Город". Проведено исследование образа города в пространственно-временных параметрах и как психологической и морально-этической категории. Рассмотрены характерные особенности использования средств психологического изображения в процессе формирования образной системы романа. Впервые проанализирована статья В.Подмогильного "Иван Левицкий-Нечуй (попытка психоанализа творчества)", написанной на основе фрейдизма. Исследованы источники формирования урбанистично-психологического романа в зарубежной и украинской литературе, в частности выделены его характерные жанровые признаки в произведениях П.Мирного "Гулящая" и И.Нечуя-Левицкого "Хмары".

Наведено тлумачення близько 2 500 термінів, що відображають сучасний стан психологічної науки. Представлено понятійну, методологічну та концептуальну термінологічну систему основних галузей психології. Значну увагу приділено термінам психоаналізу та методикам дослідження глибинних характеристик людської психіки. Тлумачення деяких термінів переглянуто з метою їх уточнення та удосконалення. Здійснено спробу з урахуванням принципів стислості й узагальненості зробити характеристики термінів більш точними і повними.

Приведено значение приблизительно 2 500 терминов, отражающих современное состояние психологической науки. Представлены понятийная, методологическая и концептуальная терминологические системы основных отраслей психологии. Значительное внимание уделено терминам психоанализа и методикам исследования глубинных характеристик человеческой психики. Значение некоторых терминов пересмотрено с целью их уточнения и усовершенствования. Осуществлена попытка с учетом принципов краткости и обобщения сделать характеристики терминов более точными и полными.

Зазначено, що розгляд історико-культурологічних аспектів психоаналізу, дослідження його ролі у розвитку культури, художньої творчості виявляють нові можливості духовного піднесення людини. Сьогодні висвітлення нових можливостей духовного удосконалення людини має пріоритетне, стратегічне значення для розвитку людства.

Указано, что рассмотрение историко-культурологических аспектов психоанализа, исследования их роли в развитии культуры, художественного творчества обнаруживают новые возможности духовного подъема человека. Сегодня освещение новых возможностей духовного усовершенствования человека имеет приоритетное, стратегическое значение для развития человечества.

Consideration history-cultural aspects of the psychological analysis, research of their role in development of culture, art creativity is found out with new opportunities of spiritual rise of the person. Today illumination of new opportunities of spiritual improvement of the person has priority, strategic value for development of mankind.

Висвітлено питання щодо ролі психоаналізу для розвитку культури та її творця і носія - людини. Особливу увагу приділено історико-культурологічним аспектам вчення З.Фрейда, його послідовників та опонентів. Визначено роль психоаналізу в творчому розвитку людини, суспільства, їх взаємини між собою та природою. Акцентовано увагу на взаємозв'язку, взаємовпливі, психоаналізі та художній творчості.

Висвітлено особливості становлення та розвитку загальноосвітніх закладів нового типу, а також культурно-мистецьких салонів в Україні. Розкрито значення культурної норми в ментальній орієнтації людини. У соціокультурному контексті музичної культури 1980-х рр. розглянуто вітчизняне баянне мистецтво. На засадах загальнолюдських цінностей висвітлено національну ідею. Проаналізовано місце психоаналізу в сучасному кіномистецтві. Висвітлено проблеми та здобутки розвитку моди в державі. У історико-культурному аспекті визначено напрямки щодо розбудови українського театрального мистецтва.

Освещены особенности становления и развития общеобразовательных заведений нового типа, а также культурно-художественных салонов на Украине. Раскрыто значение культурной нормы в ментальной ориентации человека. В социокультурном аспекте музыкальной культуры 1980-гг. рассмотрено отечественное баянное искусство. В контексте общелюдских ценностей освещена национальная идея. Проанализировано место психоанализа в современном киноискусстве. Освещены проблемы и достижения развития моды в государстве. В историко-культурном аспекте определены направления развития украинского театрального искусства.

Уперше розглянуто модернізм як цілісність (епоху) в історії європейської культури, а типологію модернізму як художній метод. Визначено концепцію особистості. Висвітлено психіку людини як основу для структуризації епохи, описано психологічний тип символіста, експресіоніста, футуриста, сюрреаліста. Акцентовано увагу на проблемі літературознавчого психоаналізу.

Впервые рассмотрен модернизм как целостность (эпоха) в истории европейской культуры, представлена типология модернизма как художественный метод. Изложена концепция личности. Освещена психика человека как основа для структуризации эпохи, описан психологический тип Символиста, Экспрессиониста, Футуриста, Сюрреалиста. Акцентировано внимание на проблеме литературоведческого психоанализа.

Розглянуто проблему свідомості у філософії А.Бергсона. Розкрито основні аспекти психоаналізу Зігмунда Фрейда. Описано особливості естетичної концепції Оскара Уайльда. Запропоновано деякі фрагменти характеристики моралі історичних літописів. Обгрунтовано символізм храмового мистецтва в східнохристиянському неоплатонізмі. Висвітлено основні проблеми сучасної української етнополітики, проаналізовано її конфронтаційність. Визначено фактори формування та розвитку національного світогляду.

Розглянуто особливості становлення та розвитку класичного (фройдівського) психоаналізу як дослідження сфери неусвідомленого, а також формування різних версій постфройдизму як нових тлумачень феномену неусвідомленого. Проаналізовано вплив фройдизму та постфройдизму на модерністську мистецьку практичну діяльність та авангардну літературну теорію ХХ ст. - сюрреалізм, нетрадиційну герменевтику.

Рассмотрены особенности становления и развития классического (фройдовского) психоанализа как исследование сферы неосознанного, а также формирования различных версий постфройдизма как новое толкование феномена неосознанного. Проанализировано влияние фройдизма и постфройдизма на модернистскую художественную практическую деятельность и авангардную литературную теорию ХХ в. - сюрреализм, нетрадиционную герменевтику.

Розглянуто особливості відтворення логіки становлення та розвитку психоаналізу, а також трансформації ідей З.Фрейда та його послідовників у творчості представників експресіонізму та сюрреалізму. Висвітлено засади психоаналітичної теорії, а також її мистецтвознавчу модифікацію. Проаналізовано вплив психоаналізу на становлення таких славнозвісних напрямів мистецтва ХХ ст., як експресіонізм і сюрреалізм. Розглянуто проблему З.Фрейда та слов'янського гуманізму. Проаналізовано вплив психоаналітичних ідей на теоретичні школи Одеси, Харкова, Львова.

Рассмотрены особенности воспроизводства логики становления и развития психоанализа, а также трансформации идей Фрейда и его последователей в творчестве представителей экспрессионизма и сюрреализма. Освещены основы психоаналитической теории, а также ее искусствоведческая модификация. Проанализировано влияние психоанализа на становление таких известных направлений искусства ХХ ст., как экспрессионизм и сюрреализм. Рассмотрена проблема Фрейда и словянского гуманизма. Проанализировано влияние психоаналитических идей на теоретические школы Одессы, Харькова, Львова.

Висвітлено роль психоаналізу у розвитку зарубіжної та української етнопсихології, зв'язок атрибутивних процесів з поведінковими стратегіями особистості у разі конфлікту. Розглянуто проблему розвитку спілкування дітей з однолітками у дошкільному віці. Описано особливості структури негативної особистісної ідентичності підлітків, специфіку взаємозв'язку форм прояву агресії та психічних станів у них, вікову динаміку формування особистісної ідентичності у підлітковому віці.

Освещены роль психоанализа в развитии зарубежной и украинской этнопсихологии, связь атрибутивных процессов со стратегиями поведения личности в конфликте. Рассмотрена проблема развития общения детей со сверстниками в дошкольном возрасте. Описаны особенности структуры отрицательной личностной идентичности подростков, специфика взаимосвязи форм проявления агрессии и психических состояний у них, возрастная динамика формирования личностной идентичности в подростковом возрасте.