Окреслено основні наукові підходи до дослідження аргументації, висвітлено особливості аргументації в логіко-філософському, лінгвістичному та прагмадіалектичному аспектах, проаналізовано побудову аргументації з міждисциплінарних позицій, виявлено її мовні аспекти.

Очерчены основные научные подходы к исследованию аргументации, освещены особенности аргументации в логико-философском, лингвистическом и прагмадиалектическом аспектах, проанализировано построение аргументации с междисциплинарных позиций, выявлены языковые аспекты аргументации.

In the article the basic going is examined near research of argumentation, feature of argumentation in logiko-philosophical, linguistic, pragmadialekticheskom aspects, the construction of argumentation is analysed from mezhdisciplinarnykh positions, the linguistic aspects of argumentation are determined.

На базі методичних принципів доказової медицини наведено науково-практичну інформацію, що розглянута як аргументація рольової функції різних пробіотиків, а також особливості критеріїв їх ефективності та рекомендації щодо вибору режимів диференційного застосування в системі реабілітаційних заходів "внутрішньо-зовнішнього" вмісту асоційовано ускладнених форм урогенітального хламідіозу у жінок за умов екологічного неблагополуччя.

Викладання новинної радіожурналістики розглянуто під практичним кутом зору, оскільки журналістика є передусім щоденною практичною діяльністю, яка вимагає, окрім спеціальних знань, ще й конкретних навичок, умінь. Аргументація саме такої концепції викладання грунтується на прикладах організації навчального процесу в Могилянській школі журналістики, у свою чергу запозиченого з досвіду британських партнерів (Лідський університет).

Вперше досліджено комунікативний, прагматичний, риторичний, соціолінгвістичний аспекти американського судового дискурсу, який є усною, переважно спонтанною комунікацією. Встановлено позалінгвальні фактори, що впливають на аргументацію в американському судовому дискурсі та зумовлюють вербальне оформлення аргументів. Визначено основні аргументи в американському судовому дискурсі та здійснено детальний аналіз їх особливостей. Обговорено напрямки мовної реалізації найбільш поширених варіантів тактики та прийомів аргументації в американському судовому дискурсі. Уточнено аргументативні властивості риторичних прийомів.

Розкрито прагмалінгвістичні особливості сучасного німецького публіцистичного аргументативного дискурсу. Проаналізовано вплив полінгвальних чинників на відбір мовних засобів аргументації та досліджено критерії її вірогідності й істинності. Німецький публіцистичний аргументативний дискурс - мисленнєво-комунікативна діяльність адресанта й адресата - призначений для розповсюдження суспільно значущої інформації з одночасним формуванням ставлення до неї. Він має відображення у вигляді розгалуженої системи тестів, об'єднаних спільністю виконуваного соціального завдання. Провідні аргументи апелюють до прикладу, авторитету та до статистичних даних. Основними аргументативними тактиками в німецькому публіцистичному дискурсі є тактика експліцитного й імпліцитного інформування, тактика формування ставлення до повідомлення шляхом оцінювання та тактика спонукання.

Виявлено особливості використання мовних засобів у полемічному дискурсі з орієнтацією на моделювання адекватної стратегії і тактики мовленнєвої поведінки. Встановлено, що складовими полемічного дискурсу є аргументація і конфлікт, які специфічно модифікуються у даному типі висловлювання. Запропоновано методику аналізу полемічного дискурсу, що включає виявлення ілокутивних цілей автора, розгляд структури тексту полемічної статті, визначення особливостей актуалізації ознак конфліктного і аргументативного дискурсів, а також їх взаємодії. Доведено, що структура полемічної статті обов'язково включає первинну статтю як причину виникнення полеміки, а ключові слова, які утворюють текст-примітив, сигналізують про розвиток конфлікту. З'ясовано особливості аргументації у полемічному дискурсі, які полягають у відборі видів аргументів, способах їх подачі та застосуванні відповідних мовних засобів. Обгрунтовано специфіку використання мовних засобів, спрямованих на досягнення відповідної ілокутивної мети.

Проведено дослідження політичної аргументації як найбільш оптимального способу перетворення політичної комунікації демократичного суспільства на раціональних засадах. Визначено концептуальний та конкретно-політичний рівні обгрунтування політичної комунікації як засобу її раціоналізації. Проаналізовано поняття політичної аргументації, раціональної політичної комунікації, демократичної публічної сфери. Обгрунтовано дисфункційність сучасного стану політичної комунікації. На підставі використання результатів фундаментальної комунікативної теорії на предметному полі політичної науки встановлено базові засади раціональності політичної аргументації у морально обумовленій прагматиці мовленнєвої діяльності. Виявлено ресурси раціоналізації політичної комунікації за допомогою політичної аргументації у сучасному ліберальному суспільстві.

Дисертацію присвячено дослідженню специфіки поетики романів та есе французького письменника-католика Ж.Бернаноса. У біблійному сенсі вона є пророцтвом, тобто подією слова у відповідь на запитання, що лунає на історичному горизонті. Досліджується поняття эподіїю в точних і гуманітарних науках, вивчаються форми пророцтв і профетичного жанру, протистояння факту і події у розумінні самого письменника. Засоби поетики - жанри есе та роману. Оповідь, коментар, аргументація, діалог, опис, лексико-стилістичні фігури аналізуються як такі, що здійснюють трансформацію поверхового факту в текстуальну подію духовної снаги. Застосовується принцип герменевтичної арки. Аналіз історичної епохи передує вивченню діяльності творчої уяви митця, яка трансформує традиційну літературну жанрову парадигму. Особлива увага надається ефекту (коду) тексту, який породжує есхатологічну інтерпретацію творчого доробку письменника.

Досліджено явище іконоборства у духовному житті Київської Русі та Московської держави. Розглянуто витоки, особливості розвитку та поширення іконоборських ідей на Русі. Зазначено - до головних причин, що сприяли формуванню іконоборських уявлень, належать впливи тих учень, особливо єретичних, які містили іконоборські ідеї. Розглянуто аспект засилля обрядовір'я та фанатичні зловживання стосовно ікон, зростання власного вільнодумства, а також нерозуміння богословського вчення про ікони. Здійснено релігієзнавчий аналіз іконоборських акцій і встановлено, що дії іконоборців у період Київської Русі синкретизувалися з місцевими віруваннями та носили здебільшого побутовий практичний характер (спалення, порубка, відщіпування, розбивання, перевертання "догори ногами" ікон). Згодом практичне іконоборство набуло більш фанатичних розмірів, мало прояв в антицерковних виступах єретиків Московської держави (XIV - XVI с.). Значну увагу приділено еволюційному характеру явища іконоборства на Русі з моменту християнізації до виникнення перших єритичних рухів стригольників і жидовілих. Установлено, що аргументація іконоборства на Русі щодо критики ними іконошанування є подібною до попередніх і сучасних іконоборських рухів, наприклад: посилання на старозавітну заборону ідолопоклонства; використання суперечливих моментів з тексту Нового Заповіту в іконоборській інтерпретації; ототожнення понять "поклоніння" та "шанування"; заперечення, взаємопов'язані з догматом про дві природи Боголюдини Христа; критичне ставлення до феномену чудотворної ікони; заперечення шанування хреста, святих мощів, чернецтва.

Встановлено обсяг і зміст поняття "аргументація", простежено еволюцію поглядів щодо неї. Визначено структурні типи аргументних висловлень. Охарактеризовано мовні засоби, використовувані комунікантами для вираження аргументності. Досліджено комунікативно-прагматичні особливості аргументних висловлень. З'ясовано умови, що суттєво впливають на вживання та формування різноманітних типів аргументних висловлень. Окреслено структуру мовленнєвого акту аргументації. Виявлено прагматично зумовлені чинники, що здійснюють вплив на формування та функціонування аргументних висловлень у різних мовленнєвих актах. Визначено певні прагматичні характеристики аргументних висловлень.

Розглянуто юридичну аргументацію як міждисциплінарний логіко-юридичиий науковий предмет. Досліджено питання становлення й історичного розвитку теорії юридичної аргументації, особливості мови права. Висвітлено аналітичну та діалогічну моделі аргументації, визначено відмінність між науково-теоретичною та практичною типами аргументації. Розглянуто види аргументації та способи обгрунтування, логічні характеристики аргументації в судовому спорі, види логічних помилок і способи їх уникнення тощо.

Зазначено, що вивчення способів впливу на цільову аудиторію за допомогою засобів аргументації є надзвичайно важливим у сфері політичного дискурсу. Аргументація, як мовленнєва дія, звернена насамперед до розуму людини, яка здатна, подумавши, прийняти або спростувати думку, у правильності якої її намагаються переконати. Проаналізовано різні форми аргументації, що є універсальними для всіх мов, та їх використання американськими, українськими та японськими політиками з метою впливу на аудиторію та одержання її підтримки.

Обгрунтовано необхідність стратегічного управління маркетинговим потенціалом роздрібних торговельних підприємств. Спираючись на особливості торговельної галузі, розроблено загальну структурно-логічну схему процесу стратегічного управління маркетинговим потенціалом підприємства торгівлі. Встановлено, що основним ключовим питанням у теорії стратегічного управління залишається аргументація вибору базової стратегії розвитку господарюючого суб'єкта. Обгрунтовано науково-методичний підхід до вибору базової стратегії розвитку торговельного підприємства в процесі управління маркетинговим потенціалом, основними етапами якого є: оцінка рівня лояльності зовнішнього маркетингового середовища; визначення маркетингових стратегем; вибір стратегії розвитку підприємства. Запропоновано використання моделі маркетингової стратегеми, складовими елементами якої є політика управління маркетинговим потенціалом, стратегічна ринкова позиція підприємства та рівень лояльності зовнішнього маркетингового середовища. Розроблено інтерактивний стратегічний куб формування комплексу маркетингових стратегем, на основі використанням якого визначено маркетингові стратегеми для роздрібних торговельних мереж Харківського регіону та обгрунтовано стратегії їх подальшого розвитку.

Досліджено питання взаємозв'язку логіки та юридичної аргументації, можливостей вирішення проблем за допомогою її логічного аналізу, який грунтується на виділенні у ньому аналітичного та герменевтичного аспектів. Проведено логічний аналіз проблеми мовчання в юридичній аргументації. Розглянуто феномен мовчання у зв'язку з проблемою визначення брехні та обману в юридичній аргументаці. За допомогою логіко-когнітивного підходу подано когнітивні схеми різновидів обману як юридичого терміна.

Розглянуто низку питань, пов'язаних з пошуком та застосуванням об'єктивних товарних аргументів у маркетинговій комунікаційній практиці.

Зазначено, що аргументація права існування нанолінгвістики базується на "факторі масштабу" як ключовому моменті: змінюючи розмір, можна одержати інформацію про нові властивості об'єкта. Нанорівень в розгляді мовних фактів базується на особливій оптиці, що надає змогу побачити не завжди явне, але існуюче (і суттєве) через розуміння особливостей самоорганізації матерії, взаємодії з іншими об'єктами, виявлення можливостей і результатів інтегрування. Нанолінгвістика - це пошук шляхів для поглибленого розгляду об'єкта. У цьому випадку попередній досвід інтерпретації мовних феноменів стимулює наступні кроки міркувань по накопиченню знань про властивості об'єкта. Названо можливі вектори інтерпретаційних дій в області сучасного словотвору, в розгляді процесів адаптації запозичень, в сенсорній лінгвістиці. Визначено перспективи розвитку нанолінгвістики.

Одержали подальший розвиток теоретична аргументація ролі і призначення корпоратизації в системі ринкових перетворень в регіоні. Охарактеризовано основні ознаки корпоратизації шляхом визначення ключової мети, завдань, принципів, спрямованості, способів, елементів. Розкрито вилив корпоратизації на економічний розвиток регіонів.

Досліджено особливості викладання теми "Тригонометричні функції" у старшій школі. Виокремлено два основних етапи процесу вивчення тригонометричних функцій у ЗНЗ: початкове ознайомлення з тригонометричними функціями кутового аргументу в курсі геометрії (8 - 9 клас); систематизація і поглиблення знань про тригонометричні функції в курсі алгебри і початки аналізу (математики) (10 - 11 клас). Акцентовано увагу на методичних особливостях переходу від кутового аргументу до числового. Зазначено, що розумінню властивостей тригонометричних функцій сприяє чітка їх аргументація (доведення). Зроблено висновок, що вивчення тригонометричних функцій буде ефективнішим тоді, коли перед введенням тригонометричних функцій проведено достатню пропедевтичну роботу з числовим колом.

The features of the teaching about “Trigonometric functions” in high school. Two main stages of the process of studying the trigonometric functions in secondary schools: an introduction to the trigonometric functions of the angular argument in the course of geometry (class 8-9); systematize and deepen knowledge of trigonometric functions in algebra course and start the analysis (Mathematics) (grades 10-11). The attention is focused on the methodological features of the transition from the angular argument to a numeric argument. It’s noted that the understanding of the properties of trigonometric functions helps clear their argument (proof). It’s concluded that the study of trigonometric functions will be more effective when carried out prior to their introduction sufficient propaedeutic work with numerical range.

Розглянуто соціальні, методологічні та психологічні аспекти інтерактивних методів навчання. Базовим елементом інтерактивних методів виділено діалогічний метод педагогічного спілкування. Виокремлено головні проблеми застосування інтерактивних методів у вивченні класичних мов. Наведено приклади конкретних методів, що можуть бути застосовані у навчальному процесі, а також запропоновано комплексний метод "Аргументація пропозицій".

Очевидно є підстави для твердження, що комунікативну культуру правників слід розглядати як соціальний феномен у найширшому розумінні значення та сутності цього поняття. У комунікативному процесі, що супроводжується обміном різновартісними цінностями, визначаються статусні ознаки чинників, і суб'єктів комунікації. У такий спосіб стають явними і вкрай необхідними взаємозв'язки між такими поняттями, як "мова", "комунікація", "соціум", "адаптація суб'єкта", "аргументація", "спілкування" тощо, що й спричиняє відповідно високі вимоги до формування комунікативної культури майбутніх правників-студентів юридичних навчальних закладів, як вагомої передумови їх професійної компетентності.