Розглянуто когнітивні функції людини стосовно соціального середовища, яке її оточує, зокрема, посилення впливу на молодь потужного інформаційного потоку. Ця обставина актуалізує проблему психологічної підтримки саморозвитку, самореалізації підростаючої особистості, подальшого вивчення цієї проблеми взагалі.

Розглянуто експериментальні дані вивчення якості виконання графічних рухів дітьми з затримками психічного розвитку (ЗПР) та звичайними дітьми. Доведено, що обстежувані з ЗПР достовірно гірше виконують тести з відтворення графічних рухів за умов виключення зорового аналізатора у порівнянні зі звичайними дітьми.

Досліджено проблему корекції затримки психічного розвитку дітей молодшого шкільного віку, побудованої на основі спеціальної рухової діяльності. З'ясовано, що такі корекційні заняття впливають на розвиток інтелекту дітей. Дослідження розширює уявлення відносно структури інтелектуального дефекту даних дітей. Встановлено вірогідні зв'язки загального розвитку та ментальної швидкості з розвитком функцій програмування, регуляції та контролю рухів рухового аналізатора. Доведено, що корекційні рухові заняття позитивно впливають на функції когнітивних структур, їх здібності до диференціації та інтеграції сигналів, а також є досить ефективними у формуванні функцій рухового аналізатора. Зроблено висновок, що у процесі корекційного навчання дітей даної категорії слід, перш за все, приділяти увагу кінестетичному фактору.

Дисертація присвячена вивченню вікових та індивідуальних психосоматичних особливостей розумового розвитку дітей. Обгрунтовано новий напрям психологічної науки "психосоматика норми" та поняття "психосоматичні особливості норми". Наведені результати лонгітюдного порівняльного дослідження вікових та індивідуальних психосоматичних особливостей у формуванні розумових здібностей дітей, що нормально розвиваються, та із затримкою психічного розвитку. У процесі вивчення структури і динаміки інтелекту та когнітивно-стильових ознак, нейродинамічннх якостей ВНД, нейропсихологічних характеристик довільної рухової дії встановлено, що діти порівнюваних груп суттєво відрізняються за сенсорно-перцептивними, сенсомоторними показниками цього комплексу психосоматичних особливостей. З'ясовано інтегральну дію психосоматичних показників на формування і прояв розумових здібностей як багаторівневих сенсорно-перцептивних і сенсомоторних феноменів в ієрархічній структурі ментального розвитку індивіда. Результати дослідження мають практичну значущість для оптимізації навчального процесу, формування у школярів розумових здібностей.

Викладено підсумки порівняльного комплексного лонгітюдного дослідження психосоматичних предикторів інтелектуального розвитку дітей "норми" та дітей із затримками психічного розвитку.

Сформульовано теоретичні положення, основні методологічні та методичні принципи психореабілітаційної роботи з дітьми та підлітками із затримками психічного розвитку (ЗПР). На підставі теоретико-емпіричних досліджень проаналізовано методологічні та методичні принципи психолого-педагогічної реабілітації. Зосереджено увагу на організації психореабілітаційного процесу для таких дітей. Доведено, що ефективність навчання є результатом взаємодії тріади учитель - метод - учень, де кожен компонент є варіативним. У ході експерименту обгрунтовано, що впровадження в практику корекційного навчання коригувальних програм продемонструвало продуктивність комплексного підходу у вирішенні завдань по створенню оптимальних умов для розвитку здібностей та реалізації творчого потенціалу учнів з різними інтелектуальними можливостями.

Сформулированы теоретические положения и основные методологические и методические принципы психореабилитационной работы с детьми и подростками с задержками психического развития. Обосновано личное видение автора организации психореабилитационного процесса для таких детей. Доказано, что эффективность обучения является результатом взаимодействия триады учитель - метод - ученик, где каждый компонент является вариативным. В ходе эксперимента обосновано, что внедрение в практику коррекционного обучения корректирующих программ продемонстрировало производительность комплексного подхода в решении задач по созданию оптимальных условий для развития способностей и реализации творческого потенциала учащихся с различными интеллектуальными возможностями.

The article presents theoretical concept and the main methodological and methodic principles of psycho-rehabilitation work with children and teenagers with mental disorders (MD). Based on literature data and the results of own research, the author expresses his view on the organization of psycho-rehabilitation process for these children

Досліджено співвідношення когнітивних здібностей (за тестом Д. Векслера) і стильових (метакогнітивних), нейродинамічних, нейропсихологічних сенсорно-перцептивних якостей інтелектуальної діяльності школярів. Згідно з результатами лонгітюдного емпіричного дослідження, показано доцільність комплексного вивчення інтелектуальних здібностей дітей на основі модульної діагностики. Встановлено, що формування різних здібностей у процесі навчання та інших видів діяльності протягом шкільних років багато в чому залежить від рівня розвитку як функціональних, так і операціональних компонентів психіки. Доведено, що в процесі структуроутворення інтелектуальних функцій дітей, вагоме значення мають способи обробки інформації, тобто індивідуальні когнітивно-стильові особливості дитини, виявлено функціональну єдність стильових і продуктивних якостей інтелектуальної діяльності. Зауважено, що весь "ансамбль” когнітивно-стильових складових розумової діяльності, сенсорно-перцептивних і сенсомоторних показників, психодинамічних якостей, нейропсихологічних особливостей з довільного рухового діяння зумовлює певний рівень психічної активності індивіда.

Исследованы соотношения когнитивных способностей (за тестом Д. Векслера) и стилевых (метакогнитивных), нейродинамических, нейропсихологических сенсорно-перцептивных качеств интеллектуальной деятельности школьников. Согласно с результатами лонгитюдного эмпирического исследования показано целесообразность комплексного изучения интеллектуальных способностей детей на основе модульной диагностики. Установлено, что формирование различных способностей в процессе обучения и других видов деятельности в течение школьных лет во многом зависит от уровня развития как функциональных, так и операциональных компонентов психики. Доказано, что в процессе структурообразования интеллектуальных функций детей, большое значение имеют способы обработки информации, то есть индивидуальные когнитивно - стилевые особенности ребенка, обнаружено функциональное единство стилевых и продуктивных качеств интеллектуальной деятельности. Отмечено, что весь "ансамбль" когнитивно-стилевых составляющих умственной деятельности, сенсорно-перцептивных и сенсомоторных показателей, психодинамических качеств, нейропсихологических особенностей с произвольного двигательной деятельности обусловливает определенный уровень психической активности индивида.

The ratio of cognitive abilities (of Veksler scale) and cognitive styles (metacognitive features of activity), neurodynamic, neuropsychological, perceptive qualities of schoolchildren’s mental development i being investigated. The expediency of composite studying children’s mental abilities on the base of module diagnosis has base of module diagnosis has been shown according to the results longitude and of empiric investigation.

Наведено теоретичне обгрунтування та експериментальні дані вивчення у школярів сенсомоторних якостей як комплексу психосоматичних особливостей індивіда. Вони постають як ланка під час переходу від відчуття й образного сприймання до думки, мислення.

Розглянуто питання психосоматичної проблематики в психології. Обґрунтовано необхідність нового напряму психологічної науки "психосоматика норми". В формі полеміки розглянуто психосоматичну парадигму взаємодії психології і медицини, історичні корені їх розмежування, важливість та перспективність інтеграції цих наук. Висвітлено питання наявності та важливості інваріантної залежності складових інтелектуального розвитку при дослідженні розумових здібностей, а також механізму формування образів-концептів як інтегральних утворень.

Рассмотрен вопрос психосоматической проблематики в психологии. Обосновано новое направление психологической науки "психосоматика нормы". В полемической форме рассматрены психосоматическая парадигма взаимодействия психологии и медицины, исторические корни их разграничения, важность и перспективы интеграции этих наук. Проанализированы некоторые актуальные проблемы развития украинского общества, решение которых может быть более успешным при условии совместных усилий психологов и медиков.

The issue of psychosomatic problems in psychology is considered in the article. The necessity of a new trend of the norm is substantiated. Historical roots of their differentiate, the importance and the prospects of the integration of these sciences are also considered in the article. Mentalsomatic principle of interaction between psychology and medicine is considered in the article in the polemic form. Historical roots of their differentiate, the importance and the prospects of the integration of these sciences are also considered in the article. Some actual problems of the development of the Ukrainian society are analysed. The solution of the problems will be more successful on condition of joint efforts of psychologists and medical people. The development of intellectual abilities and talents in educational systems appears as a strategic resource of Ukrainian society.

Розглянуто напрями досліджень в галузі психології здібностей. Обговорено перспективи онтологічної теорії інтелекту в контексті вивчення ментального (розумового) досвіду та когнітивних стилів дітей з затримкою психічного розвитку. Проаналізовано необхідність комплексної діагностики інтелектуальних здібностей та когнітивних стилів як основи ментального розвитку.

Представлено результати дослідження проблеми психологічного впливу соціальних трансформацій у сучасному суспільстві на особистість. Розглянуто актуальні питання психології освітнього середовища та психології студентського віку. Визначено особистісні та міжособистісно-стильові детермінанти копінг-поведінки студентів у стресових ситуаціях. Особливу увагу приділено вивченню стресостійкості у структурі особистості студента. Презентовано емпіричний досвід діагностування мотиваційного комплексу студентів як основи розвитку їх стресостійкості. Запропоновано шляхи розвитку стресостійкості особистості в умовах закладів вищої освіти.

Розглянуто проблеми психологічної науки з різних концептуальних підходів, окреслено шляхи їх вирішення за нинішньої ситуації соціального розвитку, визначено перспективні напрями взаємодії психологів-науковців і психологів-практиків у вітчизняному та міжнародному контекстах. Подано інформацію щодо функціонування рівнів реалізації стратегій розв'язування конструктивно-технічних задач. Обгрунтовано профорієнтаційний тест із методики STFP - 650 для учнів закладів загальної середньої освіти. Висвітлено особливості розвитку дивергентного мислення в підлітковому віці в умовах рекреації. Розкрито психологічні особливості взаємодії понять "мова" і "гендер". Увагу приділено дослідженню емоційного вигорання педагогів-організаторів у контексті психологічної безпеки. Розглянуто питання формування рефлексивної компетентності майбутніх психологів в умовах рефлексивного освітнього середовища.