Розглянуто нормативний підхід однієї з висунутих філософських теорій постсучасності (комунікативної) з проблем останнього обгрунтування етики і зроблено спробу довести, що внаслідок такого підходу багатотисячолітніх "ідолів" існування - розум і віру - витіснено на периферію буття.

Рассмотрены сущность и границы трансцендентальной онтологии, кризис классических рациональных онтологий мышления, процесс трансформации рациональности, сущность коммуникативной онтологии. Проанализированы топология постнеклассического сознания, феноменология движущихся наук, место деконструктивизма в поле топологического мышления.

Рассмотрены и идентифицированы все виды рисков, возникающих при реализации инвестиционных проектов. Предложены методы оценки рисков и определены основные преимущества и недостатки каждого из предложенных методов. Рекомендованы способы снижения рисков в инвестиционной политике. Выполнен сравнительный анализ предлагаемых методов снижения риска и дана их количественная оценка, на основе которой потенциальный инвестор может выбрать, исходя из условий инвестирования, наиболее целесообразный способ снижения рисков.

Рассмотрены возможные модели оптового рынка электроэнергии и мощности. Анализируются условия адаптации технологических схем функционирования рынка электроэнергии и мощности к конкретным условиям работы систем электроэнергетики. Приводятся данные об особенностях формирования тарифов для разных технологических схем энергорынка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю212.21 + Ю3(0)6-661

Рубрики:

Мислення і буття. Свідомість і навколишній світ

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены принципиально новые для постнеклассической философии конструкции мышления, названные Ж.Делезом топологическими, применительно к феноменологическим системам Э.Гуссерля и М.Хайдеггера. Приведены данные относительно фактического обоснования мышления в концепции П.Рикера, а также смысла пространства встречи бытия и мышления.

Розкрито суть понять онтології, гносеологічної парадигми, екзистенціалізму, неотомізму, деконструктивізму. Описано основні принципи онтології. Охарактеризовано некласичну онтологію ХІХ - ХХ ст. Висвітлено основні положення критичної онтології Гартмана, онтології Е.Гуссерля, В.Ф.Гегеля та І.Канта, фундаментальної онтології М.Гайдеггера, онтології волі до влади Ф.Ніцше. Розглянуто питання кризи традиційних форм онтологізму.

Раскрыта сущность понятий онтологии, гносеологической парадигмы, экзистенциализма, неотомизма, деконструктивизма. Описаны основные принципы онтологии. Охарактеризована неклассическая онтология ХІХ - ХХ в. Освещены основные положения критической онтологии Гартмана, онтологии Е.Гуссерля, В.Ф.Гегеля и И.Канта, фундаментальной онтологии М.Гайдеггера, отнтологии стремления к власти Фр.Ницше. Рассмотрены вопросы кризиса традиционных форм онтологизма.

На основі відкритого у постнекласичній філософії та експлікованого у загальнофілософському сенсі топологічного підходу здійснено аналіз трансформаційних процесів у філософії епохи трансцендентального мислення, який дозволяє зробити висновок про те, що метафізика не втратила свою значимість у постнекласичній філософії та основним процесом, що детермінує всі етапи трансформації некласичної та постнекласичної філософії, є релятивізм. Доведено, що застосування топологічного, релятивістського та деконструктивного підходів (перший використовується у даній роботі у загальнофілософському сенсі, а останній розглядається як новий інтегродиференціальний метод) щодо основних філософських концепцій епохи трансцендентального мислення (трансцендентальної системи І.Канта та діалектичної системи Г.Гегеля, що знаходились біля джерел релятивістської транформації філософії, феноменології Е.Гуссерля та М.Гайдеггера, що виявили основні ідеї некласичної філософії, а також до систем постнекласичної філософії) дозволило знайти ряд нових закономірностей у зазначених системах та у метафізиці досліджуваного періоду.

Висвітлено аспекти розвитку філософії, зокрема, генезу її зародження та становлення від античності до сучасності, а також розвитку теоретичної філософії. Розглянуто проблему буття в філософії, наведено класифікацію основних форм буття, питання онтології, гносеології та метафізики, філософського вчення про розвиток діалектики, метафізики, софістики, релятивізму, еклектики, синергетики, номадології. Проаналізовано роль географічного природного середовища у суспільстві, демографічні чинники суспільного розвитку, філософську концепцію людини, діалектику взаємодії людини та суспільства, основні концепції походження нації.

Освещены аспекты развития философии, в частности, генезис её зарождения и становления от античности до современности, а также развития теоретической философии. Рассмотрены проблема бытия в философии, дана классификация основных форм бытия, вопросы онтологии, гносеологии и метафизики, философского учения о развитии диалектики, метафизики, софистики, релятивизма, эклектики, синергетики, номадологии. Проанализированы роль географической природной среды в обществе, демографические факторы общественного развития, философская концепция человека, диалектика взаимодействия человека и общества, основные концепции происхождения нации.

Розкрито процес формування утопічної думки та джерела, які сприяють його активізації. Досліджено "перехідний час" як основне джерело розквіту утопічної думки в суспільстві. Сформульовано визначення перехідного часу, обгрунтовано його перевагу над іншими поширеними в наш час трактуваннями, такими як: перехідний період, перехідний етап, перехідне суспільство. Встановлено, що на відміну від будь-яких фантазій та мрій, утопія є, насамперед, відображенням суб'єктивної реальності людей, соціального буття за певних історичних умов.

Проаналізовано стосунки неоязичницьких організацій з державними органами, висвітлення рідновір'я науковцями та ЗМІ як формувачами суспільної думки, його сприйняття різними верствами українського суспільства.

Проаналізовано суспільно-політичні умови поширення рідновірських організацій в українській державі в період здобуття та утвердження нею незалежності, причини сприйняття їх ідей частиною населення.

Проаналізовано періодичні видання українських рідновірів як важливого й специфічного інформаційного джерела. Охарактеризовано історію та динаміку розвитку рідновірської періодики, її регіональне представництво та інформативні можливості для дослідження українського неоязичницького руху.

Наведено процес розробки методики тактичного управління транспортним вантажним комплексом, яка дозволяє встановити оптимальний розподіл вантажної роботи між станціями, які входять в нього, з метою досягнення мінімуму експлуатаційних витрат.

Представлен расширенный анализ подхода к высшему образованию (ВО) как сигналу. На основании анализа статистических данных о развитии системы ВО в России обосновано положение о том, что достоверные сигналы, порождаемые сектором негосударственного ВО, положительно влияют на ситуацию на рынке труда в РФ и других странах постсоветского пространства. Показано негативное влияние на общественное благосостояние системы ВО, нацеленной на отбор худших и порождающей недостоверные сигналы. Обосновано, что ситуация с объединяющим равновесием в ВО негативно влияет на общественное благосостояние.

Проведено аналіз можливостей управління променем діаграми спрямованості радіолокаційної станції з фазованою антенною решіткою. Наведено стислі історичні відомості щодо створення першої антенної решітки з можливістю управління діаграмою спрямованості. Розглянуто сучасні радіолокаційні станції з фазованою антенною решіткою, що знаходяться на озброєнні країн співдружності (Росія та Україна).

Висвітлено питання підвищення рівня транспортного обслуговування вантажовласників за рахунок удосконалення управління транспортними вантажними комплексами (ТВК), розташованими в транспортних вузлах. Проаналізовано умови роботи станцій Дніпропетровського транспортного вузла, характеристики вантажо- та вагонопотоків, які переробляються на них, та параметри технічного оснащення. Для визначення умов роботи ТВК розроблено імітаційну модель визначення попиту на транспортні послуги та прогнозування обсягів збуту транспортної продукції. Розкрито цільову функцію процесу транспортного обслуговування в ТВК. Розроблено методи управління ТВК для стратегічного та тактичного рівнів, визначено функціональні залежності експлуатаційних витрат ТВК від кількості виробничих ресурсів.

Проаналізовано українське неоязичництво як суспільного явища 1991 - 2011 рр. Досліджено передумови й етапи ідеологічного й організаційного оформлення неоязичництва в Україні, встановлено зв'язок генези даного руху з етапами й особливостями українського націотворення та культурного піднесення. Вперше в історіографії досліджено соціальну базу неоязичницьких організацій, зокрема, їх склад за гендерною, віковою ознаками, освітнім рівнем. Проаналізовано ідейні погляди неоязичників, їх витоки та причини сприйняття у суспільстві. Охарактеризовано громадську діяльність неоязичників, їх місце у міжконфесійних стосунках. Визначено місце неоязичництва у сучасному українському суспільстві, зокрема, стосунки язичників з державою, його сприйняття окремими верствами суспільства, міжконфесійні стосунки.

Розглянуто основні положення організації роботи транспортних вантажних комплексів з використанням системи супутникового позиціонування об'єктів. Наведено базові алгоритми роботи окремих елементів і переваги впровадження інтелектуальних транспортних систем.

Проаналізовано основні демаскуючі ознаки озброєння та військової техніки радіотехнічних військ Повітряних сил Збройних сил України.