На основі міської прози В.Шевчука розглядається один із основоположних постулатів екзистенціалізму - боротьба за "автентичну людину". Зроблено спробу проаналізувати твори письменника (роман "Стежка в траві", повісті "Середохрестя", "Птахи з невидимого острова" та інші) як відбиття західного екзистенціалізму і співвіднести їх з традицією екзистенційного мислення, філософування і ,власне, екзистенціалізму в українській літературі.

Висвітлюються деякі дискусійні питання сучасної української літератури та культури, а також функціонування різних критично-філософських стилів, зокрема, постмодернізму, структуралізму, екзистенціалізму та ін. У цьому контексті аналізуються діяльність і праці вітчизняних та зарубіжних мислителів, культурних діячів та письменників - В.Стуса, Я.Дашкевича, М.Монтеня, Дерріди.

Містяться матеріали наукової конференції "Гуманізм. Людина. Освіта", що відбулася в Дрогобичі у травні 1994 року. Розглядаються аспекти взаємозв'язку освіти і просвітництва, проблема філософії символу в європейському образотворчому мистецтві Нового часу, психологічний механізм прийняття особистістю обов'язків, гуманістичний зміст моральної відповідальності особистості в екзистенціалізмі. Характеризуються людське існування та мовна картина світу, національний зміст космополітичного світогляду, висвітлюється національна свідомість у контексті загальнолюдських цінностей та культурний субстрат національної свідомості. Визначається роль філософії в системі вищої освіти, а національної специфіки естетичного виховання - в українській школі. Приводяться етнопедагогічні основи сучасного навчання і виховання, а також шляхи застосування мистецтва у розвитку культури майбутнього вчителя. Підкреслюється доцільність формування національної свідомості молодших школярів засобами рідної мови та інше.

Систематизовано європейську традицію теорії інтерпретацій. Наведено поняття герменевтики, описано перші системи інтерпретації (кабалістику, античну і християнську герменевтику). Розглянуто наукову інтерпретацію герменевтики, феноменологію, філософську герменевтику, психоаналіз, фемінізм, екзистенціалізм. Висвітлюються проблеми семіотики та структуралізму, постмодернізму (постструктуралізму), герменевтики як літературної естетики, показано синтетичний характер сучасної української прози, а також стиль і час у зарубіжній прозі ХХ ст.

Досліджено методологію та філософію сучасної науки, особливості синергетичного світорозуміння, специфіку природничонаукового та гуманітарного знання, а також деякі питання релігійного життя українського суспільства. Наведено психобіологічні концепції І.Ейбл-Ебесфельдта та К.Лоренца. Основну увагу приділено життєсмисловим цінностям в екзистенціалізмі, соціокультурним передумовам античного раціоналізму, археології та архітектоніці міфу.

Проаналізовано творчість лауреата Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка В.Шевчука. Висвітлено прозу сучасного українського письменника в координатах світової, насамперед, європейської літератури. Охарактеризовано засоби творення Шевчукової художньої мікрогалактики - витвореного його уявою художнього універсуму як моделі дійсності. Особливу увагу приділено застосуванню барокових компонентів універсальної картини світу, витворенню "паралельної дійсності" у просторі притчі, буттєвому пласту поетики як віддзеркаленню екзистенціалізму. Простежено шлях літературного героя від екзистенційної "естетики абсурду" - через "естетику протистояння" - до метафоричного закону піраміди.

Висвітлено проблеми впливу філософії екзистенціалізму на молодь, ідею модерної інтерпретації особистості в епоху глобалізації. Проаналізовано культурно-історичні типи особистості, роль етики в становленні моральної особистості. Розглянуто проблему теодицеї в релігійно-філософських концепціях, питання становлення іконопису як символічної форми мистецтва, нових художньо-естетичних принципів у мистецтві "срібного віку". Розкрито методологічні аспекти музичного постмодернізму, історичний аспект розвитку соціальної антропології та філософії освіти.

Освещены проблемы влияния философии экзистенциализма на молодежь, идею модерной интерпретации личности в эпоху глобализации. Проанализированы культурно-исторические типы личности, роль этики в становлении моральной личности. Рассмотрены проблема теодицеи в религиозно-философских концепциях, вопросы становления иконописи как символической формы искусства, новых художественно-эстетических принципов в искусстве "серебряного века". Раскрыты методологические аспекты музыкального постмодернизма, исторический аспект развития социальной антропологии и философии образования.

На підставі узагальнення матеріалів міжнаціональної рецепції літературних джерел першої половини ХХ ст. проаналізовано теоретичні проблеми біблійної герменевтики, показано роль перекладознавства в компаративістичному аспекті. Розглянуто питання тестуалізованих генологічних відповідностей текстів українських "молодомузівців" у контексті філософії екзистенціалізму, поетики символізму та синтезу мистецтв.

На основании обобщения материалов межнациональной рецепции литературных источников первой половины ХХ ст. проанализированы теоретические проблемы библейской герменевтики, показана роль переводоведения в компаративистическом аспекте. Рассмотрены вопросы тестуализированных генологических соответствий текстов украинских молодых музыкантов в контексте философии экзистенциализма, поэтики символизма и синтеза искусств.

Досліджено сутність і значення феномену свободи у сучасних західних філософських концепціях. Проаналізовано гносеологічні протиріччя класичної метафізики та абсолютного ідеалізму як передумови інтерпретацій поняття свободи у філософії екзистенціалізму. Розглянуто онтологічну структуру свободи та проблеми самореалізації та самозвільнення особистості. Визначено специфіку осмислення феномену свободи в релігійному, метафізичному та постметафізичному дискурсах. Висвітлено погляди Е.Гуссерля на свободу наукової творчості та про відповідальність філософів за долю європейської культури. Розглянуто стратегії свободи у сучасних соціальних і практичних філософських теоріях. Проведено дослідження соціально-синергетичних концепцій, поява яких зумовлена зростанням ступенів свободи в модернізованому постіндустріальному суспільстві.

Раскрыты сущность и значение феномена свободы в современных западных философских концепциях. Проанализированы гносеологические противоречия классической метафизики и абсолютного идеализма как предпосылки интерпретаций понятия свободы в философии экзистенциализма. Рассмотрены онтологическая структура свободы и проблемы самореализации и самоосвобождения личности. Определена специфика осмысления феномена свободы в религиозном, метафизическом и постметафизическом дискурсах. Проанализированы взгляды Э.Гуссерля на свободу научного творчества и об ответственности философов за судьбу европейской культуры. Расмотрены стратегии свободы в современных социальных и практических философских теориях. Проведено исследование социально-синергетических концепций, появление которых обусловлено возрастанием степени свободы в модернизированном постиндустриальном обществе.

Висвітлено проблеми світової філософії, зміст основних філософських ідей, теорій, їх генезис у процесі духовної еволюції культури. Проаналізовано різні філософські напрями, течії, школи, розкрито плюралістичний характер основ філософії. Розглянуто питання філософії античності, Середньовіччя, епохи Відродження, європейської філософії XVII - XVIII ст., німецької класичної філософії, а також питання феноменології, екзистенціалізму, герменевтики, прагматизму, філософської антропології, релігійної філософії, неогуманізму, структуралізму, постмодернізму. Визначено основні філософські напрямки ХХ ст., зокрема української філософії.

Освещены проблемы мировой философии, содержание основных философских идей, теорий, их генезис в процессе духовной эволюции культуры. Проанализированы разные философские направления, течения, школы, раскрыт плюралистический характер основ философии. Рассмотрены вопросы философии античности, Средневековья, эпохи Возрождения, европейской философии XVII - XVIII ст., немецкой классической философии, а также вопросы феноменологии, экзистенциализма, герменевтики, прагматизма, философской антропологии, религиозной философии, неогуманизма, структурализма, постмодернизма. Определены основные философские направления ХХ ст., в частности украинской философии.

Розглянуто питання екзистенціальної проблематики у творах відомих мислителів. Проаналізовано зміст слів "екзистенція" та "екзистенціалізм". Висвітлено основні теми, якими переймаються філософи екзистенції.

Рассмотрены вопросы экзистенциальной проблематики в сочинениях известных мыслителей. Проанализировано содержание слов "экзистенция" и "экзистенциализм". Освещены основные темы, какими проникаются философы экзистенции.

Висвітлено ціннісні орієнтації, інтелектуально-творчі засади раціоналізму, екзистенціалізму, представлені у творчості відомих європейських філософів - Г.Башляра, Е.Касієра, К.Ясперса. Розглянуто філософію як спосіб духовного самовизначення людини в світі, проблеми буття, філософські альтернативи ХХ ст., напрямки активності людських шукань істини. Визначено історичний зміст фундаментальних понять філософії - інтелекту, розуму, знань, свободи. Вперше в педагогічній та творчій практиці наведено принцип розширення раціонального поля цивілізацій для простеження розвитку мислення в його різних формах, зокрема, як феномену вищого типу - сумарного еквівалента у спадку геніїв та індивідуальних прозрінь учених, які не належать до професіонального кола метафізиків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(7Сое=Ук)-4Тарнавський,Ю.З + Ш5(Ук=7Сое)-4Тарнавський,Ю.

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено доцільність використання ідей екзистенціалізму для вирішення проблем потенціалу індивідуального буття людини. Проаналізовано проблему часу у теорії життєвого шляху. Розкрито роль міфологічних уявлень в образі світу. Розглянуто питання статево-рольових аспектів самосвідомості: особливості гендерної поведінки, організацію статево-рольової сфери жінки, передумови норми психосексуального розвитку підлітка. Описано методику комп'ютерної підтримки діяльності психологів у психолого-медико-педагогічних консультаціях.

Розглянуто релігійно-філософські погляди Памфіла Юркевича - яскравого представника української філософії доби романтизму, продовжувача розбудови релігійно-філософської антропології, започаткованої Г.Сковородою. Релігійно-філософська антропологія П.Юркевича є основою психоаналітичної парадигми людського буття та релігійного екзистенціалізму та персоналізму.

Висвітлено творчість оригінального українського прозаїка 1920 рр. - В.Підмогильного, який на основі досвіду фрейдизму та екзистенціалізму, намагається показати особистість у сплетінні почуттів, переживань та ідей. Розкрито інтелектуальну інтригу, зумовлену можливістю діаметрально протилежних інтерпретацій твору прозаїка "Невеличка драма".

Освещено творчество оригинального украинского прозаика 1920 гг. - В.Подмогильного, который на основании опыта фрейдизма и экзистенциализма, пытается отыскать личность в сплетении чувств, переживаний и идей. Раскрыта интеллектуальная интрига, обусловленная возможностью диаметрально противоположных интерпретаций произведения прозаика "Небольшая драма".

Описано особливості осмислення духовних засад людського буття українською філософією. Розкрито філософсько-правові аспекти становлення демократії та громадянського суспільства в Україні. Висвітлено антропоморфні тенденції в архетипній свідомості. Розглянуто проблему людського існування у філософії екзистенціалізму. Проаналізовано наукову культуру як світоглядно-антропологічний ідеал природничих наук у дослідженнях українських учених другої половини ХХ ст. Визначено методологічні функції семантичної моделі в структурі логічної теорії.

Описаны особенности осмысления духовных основ человеческого бытия украинской философией. Раскрыты философско-правовые аспекты становления демократии и гражданского общества в Украине. Освещены антропоморфные тенденции в архетипном сознании. Рассмотрена проблема человеческого существования в философии экзистенциализма. Проанализирована научная культура как мировоззренческо-антропологический идеал природоведческих наук в исследованиях украинских ученых второй половины ХХ ст. Определены методологические функции семантической модели в структуре логической теории.

Висвітлено принципові, загальнонаукові, теоретико-методологічні положення, що характеризують психологію як самостійну галузь наукового знання. Наведено основний вчинковий принцип для розкриття загальнопсихічних, вікових, екзистенціальних характеристик психологічних феноменів. Розкрито суть поняття метапсихології. Наведено своєрідну модель психології вчинку з метою об'єднання досвіду теоретизації та методологічного вивчення психологічних явищ світу, набутого у різних напрямах філософської та психологічної науки: феноменології, екзистенціалізмі.

Освещены принципиальные, общенаучные, теоретико-методологические положения, характеризующие психологию как самостоятельную отрасль научного знания. Приведен основной принцип поступка для раскрытия общепсихологических, возрастных и экзистенциальных характеристик психологических феноменов. Раскрыто содержание понятия метапсихологии. Приведена своеобразная модель психологии поступка с целью объединения опыта теоретизации и методологического изучения психологических явлений мира, приобретенных в различных направлениях философской и психологической науки: феноменологии, экзистенционализме.

Наведено роздуми щодо долі інтелектуальної спадщини когорти найвідоміших в Україні та за її межами філософів-шістдесятників. Розкрито теоретичну, загальнокультурну та політичну значущість тих зрушень у даній галузі, які пов'язано з двома напрямками філософування: "червоним екзистенціалізмом" і "червоним позитивізмом". Висвітлено проблемы ставлення до природи на різних етапах досліджень Київської світоглядно-антропологічної школи. Розглянуто ноосферність як наростання ціннісного потенціалу пізнання. Висвітлено особливості персоналістичної антропології О.Кульчицького.

Приведены размышления о судьбе интеллектуального наследия известнейших на Украине и за ее пределами философов-шестидесятников. Раскрыта теоретическая, общекультурная и политическая значимость связанных с двумя направлениями философствования ("красным экзистенциализмом" и "красным позитивизмом") изменений в данной области. Освещены проблемы отношения к природе на различных этапах исследований Киевской мировозренческо-антропологической школы. Рассмотрена ноосферность как нарастание ценностного потенциала познания. Освещены особенности персональной антропологии А.Кульчицкого.

Проаналізовано діяльність визначного українського історика В.Винниченка, його роль у процесі національно-державного відродження країни на початку ХХ ст., розкрито педагогічний зміст його спадщини, витоки української державності у зазначений період. Висвітлено співпрацю українських соціал-демократів Галичини та Наддніпрянщини на початку ХХ ст., еволюцію політико-філософського світогляду В.Винниченка. Розглянуто філософію екзистенціалізму як умову збереження особистості у тоталітарному світі, проблему буття Бога.

Проанализированы деятельность известного украинского историка В.Винниченка, его роль в процессе национально-государственного возрождения страны в начале ХХ ст., раскрыты педагогическое содержание его наследия, истоки украинской государственности в указанный период. Освещены сотрудничество украиских социал-демократов Галиции и Надднепрянщины в начале ХХ ст., эволюция политико-философского мировоззрения В.Винниченка. Рассмотрены философия экзистенционализма как условие сохранения личности в тоталитарном мире, проблема бытия Бога.