Запропоновано двомовне (українсько - англійське) видання матеріалів першої в Україні міжнародної конференції, присвяченої нагальним проблемам найновітнішого періоду літератури США: постмодернізму, мультикультуралізму, поетичним процесам і постатям, критичним школам. Висвітлено доповіді провідних дослідників США, України, Росії, Білорусії та молодих науковців-американістів.

Визначено формоутворюючі чинники цивілізації. Розглянуто постмодернізм і марксизм у контексті сучасної соціальної філософії. Проаналізовано самоосвіту в докласовому суспільстві як засіб соціокультурної інтеграції. Значну увагу приділено проблемі еволюції уявлень щодо національної ідентичності у контексті мультикультуралізму, проблемі соціально-філософського обгрунтування політики у галузі освіти. Висвітлено інформаційні проблеми освіти та науки. Розкрито структуру матеріального світу. Описано специфіку логічного мислення в науковому і художньому пізнанні.

Определены формообразовательные факторы цивилизации. Рассмотрены постмодернизм и марксизм в контексте современной социальной философии. Проанализировано самообразование в доклассовом обществе как средство социокультурной интеграции. Значительное внимание уделено проблеме эволюции представлений относительно национальной идентичности в контексте мультикультурализма, проблеме социально-философского обоснования политики в области образования. Освещены информационные проблемы образования и науки. Раскрыта структура материального мира. Описана специфика логического мышления в научном и художественном познании.

Досліджено гендерну теорію суб'єкта, яка пропонує нову філософську конструкцію суб'єктивності - гендерну суб'єктивність. Здійснено змістовий аналіз нових у вітчизняній філософії понять "стать" (біологічна стать) і "гендер" (соціальна, а не біологічна стать), "гендерна суб'єктивність", "жіноча суб'єктивність", "фемінізм", "постфемінізм", а також обгрунтовано необхідність подальшого розвитку нової вітчизняної соціальної дисципліни - гендерних досліджень. Показано, що гендерна теорія суб'єкта є практикою відродження принципу суб'єкта у філософії та концептуальною основою демократичних соціальних реформувань, й одночасно - альтернативою постмодернізму та постмодерністського антигуманізму і реалізацією на новій основі принципів гуманізму, мультикультуралізму, міждисциплінарності, гендерної рівності та рівноправності всіх суб'єктів пізнання в сучасному мисленні та культурі.

Розглянуто питання теоретичного дискурсу літературного класицизму в Україні та західноєвропейської естетичної традиції у першій половині ХІХ ст., самоідентифікації та компаративістики Л.Українки, теоретичного осмислення концепції читача у соцреалізмі. Описано особливості поетики нового для української літератури жанрового утворення - постмодерністського нелінійного роману. Розкрито історичні, соціально-психологічні та художньо-естетичні чинники розвитку американського мультикультуралізму. Проаналізовано творчісь сучасного американського письменника українського походження А.Мельничука, для прози якого характерне осмислення історії українського народу.

Рассмотрены вопросы теоретического дискурса литературного классицизма в Украине и западноевропейской эстетической традиции в первой половине ХІХ ст., самоидентификации и компаративистики Л.Украинки, теоретического осмысления концепции читателя в соцреализме. Описаны особенности поэтики нового для украинской литературы жанрового образования - постмодернистского нелинейного романа. Раскрыты исторические, социально-психологические и художественно-эстетические факторы развития американского мультикультурализма. Проанализировано творчество современного американского писателя украинского происхождения А.Мельничука, для прозы которого характерно осмысление истории украинского народа.

На підставі узагальнення сучасних філософських літературних джерел висвітлено проблеми мультикультуралізму. Проаналізовано твір одного з найвпливовіших сучасних західних мислителів Ч.Тейлора "Політика визнання". На матеріалі сучасних дискусій з приводу питання про ствердження людської ідентичності в культурних, політичних, національних, гендерних і освітніх процесах показано витоки та розвиток ідеї визнання рівної цінності різних культурних ідентичностей.

На основе обобщения современных философских литературных источников освещены проблемы мультикультурализма. Проанализировано произведение одного из наиболее влиятельных западных мыслителей Ч.Тейлора "Политика признания", на материале современных дисскусий по поводу вопроса об утверждении человеческой идентичности в культурных, политических, национальных, гендерных и образовательных процессах показаны истоки и развитие идеи признания равной ценности разных культурных идентичностей.

Обгрунтовано теоретичні та методичні підходи щодо вирішення проблем сучасної української культурної політики як соціокультурного процесу. Удосконалено її понятійний апарат: надано нові визначення понять "культура", "політика", "культурна політика", "мультикультуралізм", "мовна меншина". Представлено класифікації культурних норм, функцій, принципів та суб'єктів культурної політики. Запропоновано нове тлумачення полікультурного суспільства. Надано практичні рекомендації щодо удосконалення нормативно-правової бази держави у сфері культурної політики, напрямків її регулювання суспільством та державою (зокрема, фінансових відносин), моделі взаємодії держави з культурною сферою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч311.0

Рубрики:

Загальні проблеми педагогіки, педагогічна герменевтика

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання теорії та історії культури, мистецтвознавства. Проаналізовано становлення архітектурних стилів як компонент національної культури ХІХ - початку ХХ ст. на Миколаївщині. Висвітлено еволюцію культурної політики в СРСР у контексті "глобалізації" та "мультикультуралізму", теоретико-методологічні засади дослідження гендерної культури. Розкрито вплив неокласичних тенденцій у мистецтві на розвиток сучасного балету. Визначено соціокультурну динаміку та історичні форми буття моди.

Рассмотрены вопросы теории и истории культуры, искусствоведения. Проанализировано становление архитектурных стилей как компонент национальной культуры ХІХ - начала ХХ ст. в Николаевском регионе. Освещены эволюция культурной политики в СССР в контексте "глобализации" и "мультикультурализма", теоретико-методологические основы исследования гендерной культуры. Изучено влияние неоклассических тенденций в искусстве на развитие современного балета. Определены социокультурная динамика и исторические формы бытия моды.

На основі узагальненого досвіду розвитку ідей мультикультуралізму - сучасної "ідеології освіти" в США, - визначено оптимальні умови її застосування в реформуванні вітчизняної освітньої системи. Проаналізовано хід оновлення американської філософії освіти від біхевіоризму до конструктивізму з позицій громадянського суспільства. Теоретично обгрунтовано значення мультикультуралізму для формування демократичних цінностей та етнічної толерантності в Україні.

На основе обобщённого опыта развития идеи мультикультурализма - современной "идеологии образования" в США, - определены оптимальные условия её использования в реформировании отечественной образовательной системы. Проанализирован процесс обновления американской философии образования от бихевиоризма до конструктивизма с позиций гражданского общества. Теоретически обосновано значение мультикультурализма для формирования демократических ценностей и этнической толерантности в Украине.

The best conditions of the US multiculturalism concept application for the Ukrainian education are defined. The development of American education philosophy starting with behaviorism to constructivism are analyzed form the viewpoint of civic society.The meaning of multiculturalism for democratic values and ethnical tolerance development is theoretically grounded.

Досліджено типологію української ідентичності на матеріалі роману Аскольда Мельничука "Посланець мертвих" і повісті Клер Месуд "Проста історія". Проблема адаптації українського емігранта до американського середовища за умов нерозуміння домінуючою нацією його проблем аналізується з огляду на типологічну схожість у зазначених творах.

Висвітлено особливості програми "Партнерство в освіті". Наголошено, що США інтегрували величезну кількість людей різного походження у спільну культуру. У той же час у даній країні спільна культура є об'ємною, інтегрованою з великої кількості різних соціокультурних груп. Цього вдається досягати значною мірою завдяки поширенню мультикультурного дискурсу в американській філософії освіти. Розглянуто окремі напрямки впровадження ліберальних філософських ідей мультикультуралізму в освіту США та можливості використання цього досвіду в освітній системі України.

Освещены особенности программы "Партнёрство в образовании". Отмечено, что США интегрировали много этнонациональных групп в общую культуру. В то же время в данной стране общая культура является объёмной, интегрированной из большого количества разных культур. Этого удаётся достигнуть благодаря распространению мультикультурного дискурса в американской философии образования. Рассмотрены некоторые направления внедрения либеральных философских идей мультикультурализма в образование США и возможности использования этого опыта в образовательной системе Украины.

Participation in Ukraine-United States Partners in Education Exchange Program has helped me to make sure that the USA have integrated a great number of national groups into a particular public culture. At the same time the mutual culture is very representative and deals with a great number of different sociocultural groups. Such successful combination of public culture with preserved national peculiarities is the result of spreading the ideas of multiculturalism both in the philosophic thought and the practice of American education. This paper outlines a new approach to the problems and studies some ways of utilization of American experience in Ukrainian educational system.

Досліджено феномен етнонаціональних громадських організацій як специфічний інститут поліетнічного громадянського суспільства незалежної України. Проаналізовано теорії етнічної та політичної нації, громадянського суспільства та його корпоративізації, а також дискусію щодо мультикультуралізму та міжнародну практику захисту прав національних меншин. Розглянуто історію формування громадських організацій етнічних меншин в Україні, їх типологію, проблеми легітимізації та організаційної побудови. Показано специфіку становлення та діяльності громадських організацій основних етнічних спільнот України, проаналізовано пріоритетні напрямки їх діяльності, розглянуто процеси та форми інтеграції об'єднань, які представляють різні етноси. Аналіз діяльності громадських організацій національних меншин здійснено у контексті взаємодії з державою, запропоновано їх визначення як своєрідних суб'єктів етнополітики, які відіграють специфічну й незамінну роль у формуванні української політичної нації.

Исследован феномен этнонациональных обещственных организаций как специфический институт полиэтнического гражданского общества независимой Украины. Проанализированы теории этнической и политической нации, гражданского общества и его корпоративизации, а также дискуссия о мультикультурализме и международная практика защиты прав национальных меньшинств. Рассмотрена история формирования общественных организаций этнических меньшинств в Украине, их типология, проблемы легитимизации и организационного построения. Показана специфика становления и деятельности общественных организаций основных этнических сообществ Украины, определены приоритетные направления их деятельности, рассмотрены процессы и формы интеграции объединений, которые представляют различные этносы. Изучение деятельности общественных организаций национальных меньшинств проведено в контексте взаимодействия с государством и предложено их определение как своеобразных субъектов этнополитики, играющих специфическую и незаменимую роль в формировании украинской политической нации.

Наведено результати аналізу концепції "політики визнання" відомого канадського науковця Ч.Тейлора, розкрито особливості її осмислення американськими вченими. Висвітлено витоки, альтернативи та дискусійні питання мультикультуризму. Розглянуто такі важливі для сучасності теми, як Інший, культурні відмінності, самовизначення поліетнічного суспільства.

Приведены результаты анализа концепции "политики признания" известного канадского ученого Ч.Тейлора, раскрыты особенности ее осмысления американскими учеными. Освещены истоки, альтернативы и дискуссионные вопросы мультикультуризма. Рассмотрены такие важные для современности темы, как Иной, культурные отличия, самоопределение полиэтнического общества.

Розглянуто методологічний аспект соціокультурної множинності. На підставі онтологічного аналізу множинності періодів модерну та постмодерну запропоновано нове визначення мультикультуралізму як соціокультурної моделі модернізації постмодерну, що полягає в ідеологічній спробі встановити симетрію між соціокультурною множинністю постмодерну. З використанням даного підходу встановлено демаркаційну лінію між спонтанною гетерогенною множинністю та множинністю, що стає результатом дії мультикультуралістських політичних ініціатив і виявлено причини загострення міжкультурної інтеракції в суспільствах, що практикують мультикультуралістські заходи. Визначено, що підставою для виникнення гетерогенної множинності у соціокультурній сфері (постмодерної множинності на відміну від модерної) власне стає дереалізована, десубстанціалізована культура, котра постає як відкритий ціннісний горизонт, що все більше втрачає ієрархічний і системний характер організації та набуває мережевого характеру самоорганізації. На підставі розробленого методологічного підходу щодо вивчення процесів множення та культурної інтеракції у науковий обіг введено термін "мультикультурація", більш адекватний для характеристики рухомої множинності постмодерну. На основі аналізу постмодерної рухомої множинності (мультикультурації) розкрито нові можливості емансипації (гетерогенної свободи), яка на відміну від попередніх форм позитивної та негативної свободи демонструє можливість подолання двотактності звільнення (відчуження/засвоєння) в історичному процесі, що має відбуватися з єдиного центру.

Розглянуто соціополітичні трансформації, глобалізаційні процеси у світі, інтенсивні процеси людської мобільності: еміграцію, імміграцію, туризм, мультикультуралізм. Звернуто увагу на новий напрям у розвитку педагогіки - мультикультурну освіту (МКО), що охоплює культуру та захищає громадянські права кожної людини. Висвітлено суть МКО та громадянської освіти.

Розглянуто проблему впливу рідної мови у структурі різносистемних мов і наведено характеристику позитивної та негативної інтерференції. Проаналізовано роль мультикультуралізму в сучасному українському соціумі. Викладено концептуальні підходи до вирішення мовних проблем на Донеччині. Розкрито специфіку лексико-семантичного ад'єктивного різновиду прізвищ північного регіону Донеччини. Висвітлено проблеми соціолінгвістики за умов двомовного соціуму, особливості українсько-російського білінгвізму, співвідношення двох мов на території України.

Рассмотрена проблема влияния родного языка в структуре разносистемных языков и приведена характеристика положительной и отрицательной интерференции. Проанализирована роль мультикультурализма в современном украинском социуме. Изложены концептуальные подходы к решению языковых проблем в Донецком регионе. Раскрыта специфика лексико-семантической разновидности фамилий северного региона Донецкой области. Освещены проблемы социолингвистики в условиях двуязычного социума, особенности украинско-российского билингвизма, соотношения двух языков на территории Украины.

Розглянуто комунікацію як критерій культури, культуру постмодернізму як підгрунтя фазового перетворенння соціокультурної реальності, національний характер як чинник формування та функціонування масової свідомості. Висвітлено особливості мовлення дошкільників у полікультурному контексті, виховання дітей молодшого шкільного віку з дистантних сімей. Визначено соціально-педагогічні умови розвитку та формування національної свідомості та гідності молодих людей. Проаналізовано спадщину А.Ейнштейна у сучасному культурно-освітньому просторі, освітню діяльність у контексті мультикультуралізму.

Рассмотрены коммуникация как критерий культуры, культура постмодернизма как подоснова фазового преобразования социокультурной реальности, национальный характер как фактор формирования и функционирования массового сознания. Освещены особенности речи дошкольников в поликультурном контексте, воспитания детей младшего школьного возраста из дистантных семей. Определены социально-педагогические условия развития и функционирования национального сознания и достоинства молодых людей. Проанализированы наследие Е.Эйнштейна в современном культурно-образовательном пространстве, образовательная деятельность в контексте мультикультурализма.

Проаналізовано проблеми етнокультурної ідентифікації та євроінтеграції, сучасної філософії культури та мистецтва, естетики авангарду та постмодернізму, духовного потенціалу мультикультуралізму за умов становлення громадянського суспільства. Розглянуто культурологічні імплікації у сучасній політології та філософії освіти. Показано роль моралі та мистецтва у формуванні громадянської свідомості. Наведено характеристику сучасного стану системи духовної освіти в Україні, визначено основні тенденції її розвитку. Описано некласичну парадигму естетики як теоретичну базу формування світогляду митця.

Проанализированы проблемы этнокультурной идентификации и евроинтеграции, современной философии культуры и искусства, эстетики авангарда и постмодернизма, духовного потенциала мультикультурализма в условиях становления гражданского общества. Рассмотрены культурологические импликации в современной политологии и философии образования. Показана роль морали и искусства в формировании общественного сознания. Приведена характеристика современного состояния системы духовного образования в Украине, определены основные тенденции ее развития. Описана неклассическая парадигма эстетики как основа формирования мировоззрения художника.

Досліджено вплив політичної й етнокультурної маргінальності на трансформацію політичного простору пострадянської України. На теоретичному рівні визначено та проаналізовано методологічні підходи щодо вивчення категорій політичної й етнокультурної маргінальності. Проведено комплексне дослідження причин маргіналізації у сучасній Україні. Запропоновано процес політичної маргіналізації розглядати не лише як негативне явище, але й як основу формування позитивного потенціалу для становлення нових політичних структур і відносин у країні, що реформується. Розкрито сутність і специфіку етнокультурної маргінальності в Україні, яка полягає у значному зростанні проявів маргіналізму серед більшості етносів, поглибленні маргінальних тенденцій у зв'язку з активізацією міграційних процесів, медіативним характером України (географічне положення між Заходом і Сходом), що породжує її особливий етнокультурний статус як маргінальної держави. Наведено рекомендації щодо удосконалення механізму управління процесами маргіналізації за умов пострадянської України. Обгрунтовано необхідність розробки за підтримки держави та активної участі різних структур громадянського суспільства консолідувальної програми міжетнічного діалогу на засадах інтеграції та мультикультуралізму з метою об'єднання різних верств населення за принциповими питаннями з обов'язковим урахуванням культурно-історичних особливостей окремих регіонів.

Досліджено індійсько-американську літературу, проаналізовано творчість Б.Мухерджі, одну з головних статей американського мультикультуралізму. Уперше на підставі аналізу творчості Б.Мухерджі виділено важливі індійські елементи, які вплинули на формування поетики прози й утворюють внесок письменниці до американської літератури, а саме: теорію індійської поетики, могольської мініатюри, танцю, індуїзм. Показано унікальність естетичних новацій письменниці, гетерогенний характер поетики її творів, поєднання американського досвіду й індійської спадщини у багаторівневий гібридний текст.