Розглянуто ключові проблеми неориторики та функціональної семантики. Охарактеризовано вплив естетичної культури на прагматичну еквівалентність перекладу тексту. Проаналізовано особливості відтворення українських реалій у сучасній французькій мові. Значну увагу приділено національній термінології у контексті культурного діалогу дистантноконтактуючих спеціальних мов, ролі складнопідрядних речень із кореляційним зв'язком частин у побудові тексту-розповіді, мемуаристиці російських письменників у паризьких емігрантських періодичних виданнях 1920 - 30 рр., а також тенденціям розвитку російської літератури доби постмодернізму.

Досліджено питання життя й творчості А.Міцкевича, зокрема, проаналізовано слово і проблему зради в А.Міцкевича, інтерпретацію письменником балади Й.-В.Гете "Mignon", проблему духовних сил героя в його поетичній творчості. Особливу увагу приділено характеристиці творчої діяльності А.Міцкевича у контексті слов'янської та української культур. Розглянуто поезію А.Міцкевича в оцінці І.Франка, типологію і контактно-генетичні зв'язки письменника з Т.Шевченком та Л.Українкою, балади А.Міцкевича в перекладацькій інтерпретації П.Куліша тощо.

Запропоновано перекладений українською та англійською мовами науково обгрунтований та уніфікований перелік анатомічних термінів, що вживаються в медицині, укладений за системним принципом будови організму людини, з урахуванням нових термінів, уточнень, додатків та коментарів до нововведених термінів, внесених Федеративним Комітетом з Анатомічної Термінології у Новому Орлеані 5 - 9 квітня 1997 р.

Представлено практичний курс, який націлено на навчання основам перекладу, реферування та композиції текстів міжнародних документів та дипломатичної кореспонденції як різновиду офіційно-ділового стилю англійської мови. Використано оригінальні матеріали ООН та інших міжнародних організацій, а також міжнародні договори України, укладені після проголошення нею незалежності. Включено понад 60 зразків документів, найбільш розповсюджених у міжнародних відносинах.

Розглянуто деякі типи епонімічних назв в англійській мові, які посідають чільне місце серед так званих незнаходжувальних слів у роботі перекладача. Викладено принципи їх передачі українською мовою в текстах різних жанрів. Приділено особливу увагу епонімічним назвам, які належать до спеціальної лексики, термінологічних систем науки та техніки, служать основою рерівації спеціальних термінів, зокрема, як специфікатора родового поняття, вираженого загальною назвою (типу Berner's window). Відзначено, що в ЗМІ рекламодавці намагаються перетворити назви торгових марок на епонімічні. Встановлено, що в художній літературі епонімічні назви від топонімів і торгових марок найчастіше виступають у ролі уточнюючих художніх деталей, головною функцією яких є створення враження достовірності шляхом фіксації найдрібніших подробиць. Вказано на недоцільність існуючої практики опускати їх в перекладі, чи передавати родовим словом або функціональним аналогом.

Висвітлено перекладацьку, науково-дослідну та громадську діяльність однієї з найсвітліших постатей української еміграції у Німеччині - А.-Г.Горбач. Репрезентовано творчий доробок А.-Г.Горбач за 1959-1999 рр. та деяку літературу про її життя і творчу діяльність.

Містяться статті українських та закордонних дослідників, у яких на підставі нововиявлених архівних матеріалів, картографічних творів, аналізу літератури про Г.Боплана розкривається творча біографія відомого французького військового інженера та картографа, значення його творчості для вивчення історії України XVII ст., зокрема, історії картографії України. Вперше публікується документ про перебування Боплана в Галичині, факсиміле його праці "Принципи військової геометрії" з перекладом на українську мову, покажчик назв об'єктів, зафіксованих на Спеціальній карті України та ідентифікованих на підставі сучасної топографічної карти нашої держави, представлена бібліографічна Бопланіана.

Досліджено значення Вестфальського миру 1648 р. у становленні сучасного міжнародного права. Вперше у вітчизняній літературі підготовка і проведення Вестфальського конгресу розглядається не як виключно західноєвропейський феномен, а як наслідок взаємних зв'язків і взаємодії лабільної системи держав того історичного періоду. Невід'ємною складовою частиною тієї системи держав були також Московська і Польсько-Литовська держави, Запорозьке козацтво, Кримське ханство, Балканські держави, Османська імперія та ін. Підписання Оснабрюцького і Мюнстерського договорів як складових Вестфальського миру оцінюється як закономірний початок сучасного міжнародного права, а також як процес становлення європейського та світового правопорядку. Містяться додатки, які включають переклади російською і українською мовами найсуттєвіших положень Оснабрюцького і Мюнстерського договорів, а також їх повний німецький переклад з латинської мови, що став основою наукового дослідження.

Висвітлено основні етапи розвитку літератури від античності до епохи Відродження, простежено головні тенденції та напрямки її розвитку. Досліджено загальні особливості культурних епох, з'ясовано соціально-історичне та філософське підгрунтя окремих літературних явищ. Теоретично осмислено проблеми перекладу художнього тексту і його роль для розвитку національних літератур.

Монографію присвячено творчості відомого українського вченого, літературознавця і політичного діяча В.Жили. Вперше систематизовано створене митцем протягом більш як піввікової діяльності. Проаналізовано наукову спадщину В.Жили на ниві літературознавства, літературної критики, у галузі перекладання, публіцистики та вирі політичної боротьби. Визначено релігійну і виховну тематику творчості вченого.

Висвітлено багатопланову творчу, наукову та науково-педагогічну роботу відомого українського поета, перекладача, вченого-славіста В.К.Житника. Наведено унікальні відомості про розвиток української перекладацької школи на чолі з М.Рильським, М.Лукашем, Г.Кочуром.

У покажчику, присвяченому життєвому та творчому шляху відомого київського мистецтвознавця В.П.Підгори, вміщено дані про творчий доробок вченого , якийскладає понад 400 наукових і науково-публіцистичних, поетичних і перекладацьких творів - альбомів, каталогів, буклетів, календарів, есе, статей, віршів, перекладів поезій та інших робіт, що розкривають розмаїття мистецького й архітектурного сьогодення та минулого України, духовне життя самого автора, подано перелік публікацій про нього.

Вміщено переклад частини унікального джерела першої половини XVII ст. - Інвентаря маєтків князів Острозьких 1620 р. Подано багатий та різноманітний матеріал стосовно 127 поселень, що за сучасним адміністративним поділом розташовуються на території Хмельниччини. Детально описано міста та села, наявні у них ремесла та промисли, сільськогосподарські знаряддя, фільварки та їх продукцію, характер сівозміни, що дозволяє проаналізувати стан і рівень розвитку окремих галузей господарства, а також стан продуктивних сил даної території в цілому.

Висвітлено питання ролі та місця перекладу у взаємозбагаченні сучасних національних культур, взаємообміні науково-технічними досягненнями в міжнародному масштабі. З'ясовано й оцінено значення окремих видів перекладу, мету та сфери їх застосування. Обгрунтовано лінгвістичну природу деяких типів мовних одиниць, способи їх адекватного перекладу на рівні слова, словосполучення, речення або тексту.

Розглянуто основні літературно-критичні праці з творчого доробку відомого поета, перекладача, критика-літературознавця, філософа, мемуариста О.Тарнавського - наукові розвідки, статті, рецензії, критичні нариси, начерки популяризаторського характеру, опубліковані у різних періодичних виданнях. Всі матеріали об'єднано у кілька тематичних розділів: філософія, теорія літератури, українська література (материкова і діаспорна), зарубіжне письменство, театр, образотворче мистецтво.

Робота знайомить з особистістю та творчим доробком церковного й громадського діяча, письменника, мислителя й філософа ХVIII ст. - Г.Кониського, який створив драму-мораліте в українській літературі, завершив процес переорієнтації філософії від схоластичного арістотелізму до дослідного природознавства, послідовно відстоював права православного населення в Речі Посполитій. У додатках вміщено уривки з його філософського курсу та окремих промов в українському перекладі.

Досліджуються проблеми фонетики, лексикології, граматики та прагматики германських мов, а також питання літературознавства та теорії перекладу. Наводиться об'єднана індуктивно-дедуктивна мовно-психологічна класифікація прикметників у "мовній картині світу". Повідомляється про особливості роботи над термінологічним словником, про підвищення ефективності дистанційного навчання за допомогою комп'ютерів, а також про функцію слухових сенсоризмів у створенні образів чуттєвого сприйняття та ін.

Розглянуто проблеми морфологічної та синтаксичної семантики германських мов, зокрема, деякі шляхи розв'язання проблеми частин мови у сучасній лінгвістиці, семантичні особливості авторського стилю (на матеріалі німецької прози), компресію як актуалізацію принципу мовленнєвої економії у сучасній англійській мові. Особливу увагу приділено питанням літературознавства та теорії перекладу, у т.ч. проблемі міжлітературних зв'язків, відносин і "впливів" у контексті розвитку сучасного порівняльного літературознавства, співвідношенню між системами мови і мовлення в текстах оригіналу та перекладу тощо.

Включена бібліографія гоголівської бібліографії, або бібліографія другого ступеня, що виходила друком російською та українською мовами за період 1853-1997 рр., насамперед, персональні покажчики і семінарії, каталоги виставок, описи архівних джерел, огляди видань творів Гоголя та гоголезнавчої літератури. Представлені покажчики та списки перекладів творів Гоголя та літератури про нього мовами народів світу, праці, що подають відомості про рецепцію творчості Гоголя літературами різних країн і народів. Враховано також іконо- і фільмографічні матеріали, що виходили окремо, чи з'являлися на сторінках книг та періодичних видань. Приділено увагу бібліографічним та пристатейним спискам, різноманітним посиланням у тексті статей чи підрядкових примітках на гоголівську бібліографію за умови, що вона суттєва. Більшість описів видань у покажчику супроводжуються анотаціями, які визначають характер видання, розкривають його зміст, інформують про обсяг, хронологічні рамки, спосіб розміщення матеріалу, наявність допоміжних покажчиків тощо. Наведено "Довідки про авторів" та "Іменний покажчик", складений за зведеним російсько-українським алфавітом.

Наведено матеріали про життєвий та творчий шлях видатного українського перекладача, перекладознавця і поета Г.П.Кочура у контексті українського літературного процесу. Це, зокрема, видання української державної бібліографії, галузеві ретроспективні українські та закордонні бібліографічні покажчики, а також журнальна і газетна періодика, фахові (з питань літературознавства і перекладознавства) збірники, монографії від 1936 р. до грудня 1999 р. Особливу увагу приділено публікаціям останнього часу, що вносять корективи в бібліографування творчого доробку Г.Кочура.