Розглянуто алгоритм визначення моментів початку виконання операцій для обчислювачів з асинхронним нелінійним конвеєром. Алгоритм складається з двох етапів. На першому етапі визначаються моменти початку використання кожного з блоків обчислювача, а на другому - їх корекція.

Изложена терминология новой дисциплины, цель, содержание и ее научные задачи. Рассмотрены опасные и вредные факторы среды обитания и их воздействие на человека; методы идентификации опасных и вредных факторов токсичных систем, средства защиты от их воздействия на человека в чрезвычайных ситуациях, а также приемы ликвидации последствий аварий, катастроф, стихийных бедствий.

Изложены основы тушения пожаров и предотвращения взрывов автоматическими средствами. Дано описание наиболее распространенных систем и установок автоматической пожаро- и взрывозащиты. Приведены наиболее типичные примеры применения автоматических средств для защиты промышленных предприятий от пожаров и взрывов.

Висвітлено особливості розвитку жіночих статевих органів у період новонародженості, дитинства, статевого дозрівання. Досліджено психосоматичні та соматопсихічні розлади у разі порушення репродуктивної функції у дівчат. Описано передменструальний синдром, психічні порушення у жінок під час вагітності та пологів, післяпологові психози, а також психічні порушення у клімактеричному періоді. Розглянуто організаційні, соціальні та психологічні питання у випадку безплідності. Охарактеризовано психологічні та психопатологічні реакції на згвалтування.

Висвітлено актуальні проблеми лікування СНІДу, а також питання етіології, епідеміології та патогенезу захворювання. Детально охарактеризовано перспективи лікування психічних розладів у хворих на СНІД і профілактики даного захворювання в Україні.

Висвітлено предмет і завдання медичної психології, методи психологічного дослідження. Проаналізовано індивідуально-психологічні властивості особистості, описано пізнавальні процеси особистості: психологію відчуття, сприйняття, уявлення, психологію пам'яті, мислення, інтелекту. Розглянуто емоційну та ефекторно-вольову сфери особистості. Розкрито питання конфліктології. Охарактеризовано психологічні особливості людей з різними захворюваннями.

Освещены предмет и задания медицинской психологии, методы психологического исследования. Проанализированы индивидуально-психологические свойства личности, описаны познавательные процессы личности: психология ощущения, восприятия, представления, психология памяти, мышления, интеллекта. Рассмотрены эмоциональная и эфекторно-волевая сферы личности. Раскрыты основы конфликтологии. Охарактеризованы психологические особенности больных с различными заболеваниями.

Розглянуто питання епідеміології, лікування і профілактики алкоголізму, наркоманії та токсикоманії. Описано клінічні прояви етіології, патогенезу, нові форми залежності від психоактивних речовин. Висвітлено сучасні методи лікування, проаналізовано вікові та гендерні особливості, коморбідні захворювання, розкрито юридичні аспекти наркології.

Рассмотрены вопросы эпидемиологии, лечения и профилактики алкоголизма, наркомании и токсикомании. Описаны клинические проявления этиологии, патогенеза, новые формы зависимости от психоактивных веществ. Освещены современные формы лечения, проанализированы возрастные и гендерные особенности, коморбидные заболевания, раскрыты юридические аспекты наркологии.

Описано основні порушення психічної діяльності, зокрема, відчуттів, мислення та інтелекту, пам'яті, емоцій, ефекторно-вольової сфери, свідомості, розглянуто симптоми і синдроми психічних захворювань. Висвітлено критерії сучасної міжнародної класифікації психічних захворювань.

Описаны основные нарушения психической деятельности, в частности, ощущений и восприятий, мышления и интеллекта, памяти, эмоций, эффекторно-волевой сферы, сознания, рассмотрены симптомы и синдромы психических заболеваний. Освещены критерии современной международной классификации психических заболеваний.

Вивчено вплив ловастатину на вазоактивні ейкозаноїди (простагландин, простациклін-тромбоксанову систему, тромбоцити) у 45-ти хворих на стабільну стенокардію II - III функціонального класу з ПА і ПБ типом гіперліпопротеїдемій. Показано підвищення рівня простацикліну і простагландину E1 та зниження тромбоксану B2. Позитивний вплив ловастатину на систему простаноїдів є вторинним і, очевидно, обумовлений гіполіпідемічним впливом препарату.

Изучено влияние ловастатина на вазоактивные эйкозаноиды (простагландины, простациклин-тромбоксановая система, тромбоциты) у 45-ти больных стабильной стенокарией I - III функционального класса с ПА и ПБ типом гиперлипопротеинемии. Показано повышение уровня простациклина и простагландина E1 и снижение тромбоксана B2. Положительное влияние ловастатина на систему простаноидов есть вторичным, и очевидно, обусловлено гиполипидемическим влиянием препарата.

У здорових достежених людей з реєструванням стабілограми, досліджено постуральні реакції на гальванічну стимуляцію лабіринту (струм 1 мА, бінаурально, 4 с) з відкритими та закритими очами та за умов інвертованого зорового сприйняття. Горизонтальна інверсія зорового простору досягалася за допомогою носіння окулярів з призмами Дове. У серії з 10 послідовних проб з відкритими очима спостерігалося поступове зменшення амплітуди реакції на тлі практичної відсутності змін максимальної швидкості відхилення. Постуральні відповіді у разі закритих очей були істотно більшими, ніж за відкритих, причому їх амплітуда та швидкість від проби до проби не змінювалися. За умов інверсії зорового сприйняття амплітуда постуральних відповідей та їх максимальна швидкість під час виконання проб зменшувалися. На початку серії тестувань за умов зорової інверсії відповіді на вестибулярну стимуляцію були більшими, ніж з закритими очима. У випадку повторення проб вони зменшувались і сягали тієї самої величини, що й за умов тестування, коли очі закриті були. Таким чином,результат впливу короткочасної адаптації до візуальної інверсії на систему регуляції вертикальної пози зводився до простого ігнорування інформації, що надходить через зоровий вхід. В іншому експерименті досліджено ефекти адаптації більш тривалої (тригодинної) зорової інверсії.

Узагальнено досвід з розробки й експлуатації універсальної мікропроцесорної системи керування передавачами радіолокаційних систем. Система керування виконана на основі мікроконтролера ATmegal28 фірми ATMEL та програмованої логічної схеми ЕРМ7128-100 фірми ALTERA. Зв'язок з центральним комп'ютером реалізовано через інтерфейс RS-232. Описано особливості побудови системи керування і відповідні апаратні, а також програмні та програмно-апаратні засоби, які підтримують бажані режими роботи.

Фізіологічні механізми зорової стабілізації вертикальної пози людини досліджено з використанням стабілографічної методики за допомогою кількісного оцінювання відхилень проекції центра ваги в разі спокійного стояння та позних реакцій на вібраційну стимуляцію пропріоцепторів м'язів гомілок за різних умов зорового контролю. Стабільність спокійного стояння (яка оцінювалася згідно зі значенням середнього квадрату сагітального компонента стабілограми) була найбільшою, а позні реакції на вібрацію найменшими у випадку відкритих очей. За умов збереження лише центрального сектора зору (20 кут. град) й особливо в разі закритих очей і горизонтальної інверсії зорового сприйняття за допомогою призматичних окулярів зростали як спонтанні коливання стабілограми, так і амплітуда реакцій на вібраційну стимуляцію. Паралельний характер змін кількісних показників стабілограми й амплітуди позних реакцій на вібрацію вказує на те, що величина таких позних реакцій, можливо, визначається фоновою жорсткістю м'язово-скелетної системи. Щоб окремо оцінити внесок фактора жорсткості, з одного боку, і специфічних зорових впливів - з іншого, дослідження спокійного стояння та позних реакцій повторені за умов стояння з легким дотиком вказівним пальцем опори. Виявилося, що вплив умов зорового контролю на стійкість спокійного стояння в разі дотику до опори нівелювався. Величина ж позних реакцій на вібраційне подразнення, хоч і ставала меншою, як і раніше змінювалася залежно від зорових умов з тими самими закономірностями, що й у разі стояння без додаткової опори. Зроблено висновок про те, що зір виконує подвійну функцію в регуляції вертикальної поз

и: він є основою для просторової системи відліку та джерелом інформації про рух власного тіла.

Наведено результати розробки мікропроцесорної системи керування приводами повноповоротної антени, яка використовувалася в модернізації установки "Шилка". Систему керування розроблено на базі цифрового сигнального процесора ADSP-2189 фірми Analog Devices і програмованої логіки EP1K30-ACEX фірми Altera. Описано алгоритм керування, особливості взаємодії цифрової й аналогової підсистем привода антени, а також заходи щодо забезпечення високої надійності та перешкодозахищеності каналів керування.

У 13 здоровых испытуемых в ходе стабилографического исследования регистрировали позные реакции (боковые отклонения тела) на одностороннюю гальваническую вестибулярную стимуляцию (ГВС) прямоугольными толчками тока длительностью 4 с и интенсивностью 2, 3, 4, 5 и 6 мА. Зависимость величины реакции от силы тока в этом диапазоне для катодной ГВС была линейной. Аналогичная зависимость для анодной ГВС при малых токах была близка к линейной, но с повышением интенсивности стимула рост величины реакции замедлялся (с последующим выходом на плато). Статистически достоверное расхождение между двумя кривыми достигалось при токах ГВС 4 мА и выше. Эти различия можно объяснить исходя из современных представлений о механизме действия ГВС (повышение или понижение уровня тонической импульсации в волокнах вестибулярного нерва под влиянием поляризации). При анодной ГВС тоническая активность понижалась до тех пор, пока не прекращали генерировать импульсы все чувствительные к ГВС вестибулярные афференты. Дальнейшее повышение силы гиперполяризующего тока уже не сопровождалось уменьшением активности в вестибулярном нерве и, как следствие, ростом величины позных реакций. Предложенный подход может использоваться для количественной оценки вестибулярного тонуса у человека.

Проверено предположение о том, что величина постуральных реакций человека на неожиданное возмущение позы при стоянии может в значительной мере определяться уровнем фоновой жесткости в голеностопных суставах. С этой целью в различных условиях зрительного контроля оценены изменения суставной жесткости в период фоновых колебаний тела (т. е. до начала компенсаторной двигательной реакции) и сопоставлены с величиной постуральных реакций, вызванных вибрационной стимуляцией мышц голеней. Эксперименты проведены в условиях стояния испытуемых с открытыми и закрытыми глазами и в очках с матовыми стеклами, пропускавшими рассеянный свет. В ходе опытов испытуемые стояли как в обычной удобной вертикальной позе, так и в той же позе, но с возможностью слегка касаться пальцем руки неподвижного предмета. Оценка суставной жесткости произведена с использованием подхода, базирующегося на методе частотной фильтрации колебаний центра давления стоп (ЦДС), что позволило выделить сигналы, пропорциональные перемещению общего центра тяжести (ЦТ) тела, и вычислить разность между колебаниями ЦДС и ЦТ. Полученные результаты свидетельствуют о том, что выраженность постуральных реакций при стоянии не связана однозначно с уровнем фоновой жесткости в голеностопных суставах.

У здоровых людей зарегистрированы сагиттальная и фронтальная составляющие стабилограммы при спокойном стоянии в пяти условиях зрительного контроля: "открытые глаза", "закрытые глаза", "зрительная инверсия", "центральное зрение" и "рассеянный свет". Путем частотной фильтрации перемещений центра давления стоп (ЦДС) выделены перемещения вертикальной проекции центра тяжести (ЦТ) и разность двух указанных переменных. Поскольку разность между ЦДС и ЦТ пропорциональна горизонтальному ускорению, эта переменная характеризует изменения результирующей суставной жесткости (СЖ) (в основном в голеностопных суставах). Жесткость оценивали с применением спектрального анализа переменной ЦДС - ЦТ и последующего вычисления медианной частоты и среднеквадратичного значения (RMS) спектров. Медианные частоты спектра исследуемой переменной при разных зрительных условиях изменялись незначительно, варьируя в условиях стояния на твердой опоре в пределах 0,97 - 0,99 Гц для ЦДС - ЦТ сагиттального компонента и 0,93 - 0,97 Гц для ЦДС - ЦТ фронтального компонента стабилограммы. В условиях стояния на податливой опоре аналогичные частоты варьировали в пределах 0,79 - 0,83 и 0,74 - 0,78 Гц соответственно. В отличие от медианных частот RMS отличались большей вариабельностью в зависимости от разных зрительных условий.

Получены подтверждения того, что влияние различных зрительных условий на поддержание вертикальной позы опосредуется (во всяком случае частично) механизмами, регулирующими СЖ. Эта регуляция проявляется в основном как изменения одного параметра - амплитуды колебаний переменной ЦДС - ЦТ. Установлено также, что СЖ может модулироваться как неспецифическими зрительными влияниями (отражающими, в частности, восприятие освещения), так и специфическими зрительными влияниями, связанными с информацией о положении тела и его движениях относительно внешних объектов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1-29

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследованы позные ответы человека на вибрационную стимуляцию проприоцепторов мышц голеней в условиях поддержания вертикальной позы и фокусирования внимания испытуемых на разных аспектах процесса коррекции нарушенного равновесия. Позные ответы на стандартную вибрационную стимуляцию при предъявлении инструкции "сопротивляться вызванным вибрацией отклонениям тела" уменьшались на 60 - 70 % в условиях поддержания позы с открытыми глазами, а в условиях стояния с закрытыми глазами - примерно лишь на 35 %. Иными словами, повышение концентрации внимания на восстановлении равновесия в отсутствие зрительной информации приводило к менее значительному подавлению вызванного вибрацией мышц позного ответа. Таким образом, при закрытых глазах инициация когнитивных процессов, влияющих на построение позных коррекций, происходит с большими трудностями, чем при открытых. Дополнительная инструкция, позволявшая испытуемым самим запускать вибростимуляцию, т.е. фокусировавшая их внимание на моменте начала стимуляции, не обусловливала существенных изменений величины отклонений тела по сравнению с отклонениями в ответ на неожиданную стимуляцию. И наоборот, инструкция, концентрировавшая внимание на направлении будущего отклонения тела, существенным образом влияла на позные ответы, приводя к уменьшению их величины. Полученные результаты дают основания утверждать, что повышение степени вовлечения когнитивных процессов у испытуемых в целом улучшает выполнение двигательной задачи, обусловливающее противодействие нарушениям равновесия тела, однако не всякая дополнительная информация о предстоящем возмущении вертикальной позы существенно влияет на качество решения

такой задачи.

З використанням системного підходу до оцінки результату комплексних клініко-психопатологічних, психодіагностичних, електрофізіологічних досліджень установлено причинно-наслідковий взаємозв'язок біологічних, соціально-психологічних і клініко-психопатологічних факторів, що визначають формування невротичних розладів у підлітків, які знаходяться у місцях позбавлення волі. Систематизовано патогенетично значущі фактори формування цих розладів. Описано специфіку їх клінічної структури, динаміку клінічного перебігу й особливості синдромогенезу. У структурі невротичних розладів у неповнолітніх правопорушників виділено тривожний, неврастенічний, астеноапатичний і меланхолічний варіанти депресивних розладів, неврастенію, фобічний, компульсивний й обсесивний варіанти обсесивно-компульсивних розладів, а також комплекс афективних, вегетативних, рухових і сенсорних порушень за умов дисоціативних (конверсійних) розладів.

Запропоновано методи підвищення якості синхронно-фазових демодуляторів (СФД) у класі систем з керуванням за відхиленням, комбінованих та ітераційних. Розроблено нові структури СФД з принципом керування за відхиленням у разі використання масштабувальних пристроїв, ізодромних ланок і неодиничних зворотних зв'язків. Запропоновано методики синтезу оператора масштабувального коригувального пристрою (МКП) та оператора розімкненого зв'язку за заданим діянням за умов підвищення порядку астатизму та компенсації початкових значень повільно-загасаючих компонент перехідної складової фазової похибки та мінімізації квадратичних інтегральних оцінок з урахуванням фізичної реалізації оператора зв'язку. Створено та досліджено нові структури ітераційних СФД. Вперше одержано відповідні оператори багатоканального ітераційного СФД. Виконано дослідження впливу нелінійності типу зони нечутливості на точність основного контуру управління (ОКУ) та СФД в цілому. Запропоновано нові структури цифрових ітераційних СФД. Одержано вирази для дискретних передавальних функцій додаткових розімкнених каналів керування, синтезованих за умов підвищення точності в усталених режимах.