Висвітлено проблематику становлення глобального етапу розвитку економічної системи, цивілізаційні виміри глобальних економічних процесів, роль США в світовій економічній системі, перспективи і потенціал локальних цивілізацій, викладено прогностичні сценарії глобального розвитку. Розкрито зміст і описано природу глобальних економічних парадоксів, визначено передумови альтерглобалізму, напрями реінституціоналізації за умов глобального розвитку.

Освещены проблематика становления глобального этапа развития экономической системы, цивилизационные измерения глобальных экономических процессов, роль США в мировой экономической системе, перспективы и потенциал локальных цивилизаций, представлены прогностические сценарии глобального развития. Раскрыто содержание и описана природа глобальных экономических парадоксов, определены предпосылки альтерглобализма, направления реинстуционализации в условиях глобального развития.

На підставі західного та українського досвіду розглянуто питання масових комунікацій (МК). Наведено методи медіадосліджень. Особливу увагу приділено професії журналіста, українським медіареформам, журналістській освіті, новим медіа, глобалізаційним явищам. Висвітлено різноманітні теорії МК, зокрема теорію Д.Мак-Квейла. Розкрито зміст понять глобального порозуміння, анти- та альтерглобалізму.

С учетом зарубежного и отечественного опыта рассмотрены вопросы массовых коммуникаций (МК). Приведены методы медиаисследований. Особое внимание уделено профессии журналиста, украинским медиареформам, журналистскому образованию, новым медиям, глобализационным явлениям. Освещены разнообразные теории МК, в частности теория Д.Мак-Квейла. Раскрыто содержание понятий глобального понимания, анти- и альтерглобализма.

Обгрунтовано концептуальні підходи до природи та характеру глобалізації, визначено соціальні імперативи паблік рилейшнз, наведено моделі ідеологій глобалізму й альтерглобалізму. З'ясовано суть глобального управління, розглянуто вплив глобалізації на паблік рилейшнз, суть і фактори виникнення міжнародних комунікацій з громадськістю, специфіку інституціональних форм реалізації зв'язків зі світовою громадськістю у транснаціональному середовищі, глобальні проблеми й основні тенденції глобалізації та технологій PR. Проаналізовано міжнародні паблік рилейшнз різних учасників міжнародних відносин: національних держав, міжнародних організацій і транснаціональних корпорацій. Розглянуто аспект європейського виміру PR-забезпечення України в євроінтеграційному та глобалізаційному просторі та міжнародний PR як інструмент формування іміджу глобалізації, акцентовано увагу на актуальній для України проблемі розробки національної глобалізаційної стратегії, запропоновано рекомендації щодо національної PR-програми адаптації України до глобалізації.

Висвітлено специфіку альтерглобалізму в Латинській Америці, проявом якої став "лівий поворот" як спосіб подолання соціальних наслідків неоліберальної глобалізації в регіоні. Процеси глобалізації розглянуто як сукупність об'єктивних та суб'єктивних процесів сучасної системи міжнародних відносин, останні з яких використовуються як інструмент реалізації інтересів глобального економічного центру. Однією з ключових характеристик латиноамериканського альтерглобалізму визначено високий ступінь включення у рух політичних сил та офіційних урядів, що відстоюють ліву ціннісну орієнтацію. Охарактеризовано цивілізаційні особливості регіону як головну передумову "лівого повороту", а результати неоліберальних трансформацій - як його головні причини. Розглянуто альтернативні ініціативи акторів "лівого повороту" в їх міжнародній та соціальній політиці. В плані альтернативних АЛКА форм інтеграції розглянуто два "постліберальні" проекти - бразильський (УНАСУР) та венесуельський (АЛБА-ТКП). Проаналізовано ефективність цих урядів у вирішенні соціальних проблем як критерій їх альтернативності. Запропоновано принципи типологізації лівих урядів у регіоні та виділено чотири їх типи. Досвід латиноамериканських урядів "лівого повороту" демонструє можливі альтернативні моделі постліберального розвитку периферійних країн за умов глобалізації.

Комплексно проаналізовано особливості формування, специфічні цінності та практичні прояви альтерглобалізму як феномену сучасного культурно-цивілізаційного процесу. Доведено, що чинниками становлення альтерглобалізму є культурно-цивілізаційна природа глобалізації, суб'єктивні та об'єктивні причини-наслідки якої вплинули на виникнення та актуалізацію надзавдань альтерглобалістського спрямування, та, відповідно, формування альтерглобалістського світогляду та практики соціокультурної діяльності. Уточнено зміст понять "альтерглобалізм" та "альтерглобалістський рух", що надало змогу сформувати узагальнене розуміння особливостей прояву та протікання основних процесів опору негативним наслідкам глобалізації. Досліджено діяльність представників альтерглобалізму як нової форми соціокультурної інтеграції з урахуванням культурно-регіональних особливостей прояву опору наслідкам глобалізації. Обгрунтовано найбільш перспективні напрями розвитку альтерглобалізму з урахуванням культурно-цивілізаційної складової, серед яких такі ініціативи, як: культурно-комунітарні проекти, поширення альтерглобалістських ідей до необхідністі відродження культурної самобутності, культурно-просвітницька робота та альтернативна система освіти.

Розкрито зміст політичної ідеології та її роль на сучасному етапі світового суспільно-політичного розвитку. Проаналізовано основні напрями теоретико-методологічного осмислення ідеологічних трансформацій у зарубіжній і вітчизняній політичній науці наприкінці XX - на початку XXI ст. Описано особливості модифікації політико-ідеологічного розвитку за умов глобалізації. В межах запропонованої класифікації показано основні форми реалізації неокласичних і ранніх посткласичних ідеологічних течій. Виявлено специфіку експансії новітніх політико-ідеологічних течій (екологізм, альтерглобалізм, трансгуманізм. Розкрито характер і наслідки зміни ідеологічних парадигм за умов переходу від епохи Модерну до Постмодерну. Встановлено інформаційно-комунікаційні детермінанти ідеологічної легітимації демократичного суспільства.

У сучасному світі процеси глобалізації відіграють значну роль та впливають на усі сфери життя суспільства. У ході дослідження проаналізовано неоднозначний вплив глобалізації на світове господарство, економічну безпеку держав і розподіл між ними виникаючих господарських вигід та загроз. Негативні явища, викликані глобалізацією, породжують низку таких проблем, як глобальна нерівномірність економічного та соціального розвитку, поглиблення розриву між товарними та фінансовими ринками, національна та релігійна нетерпимість; створення глобальної мережі злочинного бізнесу, міжнародного тероризму; втрата національної ідентичності, руйнування звичайного способу життя, ціннісних орієнтирів, стандартизації національних культур; транснаціоналізація екологічних, економічних, технологічних проблем, глобальної ядерної катастрофи. Таким чином, виникає необхідність дослідження реальної перспективи впливу ідеології альтерглобалізму на подальший розвиток глобалізації.

Досліджено методологію моделювання та прогнозування світової динаміки та напрацьовано концептуальну модель предметної області дослідження альтеглобалізації. Розглянуто парадоксальну теорію глобалізації, проведено оцінювання системних викликів неоліберальної моделі світової економіки. Оцінено глобальну економічну перспективу, поляризацію і дивергенцію світової економіки. Досліджено альтерглобальний економічний розвиток, встановлено недоліки та суперечності глобалізації. Розглянуто проблеми становлення та відмінні особливості альтерглобалізму. Проведено конкретизацію та верифікацію розуміння альтерглобалізації, її принципів та імперативів, а також здійснено позиціонування альтерглобалізації в розрізі корпоративної ідентичності та відповідальності. Напрацьовано альтерглобальну модель розвитку України, встановлено економічні виклики та макроризики її розвитку. Визначено регіональну поляризацію та проведено індексне оцінювання її альтерглобального позиціонування.

Розкрито сутність і найважливіші чинники процесів глобалізації, їх протиріччя, ключові проблеми та вплив на соціально-економічний розвиток країн світу. Охарактеризовано базові концепції глобалістики. Висвітлено особливості економічної єдності світу. Розглянуто проблему інтеграції України в міжнародний економічний простір. Простежено еволюцію транснаціональних корпорацій, визначено позитивні та негативні наслідки функціонування. Висвітлено історію розвитку та становлення ідеології альтерглобалізму. Розглянуто перспективні сценарії глобального розвитку.