Висвітлено проблеми зрошення сільськогосподарських угідь і післядії агромеліоративних заходів, вміщено класифікацію природних вод за іригаційними показниками. Наведено дані про трансформацію стоку Дніпра, причини зниження родючості грунтів чорноземного типу. Проаналізовано проблеми сільськогосподарського водопостачання, представлено результати гідравлічних досліджень на водовипускних спорудах та ін.

Запропоновано методику вибору оптимальних розмірів споруд систем подачі і розподілу води групових сільгоспводопроводів і найдоцільніших режимів їх спільної роботи, що забезпечують в умовах диференційованих цін за споживану електроенергію мінімум витрат на будівництво та експлуатацію таких споруд.

Розглянуто основні принципи проектування систем сільськогосподарського водопостачання. Наведено рекомендації щодо вибору і розрахунку окремих споруд, приклади їх конструювання, взаємної ув'язки і розташування, а також основні довідкові дані про розрахункові параметри, типове обладнання, труби, арматуру тощо.

Розглянуто основні системи сільськогосподарського водопостачання та споруди на них. Висвітлено конструктивні особливості та основні принципи розрахунку мереж, водоводів, насосних станцій, очисних і водозабірних споруд, резервуарів, башт. Викладено основи обводнення, пасовищного та польового водопостачання, водопостачання ферм. Наведено основні дані для техніко-економічних розрахунків та основні схеми водовідведення.

Викладено принцип нового гідропневматичного пристрою, що грунтується на використанні для управління стисненого повітря за рахунок перетворення енергії води.

Запропоновано методику побудови оптимальних водогосподарських комплексів з кількох групових водопроводів. Дано теоретичне обгрунтування можливості оптимального рішення, що забезпечує мінімум затрат. Виконано економіко-математичне моделювання таких комплексів і наведено рішення в загальному вигляді.

Проаналізовано технологічні схеми підготовки води з поверхневих джерел в групових системах сільськогосподарського водопостачання. Запропоновано нову технологічну схему водопідготовки для таких систем за використання біореакторів з волокнистим завантаженням і контактно-освітлювальних фільтрів та наведено рекомендації щодо їх застосування.

Розглянуто основні принципи проектування систем сільськогосподарського водопостачання. Наведено рекомендації щодо вибору та розрахунку окремих споруд, приклади їх конструювання та розташування. Викладено основні довідкові дані про розрахункові параметри, типове обладнання, труби, арматуру. Охарактеризовано насосні станції, водопровідні мережі, водопроводи.

Рассмотрены основные принципы проектирования систем сельскохозяйственного водоснабжения. Приведены рекомендации выбора и расчета отдельных сооружений, примеры их конструирования и размещения. Изложены основные справочные данные о расчетных параметрах, типовом оборудовании, трубах, арматуре. Охарактеризованы насосные станции, водопроводные сети, водопроводы.

Розроблено ефективні та ресурсоощаджувальні технології водопідготовки у локальних і групових сільгоспводопроводах. Створено нові та вдосконалено існуючі технологічні схеми та конструкції споруд для очищення підземних і поверхневих вод. Побудовано точні математичні моделі процесів водопідготовки на установках з волокнистими та пінополістирольними фільтрувальними навантаженнями та з їх використанням розроблено більш достовірну методику розрахунку раціональних конструктивних і технологічних параметрів таких установок. Запропоновано заходи для інтенсифікації водопідготовки з застосуванням волокнисто-пінополістирольних фільтрів та економного витрачання коагулянтів і промивної води. Визначено критерії доцільності застосування децентралізованих систем підготовки та розподілу води на розгалужених групових сільгоспводопроводах. Обгрунтовано доцільність застосування для знезараження питної води технічого гіпохлорит натрію та розроблено методику розрахунку його витрат.

Вирішується актуальне питання інтенсифікації роботи систем подачі і очистки води. Досліджено процес реагентного просвітлення і знебарвлення природної води на пінополістирольних і піщаних фільтрах, обгрунтовано використання КЗГ-120-1 на водоводах та подачі води по водоводах окремими насосами.

Проаналізовано інформаційну підсистему екологічного моніторингу стану джерел сільськогосподарського водопостачання (СГВ) як складову державної системи моніторингу довкілля. Наведено характеристику прісноводних ресурсів України, описано види сільськогосподарського водокористування та водопостачання. Висвітлено завдання та структуру регіональних центрів державного моніторингу довкілля. Розглянуто питання застосування багатовимірного підходу до моніторингу якості води джерел СГВ, моделювання та прогнозування показників якості води даних джерел. Проведено оцінки статистичних характеристик результатів вимірювань показників якості води та визначення їх інтервалів, статистичної значущості впливу часового інтервалу та зовнішніх впливів на дані показники.

Проанализирована информационная подсистема экологического мониторинга состояния источников сельскохозяйственного водоснабжения (СХВ) как составляющая государственной системы мониторинга окружающей среды. Дана характеристика пресноводных ресурсов Украины, описаны виды сельскохозяйственного водопользования и водоснабжения. Освещены задачи и структура региональных центров государственного мониторинга окружающей среды. Рассмотрены вопросы применения многофакторного подхода к мониторингу качества воды источников СХВ, моделирования и прогнозирования показателей качества воды данных источников. Проведены оценки статистических характеристик результатов измерений показателей качества воды и определения их интервалов, статистической значимости влияния временного интервала и внешних влияний на данные показатели.

Викладено результати досліджень, проведених Полтавським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості грунтів і якості продукції протягом 2002 - 2009 рр. щодо наявності нітратного забруднення вод сільськогосподарського призначення на території Полтавської області. Одержані результати підтверджують наявність нітратного забруднення вододжерел сільськогосподарського призначення Полтавської області, особливо в криницях. Так, у 2002 р. перевищення ГДК за вмістом нітратів було виявлено лише в одній пробі, а вже в 2007 р. - в 3,3 % досліджуваних проб, у 2008 р. - в 8,2 %, а в 2009 р. - у 9,8 % досліджуваних проб води.

Обгрунтовано доцільність застосування системного підходу до розробки алгоритмів оцінювання якості води джерел сільськогосподарського водопостачання, методів інтелектуального аналізу даних, таких як класифікація, розпізнавання образів тощо. Розроблено алгоритми класифікації та класифікатори. Зазначено, що оптимізація алгоритмів здійснювалася в середовищі математичного процесора MathCAD і Excel, які забезпечують візуалізацію процесів, є зрозумілими та доступними для широкого кола користувачів. Запропоновано застосування методів кваліметрії для розробки інтегрального комплексного показника якості води. Проведено порівняльний аналіз розроблених алгоритмів зі стандартизованою методикою.

Розглянуто водні ресурси як об'єкт меліоративного управління. Досліджено фізико-хімічні та бактеріологічні властивості природних вод, наведено вимоги до яксоті води. Досліджено природні умови південних регіонів України. Увагу приділено оптимітизації водного та поживного режимів рослин. Викладено біологічні основи керування системним зрошенням. Розглянуто коагуляцію природних вод, особливості реагентного господарства. Висвітлено основні правила водокористування. Акцентовано увагу на обробці води в освітлювачах зі зваженим осадом, в гідроциклонах. Наведено окиснювальний, сорбціонний, біосорбціонний методи очищення, визначено інтенсифікацію процесів водоочистки.

Висвітлено основні причини, що впливають на якість питної води сільських селітебних територій та запропоновано заходи з поліпшення її якості.

Розглянуто питання сучасних методів екологічного контролю стану підземних вод. Проведено моніторинг стану підземних вод у районах Житомирського Полісся, охарактеризовано рівень антропогенного навантаження на них. Для визначення оцінки якості питної води запропоновано індекс забруднення води та екологічний коефіцієнт. Розроблено основи складання карти санітарного стану підземних вод районів. Висвітлено вплив забрудненої води на здоров'я населення області. Проведено дослідження процесів очищення підземних вод, зокрема, пом'якшення, дефторування та знезалізнення. Запропоновано апаратурно-технологічну схему децентралізованого постачання води у сільській місцевості. Одержано дані досліджень, які використано для інформування сільського населення щодо стану питної води та можливих шляхів покращання її якості.

На прикладі джерел водопостачання сільських селітебних територій (ССТ) Житомирської області встановлено особливості причинно-наслідкових зв'язків водної міграції найбільш розповсюджених ксенобіотиків з якістю води в джерелах водопостачання. Одержано нові науково обгрунтовані результати, висновки та рекомендації для розробляння елементів оптимальної системи управління екологічною безпекою водопостачання сільського населення. Вперше здійснено ранжування адміністративних територій за рівнем екологічної небезпеки, визначеного ступенем нітратного забруднення води децентралізованих джерел вододопостачання. Вперше розроблено та впроваджено методику екологічної паспортизації сільських колодязів як елемент управління екологічною безпекою водопостачання ССТ, яка враховує вплив абіотичних та антропогенних чинників забруднення води, що дозволяє виявляти джерела та механізми забруднення, приймати оперативні рішення щодо ліквідації його наслідків. Набули подальшого розвитку наукові підходи щодо вивчення механізму формування якості води господарсько-питного призначення ССТ з урахуванням кліматичних, грунтових, геохімічних і геоморфологічних особливостей регіону, які дозволяють визначати особливості водної міграції ксенобіотиків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р121.5(4УКР-4ДНІ) + Н761.15

Рубрики:

Гігієна водопостачання

Сільськогосподарське водопостачання

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено способи регулювання подачі насосів системи водопостачання. Проаналізовано втрати системи водопостачання. Сформульовано оптимізаційну задачу і виведено цільову функцію насосів системи водопостачання.

Уперше виконано теоретичні та натурні дослідження динаміки зміни якості води в групових сільськогосподарських водопроводах (ГСГВ) та одержано нові наукові результати: показники зниження органолептичних властивостей води під час її транспортування водоводами великої протяжності; формулу розрахунку терміну подальшої експлуатації ГСГВ; адитивну функціональну залежність накопичення вмісту загального заліза у воді на ГСГВ. Розроблено альтернативні варіанти основних схем децентралізованого водопостачання сільських населених пунктів ГСГВ, нові методичні принципи їх техніко-економічного обгрунтування та критерії вибору для кожного населеного пункту найбільш прийнятної схеми децентралізованого водопостачання. Уперше доведено технологічну можливість і техніко-економічну ефективність процесу висхідного фільтрування води на багатошарових плаваючих зернистих фільтрах, що покладено в основу комплексу запропонованих і науково обгрунтованих нових конструктивних рішень водозабірно-фільтрувальних споруд і локальних водоочисних установок ГСГВ. Удосконалено методичні засади комплексного оцінювання ефективності заходів удосконалення ГСГВ, за якими запропоновано визначати соціальний, екологічний та економічний ефект як на проміжних, так і на заключному етапі удосконалення технології підготовки та розподілу води на ГСГВ.