Подане монографічне дослідження, присвячене археографічній діяльності відомого дослідника Південної України Аполлона Скальковського (1808-1898). Визначено місце археографічної діяльності в творчості А.Скальковського, досліджено її основні напрямки, вивчено основні методи і форми у межах тогочасної історичної науки. Зроблено нарис життя і творчості А.Скальковського. Простежено взаємозв'язок і взаємовплив його археографічної діяльності з діяльністю історика, статистика, архівіста тощо. Дано характеристику кожної з цих видів діяльності.

Висвітлено сторінки діяльності найстарішого на півдні України наукового історичного товариства - Одеського товариства історії та старожитностей - з пошуку, збирання, збереження, опису і публікації писемних пам'яток. Проаналізовано літературу і джерела, наведено загальну характеристику цієї установи, а також основні етапи її археографічної діяльності.

Освещены страницы деятельности старейшего на юге Украины научного исторического общества - Одесского общества истории и древностей - по поиску, сбору, хранению, описанию и публикации письменных памяток. Проанализированы литература и источники, приведена общая характеристика этого учреждения, а также основные этапы его археографической деятельности.

Висвітлено життєвий і творчий шлях відомого українського історика, учасника Другої світової війни та ветерана Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова В.Т.Галяса (нар. 1921). Викладено спогади сучасників і бібліографічний покажчик наукових праць ученого, висвітлено його внесок у розвиток краєзнавства. Наведено листи історика дореволюційної школи А.В.Флоровського (1884 - 1968) до В.Т.Галяса.

Рассмотрены основные этапы жизненного и творческого пути известного украинского историка, учасника Второй мировой войны и ветерана Одесского национального университета им. И.И.Мечникова В.Т.Галяса (род. 1921). Приведены воспоминания современников и библиографический указатель научных трудов ученого, освещен его вклад в развитие краеведения. Приведены письма историка дореволюционной школы А.В.Флоровского (1884 - 1968) к В.Т.Галясу.

Висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність А.Д. Бачинського - відомого вітчизняного історика, професора кафедри історії України Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Наведено бібліографічні описи його наукових праць і літературних джерел про нього.

Освещены жизненный путь и научная деятельность А.Д. Бачинского - известного отечественного историка, профессора кафедры истории Украины Одесского национального университета им. И.И. Мечникова. Приведены биографические описания его научных работ и литературных источников о нем.

Висвітлено життєвий шлях, з'ясовано творчий доробок одного з учнів В. Б. Антоновича - П. А. Іванова. Його біографію можна умовно розділити на три періоди - київський, миколаївський та одеський. Проблематику досліджень можна поділити на дві частини - історія середньовічної Волині та Південної України останньої чверті XVIII ст. (діяльність імперської адміністрації та доля українського козацтва після зруйнування Запорізької Січі).

Досліджено діяльність наукових історичних установ на півдні України в XIX - на початку XX ст., з'ясовано причини виникнення, визначено основні напрямки, форми і методи їх археографічної діяльності. Шляхом суцільної евристики виділено зі всієї історіографічної спадщини археографічний доробок наукових установ та окремих науковців і краєзнавців, визначено тематичні напрямки їх досліджень. Встановлено, що пошук, науковий опис та публікацію історичних джерел у регіоні в основному проводили Одеське товариство історії і старожитностей, Таврійська та Катеринославська губернські вчені архівні комісії. Показано, що наукові установи об'єднали сотні науковців, які обстежили десятки державних і приватних архівів у краї та поза його межами, внаслідок чого було опубліковано тисячі історичних джерел переважно з історії Південної України. Проаналізовано вплив археографічної діяльності наукових установ на розвиток історичної науки в Україні.

Висвітлено історію Одеського інституту народної освіти (ОІНО), заснованого 1920 р. внаслідок реорганізації системи вищої освіти УСРР і приєднання в 1921 р. до ОІНО структурних підрозділів закритого Новоросійського університету. Розглянуто етапи реорганізації вищої школи (ВШ) Одеси в даний період у контексті політико-ідеологічних, соціальних та культурних завдань першого десятиліття радянської влади в УСРР. Розкрито регіональну специфіку реформи ВШ, яка здійснювалася за загальною програмою соціалістичних змін у СРСР. Проаналізовано процес створення ОІНО, організацію його роботи, діяльність професорсько-викладацького складу, становлення навчального процесу (НП) та викладання. Описано форми організації НП, оригінальні методики викладання, оцінювання знань студентів, формування їх "самоврядування" на базі комсомольських та комуністичних осередків. Висвітлено політику формування професорсько-викладацького та студентського складу в ОІНО, тенденції розвитку радянської вищої освіти за умов формування і функціонування тоталітарної держави, зміст та напрями діяльності радянського уряду щодо впровадження політики коренізації для сприяння підготовки педагогічних кадрів етнічної української інтелігенції та національних меншин. Розкрито структуру науково-дослідних установ ОІНО, визначено пріоритетні напрямки наукової діяльності викладачів у контексті становлення ОІНО як провідного наукового інституту в регіоні.

За допомогою біографічного методу проаналізовано процес розгортання українського національного руху та розбудови української державності на півдні України, зокрема в Одесі, в період 1917 - 1920 рр. Охарактеризовано постаті понад тридцяти провідних діячів цього процесу, зокрема, В. Голубовича, В. Чехівського, І. Луценка, П. Вербицького, П. Клепацького, Б. Комарова, З. Висоцького, М. Слабченка, Є. Фесенка, В. Буряченка, В. Мурського.

Висвітлено різні аспекти особистого життя, педагогічної, громадської та наукової діяльності історика, професора Новоросійського університету Є.М. Щепкіна. У даному виданні застосовано виважений підхід до інтелектуальної біографії професора, встановлено нові грані його особистості та творчості, передусім, шляхом розширення джерельної бази.

Висвітлено історію дослідження наукового феномену Одеси - Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Розглянуто концепції і етапи формування історіографії університету, в контексті святкування 150-ї річниці з дня заснування університету.

Розглянуто широкий спектр наукових проблем, що надає змогу ознайомитися з результатами нових досліджень соціально-економічної, політичної та військової історії Півдня України. Наведено деякі здобутки та проблеми охорони і збереження культурно-історичної спадщини регіону. Окремі історіографічні та джерелознавчі дослідження присвячені видатним постатям минулого, висвітлено також сучасні краєзнавчі події. Розкрито проблеми історії польського аспекту Південної України. Значну увагу приділено проблемам мовознавства. Всебічно досліджено історію та актуальні проблеми Півдня України.

Висвітлено життєвий шлях видатного філософа та психолога М. Я. Грота, який доклав зусиль для формування вітчизняного філософсько-психологічного дискурсу та філософсько-психологічної діяльності. Досліджено громадський темпетамент та пошуки науковця. Вивчено етапи його інтелектуальної еволюції, філософський стиль і етос. Проаналізовано методологічні проблеми психології у творчості М. Я. Грота. Надано список накових праць видатного філософа та психолога, які знаходяться у фондлах університетських бібліотек України.

Висвітлено життя та діяльність І. Л. Липи (1865 - 1923), що були нерозривно пов'язані з українським суспільно-політичним і літературним процесом. Досліджено лікарську, письменницьку та громадсько-політичну роботу діяча, визначено його місце в українському національному русі кінця XIX - першої чверті XX ст. Увагу приділено медичній практиці І. Л. Липи в Одесі, періоду революції та еміграції (1912 - 1923 рр.). Досліджено витоки світоглядних позицій та особливості художньої спадщини, розглянуто основні ідеї художньої та публіцистичної спадщини І. Л. Липи. Подано інформацію про участь діяча в розбудові органів державної влади Української Центральної Ради й УНР. Окремо наведено маловідомі раніше публіцистичні праці І. Л. Липи, а також перелік його друкованих праць.

Наведено результати обговорення шляхів збереження історичної забудови центру Одеси та підготовки номінаційного досьє для включення об'єкта до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Подано інформацію про матеріали та технології в архітектурній біографії міста (на прикладі м. Холм у Польщі). Увагу приділено культурології міста як теоретичній передумові збереження культурної спадщини. Висвітлено особливості управління об'єктом, включеним до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Розглянуто міжнардний досвід і співробітництво України щодо включення "Геодезичної Дуги Струве" до пам'яток ЮНЕСКО як науково-технічної спадщини XIX ст.

Проаналізовано специфіку діяльності державоохоронних органів Білого руху на окупованих територіях півдня України в період 1918 - 1920 рр. Увагу приділено заснуванню та початку діяльності Одеського жіночого міського комітету опіки над в'язницями, визначено його основні цілі та завдання. Досліджено інформацію в газеті "Діло" про події італійського вторгнення в Албанію 1939 р. Простежено еволюцію відносин Гетьманщини з Дунайськими князівствами (Молдова та Валахія) в 1648 - 1657 рр. Розкрито механізм здійснення диктаторського режиму Є. Петрушевича в ЗУНР.

На базі широкого кола історичних джерел реконструйовано основні напрямки розвитку історичної науки, думки, освіти, комунікації між істориками на території Південної України у другій половині XIX — на початку XX ст. Головну увагу приділено еволюції історіографічного процесу у таких сучасних містах як Одеса, Херсон, Миколаїв, Дніпро, Кропивницький, Сімферополь, Ялта, Феодосія. З'ясовано умови праці та структури повсякденності південно-українських істориків. Визначено обставини діяльності наукових установ, механізм і особливості їх функціонування, мотивацію окремих істориків.

Наведено результати досліджень соціально-економічної, політичної та військової історії Півдня України. Висвітлено питання з історії розвитку освіти, науки та техніки Півдня України. Окреслено проблеми та перспективи охорони і збереження культурно-історичної спадщини Півдня України. Подано окремі джерелознавчі та історіографічні дослідження, присвячені видатним постатям минулого. Висвітлено сучасні краєзнавчі події, проблеми православ'я. Розкрито питанняі історії українсько-польських відносин на Півдні України. Значну увагу приділено проблемам мовознавства. Розглянуто історичні конструктивні схеми будівель Одеси й особливості їх експлуатації. Розкрито роль міських органів самоврядування у модернізації системи управління та мережі навчальних закладів Південної України наприкінці XIX - на початку XX ст. Подано інформацію про здобутки та перспективи філософської наукової школи "Інноваційність" у методології та технології наукового та соціального пізнання.

Досліджено теоретичні та практичні проблеми урбаністики. Увагу зосереджено на символічних просторах і культурних ландшафтах п'яти великих міст Східної та Південної України - Дніпра, Донецька, Запоріжжя, Одеси й Харкова. Розглянуто зазначені міста як центри соціокультурної взаємодії та різноманітних інновацій, як динамічні системи, що постійно змінюються, перебуваючи в пошуках власного актуального "обличчя". Охарактеризовано постіндустріальні тренди урбанізації в нових завданнях української геоурбаністики. Розкрито принципи антропологізму, мікроурбанізму та міждисциплінарності в сучасній урбаністиці.