Изучена динамика показателей фибринолиза и клеточной адгезии у больных хроническими диффузными заболеваниями печени с синдромом эутиреоидной патологии на фоне использования селенсодержащего препарата. Установлено, что селен в комплексной терапии больных хроническими диффузными заболеваниями печени с нарушением тиреоидного гомеостаза способствует оптимизации показателей фибринолиза плазмы крови, позволяет существенно уменьшить адгезивные свойства клеток и повысить суммарную ферментативную активность плазмы крови.

Наведено сучасні відомості щодо епідеміології та чинників ризику розвитку хвороби Альцгеймера при цукровому діабеті (ЦД). Проаналізовано дані літератури щодо основних патогенетичних ланок розвитку нейродегенеративних порушень у пацієнтів із ЦД, а також механізмів взаємообтяження. Наведено результати клінічних та експериментальних досліджень щодо можливостей патогенетичної корекції когнітивних порушень при хворобі Альцгеймера, яка перебігає на тлі ЦД, зазначені найбільш перспективні напрямки наукових досліджень із цієї проблеми.

Захворюваність на цукровий діабет (ЦД) типу 2 зростає у всьому світі. На сьогодні необхідні ефективні програми профілактики для зменшення ризику виникнення ЦД та його прогресування. До однієї із стратегій належить застосування вітамінів, зокрема вітаміну D. Мета роботи - вивчити ефективність додаткового призначення вітаміну D на інсулінорезистентність і антропометричні параметри у хворих на ЦД типу 2. У рандомізоване клінічне дослідження було включено 52 пацієнти з ЦД типу 2, розподілених на 2 групи - контрольну та інтервенційну. Хворі інтервенційної групи додатково одержували 28000 міжнародних одиниць (МО) холекальциферолу. Після встановлення демографічних і антропометричних чинників (об'єм талії, артеріальний тиск і індекс маси тіла) двічі проводився забір крові для визначення глікемії натще, 25-гідроксивітаміну D [25(OH)D], інсуліну, глікованого гемоглобіну (HbA1c) і індексу інсулінорезистентності (HOMA): на початку дослідження і через 3 міс. Хворі двох груп (по 26 осіб) не відрізнялися за основними показниками на початку дослідження. Через 3 міс після лікування холекальциферолом показник HbA1c, антропометричні дані в інтервенційній групі не змінювалися, однак встановлено достовірне збільшення вмісту 25(OH)D у сироватці крові (p = 0,007). Додаткове призначення вітаміну D у хворих на ЦД типу 2 справляло позитивний вплив на інсулінорезистентність (зменшення вмісту інсуліну та індексу HOMA). Не встановлено взаємозв'язку між вмістом вітаміну D та індексом маси тіла та об'ємом талії. Висновки: подальші дослідження з більшими вибірками хворих необхідні для встановлення достовірного ефекту додаткового призначення вітаміну D на перебіг ЦД.

The article reviews modern information on epidemiology and risk factors for Alzheimer's disease in obesity. The literature data on the main pathogenetic links of the development of neurodegenerative disorders in patients with obesity and metabolic syndrome are analyzed, as well as the mechanisms of mutual burden. The article deals with the results of clinical studies on the possibilities of pathogenetic correction of cognitive disorders in Alzheimer's disease, which runs on the background of obesity.

Захворюваність на цукровий діабет (ЦД) типу 2 зростає у всьому світі. На сьогодні необхідні ефективні програми профілактики для зменшення ризику виникнення ЦД та його прогресування. До однієї із стратегій належить застосування вітамінів, зокрема вітаміну D. Мета роботи - вивчити ефективність додаткового призначення вітаміну D на інсулінорезистентність і антропометричні параметри у хворих на ЦД типу 2. У рандомізоване клінічне дослідження було включено 52 пацієнти з ЦД типу 2, розподілених на 2 групи - контрольну та інтервенційну. Хворі інтервенційної групи додатково одержували 28000 міжнародних одиниць (МО) холекальциферолу. Після встановлення демографічних і антропометричних чинників (об'єм талії, артеріальний тиск і індекс маси тіла) двічі проводився забір крові для визначення глікемії натще, 25-гідроксивітаміну D [25(OH)D], інсуліну, глікованого гемоглобіну (HbA1c) і індексу інсулінорезистентності (HOMA): на початку дослідження і через 3 міс. Хворі двох груп (по 26 осіб) не відрізнялися за основними показниками на початку дослідження. Через 3 міс після лікування холекальциферолом показник HbA1c, антропометричні дані в інтервенційній групі не змінювалися, однак встановлено достовірне збільшення вмісту 25(OH)D у сироватці крові (p = 0,007). Додаткове призначення вітаміну D у хворих на ЦД типу 2 справляло позитивний вплив на інсулінорезистентність (зменшення вмісту інсуліну та індексу HOMA). Не встановлено взаємозв'язку між вмістом вітаміну D та індексом маси тіла та об'ємом талії. Висновки: подальші дослідження з більшими вибірками хворих необхідні для встановлення достовірного ефекту додаткового призначення вітаміну D на перебіг ЦД.

The article reviews modern information on epidemiology and risk factors for Alzheimer's disease in obesity. The literature data on the main pathogenetic links of the development of neurodegenerative disorders in patients with obesity and metabolic syndrome are analyzed, as well as the mechanisms of mutual burden. The article deals with the results of clinical studies on the possibilities of pathogenetic correction of cognitive disorders in Alzheimer's disease, which runs on the background of obesity.

Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) - потенційно тяжка гостра респіраторна інфекція, спричинена коронавірусом-2 (SARS-CoV-2), із вираженим гострим респіраторним синдромом. Люди з цукровим діабетом (ЦД) мають підвищений ризик виникнення серйозних розладів на тлі COVID-19. Повідомлено, що ЦД і неконтрольована глікемія є важливими предикторами тяжкості перебігу і смерті серед пацієнтів, інфікованих різними вірусами, включаючи пандемічний грип A (H1N1) у 2009 р., SARS-CoV і MERS-CoV. У триваючій пандемії SARS-CoV-2 у деяких дослідженнях не виявлено чіткого зв'язку між ЦД і тяжкістю захворювання. Однак аналіз даних із Китаю та Італії показав, що пацієнти похилого віку із хронічними захворюваннями, включаючи ЦД, зазнають більшого ризику тяжкої COVID-19 та смертності. Серед випадків смертності від COVID-19 в Ухані (Китай) основними супутніми захворюваннями були ЦД (42,3 %), артеріальна гіпертензія (53,8 %), захворювання серця в анамнезі (19,2 %) та церебральні розлади (15,4 %). Також смертність істотно зростає (на 6 %) за наявності ЦД (7,3 %) та інших супутніх захворювань, таких як серцево-судинні (10,5 %), хронічні захворювання органів дихання, артеріальна гіпертензія та рак. За даними досліджень, поширеність ЦД у людей, заражених вірусом, приблизно така ж, як і в загальній популяції, навіть дещо нижча. За результатами метааналізу 12 досліджень, які описують дані 2108 китайських пацієнтів із COVID-19, поширеність ЦД становила 10,3 %, що було аналогічно поширеності 10,9 % в 2013 рр. Пацієнтам із ЦД рекомендується дотримуватися загальних порад щодо зменшення ризику зараження, а також специфічних для людей з ЦД. Усі сучасні рекомендації медичних організацій та наукових спільнот підкреслюють важливість належного контролю глікемії під час пандемії COVID-19, оскільки це може допомогти зменшити ризик зараження та тяжкість хвороби.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.12 + Р415.202.83-5

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози

Авітаміноз "Д"

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.653 + Р415.160.23 + Р415.120.23

Рубрики:

Порушення вуглеводного обміну

Цукровий діабет

Гіпотиреози

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

In patients who were not previously diagnosed with any thyroid conditions, the scenario of COVID-19 related anomalies of the thyroid may include either: a process of central thyroid-stimulating hormone disturbances via virus-related hypophysitis; an atypical type of subacute thyroiditis which is connected to the virus spread or to excessive cytokine production including a destructive process with irreversible damage to the gland or low triiodothyronine syndrome (non-thyroidal illness syndrome) which is not specifically related to the COVID-19 infection, but which is associated with a very severe illness status. This review aimed to investigate thyroid changes resulted from the COVID-19 infection. Ongoing assessment of the effects of the COVID-19 pandemic will reveal more information on coronavirus-induced thyroid conditions. Routine thyroid assays performed in patients with severe infection/acute phase of COVID-19 are encouraged to detect thyrotoxicosis. After recovery, thyroid function should be assessed to identify potential hypothyroidism. There remain unanswered questions related to the predictive value of interleukin-6 in infected patients, especially in cases of cytokine storm, and the necessity of thyroid hormone replacement in subjects with hypophysitis-related central hypothyroidism.

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ