У результаті проведених досліджень визначено чинники, що впливають на зміну природної родючості грунту (з антропогенних - це органічні і мінеральні добрива та їх норми і співвідношення, а з природних - тип фітоценозу).

Розглянуто питання саморегуляції гумусового стану грунтів Полтавщини. Наведено дані VIII туру агрохімічної паспортизації грунтів Полтавщини.

Проаналiзовано результати дослiджень iз вивчення ефективностi застосування сумiшок iнсектициду децис, 2,5 % к.е. (дiюча речовина - дельтаметрин) з сечовиною для боротьби з рiпаковим квiткоїдом на посiвах озимого рiпаку. Сумiсне використання децису з сечовиною дає можливiсть зменшити дозу iнсектициду на 25 % без зниження його ефективностi.

Розглянуто аспекти якісного стану сільськогосподарських угідь Полтавського регіону. Проаналізовано потенційні можливості покращання їх використання. Вивчено сучасні практичні заходи щодо поліпшення ефективного використання земель та умов їх використання.

Наведено відомості про природні умови та ресурси Полтавщини, охарактеризовано сучасну екологічну ситуацію у регіоні, зокрема, проаналізовано стан грунтових, підземних і поверхневих вод, визначено якість питної води за хімічними і бактеріологічними показниками, встановлено рівень екологічної стабільності та техногенного навантаження території, викладено інформацію про утворення та використання відходів. Описано типи грунтів Полтавщини, розглянуто питання їх антропогенного забруднення. Визначено агроенергетичний потенціал області, зокрема, виявлено найбільш сприятливі зони для вирощування сільськогосподарських культур.

Даны сведения о природных условиях и ресурсах Полтавской области, охарактеризована современная экологическая ситуация в регионе, в частности проанализировано состояние почвенных, подземных и поверхностных вод, определено качество питьевой воды по химическим и бактериологическим показателям, установлен уровень экологической стабильности и техногенной нагрузки территории, дана информация об образовании и использовании отходов. Описаны типы почв Полтавской области, рассмотрены вопросы их антропогенного загрязнения. Определен агроэнергетический потенциал области, в частности, выявлены наиболее благоприятные условия для выращивания сельскохозяйственных культур.

Лабораторними дослідженнями, проведеними Полтавським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості грунтів і якості продукції протягом 2002 - 2008 рр., визначено, що широке використання в сільськогосподарському виробництві пестицидів може бути причиною забруднення ними об'єктів довкілля. Особливо небезпечні грунтові гербіциди, залишки яких можуть зберігатися в грунті від 18 до 24 місяців, що іноді стає причиною пригнічення, а також й загибелі сільгоспкультур. Тому на полях, де виявлено залишки півоту, протягом 1 - 2 років не потрібно висівати цукровий буряк і злакові зернові. Насіння цукрового буряку перед посівом необхідно обробляти менш токсичними протруювачами, ніж фурадан (космос, круізер та ін.). Екотоксикологічна ситуація, що спричинялася застосуванням пестицидів у Полтавській області з 2002 по 2008 рр., мало небезпечна: на 1 га ріллі внесено, в середньому, 1,02 кг пестицидів, а, згідно з даними Інституту захисту рослин, на чорноземних грунтах можна застосовувати на рівні 8,8 - 12 кг/га пестицидів сучасного асортименту.

Лабораторними дослідженнями, проведеними Полтавським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості грунтів і якості продукції протягом 2003 - 2008 років, визначено, що широке використання в сільськогосподарському виробництві пестицидів може бути причиною забруднення ними об'єктів довкілля. Екотоксикологічна ситуація, викликана застосуванням пестицидів у Полтавській області з 2003 по 2008 рік, є мало небезпечною: на 1 га ріллі внесено, в середньому, 1,02 кг пестицидів, а згідно з даними Інституту захисту рослин, на чорноземних грунтах їх можна застосовувати на рівні 8,8 - 12 кг/га.

Лабораторними дослідженнями протягом 1994 - 2008 років визначено, що інтенсивний, науково необгрунтований обробіток грунту призводить до більш високих темпів втрат гумусу. Інтенсивніше відбуваються втрати гумусу на грунтах 41 агровиробничої групи (чорноземи опідзолені та слабореградовані, а також темно-сірі сильнореградовані грунти). За 14 останніх років вміст гумусу в орному шарі в середньому зменшився на 2,21 %. Найменші втрати гумусу спостерігаються на грунтах 59 агровиробничої групи (чорноземи звичайні слабогумусні глибокі та їх (залишково) солонцюваті відміни). Інші типи грунтів займають проміжне положення. Визначено, що навіть за комплексного підходу внесення органічних речовин баланс рівноваги елементів живлення в грунті порушується. І тільки застосування разом органічних і мінеральних добрив та насичення сівозміни бобовими культурами (соя, горох, багаторічні трави) дає змогу підвищити якісну оцінку земель.

На підставі проведених агрохімічних обстежень грунтів Полтавської області та аналізу агрохімічної паспортизації встановлено, що темпи дегуміфікації чорноземів типових набувають катастрофічних розмірів. Визначено, що на чорноземі типовому для підтримання запасів гумусу нарівні цілини, потрібно вносити до 18т/га гною у поєднанні з 160 кг/га NPK.