It was approbation of procedure of the determination of aluminum in food products and hade devotees what the procedure is an identical and serves for determinations of aluminum in food products, food raw materials and drinking water.

Рассмотрена возможность использования радонового индикаторного метода для выделения интервалов обводнения в карбонатном разрезе при условии низкоминерализованой пластовой воды. Используется разница в скоростях проникновения носителя радиоактивних изотопов (вода, дизельное топливо) в пласты, насыщенные вязкой нефтью и пластовой водой, за счет разницы фазовых проницаемостей нефтеносной и водоносной частей продуктивного пласта. В водоносной части продуктивных пластов образуется источник радиоактивного излучения большей интенсивности, чем в нефтеносной, за счет объема поступившего индикатора. Интервалы с повышенной радиоактивностью четко выделяются на диаграммах гамма-каротажа.

Структура порового простору порід-колекторів впливає на їх фільтраційно-ємнісні властивості. Достовірність визначення коефіцієнта насичення продуктивних пластів геофізичними методами багато в чому залежить від розподілу радіусів пор в поровому просторі, колектора. Особливо це стосується карбонатних колекторів. Запропоновано для вирішення задачі визначення мікротріщинуватості колекторів застосовувати комплекс методів гамма-каротажу і нейтронного гамма-каротажу. Моделювання радіоактивних і нейтронних властивостей на підставі комплексної обробки лабораторних і свердловинних досліджень дозволяє встановити наявність мікротріщинуватості колекторів карбонатного типу.

Зазначено, що під час контролю обводнення продуктивних пластів дослідники стикаються з проблемою низької мінералізації пластових вод, а також малих дебітів флюїдів у свердловинах, що знижує ефективність застосування геофізичних методів. Запропоновано для контролю обводнення низькодебітних нафтових свердловин проводити дослідження теплопровідності продуктивних пластів у динамічному режимі, штучно активуючи (підвищуючи інтенсивність) теплове поле. Диференціація теплопровідності у разі використання динамічного режиму підвищує достовірність досліджень нафто- і водонасичених пластів для виділення обводнених інтервалів.

Зазначено, що пласти-колектори нафтогазових родовищ ускладнені літофаціальними неоднорідностями, які значно впливають на рух флюїдів. Урахування таких особливостей геологічної будови продуктивних пластів-колекторів дає можливість підвищити інформативність фільтраційних моделей родовищ. Запропоновано оцінити літофаціальні неоднорідності за допомогою аналізу морфології каротажних кривих гамма-методу. На підставі запропонованої класифікації кривих гамма-каротажу складено схеми дисперсності продуктивних горизонтів, які є базою для побудови детальної фільтраційної моделі родовища.

Розглянуто основні методи наближеного розв'язування задачі Коші та крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь і їх систем. Охарактеризовано числові та варіаційні методи розв'язування крайових задач для рівнянь з частинними похідними другого порядку. Наведено інформацію про метод Чаплигіна двосторонніх наближень, загальні поняття теорії різнецевих схем, різнецеву схему Ейлера та її узагальнення, інтеграційний процес Лібмана, метод сіток для хвильового рівняння.

Розглянуто декілька нестандартних підходів до розв'язування олімпіадних задач із використанням теореми косинусів.

Розглянуто 12 нестандартних методів розв'язування рівнянь і доведення нерівностей.

Запропоновано один новий метод наближеного розв'язування інтегральних рівнянь Вольтерра другого роду.

Гірські породи, які представляють продуктивні горизонти багатьох нафтогазових родовищ України, характеризуються неоднорідністю мінерального складу скелета породи, а також вторинними процесами породоутворення і відносяться до складнопобудованих порід-колекторів. До таких порід-колекторів відносяться і поліміктові глинисті пісковики. Основними чинниками, що призводять до похибки визначення підрахункових параметрів поліміктових глинистих пісковиків, згідно з даними електричного каротажу, є вміст глинистого матеріалу та ступінь пелітизації зерен скелету породи. З метою підвищення достовірності визначення підрахункових параметрів порід-колекторів (зокрема коефіцієнта газонасичення) запропоновано проводити індивідуальне моделювання електропровідності гірських порід, яке надає можливість враховувати особливості будови конкретного геологічного об'єкта. Для побудови моделі електропровідності поліміктових глинистих порід-колекторів за основу взято модель "двох вод" Б. Ю. Вендельштейна. Тому електропровідність поліміктових глинистих порід-колекторів складатиметься із суми електропровідностей чистого пісковика за моделлю Арчі та поліміктової і глинистої фракцій. Ефективність індивідуальної моделі електропровідності поліміктових глинистих пісковиків перевірена на результатах лабораторних досліджень кернового матеріалу.

Розв'язано одну із задач Леонарда Ейлера.

Достовірність геологічних моделей, покладених в основу проведення геологорозвідувальних робіт, є запорукою ефективності розроблення нафтогазових родовищ. Базою для побудови таких моделей є дослідження процесів накопичення осадів. Седиментологічний аналіз має великі можливості для виявлення закономірностей розповсюдження колекторів і прогнозування їх характеристик. Але не завжди є достатня кількість інформації, яка може дати уяву про генетичну природу відкладів на рівні пластів. Це пов'язано з поганим представленням геологічних розрізів свердловин керновим матеріалом і стосується, перш за все поліфаціальних середовищ. Продовжено розвиток напрямку дослідження умов накопичення осадів на основі аналізу геофізичних кривих. Для седиментологічного аналізу відкладів Семенівського нафтового родовища використано криві гамма-каротажу та на його основі побудовані уточнені схеми, які відображають динаміку зміни умов накопичення осадів у періоди формування продуктивних пачок.

Існуючі технології пошуків і розвідки нафтогазонасичених горизонтів є ефективними для типових геологічних умов, але призводять до значних похибок під час дослідження складнопобудованих пластів-колекторів. Саме в таких геологічних умовах сьогодні є перспектива виявлення нових покладів нафти і газу. Тому актуальною є проблема адаптації сучасних технологій до умов конкретних нафтогазових родовищ. Одним з напрямів вирішення цієї проблеми є створення адекватної моделі електричних властивостей пластів-колекторів. В такій моделі найважче математично описати структуру порового простору пласта-колектора з причини його значної неоднорідності. В існуючих моделях використовують опосередковані параметри для врахування впливу структури порового простору на питомий електричний опір пласта-колектора, що в багатьох випадках призводить до значних похибок. Для удосконалення моделі електропровідності гірської породи в даній роботі пропонується використати можливості сучасного свердловинного методу візуалізації ядерно-магнітного резонансу, який надає змогу безпосередньо оцінити структуру порового простору пласта-колектора.

Одним із ефективних способів вирішення геологічних задач є свердловинні дослідження зміни геофізичних параметрів пластів-колекторів в часі. Для проведення такої інтерпретації необхідно мати в наявності як нові дослідження, так і дослідження проведені у свердловині на початкових етапах розроблення родовища. У згаданий період вся геолого-геофізична інформація оформлялась на паперових носіях і зберігалась у спеціальних архівах. Період зберігання таких матеріалів становить десятки років, що погано впливає на якість самих носіїв. Окрім цього, в силу періодичного їх використання та різноманітних форсмажорних обставин, частина матеріалів частково або повністю втрачається. Втрачається не просто папір, а цінна інформація, повторне одержання якої дуже ускладнене або взагалі неможливе. Надано теоретичне обгрунтування можливості синтезу або часткового відновлення втрачених геофізичних кривих з допустимою точністю на основі статистичного оброблення збережених геолого-геофізичних матеріалів з використанням комп'ютерних технологій.

Розглянуто властивості рекурентних співвідношень другого порядку, які є аналогами рівності Кассіні. Обгрунтовано властивості таких послідовностей, пов'язані з подільністю їх елементів чи сум. Встановлено необхідні та достатні умови подільності суми довільних послідовних m членів послідовності Фібоначчі на m.

Якість проєкту розроблення нафтогазового родовища значною мірою залежить від точності прогнозування процесів, які будуть відбуватися у поровому просторі пластів-колекторів під час вилучення вуглеводнів за визначених технологічних умов у експлуатаційних свердловинах. Таке прогнозування можливе за умови наявності геологічної моделі родовища. І чим детальніша модель, тим точніше прогнозування. Увесь об'єм інформації, який використовується для створення геологічної моделі родовища, має дискретний характер, а її детальність визначається кількістю свердловин, які розкрили продуктивні пласти. Характер зміни колекторських властивостей продуктивних пластів за їх простяганням та перпендикулярно до нашарування є одним з найважливіших елементів геологічної моделі. Створення елементів даного типу потребує інформації лабораторних досліджень кернового матеріалу, інтерпретації результатів геофізичних досліджень та методики прогнозування характеру зміни колекторських властивостей у міжсвердловинному просторі. Наявність згаданих елементів дає змогу встановити, у якій обстановці відбувалося нагромадження осадів у межах існуючих свердловин та якому типу фації відповідають геологічні розрізи відкритих продуктивних інтервалів. Літофаціальне зонування площі продуктивного пласта за даною інформацією дає змогу прослідкувати закономірності розповсюдження фацій різного типу, встановити їх взаємне розташування, та, відповідно, прогнозувати характер зміни колекторських властивостей у міжсвердловинному просторі. Відсутність достатньої кількості кернового матеріалу, що є типовою проблемою, суттєво ускладнює можливість ідентифікації фацій. Існує інший спосіб вирішення даної задачі - це ідентифікація фацій за морфологією геофізичних кривих. У наш час така задача вирішується на якісному рівні. Запропоновано застосувати кількісну методику ідентифікації фацій з використанням штучної нейронної мережі. Зокрема, морфологія кривих формалізується рядом параметрів, які формують вхідний вектор штучної нейронної мережі. На виході мережі формуються кластери каротажних кривих з подібною морфологією, які аналітичним шляхом відносять до певного виду фацій. На основі отриманої інформації проводять літофаціальне зонування продуктивних горизонтів.

Основні труднощі, які виникають при виділенні пластів-колекторів у геологічному розрізі гельветських відкладів Більче-Волицької зони, пов'язані із характерними для них низькими значеннями питомого електричного опору. За таких умов дуже часто при інтерпретації даних електричного та електромагнітного каротажу газонасичені породи-колектори характеризуються підвищуючим проникненням фільтрату промивальної рідини в пласт, і їх помилково відносять до водонасичених. На основі аналізу результатів лабораторних досліджень кернового матеріалу та даних геофізичних досліджень свердловин (ГДС) в геологічному розрізі гельветських відкладів Летнянського родовища виділено дві групи порід-колекторів. Перша група порід відноситься до низькоомних, а друга - до типових кварцових пісковиків. Формування груп зумовлено різницею в електричних, радіоактивних та нейтронних властивостях порід-колекторів. За результатами досліджень встановлено, що низькоомність пластів-колекторів гельветських відкладів спричинена електронною провідністю зерен піриту та хлориту, які входять до складу цементуючого матеріалу гірських порід. Низькі значення інтенсивності гамма-випромінювання радіаційного захоплення теплових нейтронів низькоомних порід пов'язані з високим вмістом зв'язаної води зерен мінералів піриту та хлориту, а підвищена радіоактивність зумовлена як вмістом зерен циркону, так і високими адсорбційними властивостями хлориту та глинистих мас. З метою підвищення достовірності інтерпретації даних електричного та електромагнітного каротажів для розподілу порід-колекторів на типові та низькоомні кварцові пісковики запропоновано використовувати зіставлення кривої бокового каротажу (БК) із нормалізованою за БК кривою нейтронного гамма-каротажу (НГК). Ефективність запропонованого способу розподілу порід-колекторів на групи перевірена на фактичному матеріалі.

Існує багато петрофізичних моделей, які описують взаємозв'язок проникності пласта-колектора з різноманітними параметрами структури порового простору і насичення гірської породи. Наявність великої кількості таких моделей пов'язана з неоднорідністю мінерального складу порід, форми і розміру зерен, які складають мінеральний скелет, а отже, і структури порового простору - одного із основних чинників, що впливають на величину коефіцієнта проникності. Суттєвий вплив має також характер насичення порового простору, характеристики і фізичний стан компонентів пластового флюїду. Сукупність згаданих вище чинників, що впливають на величину проникності пластів-колекторів, є причиною складності петрофізичних моделей, а їх мінливість дає змогу створити тільки узагальнені моделі, які необхідно адаптувати для кожного окремого пласта з метою досягнення необхідного рівня достовірності. Такий підхід вимагає великої кількості фактичного матеріалу, лабораторних досліджень і високої кваліфікації працівників. Запропоновано ефективний спосіб вирішення проблеми - визначення коефіцієнтів проникності пластів-колекторів за результатами геофізичних досліджень свердловин. Маючи значення коефіцієнта проникності пласта-колектора, визначене у свердловині одним з прямих методів, у решті свердловин автори пропонують визначати не абсолютне значення коефіцієнта проникності, а його відносну зміну. Така зміна згідно моделі Schlumberger тісно пов'язана зі зміною коефіцієнта залишкової води та пористості, які можна визначити за даними геофізичних досліджень свердловин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452.419-5

Рубрики:

Піщаники

Шифр НБУВ: Ж25772 Пошук видання у каталогах НБУВ