Напередодні 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка - Художника за самовідчуттям і Поета за покликанням Згори, у проголошений "Рік Т. Шевченка" саме час запитати себе - ким він Був і ким нині Є для України та світу? У чому полягає невмируща магія та чарівність його поетичного Слова? Як так трапилося, що прочитання його творів надало серед нащадків такий широченний спектр взаємовиключних оцінок і інтерпретацій його, Поетового, світогляду та творчого доробку?

Узагальнено галицьку Шевченкіану: проаналізовано роль та місце львівських видань творів Тараса Шевченка у піднесенні національної свідомості західних українців, показано історико-меморіальну діяльність щодо вшанування пам'яті великого Кобзаря на західних землях України у новітню добу.

Мета роботи - простеження на базі широкого кола історичних джерел образу Т. Шевченка в історичній пам'яті одеситів наприкінці XIX - на початку XX ст. Зроблено висновок, що до певної специфіки одеської ситуації, викликаної самою специфікою міста та городян, варто віднести більшу емоційність, рішучість в увиразненні націоналізму Т. Шевченка, хоча і з неодмінним наголосом на його гуманізмі та народності, та виразнішу ступінь розколу неукраїнських національних громад міста у ставленні до Т. Шевченка. В той час як ліберально налаштовані їх представники розглядали Т. Шевченка як свого духовного брата, українофоби та загалом шовіністи поборювали та нівелювали образ Т. Шевченка як символ українськості, хоча тим самим мимоволі підіграючи своєму ворогові.

Висвітлено історію першої приміської трамвайної лінії в Києві - Святошинського трамвая, відкритого в 1900 р. та включеного до системи міського трамвая в 1923 - 1924 рр. Показано, що будівництво та функціонування цієї лінії було тісно пов'язано з функціонуванням дачного селища в Святошині, хоча лінія обслуговувала й інші місцевості, розташовані на її трасі. У "смутний" період 1917 - 1919 рр. значення лінії зросло, а на її роботі позначилися економічні та соціальні проблеми, притаманні тому часу.

Розглянуто основні елементи повсякденного існування населення міст України за умов занепаду всіх ланок міського господарства у період національно-демократичної революції 1917 - 1920 рр. Визначено особливості функціонування комунальної сфери на різних етапах революції, охарактеризовано спроби органів управління з налагодження побуту міських жителів, розглянуто способи самостійного розв'язання громадянами своїх нагальних проблем.

На основі архівних матеріалів, історичної літератури досліджено розвиток містечка Бишева від його заснування в XI ст. до приєднання його до складу Російської імперії під час другого поділу Речі Посполитої 1793 р. Увагу приділено власникам містечка, участі місцевих мешканців у козацьких повстаннях.

Наведено відомості про власників приватного містечка Київського воєводства Бишева і шляхтичів Щасного, Юрія та Самійла Харлинських; проаналізовано два королівські привілеї на магдебурзьке право, надані Бишеву у 1581 та 1616 рр. Тексти привілеїв друковано у додатку.

На основі архівних документів і публікацій розглянуто життєвий і творчий шлях, архівну і краєзнавчу діяльність історика С. Ю. Пруниці.

Роботу присвячено відомому вченому, досліднику історії міст і сіл України, організатору науки, одному з засновників сучасного краєзнавчого руху на Придніпров'ї.

Проаналізовано сприймання галицького краєзнавства у його історико-етнографічному та відпочинковому аспектах. Простежено еволюцію уявлень про туризм в ментальності галичан впродовж XIX - першої половини XX ст. у контексті інтелектуального та повсякденного життя.

Охарактеризовано основні види транспорту, якими користувались подорожуючі, а також проаналізовано стан шляхів сполучення Волинського воєводства.

Визначено місце медичного краєзнавства у краєзнавчих дослідженнях. Встановлено, що місце медичного краєзнавства досі чітко не визначено, через що наукові студії цієї галузі не мають великої популярності. Увагу приділено порівнянню медичного та історичного краєзнавства. До наукового обігу введено нове поняття - історико-медичне краєзнавство. Як результат можна стверджувати, що медичне краєзнавство - самостійна галузь краєзнавчих досліджень, воно має студіюватися на рівні з іншими галузями - історичним, економічним, географічним краєзнавством тощо.

Проведено історіографічний аналіз літератури, присвяченої діяльності медичних товариств на терені України в другій половині XIX - на поч. XX ст.

Проаналізовано комплекс наративних документів, що стосуються діяльності архієпископа Інокентія (Борисова). Розглянуто епістолярну спадщину Владики та спогади про нього сучасників. Показано внесок архієпископа у розвиток історичної науки та просвітництва.

На основі масиву джерел презентовано порівняльно-історичний зріз суті й особливостей релігійної політики німецьких та румунських окупантів, які, ставлячи однакову окупантську мету, упродовж 1941 - 1944 рр. намагалися різними способами здійснити відродження християнської релігії.

Здійснено дослідження життя і діяльності священика Георгія (Юрія) Мрочковського, який зіграв велику роль у розвитку шкільництва на Київщині наприкінці XIX - на початку XX ст. Надано коротку характеристику родоводу Мрочковських.

Проаналізовано стан повоєнної народної шкільної освіти Української РСР на прикладі Полтавської області в 1943 - 1946 рр. На основі архівних матеріалів проведено аналіз даних щодо збитків та процесу відбудови галузі області. Вказані основні проблеми, які розв'язувалися першочергово для відбудови народної шкільної освіти області. Окреслено методи забезпечення оперативності відродження сфери освіти на Полтавщині.

Висвітлено роль і значення культурної спадщини у формуванні історичної пам'яті українського народу. Проаналізовано окремі нерухомі історико-культурні об'єкти, присвячені подіям і контроверсійним постатям української історії. Огляд символічного простору України свідчить про його ідеологічну різновекторність, різні підходи у конструюванні минулого.

20 листопада 2013 р. в Інституті історії України НАН України відбулася Всеукраїнська нарада з питань підготовки Зводу пам'яток історії та культури України. Її організатором виступила Головна редакційна колегія Зводу на чолі з академіком НАН України, директором Інституту історії України НАН України В. А. Смолієм.

Розглянуто місце роду Скадовських в економічному житті Південної України. На підставі залучення комплексу джерел визначено плани та результати підприємницької діяльності представників роду щодо пошуку шляхів розв'язання господарчих проблем.