Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.540

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.540.112

Рубрики:

Пієлонефрит

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто можливості застосування методу спонтанної хемілюмінесценції як додаткового тесту для визначення ступеня тяжкості і характеру перебігу захворюваності у хворих негонококковими уретритами і необхідності коригуючої антиоксидантної терапії. Представлено результати дослідження показників спонтанної хемілюмінесценції змивної рідини уретри та сироватки крові здорових осіб і хворих на різні форми негонококкових уретритів. Виявлено достовірні відмінності цих показників.

Наведено характеристику мінералоутворювального середовища в нирці хворого, яке призводить до виникнення уролітів. Розглянуто дві основні парагенетичні асоціації: уратну і фосфатно-оксалатну, що утворюють уроліти. На основі багатокомпонентного складу ниркового каміння у сукупності з pH середовища складено математичну модель фізико-хімічних умов кристалічних фаз у нирці хворого.

Всесторонне рассмотрены патогенез, клиника, диагностика и лечение больных уролитиазом. Обсуждены показания, особенности и преимущества современных неинвазивных методов диагностики: ультразвукового сканирования и компьютерной томографии. Представлены данные о неоперативных инструментально-дистанционных способах лечения больных с различными видами уролитиаза. Приведены непосредственные и отдаленные результаты литотрипсий и оперативных пособий, применяемых у пациентов с мочекаменной болезнью.

Изучены диагностические возможности ультрасонографии при острых гнойно-воспалительных заболеваниях почек и околопочечной жировой клетчатки в сравнении с рентгеновскими методами и компьютерной томографией. По мере накопления опыта ультрасонография из вспомогательного становится ведущим методом дифференцировки между серозным, гнойным пиелонефритом и гнойно-деструктивными формами острого пиелонефрита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.504.34-29

Рубрики:

Камені нирок

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.540.112-3

Рубрики:

Пієлонефрит

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто діабетичну цистопатію, що є чинником підвищеного ризику розвитку інфекції сечових шляхів, нефролітіазу, хронічного пієлонефриту та прогресування нефропатії у хворих на цукровий діабет. З метою пошуку її ранніх уродинамічних ознак вивчали функціональний стан нижніх сечових шляхів за допомогою радіоізотопної урофлоуметрії і визначення залишкової сечі, а також стан автономної нервової системи за аналізом варіабельності серцевого ритму у 45-ти хворих на цукровий діабет I типу. Діабетична цистопатія, яка спостерігалася більш ніж у половини хворих та мала латентний або малосимптомний перебіг, характеризувалася суттєвим сповільненням об'ємної швидкості потоку сечі, подовженням часу сечовипускання, збільшенням ємності сечового міхура і значним збільшенням об'єму залишкової сечі. Виявлено, що зниження об'ємної швидкості потоку першої половини загального об'єму сечі, подовження часу її виділення та загального часу сечовипускання є ранніми ознаками діабетичної цистопатії, які з'являються ще до підвищення об'єму залишкової сечі. Діабетична цистопатія тісно зв'язана зі станом автономної нервової системи і має залежну від неї природну історію поступового прогресування уродинамічних порушень.

Рассмотрена диабетическая цистопатия, что есть фактором повышенного риска развития инфекции мочевых путей, нефролитиаза, хронического пиелонефрита и прогрессирования нефропатии у больных сахарным диабетом. С целью поиска ее ранних уродинамических признаков изучали функциональное состояние нижних мочевых путей с помощью радиоизотопной урофлоуметрии и определения остаточной мочи, а также состояние автономной нервной системы по анализу вариабельности сердечного ритма у 45-ти больных сахарным диабетом I типа. Диабетическая цистопатия, которая наблюдалась более чем у половины больных и имела латентное или малосимптомное течение, характеризовалась существенным замедлением объемной скорости потока мочи, удлинением времени мочеиспускания, увеличением емкости мочевого пузыря и значительным увеличением объема остаточной мочи. Виявлено, что снижение объемной скорости потока первой половины общего объема мочи, удлинение времени ее выделения и общего времени мочеиспускания являются ранними признаками диабетической цистопатии, которые появляются еще до повышения объема остаточной мочи. Диабетическая цистопатия тесно связана с состоянием автономной нервной системы и имеет зависимую от нее естественную историю постепенного прогрессирования уродинамических нарушений.

Diabetic cystopathy is a threatening factor of increased risk of development of urinary tract infection, nephrolithiasis, chronic pyelonephritis, and progression of diabetic nephropathy in diabetes mellitus patients. In order to detect early urodynamic signs, the functional state of lower urinary tracts was studied using radioisotopic uroflowmetry and determination of residual urine, as well as the state of the autonomic nervous system based on the analysis of heart rate variability in 45patients with type 1 diabetes mellitus. Diabetic cystopathy, that was reported in more than a half of patients and had a latent or poorly symptomatic course, was characterized by a considerable delay in volume velocity of urine flow, a prolonged voiding time, an increased bladder capacity, and a significant increase in residual urine. It has been established that a decreased volume velocity of flow of the first half of total urine volume, prolonged time of its voiding and total elimination time represent early signs of diabetic cystopathy, that manifest themselves before appearance of increased residual urine. Diabetic cystopathy is closely related to the state of the autonomic nervous system and has a natural history of gradual progression of urodynamic disturbances, which is dependent on this system.

Проведен сравнительный клинический анализ традиционного микробиологического исследования и новых технологий выявления микобактериурии у 184-х больных нефротуберкулезом. Установлено, что наиболее точным и информативным в вопросах диагностики нефротуберкулеза является микробиологический метод определения возбудителя заболевания в моче с использованием питательной среды Левенштейна - Йенсена (количество выявленных случаев микобактериурии в клинической группе больных с изолированым нефротуберкулезом превышало 50 %). Отмечено, что новые методы определения возбудителя (полимеразная цепная реакция мочи и посевы ее на среду ВКГ) являются методами экспресс-диагностики и диспансерного наблюдения, но требуют для установки окончательного диагноза и начала специфического лечения подтверждения с использованием других диагностических методик.

Приведены результаты эхокардиографического исследования больных хроническим гломерулонефритом (ХГ) и хроническим пиелонефритом (ХП) с терминальной почечной недостаточностью (ХПН), а также в динамике их лечения программным гемодиализом. При этом у больных ХГ в миокарде отмечено преобладание процессов дилатации, у больных ХП превалируют процессы, связанные с гипертрофией стенок сердца. У больных ХПН, длительно получающих заместительную терапию программным гемодинамиком, описано развитие диастолической дисфункции миокарда.

Представлено характеристику природних лікувальних чинників курортної зони "Солоний лиман" та можливості їх використання у лікуванні пацієнтів з хронічним пієлонефритом. Показано позитивну клініко-лабораторну динаміку перебігу цієї патології.

Представлена характеристика природных лечебных факторов курортной зоны "Соленый лиман" и возможности их использования в лечении пациентов с хроническим пиелонефритом. Показана позитивная клинико-лабораторная динамика течения этой патологии.

Наведено відомості про онтогенію фосфатових, оксалатових, уратових, цистинових уролітів, а також утворень з органічної аморфної речовини. Проаналізовано фізико-хімічні фактори, що сприяють зародженню та формуванню уролітів в організмі людини.

Приведены сведения об онтогении фосфатовых, оксалатовых, уратовых, цистиновых уролитов, а также образований из органического аморфного вещества. Проанализированы физико-химические факторы, способствующие зарождению и формированию уролитов в организме человека.

Рассмотрены особености закономерностей заболеваемости распространенности мочекаменной болезни в больших городах (Киеве, Днепропетровске). Проанализированы основные качественные и количественные показатели оказания специализированной помощи больным данной категории за период 1993 - 2002 гг.

Проаналізовано стан захисних і пристосувальних систем організму у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, хворих на уролітіаз та калькульозний пієлонефрит. Встановлено роль імунної, гемостазної, кортико-адреналової, тиреоїдної, оксидаційно-антиоксидаційної систем у патогенезі хронічного калькульозного пієлонефриту. Обгрунтовано можливості удосконалення методів санаторного-курортного лікування даної патології та поліпшення профілактики з використанням трускавецького бальнеотерапевтичного комплексу та фітоадаптогенів. Продемонстровано позитивний вплив біоактивної води Нафтуся, аплікацій озокериту, мінеральної купелі та ЛФК на зменшення виразності дезадаптозу, імунодисфункції та коагулопатії, що сприяє ослабленню або ліквідації запального процесу в ураженій нирці, а в кінцевому результаті - повному або частковому відновленню головних ниркових функцій. З метою підвищення ефективності процесу реабілітації захисних і пристосувальних систем запропоновано додаткове використання фітоадаптогенів (фітокомпозицій "Бальзам Бітнера" та "Бальзам Кримський").

Проанализировано состояние защитно-адаптационных систем организма у ликвидаторов аварии на ЧАЭС, больных с уролитиазом и калькулезным пиелонефритом. Установлена роль имунной, гемостазной, кортико-адреналовой, тиреоидной, оксидационно-антиоксидационной систем в патогенезе хронического калькулезного пиелонефрита. Обоснованы возможности усовершенствания методов санаторно-курортного лечения данной патологии и улучшения профилактики с использованием трускавецкого бальнеотерапевтического комплекса и фитоадаптогенов. Продемонстрировано позитивное влияние биоактивной воды Нафтуся, аппликаций озокерита, минеральных ванн и ЛФК на уменьшение выраженности дезадаптоза, иммунодисфункции и коагулопатии, что способствует ослаблению или ликвидации воспалительного процесса в пораженной почке, а в конечном результате - полному или частичному восстановлению ее основных функций. С целью повышения эффективности процесса реабилитации защитно-адаптационных систем обоснована целесообразность дополнительного использования фитоадаптогенов (фитокомпозиций "Бальзам Битнера" и "Бальзам Крымский").

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.54

Рубрики:

Хвороби нирок і ниркових мисок

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На прикладі Великобританії, Чехії, Словаччини, України, Індії, Туркменістану, Киргизстану, Таїланду, Японії, США, Австралії та світу в цілому розглянуто географію розповсюдження сечокам'яної недуги. Проаналізовано територіальні особливості поширення даного захворювання в окремих частинах світу. Охарактеризовано її головні чинники, які сприяють каменеутворенню, зокрема, соціально-економічні, кліматичні, геологічні фактори, а також забруднення довкілля, гідрохімічної особливості питної води. На підставі статистичного матеріалу в XVIII - XX ст. досліджено поширення сечокам'яної недуги у світі залежно від її локалізації в організмі людини, статі та віку дорослих хворих і дітей.

На примере Великобритании, Чехии, Словакии, Украины, Индии, Туркменистана, Киргисзтана, Таиланда, Японии, США, Австралии и мира в целом рассмотрена география мочекаменной болезни. Проанализированы территориальные особенности распространения данного заболевания в отдельных частях света. Охарактеризованы ее основные факторы, способствующие созданию камней в почках, в частности, социально-экономические, климатические, геологические факторы, а также загрязнения окружающей среды и гидрохимических особенностей питьевой воды. На основе статистических материалов за период с XVIII - XX ст. исследовано распространение мочекаменной болезни в мире в зависимости от ее локализации в организме человека, пола и возраста взрослых больных и детей.

Наведено інформацію про мінеральний склад уролітів верхніх і нижніх сечових шляхів хворих багатьох країн світу за період XVIII - XX ст. На підставі узагальнення значного статистичного матеріалу проаналізовано особливості мономінеральних утворень, каменетвірних асоціацій, а також окремих мінералів, що формують фосфатові, оксалатові, уратові та інші камені у хворих Європи, Азії, Африки, Америки, Австралії.

Приведена информация о минеральном составе уролитов верхних и нижних мочевых путей больных многих стран мира за период XVIII - XX ст. На основе обобщения значительного статистического материала проанализированы особенности мономинеральных образований, каменнообразующих ассоциаций, а также отдельных минералов, формирующих фосфатовые, оксалатовые, уратовые и другие камни у больных Европы, Азии, Африки, Америки, Австралии.

Охарактеризовано неорганічні мінерали та мінералоїди, органічні мінерали, кристалічну та аморфну речовину. Приділено увагу питанням лікарських препаратів в уролітах. Описано мікроелементи та показано їх взаємозв'язок з мінеральними й органічними складовими уролітів.

Охарактеризованы неорганические минералы и минералоиды, органические минералы, кристаллические и аморфные вещества. Уделено внимание вопросам лекарственных препаратов в уролитах. Описаны микроэлементы и показана их взаимосвязь с минеральными и органическими составляющими уролитов.

Наведено дані про структурно-функціональну організацію сечовидільної системи, а також методики її клінічного обстеження. Описано основну семіотику уражень нирок, висвітлено сучасні підходи до діагностики та лікування окремих форм патології, синдромів, невідкладних станів (гломерулонефритів, пієлонефритів, захворювань нирок у дітей, вагітних, людей похилого віку, нефропатії, ренальної артеріальної гіпертензії, нефротичного синдрому, гострої ниркової недостатності, гострої затримки сечовипускання, ниркової коліки, травм нирок), які зустрічаються в практичній діяльності сімейного лікаря. Розглянуто принципи диспансеризації та санаторно-курортного лікування, а також засади диференційної діагностики у нефрології (синдромний діагноз).

Приведены данные о структурно-функциональной организации мочевыделительной системы, а также методики ее клинического обследования. Описана основная семиотика поражений почек, освещены современные подходы к диагностике и лечению отдельных форм патологии, синдромов, неотложных состояний (гломерулонефритов, пиелонефритов, заболеваний почек у детей, беременных и людей пожилого возраста, нефропатии, ренальной артериальной гипертензии, нефротического синдрома, острой почечной недостаточности, острой задержки мочеиспускания, почечной колики, травм почек), встречающихся в практической деятельности семейного врача. Рассмотрены принципы диспансеризации и курортно-санаторного лечения, а также основы дифференциальной диагностики в нефрологии (синдромный диагноз).