Проаналізовано питання становлення "українського стилю" в архітектурі на шпальтах часописів України початку ХХ ст.

Викладено основи вивчення головних закономірностей впливу навколишнього середовища та соціальних умов життя на здоров'я людини. Розглянуто методи досліджень різноманітних чинників довкілля за розділами загальної гігієни, зокрема: пропедевтики та комунальної гігієни, медичної екології, харчування, лікувально-профілактичних заходів, праці, радіаційної, дітей і підлітків, особистої, психогігієни, екстремальних умов, військової гігієни.

Изложены основы изучения главных закономерностей влияния окружающей среды и социальных условий жизни на здоровье человека. Рассмотрены методы исследований разнообразных факторов окружающей среды по разделам общей гигиены, в частности: пропедевтики и коммунальной гигиены, медицинской экологии, питания, лечебно-профилактических мероприятий, труда, радиационной, детей и подростков, личной, психогигиены, экстремальных условий, военной гигиены.

З'ясовано позицію та значення роботи колективу журналу "Вестник Европы" щодо української проблеми у період після Першої революції у Російській імперії й до початку Першої світової війни. Зазначено, що українське питання знаходило своє відображення на сторінках журналу в незначній кількості та масштабі, а розуміння його сутності та значення було різним: від цілком об'єктивного до заангажованого та формального.

Выяснены позиция и значение работы коллектива журнала "Вестник Европы" относительно украинской проблемы в период после Первой революции в Российской империи и до начала Первой мировой войны. Указано, что украинский вопрос находил свое отражение на страницах журнала в незначительном количестве и масштабе, а понимание его сущности и значения было разным: от полностью объективного до заангажированного и формального.

Представлено результати проведеної реабілітаційної терапії за альтернативними схемами з відновлення репродуктивної функції в жінок після консервативного лікування позаматкової вагітності (метотрексатом).

За допомогою індивідуального анкетування та багатофакторного опитувальника SF-36 оцінено якість життя жінок, пролікованих як консервативно, так і хірургічним методом з приводу прогресуючої трубної вагітності. Встановлено, що тільки комплексна оцінка (фізіологічний та психологічний стан) здоров'я допомагає визначити вплив виявленої патології на організм та розробити адекватний спосіб профілактики, лікування та реабілітації пацієнток даної категорії.

Проаналізовано педагогічну та культурно-освітню діяльність "Просвіти" на Закарпатті міжвоєнної доби. Визначено витоки просвітництва в краї наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. З'ясовано ідейні та організаційні засади діяльності товариства (1920 - 1939), його вплив на розвиток шкільництва, участь вчителів у культурно-освітній діяльності "Просвіти" та роль товариства в ліквідації неписьменності на Підкарпатській Русі. Показано різнопланову культурно-, педагогічно- та науково-просвітницьку діяльність товариства, спрямовану на формування національної свідомості учнівської молоді та дорослого населення Закарпаття.

Наведено результати вивчення факторів ризику і причин виникнення позаматкової вагітності: порушень менструальної функції (57,6 %), абортів (54,1 %), запальних захворювань жіночої статевої сфери (51,6 %), пізнього та раннього початку менархе (50,2 %). Встановлено зниження рівнів естрогенів, прогестерону та фолієвої кислоти до та після консервативного лікування (метотрексатом). У запропонованій програмі реабілітаційних заходів препаратами вибору були антигомотоксичні засоби, дія яких базується на зворотному ефекті. Антигомотоксична терапія призначалась за індивідуальною програмою, що забезпечило поступове відновлення функції репродуктивних органів жінок. Проаналізовано ефективність відновлення репродуктивної функції. Ребілітаційна програма після консервативного лікування прогресуючої трубної вагітності з урахуванням патогенетичного чинника дозволила налагодити регулярний менструальний цикл у 82,8 % пацієнток, стабілізувати рівень стероїдних гормонів у 74,2 %, досягти овуляторних циклів у 68,5 % пацієнток, відновити прохідність труби у 78,2 %, сприяти фертильності (наступила вагітність) 51,4 % жінок. За результатами аналізу психічної складової здоров'я встановлено, що рівень тривожності виявився значно нижчий у групі жінок, яким проводили реабілітаційне лікування за запропонованими схемами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено роль соціальних стереотипів у виборі індивідами нетрадиційних форм шлюбно-сімейних відносин. Відмічено, що соціальні стереотипи є результатом категоризації соціального досвіду, визначеного культурою та вихованням. Вони детермінують як поведінку індивідів, так і пояснення ними дій і поведінки партнерів по взаємодії. Зазначено, що наявність різних форм партнерських відносин, пошук таких видів стосунків, за яких партнери відчували би себе комфортно, були би рівноправними партнерами в шлюбі, допоможе подолати соціальні стереотипи.

На основі використання матеріалів найбільш впливових періодичних видань 1907-1914 рр. - щоденної газети "Рада" (1906-1914), журналів "Літературно-науковий вісник", "Украинская жизнь" (1912-1917), "Дзвін" (1913-1914), "Рідний край" (1905-1916), тижневиків "Дніпрові хвилі" (1910-1913), "Сніп" (1912), "Слово" (1907-1909), "Книжная летопись" (1907) - проведено аналіз стану книговидавничої справи Наддніпрянщини у цей період. Показано статистику випуску книги як важливого показника становища книжкової продукції, розглянуто динаміку росту вилавництв, а також визначено тематичний репертуар (соціально-економічний, науково-технічний, художній) та читацьку аудиторію.

В ході вивчення особливостей психофізіологічної адаптації встановлено, що за природних умов серед школярів-ліцеїстів, в порівнянні з їх ровесниками з традиційної школи, помічені негативні зміни її провідних показників. Одержані дані дозволять визначити наявність несприятливого процесу адаптаційних перетворень на рівні тих психофізіологічних функцій та особистих рис, які детермінуються умовами навчання. Розроблено комплексну програму оптимізації повсякденної діяльності молодших школярів-ліцеїстів сприяла усуванню негативних тенденцій, обумовила появу позитивних змін основних характеристик адаптаційних процесів організму дівчат та хлопців.

В ходе изучения особенностей течения психофизиологической адаптации установлено, что в естественных условиях среди школьников-лицеистов, в отличие от их ровесников из традиционной школы, регистрируются негативные изменения ее ведущих показателей. Полученные данные позволяют определить наличие неблагоприятного течения процессов адаптационных преобразований на уровне тех психофизиологических функций и личностных особенностей, которые прежде всего детерминируются условиями обучения. Разработанная комплексная программа оптимизации повседневной деятельности младших школьников-лицеистов способствовала устранению негативных тенденций, обусловливала появление позитивных изменений ведущих характеристик адаптационных процессов организма девочек и мальчиков.

Вперше патогенетично обгрунтовано етапи відновлення накопичувальної та евакуаторної функцій сечовипускання у хворих після радикальної цистектомії (РЦ) з ілеонеоцистопластикою за методом "Double U". Виявлено й охарактеризовано три фази морфологічних змін тонко-кишкового епітелію, що уточнюють особливості процесу функціональної адаптації артифіціального ідеального сечового міхура. Описано взаємовідношення між відновленням функції артифіціального сечового міхура (ACM) та відновленням самостійного сечовипускання, визначено їх вплив на якість життя хворих, терміни медичної, соціальної, трудової реадаптації після операції. Запропоновано принцип зменшення післяопераційних ускладнень у хворих після РЦ з ілеонеоцистопластикою, суть якого полягає у своєчасній, раціонально підібраній корекції електролітно-водного балансу, моніторингу за уродинамікою та якістю життя. Подальшого розвитку набули положення медичної та соціальної адаптації хворих після РЦ, комплексний характер якої персоніфікований завдяки запропонованому підходу до навчання пацієнтів щодо відновлення функціональної здатності ACM в мінімальні строки та конкордатності дій різних за фахом спеціалістів на окремих етапах диспансерного обслуговування. Вперше визначено причинно-наслідковий зв'язок між динамікою морфологічних змін стінки ACM і відновленням його накопичувальної та евакуаторної функцій.

Проведено комплексне дослідження нетримання сечі у жінок. Виділено й описано особливості патології. Мета роботи - аналіз проблеми, її видів і способів лікування. Досліджено характерні ознаки, ключові етапи нетримання сечі та неможливості контролювати виділення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.56-52

Рубрики:

Хвороби сечового міхура

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено та відтворено на експериментальних тваринах модель гіперактивного сечового міхура, що може бути базовою для доклінічних досліджень ефективності лікування цього синдрому.

Стресове нетримання сечі (СНС), особливо у жінок, є найпоширенішим ускладненням урогінекологічних захворювань. Створено адекватну і стабільно відтворювану модель СНС у лабораторних білих щурів шляхом двобічного перев'язування соромітних нервів. Це забезпечувало стійкі прояви СНС, що прогресували у міру збільшення тривалості експерименту. За даними уродинамічних досліджень, реєстрували зниження тиску витікання першої краплини сечі в оперованих тварин; результати гістологічних та морфометричних досліджень свідчили про збільшення просвіту сечівника, зниження тонусу м'язів. За даними дослідження, денервація сечівника та його сфінктера була стійкою, використання моделі дозволяло одержати стабільно відтворювані результати.

Після створення моделі гіперактивного сечового міхура (ГСМ) у білих щурів здійснювали моніторинг прижиттєвих змін сечових шляхів (СШ), для чого використовували МРТ з МР-урографією до і після діурезного навантаження. Дані гістологічних досліджень після моделювання ГСМ підтвердили результати МРТ. В ранні строки спостерігали функціональні зміни без виражених порушень структури органів, проте, через 30 діб та пізніше виникали морфологічні зміни, що зумовлювало формування уретерогідронефрозу.

Проаналізовано зміст різних практик шлюбно-сімейного партнерства і батьківства, формування і співіснування котрих стало можливим завдяки плюралізації дискурсу традиційної сім'ї, шлюбу та батьківства. Практики розглянуто як соціальні конструкти, плюральність яких забезпечується свободою вибору дискурсів. Дискурс сім'ї, шлюбу, батьківства конструює соціальні смисли, відображаючи спосіб буття, де поряд із традиційними формами шлюбно-сімейних стосунків уможливлюється інший позаструктурний і нелінійний спосіб організації цілісності, що надає змогу особистості формувати різні ідентичності, вільно обираючи різні практики шлюбно-сімейного партнерства та батьківства. Зазначено, що тенденція до стирання меж між протилежними сутностями, що виявляється в іншому ставленні до сексуальної ідентифікації, представленої моделями гомосексуальної чи лесбійської практики стосунків, є іншим способом організації особистістю власного життя. У межах плюралізації дискурсу шлюбно-сімейних стосунків чоловіки/жінки можуть набувати нових ідентичностей, кожна з яких передбачає певну поведінку в контексті різних практик партнерства і батьківства. Сучасні реалії демонструють нам різні типи гендерної ідентичності, практикування яких зумовлено індивідуальним вибором. Зазначено, що трансгендерність характеризується рухливістю і плинністю щодо раніше наявних незмінних гендерних ролей і статевої належності. Життєвий світ особистість конструює відповідно до своїх інтенцій, і змінюється відповідно до них. Тому сім'я, шлюб, батьківство - це гнучкі дискурсивні конструкти, у яких проблематизуються дискурсивні практики. Припущено, що існує семантичний диференціал у життєвих смислах конструювання практик минулого і сучасного, як-от: природна зміна поколінь, цінностей, мотиваційних установок, сексуальності, інтимності, фемінності, маскулінності, андрогінності, асексуальності, материнства, батьківства.

Досліджено здатність троспію хлориду (ТХ), сучасного представника препаратів М-холінолітиків, впливати на регуляцію скоротливої активності сечового міхура (СМ). Експериментальну модель гіперактивного сечового міхура (ГСМ) у щурів-самок одержано шляхом введення 0,45 мг/кг резерпіну (хомвіотензин) протягом 2 тиж. Для відтворення ефекту лікування тваринам з ГСМ додатково вводили 2 мг/кг ТХ (спазмекс) протягом 2 тиж. Досліджено особливості нейрогенних (стимульованих електричним полем) і агоніст-залежних скоротливих відповідей смужок СМ, ізольованих у тварин після введення препаратів. Встановлено, що рівень нейрогенних скорочень у смужок тварин з ГСМ окремо і після введення ТХ значно перевищували показники контрольних тварин. В активації скорочення смужок ГСМ переважав холінергічний компонент, який пригнічувався в смужок ТХ, вірогідно за рахунок зниження чутливості гладеньких міязів до ацетилхоліну. Разом з тим, збільшувалося значення пуринергічного компонента та простаноїдів в активації скорочень смужок ТХ. Ефективність застосовування ТХ у комбінації з іншими препаратами за ГСМ потребує подальшого вивчення.

Гіперактивність сечового міхура (ГАСМ) - тяжкий розлад сечовипускання, що виявляють майже у 17 % населення віком старше 40 років, з них 56 % - жінок, 44 % - чоловіків. Мета роботи - визначення частоти і клінічного значення окремих уродинамічних симптомів, що виявляють за результатами комплексного обстеження хворих за ідіопатичної ГАСМ (ІГАСМ). Комбіноване уродинамічне дослідження проведене у 137 хворих за ІГАСМ (105 жінок, 32 чоловіків). Імперативний характер сечовипускання у хворих за ІГАСМ зумовлює зменшення максимальної цистометричної місткості - у 75,9 % хворих, зниження порогу чутливості сечового міхура (СМ) у 70,8 %, гіперактивності м'яза - випорожнювача СМ (МВСМ) у 35,8 %, комплаєнтності - у 43,1 %, нестабільності сечівника - у 24,8 %. Висновки: зменшення здатності СМ до накопичення й утримання сечі за нормального або низького внутрішньоміхурового тиску та часте поєднання нестабільності СМ з ознаками обструкції сечовипускання є основними особливостями порушення уродинаміки нижніх сечових шляхів (НСШ) у хворих за ІГАСМ.