Зроблено першу спробу подати українську народну іграшку у відносно повному обсязі щодо "географії" поширення і матеріалів, з яких вона виготовлялась і нині виготовляється - глини, дерева, соломи, трави, тканини, рогози тощо. Українська народна іграшка розглядається як фактор та важлива функціональна частина народного (переважно, селянського) середовища, підкреслюється фольклорний, соціокультурний і філософський контексти національної "іграшкової культури".

Розглянуто теорію глибинної психокорекції за методом активного соціально-психологічного навчання (АСПН) на підставі феноменології психокорекційного процесу. Розкрито прикладні аспекти застосування АСПН у школі, в роботі з підлітками та вчителями, а також батьками. Запропоновано методики роботи з предметними моделями (іграшками), казками, семантикою висловлювань.

Рассмотрена теории глубинной психокоррекции с учетом метода активного социально-психологического обучения (АСПО) на основе феноменологии и психокоррекционного процесса. Раскрыты прикладные аспекты применения АСПО в школе, работе с подростками и учителями, а также родителями. Предложены методики работы с предметными моделями (игрушками), сказками, семантическими высказываниями.

Обгрунтовано наукову доцільність застосування гендерного підходу в історико-етнологічних дослідженнях української культури, що сприяє їх більшій об'єктивності та цілісності. Якісний зміст стереотипу фемінінності українців відповідає патріархальному канону внаслідок дії архаїчних та християнських світоглядних чинників. Висвітлено становище жінки у подружжі, зумовлене її значними майновими правами. Господарські обов'язки жінки визначені традиційним гендерним розподілом праці у сім'ї. В особистих стосунках та етикеті простежено дію подвійного морального стандарту поведінки чоловіків та жінок. Процес гендерної соціалізації дівчат засвідчує етнокультурну специфіку форм та способів формування жіночої ідентичності в українській сім'ї (у ритуалах, іграх, іграшках, трудовому вихованні). Періоди життя жінки та її функції у сім'ї дозволили класифікувати базові соціально-вікові статуси (дівчинка, дівчина, жінка, баба) та ключові соціальні ролі (дружина, мати, господиня). Усталений сценарій реалізації жінкою гендерної програми передбачав життя у подружжі, тоді як самотні жінки (вдови, покритки) розглядались як соціальна аномалія. Розкрито особливості поведінки та контактів із соціальним оточенням згаданих категорій жінок.

Розглянуто особливості індивідуального композиторського стилю Ф. Шрекера на прикладі опер "Далекий дзвін", "Іграшка", "Христофорус, або Видіння опери". Центральною проблемою дослідження є проблема цілісності багатоскладового стилю композитора. Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю перегляду усталених і часто неповних характеристик та оцінок творчості Ф. Шрекера. Проаналізовано вербальний та музично-інтонаційний ряди даних опер. Детальний аналіз лібрето різних за жанром опер дозволив розкрити своєрідність художнього методу Шрекера-лібретиста та виявити втілені у даних творах літературні та філософсько-естетичні тенденції на межі ХІХ - ХХ ст. Охарактеризовано особливості музичної мови та драматургії даних опер, проведено їх стильовий аналіз і зроблено висновок щодо природи індивідуального музичного стилю композитора.

Увагу приділено особливостям функціонування традиційних сюжетів та образів гомерівського епосу в інтерпретаціях письменників ХХ - початку ХХІ ст. Проаналізовано закономірності функціонування міфологічних традиційних структур "Іліади" й "Одісеї" Гомера у літературі зазначеного періоду. Розглянуто домінантні характеристики інтегральних художніх моделей у контексті творчості письменників різних національних культур переважно західноєвропейсько регіону. Розкрито проблему "невизнаного пророка" в однойменній драматичній поемі Лесі Українки й у новелі Ганса Еріха Носсака "Кассандра". Висвітлено інтертекстуальність п'єс Антоніо Буеро Вальєхо "Вона ткала свої мрії" та Віктора Коркія "Козлина пісня, або Що тобі Гекуба?". Акцентовано на гомерівській традиції у творчості Рудольфа Хагельштанге (на матеріалі роману "Іграшка богів").

Вперше досліджено форми традиційної дитячої субкультури у вимірі когнітивної культурології. Проаналізовано когнітивні функції й імпліцитні можливості формування світогляду в дитячому фольклорі, іграх, іграшках. Розглянуто послідовність і специфіку опанування часопросторової моделі світу й антисвіту в системі культурних координат. Виявлено потужний ресурс формування критичного мислення засобами дитячого фольклору, висвітлено формування емоційно-ціннісних настанов особистості в межах культурної спільноти. Проаналізовано прогностичний ресурс традиційних дитячих ігор і фольклору.

Розглянуто соціальну проблему - наявність у дитячих іграшках магнітів, що можуть після проковтування призводити до перфорації, перитоніту та непрохідності кишечнику. Затримка обстеження - запорука виникнення діагностичних та прогностичних прорахунків, що призводять до помилок під час діагностики, лікування. Описано два випадки успішного лікування дітей із гострою кишковою непрохідністю, зумовленою наявністю магнітів.

Висвітлено основні етапи розвитку української народної іграшки: іграшки трипільської культури, обрядове значення прототипу іграшки на етапі первіснообщинної формації; в дохристиянський період іграшки переважно зображували священних тварин, птахів, фантастичних істот, що свідчить про їх зв'язок з язичницьким культом; релігійні, казкові, побутові сюжети в іграшках XVII ст; в період становлення капіталізму розквіт кустарного іграшкового промислу. Визначено й охарактеризовано її регіональні та видові особливості: іграшки з дерева - мають ігрове та захисне призначення, виготовлялися переважно в Стародавній Русі; іграшки з глини - виготовлялися на всій території України, своєрідні обереги, умовний образ іграшок вчить дитину розумінню метафоричної мови традиційного мистецтва; ляльки з тканини - оволодіння моральними нормами поведінки, формування глибоко соціальних за своїм змістом емоцій, збереження рис, властивих обрядовим предметам, "вузлові" ляльки, "вдягнені"; іграшки з сиру, тіста - ігрове призначення поєднувалось з обрядовим, виготовлялися в карпатських селах. З'ясовано виховний вплив і роль народної іграшки в естетичному, моральному, розумовому та фізичному розвитку дитини. Акцентовано увагу на педагогічній цінності українських народних іграшок, яка полягає в тому, що вони надають простір творчій активності, орієнтують у навколишньому світі, привчають до праці, розвивають мовлення. Отже, іграшка виконує освітню, розвивальну, виховну функції.

Освещены основные этапы развития украинской народной игрушки: этап первобытнообщинной формации, игрушки трипольской культуры - имели обрядовое значение; в дохристианский период игрушки в основном изображали священных животных, птиц, фантастических существ, что свидетельствует об их связи с языческим культом; религиозные, сказочные, бытовые сюжеты в игрушках XVII в.; в период становления капитализма - расцвет кустарного игрушечного промысла. Определены и охарактеризованы ее региональные и видовые особенности: игрушки из дерева - имеют игровое и защитное назначение, изготовлялись преимущественно в Древней Руси; игрушки из глины - производились по всей территории Украины, своеобразные обереги, условный образ игрушек учит ребенка пониманию метафорической речи традиционного искусства; куклы из ткани - овладение моральными нормами поведения, формирование глубоко социальных по своему содержанию эмоций, сохранение черт, присущих обрядовым предметам, "узловые" куклы, "одетые"; игрушки из сыра, теста - сочетание игрового значения с обрядовым, изготавливались в карпатских селах. Выяснено воспитательное влияние и роль народной игрушки в эстетическом, нравственном, умственном и физическом развитии ребенка. Акцентировано внимание на педагогической ценности украинских народных игрушек, которая заключается в том, что они дают простор творческой активности, ориентируют в окружающем мире, приучают к труду, развивают речь. Итак, игрушка выполняет образовательную, развивающую, воспитательную функции.

The article lights up the basic stages of development of the Ukrainian folk toy, determined it regional and specific features, and also turn out an educate influence and role in aesthetically beautiful, moral, mental and physical development of child.

Розглянуто особливості творчого розвитку дітей другого року життя, зокрема наочно-дієвий спосіб пізнання світу, експериментування з предметами та іграшками. Особливу увагу приділено різним видам ігрової діяльності дітей цього віку та описано вимоги до іграшкового обладнання. Проаналізовано вплив ігор та іграшок на розвиток творчих здібностей дітей другого року життя, розвитку наочно-дієвого мислення. Наведено приклади ігор, що сприяють розвитку їх творчого потенціалу.

Рассмотрены особенности творческого развития детей второго года жизни, в частности: наглядно-действенный способ познания мира, экспериментирование с предметами и игрушками. Особое внимание уделено различным видам игровой деятельности детей этого возраста. Описаны требования к играм и игрушкам. Проанализировано влияние игр и игрушек на развитие творческих способностей детей второго года жизни, развития наглядно-действенного мышления. Приведены примеры игр, способствующие развитию их творческого потенциала.

The features of development of creative potential of children are exposed, second year of life. A role and place of game and toy is outlined in development of creative potential of children of the second year of life. Analyzed basic games and toys which are instrumental in development of creative potential of children of the second year of life.

Визначено зміст, форми й основні напрями позааудиторної роботи студентів. Підкреслено актуальність застосування декоративно-прикладного мистецтва в педагогічній діяльності. На прикладі діяльності гуртка "Українська народна іграшка з тканини" простежено динаміку готовності студентів Уманського педагогічного університету ім. П. Тичини до успішного застосування народного мистецтва (іграшки) в естетичному вихованні учнів. Визначено п’ять рівнів сформованості досліджуваної готовності: ознайомлення студентів із археологічними джерелами української народної іграшки, опрацювання українознавчих статей, виготовлення іграшки з тканин, організація виставки ляльок, організація гуртка народної іграшки в школі під час проходження педагогічної практики.

Определены содержание, формы и основные направления внеаудиторной работы студентов. Подчеркнута актуальность применения декоративно-прикладного искусства в педагогической деятельности. На примере кружка "Украинская народная игрушка из ткани" прослежена динамика готовности студентов Уманского педагогического университета им. П. Тычины к успешному применению народного искусства (игрушки) в эстетическом воспитании учащихся. Определены уровни сформированности исследуемой готовности, среди которых: ознакомление студентов с археологическими источниками украинской народной игрушки, изучение украинознавческих статей, изготовление игрушки из ткани, организация выставки кукол, организация кружка народной игрушки в школе во время педагогической практики.

In article we look at a role of “Ukrainian folk toys” works in preparation of students to aesthetic education by means of decorative applied art.

Очікуване масове використання автономних транспортних засобів може кардинально змінити стратегії і бізнес-моделі для виробників автомобілів. Але автомобілі без водіїв можуть ще довго залишатись просто іграшками, тому що головною та надзвичайно складною проблемою стає ефективне автоматичне управління дорогами з численними автономними автомобілями. Спробуємо пролити світло на фактичне управління складними дорожчими мережами з безпілотними автомобілями, використовуючи для цього розроблену високорівневу мережеву технологію, перевірену на багатьох використаннях як у цивільній, так і військовій сфері. Поруч з оптимізацією на рівні транспортної інфраструктури будуть показані рішення для виникаючих різноманітних місцевих проблем за допомогою розподілених ситуативних сценаріїв, які можуть динамічно охоплювати будь-які території з довільною кількістю взаємодіючих транспортних засобів у них. Кожне рішення буде представлене та пояснене на спеціальній мові високого рівня, яка може ефективно інтерпретуватись у повністю розподіленому режимі, без будь-яких центральних засобів і з абсолютною мобільністю надзвичайно компактного коду операційних сценаріїв. Частина цього матеріалу прийнята до презентації на Всесвітній конференції по майбутньому транспорту в Кельні (Німеччина) 5 - 6 липня 2017 р.

Проаналізовано й узагальнено дані виникнення, становлення та розвитку ігор із м'ячем в Античних Греції та Римі. Охарактеризовано їх зміст і соціальні функції. У цивілізаціях Стародавнього світу ігри з м'ячем мали сакральний і ритуальний характер (м'яч уособлював у собі сонце, місяць, землю - священний предмет, який створили боги). В античні часи м'яч став не лише надбанням богів, а поступово поширився в різні сфери життя населення Стародавнього світу: як дитяча іграшка; як засіб у фізичному вихованні, фізичній підготовці спортсменів; як ефективний засіб оздоровчого впливу на організм людини в оздоровчо-профілактичній діяльності, у дозвіллі. Тобто вправи та ігри з м'ячем виконували важливі соціальні функції. Мета дослідження - визначити місце ігор із м'ячем у житті населення Стародавніх Греції та Риму, дати характеристику їх змісту та функцій; дослідити та проаналізувати артефакти, безпосередньо або опосередковано, пов'язані з іграми в м'яч в античному світі. Виявити закономірності розвитку та становлення ігор з м'ячем в усіх аспектах життя людства в Стародавніх Греції й Римі. Джерельну базу дослідження становлять археологічні, етнографічні, літературні дані та предмети образотворчого мистецтва. Проведено аналіз й узагальнення історичних даних, історичну аналогію, зіставлення та порівняння. За результатами дослідження зроблено висновки, що ігри з м'ячем були значним явищем у житті народів Стародавніх Греції та Риму та залишили спадщину як у загальну культуру людства, так і у фізичну культуру зокрема. Можна з упевненістю стверджувати, що м'яч та пов'язані з ним ігри - соціальний феномен, який постійно еволюціонує, був одним з улюблених видів дозвілля стародавніх греків і римлян.

Актуальність теми дослідження якості та безпечності дитячих іграшок зумовлена ймовірністю використання у виробництві дитячих іграшок небезпечних матеріалів, що може призвести до завдання шкоди як навколишньому середовищу, так і безпосередньо здоров'ю дитини. Хімічний композитний склад іграшки або її окремих складових не повинен негативно впливати на організм дитини під час її використання, особливо у випадках ковтання, вдихання або торкання до шкіри, слизової оболонки, очей. Також необхідно врахувати новітні технологічні досягнення на ринку іграшок, що порушили нові питання сучасності щодо безпеки іграшок і призвели до збільшення занепокоєння серед споживачів. Законодавчі вимоги щодо безпечності дитячих іграшок сьогодні постійно переглядають, деякі їх аспекти стали жорсткішими. У зв'язку з введенням в дію нових вимог нормативної документації щодо якості та безпечності дитячих іграшок істотну увагу звернено власне на вміст токсичних елементів у іграшках, які класифіковано на 3 категорії матеріалів для іграшок. Важливим є вибір сучасного методу дослідження вмісту хімічних елементів в аналізованих зразках дитячих іграшок, який надасть можливість гарантувати якість та достовірність результатів. Застосування атомно-емісійного спектрометра з індуктивно зв'язаною плазмою розширює можливості дослідження вмісту більшості відомих хімічних елементів і встановлення вмісту хімічних елементів у іграшках зокрема. Наведено результати визначення фактичного вмісту хімічних елементів у дитячих іграшках третьої категорії вітчизняного та зарубіжного виробництва методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою. Проаналізовано отримані результати визначення вмісту хімічних елементів досліджуваних зразків іграшок дитячих щодо відповідності вимогам чинного законодавства в сфері безпечності іграшок.

У системі аксіологійних координат української духовної культури концепт ПАТРІОТИЗМ займає важливе місце, тому його дослідження затребувало поєднання двох підходів: лінгвокогнітивного та лінгвокультурологійного. Реалізовано семантико-когнітивний підхід, згідно з яким мовні факти слугують "ключем" до розкриття інформації щодо формування й функціювання концептуальних структур свідомості людини, а також лінгвокультурологійний, відповідно до якого концепт ПАТРІОТИЗМ трактуємо як фрагмент загальнолюдської культури, що грунтується на вищих людських почуттях. Концепт ПАТРІОТИЗМ як ментальне утворення об'єктивується в текстах друкованих ЗМІ мовними засобами різних рівнів. У межах когнітивного підходу важливим етапом став процес створення метафоричних моделей, особливість яких - наявність лексики, що вербалізує когнітивно- аналогійні операції, транспоновані з поняттєвої сфери інших концептів. Метафоричні моделі формують образ - ментальну одиницю, структуровану за допомогою низки концептуальних метафор, що формують у свідомості реципієнта сукупність культурно зумовлених зв'язків. Створюючи образ і апелюючи до уяви, метафора породжує усвідомлення, яке сприймає розум, формуючи судження щодо концепту ПАТРІОТИЗМ. Аналізуючи ці моделі за допомогою фреймово-слотових операцій та активуючи фрейм (перший рівень концепту) через мисленнєві дані другого рівня (слоти), можна відтворити структуру тих моделей, що формують концепт. Внутрішнє структурування концепту ПАТРІОТИЗМ здійснюється за схемою, що складається з базисних фреймів, утворюючи концептуальну мережу інформаційної системи. Структуру моделі "ПАТРІОТИЗМ - ГРА" формують фрейми "патріотизм - показова іграшка" і "патріотизм - абсурд". Структуру моделі "ПАТРІОТИЗМ - ЛЮБОВ" формують фрейми "патріотизм - любов до країни" і "патріотизм - найвища чеснота". Використовуючи в дискурсі метафоричну модель замість прямої номінації, автор спрямовує думку реципієнта в заданому напрямку, робить спробу нав'язати свою систему оцінок і поглядів.

З'ясовано витоки, стан та основні тенденції у мистецтві створення української ігрової дитячої книжки та виявлено її морфологічних засад. Охарактеризовано основні етапи становлення вітчизняної ігрової дитячої книги, основоположні види книжкових видань, що вплинули на формування ігрового різновиду книжок. На основі художньо-конструктивного, іконографічного та порівняльного аналізів виявлено особливості дитячих ігрових книгоформ вітчизняних виробників, загальну тенденцію ігрових видань до "оречевлення" та до їх стратифікації за класами відповідно до носіїв і предметно-конструктивних доповнень. Теоретично обгрунтовано та графічно продемонстровано структуризацію ігрового виду видань. Цей книжковий вид видань класифіковано на дві великі групи за характером інформаційно-ігрової спрямованості: "книжка-іграшка" та "книжка-гра". Доведено, що, на відміну від традиційних дитячих видань, художність книжок-іграшок формується з допомогою специфічного арсеналу художньо-виражальних засобів образотворчого та дизайнерського мистецтв.

Актуальність теми дослідження якості та безпечності дитячих іграшок зумовлена ймовірністю використання у виробництві дитячих іграшок небезпечних матеріалів, що може призвести до завдання шкоди як навколишньому середовищу, так і безпосередньо здоров'ю дитини. Хімічний композитний склад іграшки або її окремих складових не повинен негативно впливати на організм дитини під час її використання, особливо у випадках ковтання, вдихання або торкання до шкіри, слизової оболонки, очей. Також необхідно врахувати новітні технологічні досягнення на ринку іграшок, що порушили нові питання сучасності щодо безпеки іграшок і призвели до збільшення занепокоєння серед споживачів. Законодавчі вимоги щодо безпечності дитячих іграшок сьогодні постійно переглядають, деякі їх аспекти стали жорсткішими. У зв'язку з введенням в дію нових вимог нормативної документації щодо якості та безпечності дитячих іграшок істотну увагу звернено власне на вміст токсичних елементів у іграшках, які класифіковано на 3 категорії матеріалів для іграшок. Важливим є вибір сучасного методу дослідження вмісту хімічних елементів в аналізованих зразках дитячих іграшок, який надасть можливість гарантувати якість та достовірність результатів. Застосування атомно-емісійного спектрометра з індуктивно зв'язаною плазмою розширює можливості дослідження вмісту більшості відомих хімічних елементів і встановлення вмісту хімічних елементів у іграшках зокрема. Наведено результати визначення фактичного вмісту хімічних елементів у дитячих іграшках третьої категорії вітчизняного та зарубіжного виробництва методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою. Проаналізовано отримані результати визначення вмісту хімічних елементів досліджуваних зразків іграшок дитячих щодо відповідності вимогам чинного законодавства в сфері безпечності іграшок.

У системі аксіологійних координат української духовної культури концепт ПАТРІОТИЗМ займає важливе місце, тому його дослідження затребувало поєднання двох підходів: лінгвокогнітивного та лінгвокультурологійного. Реалізовано семантико-когнітивний підхід, згідно з яким мовні факти слугують "ключем" до розкриття інформації щодо формування й функціювання концептуальних структур свідомості людини, а також лінгвокультурологійний, відповідно до якого концепт ПАТРІОТИЗМ трактуємо як фрагмент загальнолюдської культури, що грунтується на вищих людських почуттях. Концепт ПАТРІОТИЗМ як ментальне утворення об'єктивується в текстах друкованих ЗМІ мовними засобами різних рівнів. У межах когнітивного підходу важливим етапом став процес створення метафоричних моделей, особливість яких - наявність лексики, що вербалізує когнітивно- аналогійні операції, транспоновані з поняттєвої сфери інших концептів. Метафоричні моделі формують образ - ментальну одиницю, структуровану за допомогою низки концептуальних метафор, що формують у свідомості реципієнта сукупність культурно зумовлених зв'язків. Створюючи образ і апелюючи до уяви, метафора породжує усвідомлення, яке сприймає розум, формуючи судження щодо концепту ПАТРІОТИЗМ. Аналізуючи ці моделі за допомогою фреймово-слотових операцій та активуючи фрейм (перший рівень концепту) через мисленнєві дані другого рівня (слоти), можна відтворити структуру тих моделей, що формують концепт. Внутрішнє структурування концепту ПАТРІОТИЗМ здійснюється за схемою, що складається з базисних фреймів, утворюючи концептуальну мережу інформаційної системи. Структуру моделі "ПАТРІОТИЗМ - ГРА" формують фрейми "патріотизм - показова іграшка" і "патріотизм - абсурд". Структуру моделі "ПАТРІОТИЗМ - ЛЮБОВ" формують фрейми "патріотизм - любов до країни" і "патріотизм - найвища чеснота". Використовуючи в дискурсі метафоричну модель замість прямої номінації, автор спрямовує думку реципієнта в заданому напрямку, робить спробу нав'язати свою систему оцінок і поглядів.

Йдеться про історію відкриття, бурхливий розвиток і подальші перспективи застосування нового потужного інструменту для редагування геному - CRISPR/Cas9. Взявши за основу один з елементів захисної системи бактерій, вчені-біологи створили досить простий, дешевий і швидкий метод внесення змін у ДНК рослин, тварин і людини. Ніколи раніше людство не мало настільки точного знаряддя для маніпуляції генами, і це відкриває широкі можливості для профілактики та лікування багатьох захворювань. Водночас у суспільстві точаться гострі дискусії: благо чи зло несе людству CRISPR/Cas9? Як і будь-яка нова технологія, генне редагування викликає побоювання і піднімає низку серйозних етичних проблем, особливо щодо можливості його використання на клітинах зародкової лінії і геномі ембріонів людини. Проте вже зараз очевидно, що CRISPR/Cas9 - це не чергова модна "іграшка" для вчених, а революційна технологія, яка змінить наше майбутнє.

Комплексно проаналізовано колекції керамічних іграшок XI - XIX ст., виявлених під час археологічних досліджень міста Києва. Виокремлено із загального масиву керамічної пластики дитячі іграшки за своєю суттю та функціональним призначенням. Розроблено хронологію і типологію іграшок, схарактеризовано технології виготовлення виробів. Встановлено, що, пройшовши стадії тотема та божества, в ході економічного та культурного розвитку суспільства сакральний бік поступився утилітарному, як наслідок відбулося становлення дитячої іграшки в сучасному розумінні. Рекомендовано для фахівців, археологів, істориків, викладачів, студентів, а також всіх, хто цікавиться історією Києва.

Усе починається в дошкільному віці. Саме в дитинстві формуються лення про довкілля, накопичуються знання та закладаються основи духовності та моральності. Психологи вважають, що 80% інтелекту людини формується саме в дошкільному віці. Пізнання Батьківщини і розмаїття світу розпочинається з сім’ї, батьківської хати в селі чи рідної домівки в місті. Довколишній предметний світ є першоджерелом інформації для дитини. Опираючись на дитячу допитливість, необхідно поступово вводити дитину до світу знайомих ІІ незнайомих речей. Методика ознайомлення дітей з народознавством грунтується на краєзнавчому принципі, який свого часу відстоював К.Д.Ушинський. Він вважав, «як немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до Батьківщини. Навіть людина, яка поселилася на чужині зберігає в своєму серці народність». Народність - це той фундамент, на якому будується все подальше виховання, створене самим народом. «Народознавство - це зосередження духовного життя народу» - говорив В.О.Сухомлинський. Він приділяв увагу вихованню любові до матері, родини, поваги до старших. Для виховання дітей О.Ольжич радить використовувати народні ігри, твори українського фольклору, казки, пісні, де в центрі буде українська мова. Для її розвитку рекомендував приказки, прислів’я, перекази, розповіді, вірші, які б формували чистоту мови дитини. Серед організаційних форм освітньої роботи варто приділяти увагу екскурсіям та екскурсіям - оглядам, тематичним та інтегрованим заняттям, святам, розвагам тощо. Слід пам’ятати, що у пізнанні предметів чи явищ першою сходинкою має бути живе споглядання, а отже спостереження, розгляд, що супроводжується вдало поставленими запитаннями, доступними та цікавими поясненнями, порівняннями. Другою сходинкою стає розповідання, читання, вивчення віршів напам’ять, бесіди. А завершується пізнання дійсності практичними діями в ігровій, образотворчій, трудовій, руховій та інших видах діяльності дітей. Провідними засобами впливу на дитину повинні стати засоби народної педагогіки і рідна мова, усна народна творчість, пісенне та хореографічне мистецтво, народна гра та народна іграшка, календарно-обрядові свята, народне декоративно-ужиткове мистецтво, звичаї, традиції, символи, родинно-побутова культура. Таким чином, усвідомлюючи мету виховання, а саме - сприяння відродженню національної свідомості, духовності та формування цих основ у Дитинстві - необхідно передбачити проведення занять та роботи в повсякденному житті з народознавства з дітьми дошкільного віку. Багата і щедра наша Україна на любов і добро, на хліб і сіль, на звичаї та традиції. Все це з умінням і обережністю треба передати дітям.