Розглянуто питання сучасних методів екологічного контролю стану підземних вод. Проведено моніторинг стану підземних вод у районах Житомирського Полісся, охарактеризовано рівень антропогенного навантаження на них. Для визначення оцінки якості питної води запропоновано індекс забруднення води та екологічний коефіцієнт. Розроблено основи складання карти санітарного стану підземних вод районів. Висвітлено вплив забрудненої води на здоров'я населення області. Проведено дослідження процесів очищення підземних вод, зокрема, пом'якшення, дефторування та знезалізнення. Запропоновано апаратурно-технологічну схему децентралізованого постачання води у сільській місцевості. Одержано дані досліджень, які використано для інформування сільського населення щодо стану питної води та можливих шляхів покращання її якості.

Розглянуто питання доцільності вирощування нових вітчизняних гібридів кукурудзи різних груп стиглості на темно-каштанових грунтах Інгулецького зрошуваного масиву за використання поливної води II класу - обмежено придатної. Проаналізовано реакцію кукурудзи на умови зволоження грунту у взаємодії із добривами, динаміку сумарного водоспоживання залежно від режиму зрошення, їх вплив на врожайність зерна та окупність урожаєм вирощуваної культури. Висвітлено питання щодо залежності режиму зрошення досліджуваної культури від рівня фактичної (передполивної) вологості грунту, а також тісний зв'язок штучного зволоження з метеорологічними умовами у період вегетації рослини в підзоні Південного сухого Степу України.

Розглянуто основні екологічні проблеми водних екосистем. Проаналізовано гідрохімічний режим річок, особливо в аспекті концентрації хімічних речовин та за багаторічними тенденціями. Встановлено вплив антропогенних чинників на гідрологічний та гідрохімічний режими певних ділянок водосховищ та великих і малих річок, а також охарактеризовано рівень техногенного навантаження на них. Здійснено оцінювання екологічної якості сучасного стану водної системи України, що за результатами аналітичних досліджень має тенденцію до погіршення. Виділено басейни малих річок з найгіршим екологічним станом. На основі проведених досліджень запропоновано заходи з досягнення встановлених оптимальних екологічних нормативів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д222.13

Рубрики:

Радіоактивність вод суші

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто динаміку використання найпоширеніших груп пестицидів і чисельності корисної мисливської фауни в агроландшафтах України. Досліджено ступені пестицидного навантаження на популяції зайця сірого, куріпки сірої та фазана звичайного з початком XXI ст. Виявлено кореляційні зв'язки між обсягами застосування пестицидів і динамікою чисельності мисливської фауни агроландшафтів. Встановлено сильний негативний зв'язок між обсягами застосування пестицидів і динамікою чисельності зайців. Незначне зростання спостерігалося щодо чисельності куріпки сірої та фазана звичайного. Також аналітичним показником всіх досліджень є коефіцієнт еластичності.

Індекс рубрикатора НБУВ: П729.11

Рубрики:

Короп

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П729.11

Рубрики:

Короп

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На сьогодні водно-екологічна ситуація в Україні є близькою до кризової. Великі міста використовують для водопостачання, переважно, річкову воду. Якість води р. Тетерів визначається, природними комплексами із розосередженими джерелами важких металів, теригенних і органічних речовин, , а також антропогенними хімічними джерелами елементів, локалізованими у містах на берегах річки та її приток. У роботі здійснено моніторинг гідрохімічного складу води р. Тетерів, який є однією з найважливіших характеристик, що визначає як можливості господарського використання вод, так і їх вплив на формування й зміни у самій річці та в межах її водозабору. За допомогою формули Курлова виявлено хімічні типи поверхневих вод. Серед великого різноманіття методів і методик оцінки природних рекреаційних ресурсів вагоме місце займає екологічна оцінка, як самостійний комплексний підхід. Проведено оцінку екологічного стану басейну р. Тетерів. Моніторинг якості води поверхневих водойм свідчить про те, що незважаючи на значний спад промислового виробництва за останні роки та зменшення у зв'язку з цим скидання у водойми стічних вод, все-таки спостерігається тенденція до погіршення екологічного стану поверхневих джерел. Викиди в останні роки великої кількості стічних вод у недостатньо очищеному або просто неочищеному вигляді призвів до того, що наразі всі поверхневі водні джерела України за рівнем вмісту забруднюючих речовин наблизились до III - V класу. Гідрохімічний аналіз і розрахунок класу чистоти - індексу забруднення води (ІЗВ) - підтвердили негативні зміни, що відбуваються наразі у водоймі. Також проаналізовано основні чинники, що впливають на зміну інгредієнтів природного водойму. А також запропоновано сучасний спосіб комплексної оцінки, заснований на графічному методі складання модель-карти якості водойми.

Індекс рубрикатора НБУВ: П342.58 + П381.1-27 + Е522.822.21

Рубрики:

Охорона лісу

Сосни (Pinus spp.)

Pinales

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Незважаючи на відносно високу захищеність підземних вод від забруднення, вміст забруднюючих речовин, у т. ч. і важких металів (ВМ), у підземних водах виявляють у значних кількостях. Наразі визначення якості підземних вод, ідентифікація шляхів потрапляння важких металів доволі актуальне питання. Наведено результати досліджень вмісту ВМ у підземних водах колодязів Київщини впродовж 2020 р. Результати аналізу засвідчують, що помітного перевищення забруднення води не спостерігається. Беручи до уваги діючі ГДК, було відмічено невелике перевищення вмісту заліза та иинку у Володарському p-ні. Проаналізовано вплив на здоров'я людини вмісту деяких важких металів у питній воді. Як відомо, важкі метали мають мутагенну, токсичну дію та впливають на інтенсивність біохімічних процесів. І тому наявність важких металів у пробах питної води є вкрай небажаною, оскільки буде відбуватися постійне надходження хронічних доз до організму людини. В результаті цього постала необхідність розрахувати сумарне забруднення мікроелементів у підземних водах території Київської обл. Окрім того, екологічний стан навколишнього середовища мас безпосередній зв'язок зі змінами внутрішнього середовища людини. Саме дефіцит чи надлишок у питній воді певних мікроелементів або недотримання її сталого хімічного складу на певних територіях час від часу спалахують хвороби, причину яких установити непросто. Важкі метали, які можуть бути знайдені у питній воді, дуже шкідливі для здоров'я людини. Їх тривалий вплив на організм людини може призводити до розвитку раку, пошкодження органів, нервової системи, а в крайніх випадках, до смерті, що зазначено у публікації.

Проаналізовано матеріали Звіту з оцінки впливу на довкілля видобування торфу родовища Плав-II в адміністративних межах Олевського р-ну Житомирської обл. Проведено природоохоронні дослідження торфових екосистем Плав-II, Ямни. Розробку торфових родовищ не рекомендовано. Територія планованої діяльності (південна ділянка родовища торфу "Ямни") частково знаходиться на території об'єкта Смарагдової мережі України (Emerald) Slovechanskyi Kriazh (UA 0000173). З видів тварин, занесених до Червоної книги України, зафіксовано Lanius excubitor Linnaeus, 1758, Lyrurus tetrix Linnaeus, 1758. В останньому випадку відмічено квочку з пташенятами. Цей факт свідчить про важливість цього локалітету для розмноження виду, оскільки насиджування та виведення потомства у тетеруків відбувається в осередках їх токування навесні. Окрім згаданих видів, відмічений Crex crex Linnaeus, 1758 - вид, віднесений до Додатку II Бернської конвенції, ратифікованої Україною. Уперше виявлено нові місцезростання шести видів рослин, занесених до Червоної книги України: Carex chordorhiza Ehrh., Carex heleonastes Ehrh. Dactylorhiza incarnata (L.) Soo (Orchis incarnata L.), Utricularia intermedia Hayne, Salix lapponum L., Salix myrtilloides L. Відмічені регіонально рідкісні види флори: Parnassia palustris L., Nymphaea candida C. Presl., Carex limosa L. Моніторингових досліджень потребують такі рідкісні види вищих судинних рослин, як Andromeda polifolia L., Drosera rotundifolia L., Rhynchospora alba (L.) Vahl та ін. Типи оселищ із резолюцій Конвенції про збереження дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція): C1.222 Floating Hydrocharis morsus-ranae rafts - Hydrocharis morsus-ranae, D2.3 Transition mires and quaking bogs. Однією з особливостей флори і рослинності урочища Плав-II є відсутність адвентивних, інвазійних видів рослин (за виключенням Aronia melanocarpa (Michx.) Elliott). Натомість на осушеному торфовищі Ямни фітоінвазії проявляються масово, але порівняно тут значно більше та созологічно важливе різноманіття орнітофауни. Рекомендовано створити заказник місцевого значення Плав-II, а також обгрунтувати реабілітаційні, ренатуралізаційні заходи на торфовищі Ямни.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.342.91

Рубрики:

Важкі метали у ґрунті

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-27

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Живим організмам у мікрокількостях необхідні всі хімічні елементи, проте перевищення їх нормативних концентрацій може мати токсичний вплив. Токсичність важких металів зумовлена їх здатністю накопичуватися в живих організмах, включатися в метаболічний цикл та утворювати високотоксичні металоорганічні сполуки. Здійснено аналіз розповсюдження хімічних елементів, зокрема важких металів у грунті та рослинах Лісостепової зони. Слід пам'ятати, що вплив дефіциту та надлишку цинку і міді може визвати ендемічні порушення в рослинних організмах. У науково-дослідних господарствах було виявлено рослини озимої пшениці, що вражені вірусами фузаріозної кореневої гнилі та борошнистою росою. Вивчено поширення і розвиток хвороб в умовах Лісостепу України. Уточнено діагностичні ознаки хвороб та особливості їх збудників.