На підставі геофізичних і геологічних даних охарактеризовано процес активізації на території України теплових, геоелектричних і сейсмологічних моделей надр, вивчено амплітуди рухів поверхні за останні 5 млн. років та місцеві землетруси. Визначено незначну інформативність геологічних ознак сучасної активізації та обгрунтовано необхідність застосування додаткових засобів її діагностування. Досліджено утворення ізотопів гелію на території України. Визначено перспективи розвитку методу діагностування сучасної актиації.

Установлены возможности гамма-спектрометрии для оценки скважин в процессе бурения. Экспериментально определены характеристики спектров, позволяющие отличить поверхностное загрязнение от объемного, оценены возникающие при этом ошибки. Проанализированы данные гамма-спектрометрии для ряда скважин локальной зоны объекта "Укрытие", а также особенности подсчетов запасов радиоактивных отходов.

Забезпечення енергетичного комплексу сировиною - запорука надійної та стабільної економіки будь-якої держави. Такому становищу сприяють постійні нові розробки у напрямку пошуку, розвідки та освоєнні родовищ корисних копалин. Досліджено розрізи нафтогазових родовищ за допомогою ядерно-геофізичних методів, а саме імпульсного нейтрон-нейтронного методу (ІННК). На прикладі газових родовищ Більче-Волицької зони Карпатської нафтогазоносної провінції на основі теоретичних розрахунків та модельних побудов показано ефективність та достовірність виділення газоносних колекторів методом ІННК за умов низької мінералізації пластових вод.

Наведено розробку нових підходів до вивчення петрофізичних параметрів колекторів у розрізі необсаджених і обсаджених нафтогазових свердловин за допомогою узгодженого комплексу стаціонарних нейтронних методів. Визначено, що комплекс складається з узгоджених компонентів за повільними та надтепловими нейтронами та компонента за кадмієвою різницею, що одержується програмним шляхом. Запропоновано нові способи для виділення колекторів і визначення їх петрофізичних параметрів, зокрема, пористості, характеру насичення та коефіцієнта нафтонасиченості. Розроблено принципові положення інтерпретаційно-методичного забезпечення апаратурного втілення нового комплексу та показано його переваги над серійною апаратурою.

Запропоновано новий спрощений оперативний спосіб врахування глинистості під час визначення коефіцієнта пористості за даними акустичного каротажу. З цією метою запропоновано використання подвійного різницевого параметру гамма-каротажу. Одержані результати тісно корелюють з даними дослідження керна.

Геологічні розрізи свердловин в більшості випадків представлені складно-побудованими літолого-стратиграфічними комплексами. Тонкошарувата будова неогенових відкладів та неоднозначність матриці породи-колектора значно ускладнює вирішення питання визначення її фільтраційно-ємнісних властивостей та характеру флюїдонасичення. Діагностика порід, які виповнюють складнопобудовані геологічні розрізи, за результатами ГДС ускладнена і не завжди є ефективною, особливо під час оцінювання характеру насичення породи-колектора та визначення його фільтраційно-ємнісних параметрів. Запропоновано новий підхід до вирішення цього питання. Обгрунтовано спосіб експрес-інтерпретації даних ГДС з використанням статистичних центральних моментів вищих порядків (асиметрія, ексцес), які розраховуються за каротажними кривими. Проаналізовано геофізичний матеріал, одержаний в процесі дослідження неогенових відкладів, результати продемонстровані на прикладі тонкошаруватого розрізу свердловини N 5 Летнянського газового родовища. Одержані результати експериментальних та аналітичних досліджень можливостей використання моментів вищого порядку (асиметрія та ексцес) в процесі інтерпретації даних геофізичних досліджень свердловин із складною геологічною будовою підтвердили їх значущість та наукову новизну.

Достовірність геологічних моделей, покладених в основу проведення геологорозвідувальних робіт, є запорукою ефективності розроблення нафтогазових родовищ. Базою для побудови таких моделей є дослідження процесів накопичення осадів. Седиментологічний аналіз має великі можливості для виявлення закономірностей розповсюдження колекторів і прогнозування їх характеристик. Але не завжди є достатня кількість інформації, яка може дати уяву про генетичну природу відкладів на рівні пластів. Це пов'язано з поганим представленням геологічних розрізів свердловин керновим матеріалом і стосується, перш за все поліфаціальних середовищ. Продовжено розвиток напрямку дослідження умов накопичення осадів на основі аналізу геофізичних кривих. Для седиментологічного аналізу відкладів Семенівського нафтового родовища використано криві гамма-каротажу та на його основі побудовані уточнені схеми, які відображають динаміку зміни умов накопичення осадів у періоди формування продуктивних пачок.

Виконано теоретичний аналіз показань нейтронних газонаповнених детекторів, які широко використовуються в ядерній геофізиці. Загальну швидкість лічби нейтронів даними детекторами може бути подано як суму двох компонентів, що відповідають тепловим і надтепловим нейтронам. Отримано наближені аналітичні вирази для величин, що безпосередньо вимірюються (тобто для показань відкритого детектора і показань детектора, оточеного поглинаючим фільтром), в залежності від характеристик детектора, ефективної довжини зонда та нейтронних параметрів досліджуваного середовища. Розглянуто фільтрові різниці та відношення, з допомогою яких можна підвищити ефективність стаціонарних нейтронних методів дослідження поглинаючих геологічних середовищ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.426

Рубрики:

Радіоактивний каротаж

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано та досліджено моделі багатовимірних петрофізичних зв'язків, необхідних для математичної постановки та розв'язання обернених задач двозондового нейтрон-нейтронного каротажу.

Досліджено застосування групового аналізу до прямих та обернених задач ядерної геофізики. Знайдено групу Лі симетрії рівняння сповільнення нейтронів і побудовано анзаци, які редукують рівняння сповільнення в тривимірному просторі до звичайного диференціального рівняння. Одержано розв'язок цього рівняння для випадку, коли асимптотична довжина релаксації не стала величина, а є певною функцією від енергетичної змінної.

Встановлено основні чинники, які призводять до недостовірного визначення питомого електричного опору пластів-колекторів, а в подальшому і до похибки у визначенні коефіцієнта газонасичення. З метою підвищення достовірності визначення коефіцієнта газонасичення складнопобудованих порід-колекторів створено модель електропровідності мономіктових неглинистих пісковиків, яка враховує складну структуру їх порового простору, та модель електропровідності поліміктових глинистих пісковиків, що враховує ще й ступінь політизації зерен скелету породи. Запропоновано новий підхід до визначення кількісного вмісту карбонатної речовини у глинисто-карбонатному цементі газонасичених порід-колекторів за результатами нейтронного гамма-каротажу. Показано, що врахування кількісного вмісту карбонатного домішку цементу порід-колекторів у моделі їх електропровідності підвищує достовірність визначення коефіцієнта газонасичення за величиною питомого електричного опору. Обгрунтовано спосіб врахування ступеня карбонатності цементу гірських порід за даними геофізичних досліджень свердловин у процесі визначення часу життя теплових нейтронів у твердій фазі породи-колектора.

Розроблено об'єктно-адаптаційну методологію визначення розширеної сукупності петрофізичних параметрів піщано-глинистих грунтів комплексом радіоізотопного каротажу (нейтрон-нейтронний, гамма-гамма і гамма-каротаж), яка враховує особливості об'єкта досліджень та умов вимірювання, а також адаптацію до них інтерпретаційно-методичного забезпечення з урахуванням критеріїв узгодженості параметрів, які визначаються. Запропоновано методику врахування зміни густини грунтів і внесення поправки на їх глинистість у разі визначення вологості за допомогою комплексу радіоізотопного каротажу, яка підвищує адекватність і точність результатів інтерпретації каротажних даних. Створено апаратуру двозондового нейтрон-нейтронного каротажу та гамма-гамма каротажу разом з гамма-каротажем, яка має покращані характеристики та розширені можливості під час дослідження грунтів ускладненого речовинного складу. Розроблено основні положення метрологічного й інтерпретаційно-методичного забезпечення запропонованого апаратурного комплексу радіоізотопного каротажу для умов зони аерації та зони повного водонасичення.

Більшість розвіданих родовищ нафти і газу на Україні перебувають на середній та пізній стадіях розроблення. Такий стан родовищ нафти і газу вимагає постійного моніторингу геофізичними методами дослідження свердловин. Основним досліджуваним параметром геофізичними методами контролю за розробкою нафтогазових родовищ є коефіцієнт поточного нафтогазонасичення. Одним із таких ефективних методів з визначення поточного нафтогазонасичення є імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж. На достовірність визначення поточного насичення впливають такі чинники, як концентрація вмісту хлору в пластовій воді, об'єм порового простору, параметри свердловинних умов, мінеральний склад скелету колекторів та інші. Найбільш суттєво впливає невизначеність мінерального складу скелету порід складної будови, коефіцієнт пористості, товщина металевої колони і цементного кільця. З метою зменшення похибки оцінки поточного насичення продуктивних відкладів пропонується будувати просторові схеми розподілу нейтронних параметрів у скелеті породи для відкладів конкретного родовища, де нема інформації з оцінки мінерального складу скелету. Для визначення ступеня обводнення покладів у площинному варіанті необхідно використати результати виміру часу життя теплових нейтронів імпульсним нейтронним каротажем проти досліджуваного продуктивного інтервалу. Різниця критичного і виміряного часу життя теплових нейтронів продуктивного пласта у конкретній свердловині вказує на ступінь обводнення. Для дослідження продуктивних порід складної будови у роботі пропонується новий підхід, у якому при визначенні обводнення проводиться корекція об'єму порового простору за даними методу нейтронного гамма-каротажу.

Запропоновано новий підхід до використання комплексу радіоактивного каротажу - нейтрон-нейтронного (ННК) і гамма-гамма каротажу (ГГК), який надає змогу визначати сукупність параметрів газових колекторів (характер насичення, істинна пористість, коефіцієнт газонасиченості) з урахуванням впливу термобаричних умов залягання. Виконано аналіз варіантів усереднення позірних пористостей за ННК і за ГГК у разі одержання істинної пористості. Розроблено спосіб визначення коефіцієнта газонасиченості, який використовує той же комплекс, що й під час визначення істинної пористості газових колекторів. Наведені результати одержано для широкого інтервалу глибин (до 10 км). Застосування розвинутих підходів до визначення петрофізичних параметрів газових колекторів продемонстровано на прикладі обсадженої метановугільної свердловини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.426.3 в641.8

Рубрики:

Нейтронний гамма-каротаж (НГК)

Шифр НБУВ: Ж24199 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше для карбонатних порід юрських відкладів Лопушнянського родовища встановлено особливості будови структури пустотного простору та мінералогічного складу матриці та складу її цементу. Удосконалено модель електропровідності карбонатного колектора, яка враховує вплив на питомий електричний опір об'ємної глинистості в складі цементу породи. Вперше запропоновано використання відносного критерійного параметра ѱ, який вказує, як частка розсіяної глинистості матриці породи впливає на загальний вміст водню, що дозволяє виділити складнопобудовані карбонатні породи-колектори за результатами нейтронних методів. Вперше для карбонатних порід юрських відкладів встановлено та розроблено геофізичний критерій оцінювання впливу структури порового простору на швидкість розповсюдження пружних хвиль, який використовується під час оброблення даних акустичного каротажу.

Розглянуто результати лабораторних і геолого-геофізичних методів дослідження порід-колекторів складного типу неогенових відкладів Летнянського газоконденсатного родовища. Обгрунтовано можливості спільного використання результатів гамма-спектрометрії та гамма-гамма-густинного каротажу при вирішенні задач нафтогазової промисловості. Наведено зв'язки об'ємної густини з вмістом природних радіоактивних елементів. У результаті обробки експериментальних лабораторних досліджень та даних геофізичних досліджень свердловин неогенових відкладів встановлено, що породи з максимальною гамма-активністю є найменш густинними, і навпаки. Показано доцільність використання даних гамма-спектрометрії при петрофізичній інтерпретації результатів гамма-гамма-густинного каротажу.

Розглянуто результати дослідження фільтраційно-ємнісних характеристик порід-колекторів складнопобудованого розрізу неогенових відкладів Летнянського газоконденсатного родовища. Наведено петрофізичну модель для визначення об'ємного вмісту основних компонентів порід-колекторів нафти і газу за даними гамма-гамма-густинного каротажу та спектрометричного гамма-каротажу. Показано петро-фізичну модель спільного використання результатів гамма-спектрометрії та гамма-гамма-густинного каротажу. У результаті аналізу даних встановлено, що між вмістом урану та об'ємною густиною існує тісний зв'язок. Вказано на тісний зв'язок між твердою органічною речовиною та вмістом торію. Показано, що за умов складнопобудованих колекторів комплексна обробка даних СГК і ГГК-Г дозволяє кількісно визначати в складних колекторах такі параметри, як глинистість, пористість, вміст твердої органічної речовини та густину породи.