Розглянуто основні категорії загальної педагогіки, розкрито її теоретико-методологічні засади. Описано провідні технології навчання й виховання. Висвітлено проблеми педагогічного менеджменту. Значну увагу приділено особистісно-розвивальному характеру навчання і виховання, оптимізації даних процесів, проблемам і суперечностям становлення особистості за сучасних суспільно-економічних умов.

Рассмотрены основные категории общей педагогики, раскрыты ее теоретико-методологические основы. Описаны ведущие технологии обучения и воспитания. Освещены проблемы педагогического менеджмента. Значительное внимание уделено личностно-развивающему характеру обучения и воспитания, оптимизации указанных процессов, проблемам и противоречиям становления личности в современных общественно-экономических условиях.

Розкрито теоретико-методологічні аспекти проблеми етичної компетентності вчителя, її сутність і структуру, соціально-педагогічний вплив на розвиток молодшого школяра. Описано діагностику сформованості етичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів, висвітлено передумови її формування. Наведено результати формування етичної компетентності вчителя в системі його професійної підготовки.

Раскрыты теоретико-методологические аспекты проблемы этической компетентности учителя, её сущность и структура, социально-педагогическое влияние на развитие младшего школьника. Описана диагностика сформированности этической компетентности будущего учителя начальных классов, освещены предпосылки её формирования. Приведены результаты формирования этической компетентности учителя в системе его профессиональной подготовки.

Наведено інформацію про монографії, підручники, навчальні та навчально-методичні посібники, рекомендації, концепції, статті у науково-методичних збірниках і журналах, опубліковані викладачами, науковими співробітниками, докторантами, аспірантами та здобувачами Київського міського педагогічного університету ім. Б.Д.Грінченка за 2007 р. Подано перелік дисертаційних досліджень на здобуття ступеня доктора та кандидата наук.

Приведена информация о монографиях, учебниках, учебных и учебно-методических пособиях, рекомендациях, концепциях, статьях в научно-методических сборниках и журналах, опубликованных преподавателями, научными сотрудниками, докторантами, аспирантами и соискателями Киевского городского педагогического университета им. Б.Д.Гринченко в 2007 г. Подан перечень диссертационных исследований на получение степени доктора и кандидата наук.

Висвітлено методологічні та теоретичні засади організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах. Описано методи педагогічних досліджень, вікові й індивідуальні особливості розвитку дітей, принципи, методи, прийоми та організаційні форми навчання. Розкрито проблеми педагогічного менеджменту, тенденції розвитку освіти та структуру управління вітчизняними освітніми системами.

Освещены методологические и теоретические основы организации учебно-воспитательного процесса в общеобразовательных учебных заведениях. Описаны методы педагогических исследований, возрастные и индивидуальные особенности развития детей, принципы, методы, приемы и организационные формы обучения. Раскрыты проблемы педагогического менеджмента, тенденции развития образования и струтуктура управления отечественными образовательными системами.

Розкрито сутність і значення професійної етики в діяльності вчителя як базової складової педагогічного професіоналізму, визначено норми моральної поведінки педагога. Особливу увагу приділено питанням спілкування, вирішення моральних дилем, здійснення індивідуальної педагогічної взаємодії вчителя з учнями на засадах педагогічної етики.

Раскрыты сущность и значение профессиональной этики в деятельности учителя как базовой составляющей педагогического профессионализма, определены нормы морального поведения педагога. Особое внимание уделено вопросам общения, решений моральных дилемм, осуществления индивидуального педагогического взаимодействия учителя с учениками на основе педагогической этики.

Розглянуто проблему неологізації мови ЗМІ. Проаналізовано особливості функціонування індивідуально-авторських фразеологізмів у творах українських письменників, творення сучасного молодіжного сленгу. Описано систему творчої моделі ідіографії оповідань О. Забужко, стильові ознаки новелістики А. Дністрового. Висвітлено модульну технологію навчання іноземної мови старшокласників. Визначено вплив комп'ютерних технологій на підготовку вчителів іноземної мови.

Рассмотрена проблема неологизации языка СМИ. Проанализированы особенности функционирования индивидуально-авторских фразеологизмов в произведениях украинских писателей, образования современного молодежного сленга. Описаны система творческой модели идиографии рассказов О. Забужко, стилевые свойства новелистики А. Днистрового. Освещена модульная технология обучения иностранному языку старшеклассников. Определено влияние компьютерных технологий на подготовку учителей иностранного языка.

Науково обгрунтовано суть і структуру поняття "етична компетентність вчителя", уперше подано його визначення. Розроблено критерії та методику діагностики рівнів сформованості етичної компетентності, виявлено кумулятивний і ступеневий характер розвитку, а також побудовано модель системи її формування у майбутніх вчителів початкових класів. Охарактеризовано зміст їх етичної підготовки у процесі реалізації провідних професійних функцій. Здійснено практичну інтерпретацію моделі у відповідних методиках, перевірено ефективність функціонування системи, виявлено позитивну динаміку формування етичної компетентності, що дозволяє використовувати розроблену систему в педагогічній практиці.

Визначено стратегію впровадження регіональної освітньої політики на основі державного законодавства та науково обгрунтованих досліджень (досвід США). Розглянуто формування мовленнєво-комунікативної компетенції студентів класичного університету в процесі вивчення педагогічних дисциплін. З'ясовано вплив соціально-психологічного клімату колективу на формування професійної ідентичності майбутніх учителів. Розглянуто особливості роботи сільських опорних дошкільних закладів у другій половині XX ст. Розкрито деякі аспекти професійного самовизначення майбутніх соціальних педагогів. Увагу приділено специфіці етикету традиційного й електронного епістолярного дискурсу в сучасному діловому спілкуванні. Наведено класифікацію українських жіночих імен за семантико-словотвірною та лексико-семантичною структурами. Визначено психосемантичні особливості регіональних ментальностей України. Розглянуто сучасні освітньо-інформаціологічні тенденції становлення студентської молоді.

Наведено узагальнені, систематизовані літературні дані й інформацію, що була одержана на підставі результатів експериментальних досліджень будови плодів і насіння деяких видів рослин: Осокові (Cyperaceae), Лободові (Atriplex), Макові (Papavereceae), Хрестоцвіті (Cruciferae), Фіалкові (Violaceae), Губоцвіті (Labiatae), Дзвоникові (Campanulaceae), Складноцвіті (Compositae), що дозволяє встановити таксономічну належність і надати криміналістичну оцінку одержаним результатам.

Висвітлено етапи розвитку шкільної інформатики в Україні, розкрито теоретичні та практичні аспекти застосування нових інформаційних технологій в освіті. Розглянуто актуальні питання інформатизації позашкільної освіти еколого-натуралістичного спрямування. Надано оцінку фундаментальності змісту шкільної інформаційної освіти за рівнем стандарту. Досліджено віртуальні характеристики педагогічної реальності. Визначено інформаційно-комунікаційні й інформатичні компетентності вчителя інформатики. Запропоновано модель підготовки викладачів ВНЗ до здійснення дистанційного навчання. Висвітлено проблему підвищення ефективності електронного навчання у шкільній практиці. Розглянуто питання побудови програмних комплексів обробки текстів. Розкрито технології стандартизації програмного забезпечення. Визначено дидактичні засади оцінювання якості програмних засобів навчального призначення.

Розкрито теоретичні та практичні основи соціології виховання як галузевої соціологічної науки. Висвітлено соціальні детермінанти сучасного виховання, його завдання, концепції та технології. Описано соціальні механізми виховання й особливості формування поведінки людини. Визначено індивідуальну взаємодію вихователя з вихованцем як основу соціального впливу, проведено моніторинг процесу виховання підлітків.

Здійснено теоретичний аналіз етичних вимірів педагогічної професії, розкрито її деонтологічні засади. У процесі дослідження наголошено на формуванні у сучасного вчителя провідних професійно-особистісних моральних якостей.

Розкрито витоки сучасного наукового напряму інтегрованого дослідження сфери освіти - освітології. Проаналізовано роль освіти у формуванні цінностей демократичного суспільства, становлення та розвиток освітології в Україні. розглянуто тезаурус наукового дослідження сучасної освіти як цілісний суспільний феномен, наведено методику його формування. Проведено ретроспективний аналіз становлення та розвитку освітології в Україні. Досліджено принципи відбору та класифікації понять у наукових дослідженнях неперервної професійної освіти.

Досліджено науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу вчительських інститутів України у другій половині XIX - на початку XX ст. Викладено результати експериментальної поведінки ефективності моделі формування методичної компетентності майбутніх вчителів гуманітарного профілю. Наведено окремі аспекти готовності майбутніх соціальних педагогів до профілактики адиктивної поведінки дітей та молоді. Висвітлено передумови та шляхи подолання комунікативних бар'єрів у процесі вивчення іноземної мови студентами немовних спеціальностей. Розглянуто інноваційні технології у навчальному процесі як засіб підвищення продуктивності вищої освіти. Подано сутнісні характеристики поняття "інформаційно-комунікаційні технології в освіті".

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти адаптації молодого вчителя до професійної діяльності за умов змін ціннісної парадигми суспільства. Акцентовано увагу на специфіці діяльності молодого вчителя, визначено науково-методичний супровід його соціально-педагогічної підтримки на етапі професійного становлення. Розглянуто здатність до саморегуляції як визначальний фактор формування особистості професіонала. Проаналізовано роль медіаосвіти у професійному становленні майбутнього вчителя початкових класів. Охарактеризовано неперервну освіту як засіб професійного становлення і розвитку фахівця за умов інформаційно-технологічного суспільства. Розкрито педагогічні умови професійного розвитку та стратегію професійної адаптації вчителя. Наведено критерії продуктивності професійно-педагогічної діяльності вчителя словесника, особливості професійної адаптації майбутніх учителів географії у процесі проходження педагогічної практики, формування методологічної компетенції магістрів з дошкільної освіти.

Досліджено історію становлення вітчизняної фізичної культури. Обговорено теоретико-методологічні основи фізичного виховання різних груп населення. Висвітлено актуальні питання фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл України. Розглянуто взаємозв'язок емоційного інтелекту й адаптаційного потенціалу підлітків-спортсменів. Висвітлено адаптацію першокурсників до університетського навчання: соціально-психологічний дискурс. Обговорено лікувальну фізичну культуру, а також використання оздоровчого бігу у фізичному вихованні студентів з надлишковою масою тіла. Досліджено критерії професійної готовності майбутніх учителів фізичної культури до здоров'язбережувальної діяльності. Обговорено фізичне виховання як складову освіти студентської молоді. Розглянуто сучасні методики підвищення реабілітаційних процесів уразі сколіозів і короткозорості (міопії) учнів спеціальної медичної групи. Висвітлено освітню політику України у галузі здоров'язбереження молоді за умов державного суверенітету. Досліджено новітні методи модернізації фізичного виховання у ВНЗ.

Досліджено соціально-демографічні процеси у Києві та на його околицях (1874 - 1934 рр.). Проаналізовано твори В. Винниченка, М. Булгакова, В. Підмогильного, Ю. Липи, В. Даниленка, які інтерпретують тему Києва з різних позицій. Викладено стислу інформацію про видатних учених, становлення яких відбувалося на Київщині (А. М. Люльку, І. І. Сікорського, Д. П. Григоровича, Є. Г. Черняхівського, А. В. Желехівського та ін.). Висвітлено історію становлення вищої жіночої освіти в Києві у другій половині XIX - на початку XX ст., досліджено взаємодію прогресивної громадськості і влади щодо створення та діяльності Київських вищих жіночих курсів. Охарактеризовано гендерні особливості польської спільноти Києва в цей період. Проаналізовано громадську та культурно-просвітницьку діяльність композитора М. В. Лисенка на чолі Київського Українського Клубу в 1908 - 1912 рр., показано значення цієї організації в українському національному відродженні початку XX ст. Надано відомості про діяльність Української академії наук у галузі києвознавства як про один з пріоритетних дослідницьких напрямів, визначених М. Грушевським після його повернення з еміграції у 1924 р.

Розглянуто категорію компетентності, яка характеризує людину як суб’єкта діяльності, його здатність успішно виконувати свої повноваження у різних сферах. Виокремлено види компетенції. Простежено процес формування етичної компетентності вчителя, який не є прямолінійним через вплив багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів. Визначено деонтологічні основи педагогічної професії, що пов’язано із формуванням суб’єктивних еталонів професійних поведінки майбутніх педагогів, які базуються на сукупності нормативних вимог до педагогічної професії.

Розглянуто ціннісну основу взаємодії держави, суспільства і особистості щодо розвитку освіти у контексті нового наукового напряму - освітології. Зазначено, що спільне ціннісне поле трьох основних суб'єктів розвитку освіти уможливлює ефективність цього процесу. Виокремлено провідні принципи освіти. Визначено закономірності, за дотримання яких можуть відбуватися трансформації в освіті. Подано таблицю взаємообумовленості впливу цінностей держави, суспільства й особистості на розвиток освіти. Проаналізовано основні завдання кожної країни, якими є формування у громадян об'єктивного розуміння ролі освіти у розвитку особистості та суспільства, сприяння оптимізації функціонування держави, посилення її орієнтації на гармонізацію цінностей.

Рассмотрена ценностная основа взаимодействия государства, общества и личности по развитию образования в контексте нового научного направления - образованиеведения. Указано, что общее ценностное поле трех основных субъектов развития образования обеспечивает эффективность этого процесса. Выделены ведущие принципы образования. Определены закономерности, при соблюдении которых могут происходить трансформации в образовании. Приведена таблица взаимообусловленности влияния ценностей государства, общества и личности на развитие образования. Проанализированы основные задачи каждой страны, которыми являются формирование у граждан объективного понимания роли образования в развитии личности и общества, содействие оптимизации функционирования государства, усиление ее ориентации на гармонизацию ценностей.

Examined the interaction of values base of the state, society and the individual with respect to the development of education in the context of a new scientific field osvitologii. Indicated that the total value-field three main subjects of education make the efficiency of this process. Highlighted the guiding principles of education. The regularities under which transformation can occur in education. There were a table of values influence the interdependence of the state, society and the individual'seducational development. Analyzed the problem the main task of each country, which is to develop an objective understanding of the role of civil education in the development of the individual and society and to promote better functioning of the state. Strengthen its focus on the harmonization of values.

Розкрито зміст поняття "герменевтика". Висвітлено її завдання. Розглянуто проблеми, які повинні бути вирішеними у галузі психологічної герменевтики. Обгрунтовано системотвірний характер герменевтичних засад педагогіки. Визначено загальні умови пізнання та розуміння педагогічних явищ. Наголошено на доцільності використання методів - дивінаційного (інтуїтивного) та пояснювального під час здійснення у всіх випадках процесу тлумачення. Виділено етапи у поведінці вчителя за екстраполяції загальнотеоретичних підходів герменевтики на педагогічну науку. Акцентовано увагу на методах розпізнання внутрішніх реалій та динаміки розвитку особистості, трьох моделях педагогічного розуміння особистості, закономірностях розвитку особистості дитини, принципах використання методів і прийомів впливу на особистість. Обговорено логіку використання прийомів педагогічної дії (творення й опосередкованої дії). Запропоновано алгоритм (з десяти педагогічних дій) формування на засадах герменевтики реакції вчителя на складну поведінку учнів.