Проведено изучение эффективности применения препарата "Эриус" (дезлоратадин) у 30-ти детей, больных бронхиальной астмой (БА). В результате установлено, что "Эриус" является высокоэффективным и безопасным препаратом, оказывает выраженный противовоспалительный эффект у больных БА легкой и средней степени тяжести, сочетающейся с круглогодичным ринитом, атопическим дерматитом. Являясь антигистаминным и противовоспалительным препаратом, который в короткие сроки купирует проявления аллергического ринита, включая заложенность носа, и облегчает течение БА и атопического дерматита, он способствует повышению эффективности терапии аллергических заболеваний и тем самым улучшает качество жизни больных детей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.301.1-52

Рубрики:

Пневмонія

Шифр НБУВ: Ж15550 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рентгенологічні особливості туберкульозу легень у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД вивчено у відкритому проспективному контрольованому дослідженні, яке включало 725 хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, що були виявлені у м. Одеса протягом 2000 - 2002 рр. Виявлено 154 випадки ВІЛ-асоційованого, 136 - СНІД-асоційованого туберкульозу та 435 випадків туберкульозу у ВІЛ-негативних осіб. У ВІЛ-інфікованих та ВІЛ-негативних хворих однаково часто виявляли вогнищеву, інфільтративну та дисеміновану форми туберкульозу. У хворих на СНІД частота дисемінованої форми була удвічі вищою, ніж у ВІЛ-інфікованих та ВІЛ-негативних осіб. Рентгенологічні особливості туберкульозу у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД (атипова середньо-нижньодольова локалізація, висока частота ексудативно-пневмонічних фокусів і рідка - казеозно-некротичних, відносно невисока частота розпаду легеневої тканини - 40,5 % - 57,7 %) можуть бути причиною хибної діагностики пневмонії та інших опортуністичних респіраторних інфекцій та пізньої діагностики туберкульозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.725

Рубрики:

Кисневе голодування. Асфіксія

Шифр НБУВ: Ж15550 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы 513 историй болезни 485-ти больных пневмонией. Пациентов пожилого (60 - 74 лет) возраста было 188, старческого (75 лет и старше) - 99. Для сравнения изучена клиническая картина пневмонии у 44-х больных молодого (16 - 34 лет) и зрелого (35 - 59 лет) возраста. За 5 лет наблюдения было 28 случаев повторной госпитализации. Все пациенты поступали в терапевтические отделения стационара с диагнозом "Пневмония". Полученные результаты позволяют заключить, что установление окончательного диагноза у больных пожилого и старческого возраста необходимо проводить путем последовательного, в том числе ретроспективного, анализа клинических, рентгенологических, лабораторных данных, при необходимости эндоскопических исследований, а также результатов проведенной стандартной антибактериальной и дезинтоксикационной терапии внебольничных пневмоний.

Наведено сучасні дані щодо поширеності туберкульозу органа зору, його етіології, патогенезу, класифікації, патоморфологічної характеристики. Проаналізовано основні доведені фактори ризику розвитку туберкульозної інфекції в оці, проблеми діагностики та актуальність теми за сучасних умов епідемії туберкульозу в Україні. Представлено результати досліджень в лабораторії патоморфології Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України біопсійного матеріалу хворих генералізованими формами туберкульозу. Виявлена лімфоїдно-клітинна інфільтрація і ексудативний тип реакції в тканинах ока, ураження судин сітківки та судинної оболонки у вигляді токсичного васкуліту, які свідчать про предиспозиції змін в тканинах ока і можуть бути загрозливими у нелікованих пацієнтів зі зниженим імунітетом.

Проаналізовано епідеміологічну ситуацію та співвідношення основних статистичних показників з легеневого і позалегеневого туберкульозу в 7-ми областях західного регіону України та у країні в цілому в 1990 - 2003 рр. Складна епідеміологічна ситуація з туберкульозу характеризується зростанням частоти туберкульозу легеневої локалізації і незадовільним виявленням позалегеневих форм туберкульозу, про що свідчить значне коливання цього показника в різних областях. Ріст занедбаних форм серед вперше виявлених хворих, розповсюдження полікавернозних процесів з масивним бактеріовиділенням, ростом хіміорезистентного туберкульозу серед населення вимагають удосконалення організаційних заходів і науково-методичних розробок, направлених на боротьбу з туберкульозом за сучасних соціально-економічних умов.

Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 42-х пацієнтів з невриномами заднього середостіння. Частіше (54,76 %) пухлини виявлялися у жінок віком до 20-ти років (50 %). Висвітлено особливості клініки, рентгенологічної картини, причини похибок під час діагностики захворювання. Своєчасна діагностика і хірургічне лікування мають важливе значення, оскільки у 16,67 % випадків спостерігається малігнізація неврином. За субкапсулярного видалення неврином заднього середостіння ускладнення після операцій зустрічаються в 19,04 % випадків, відзначено хороші найближчі і віддалені результати лікування хворих.

Наведено результати морфологічних досліджень туберкульозного запалення та неспецифічних змін в органах морських свинок в експериментальній моделі туберкульозу під час лікування різними співвідношеннями ізоніазиду з піридоксин гідрохлоридом. Оптимальний терапевтичний ефект досягли під час лікування ізоніазидом в дозі 32 мг у разі поєднання з піридоксин гідрохлоридом в дозі 5 мг на 1 кг маси тварини, за якого виявлено відсутність специфічних та неспецифічних проявів запалення в легенях, печінці, нирках, селезінці.

Результати проведеного дослідження свідчать, що монотерапія хворих на негоспітальну пневмонію (НП) з нетяжким перебігом віком до 60-ти років, без супутньої патології амінопеніциліном (амоксицилін) або новим макролідом (азитроміцин, мідекаміцин або кларитроміцин), а також хворих на НП з нетяжким перебігом з наявністю супутньої патології та/або у віці 60 років та більше захищеним амінопеніциліном (амоксициліну/клавуланат) або фторхінолоном III покоління (левофлоксацин) є однаково високоефективною та безпечною.

Зазначено, що впроваджена в м. Києві та Донецькій області методика добровільного консультування та тестування на ВІЛ хворих, в яких вже встановлений діагноз туберкульозу, дозволила покращити виявлення ВІЛ-інфекції серед зазначеного контингенту хворих, а також виявлення туберкульозу у ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД шляхом профілактичної рентгенографії органів грудної клітки.

Наведено результати ефективності активного і пасивного виявлення туберкульозу та визначений рівень захворюваності на туберкульоз серед осіб підвищеного ризику. Проведено оцінку використання методів флюорографії та мікроскопії мазка харкотиння у осіб з високим ризиком захворювання на туберкульоз.

На базі проведення ретроспективного аналізу 235-ти історій хвороб хворих на негоспітальну пневмонію визначені основні причини госпіталізації, окреслено групу осіб, які госпіталізувались, головним чином, за соціальними факторами. Встановлено, що госпіталізація вже з наявними ускладненнями пов'язана із тяжкістю захворювання та пізнім звертанням пацієнтів за медичною допомогою. Тривалість перебування хворих у стаціонарі залежить, в першу чергу, від тяжкості перебігу пневмонії.

У 133-х хворих на хронічний туберкульоз легень, ускладнений мультирезистентністю мікобактерій туберкульозу МБТ, були проаналізовані безпосередні та віддалені результати лікування у ході спостереження у віддалений період від 2-х до 10-х років. Встановлено, що ефективне лікування досягнуто в 65-ти (48,9 %) хворих з урахуванням оперативного втручання, 13,5 % хворих померло. Лікування було ефективне в значно більшої кількості хворих, котрим застосували 4 або 5 антибактеріальних препарати, до яких МБТ чутливі. За даними віддалених результатів більша кількість хворих помирає від туберкульозу - 42,1 %, кількість хворих з ефективним лікуванням в безпосередній період залишається сталою: 40,6 % проти 48,9 %. Оперативне лікування та хіміотерапія призводить до ефективних наслідків в значно більшої кількості хворих - у 70,4 %. У віддаленому періоді помирає від туберкульозу на 21,3 % хворих менше у разі застосування оперативного втручання та хіміотерапії, у порівнянні із призначенням лише хіміотерапії.

Отмечено, что инфузии препарата "Реосорбилакт" (по 200 мл ежедневно в течение одной недели) больным с хроническим легочным сердцем (ХЛС), гиперкапнией и компенсированным дыхательным ацидозом (КДА) не оказывают существенного влияния на показатель напряжения углекислого газа в крови. Вместе с тем, реосорбилакт обусловливает повышение оксигенации крови, что с наибольшей вероятностью связано с реологическим эффектом препарата, улучшением микроциркуляции в легких и газообмена. Полученные результаты дают основание рекомендовать применение реосорбилакта в комплексном лечении больных с ХЛС, в том числе с признаками гиперкапнии и КДА.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-52

Рубрики:

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж15550 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В ретроспективному рандомізованому дослідженні вивчено ефективність стандартних 4-компонентних режимів хіміотерапії у 337-ми раніше нелікованих і хворих на туберкульоз легень 1-ї категорії. Встановлено, що 4-компонентні стандартні режими ефективні для лікування вперше діагностованих раніше нелікованих хворих та дозволяють досягти виліковування в 89 % хворих. Тривалість інтенсивної фази та основного курсу хіміотерапії перевищує стандартні терміни у 46,3 % хворих через високу частоту первинної медикаментозної резистентності (27 %) та поширені деструктивні туберкульозні процеси. Первинна медикаментозна резистентність та поширеність туберкульозного процесу не впливає на кінцевий результат лікування хворих на вперше діагностований раніше нелікований туберкульоз, але є причиною подовження інтенсивної фази та основного курсу хіміотерапії.

Розроблено "Анкету моніторингу здоров'я медичних працівників протитуберкульозних закладів". Наведено концепцію поліпшення ситуації з туберкульозу медичних працівників за сучасної епідемії туберкульозу.

Порушення жирнокислотного метаболізму на рівні біомембран та в плазмі крові супроводжується пригніченням енергетичного потенціалу та пластичновідновної функції слизової оболонки бронхіального дерева у хворих на ХОЗЛ. Застосування методу інтервальної індивідуально дозованої гіпокситерапії та проведення оптималізованої фармакотерапії фенспіридом сприяє підвищенню адаптогенного потенціалу та активації білково-синтетичної функції на клітинному рівні, а також зростання енергетично-пластичного потенціалу слизової оболонки бронхів, що позитивно позначується на активності мукоціліарної системи, бронхіальній прохідності та вентиляційній функції легень.

Мета дослідження - вивчення особливостей імунного стану у 36-ти хворих на негоспітальну пневмонію (НГП) без факторів ризику, у 62-х - з факторами ризику, які зловживали алкоголем, палили та мали в анамнезі вірусний гепатит В або С, а також 14 хворих з факторами ризику, які вживали наркотики, палили та мали в анамнезі вірусний гепатит. Зміни в імунному стані хворих на НГП з факторами ризику відрізнялись від показників у хворих без факторів ризику, що суттєво вплинуло на клінічний перебіг НГП.